Рішення № 77438671, 29.10.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 29.10.2018

Справа № 334/452/18

Провадження № 2/334/1955/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року

Ленінський районний суд у м. Запоріжжя в складі:

Головуючого судді – Гнатюка О.М.

При секретарі судового засідання Алєйніковій О.В.

За участі позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «КБ «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів, стягнення коштів за договором строкового банківського вкладу (депозиту), упущеної вигоди, моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого під час розгляду справи неодноразово уточнював, та остаточно просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на його користь суму 39759,29 грн. коштів за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 1980579, яка складається з недоплаченої суми тіла депозиту, 3% річних від простроченої суми з урахуванням індексу інфляції; проценти за користування грошовими коштами, які не були доплачені ПАТ КБ «Надра». Також просив стягнути упущену вигоду за період з 1 травня 2015 року по 1 листопада 2018 року в розмірі 19677,48 грн., моральну шкоду в розмірі 3000 грн., судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 26 червня 2014 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 1957986, оформлений в рамках Пакету послуг «Новий ПУ «Базовий+» (далі Договір), відповідно до якого він передав а відповідач прийняв на вкладний рахунок 4500 доларів США строком на 6 місяців, з процентною ставкою 12,5 % річних. Після закінчення строку дії договору позивач звернувся до Банку з вимогою про виплату вкладу, проте банк зобов'язання щодо повернення депозитних коштів та відсотків не виконав належним чином.

06.02.2015 року у Банку було запроваджено тимчасову адміністрацію, а 21.04.2015 року позивачу виплачено кошти за вкладом згідно суми відшкодування, що гарантується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 85457,47 грн. При розрахунку відповідач керувався курсом НБУ 17,999763 грн. за 1 долар США, який діяв до 14.00 год. 6 лютого 2015 року, в той час коли при розрахунку мав бути врахований курс 23,130580 грн. за 1 долар США.

За таких обставин, позивач вважає, що має право на повернення недоплачених коштів по вкладу з невиплаченими за Договором станом на 21.04.2014 року відсотками, та на отримання передбачених Договором процентів за використання депозитних коштів за період з дня витребування вкладу до дня запровадження тимчасової адміністрації, а також на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за цей же період.

Позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення з 1 травня 2015 року по 1 листопада 2018 року, а також три проценти річних від простроченої суми відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України в розмірі 39759,29 грн., відшкодувати збитки (упущену вигоду) відповідно до ст. 22 ЦК України за цей період по фактичним %, встановлених по новим договорам депозитів розмірі 19677,48 грн., моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Вказав, що після укладення договору банк не виконав свого зобов’язання. Виплата за депозитом відбулася у квітні 2015 року вже після встановлення тимчасової адміністрації та при цьому кошти були виплачені за неправильним курсом. Внаслідок таких дій він недоотримав кошти за договором депозиту. Неотримані гроші він не зміг покласти на депозит до іншого банку, через що ним було втрачено вигоду. Тривалі звернення за захистом своїх прав викликали в нього нервове напруження і негативно позначилося на його стані здоров’я, на повсякденному побуті, через що він зазначв моральної шкоди, яку оцінює в 3000 грн.

Відповідач явки уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, подав до суду відзив у якому, просив відмовити в повному обсязі у задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Вклади в іноземній валюті перераховуються у національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. На день початку процедури виведення Фондом банку з ринку 6.02.2015 року НБУ було встановлено 2 курси і на початок дня становив 17,999763 грн. за 1 долар США. Таким чином, розрахунок відбувся за правильним курсом, що свідчить про безпідставність доводів позивача щодо стягнення недоплаченої суми та похідних вимог (3% річних, моральної шкоди, упущеної вимоги). Окремо зазначив, що вказаний спір має розглядається за правилами адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 червня 2014 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» укладено Договір № 1957986 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках «Новий ПУ «Базовий+», відповідно до якого позивач передав, а банк прийняв на вкладний рахунок 4500 доларів США строком на 6 місяців, з процентною ставкою 12,5 % річних (а.с.9, 10).

Позивач звернувся до Банку з письмовою заявою (а.с.11,12) з вимогою про виплату вкладу.

21.04.2015 року позивачу було видано гарантовану суму відшкодування як вкладнику ПАТ «КБ «Надра» 85457,47 грн. (а.с.6).

На підставі постанови Правління Національного банку України (далі НБУ) від 05.02.2015 № 83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 № 26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра», згідно з яким з 06.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра».

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «КБ «НАДРА», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 85 від 23 квітня 2015 р. про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА» до 05 червня 2015 р. включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА» до 05 червня 2015 р. включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 р. № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05 червня 2015 р. № 113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків строком на 1 рік з 05 червня 2015 р. до 04 червня 2016 р. включно.

Дані обставини не оспорювались сторонами та підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами та матеріалами справи.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу банк зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму грошей та проценти на неї на умовах та в порядку, встановленому договором. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту відсотки. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (ч. 1 ст. 1060, ч. 5 ст. 1061 ЦК України).

Положеннями ст. 1074 ЦК України передбачено, що обмеження права клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які перебувають на його рахунку, не допускаються, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Слід врахувати, що з 06.02.2015 року у ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 № 83. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду № 85 від 23 квітня 2015 р. про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА» продовження повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА» ОСОБА_3 до 05 червня 2015 р. включно. Відповідно до постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 р. № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05 червня 2015 р. № 113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» строком на 1 рік з 05 червня 2015 р. до 04 червня 2016 р. включно.

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від № 4452-VI від 23 лютого 2012 року, який у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи розпочата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його вкладниками (кредиторами), є спеціальним.

Отже, до правовідносин, які склалися між сторонами, застосовуються спеціальні норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно з ч. 5 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має повне право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Разом із цим, пунктом 1 частини 6 статті 36 цього Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.

Отже, нормами цього Закону регламентовано, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку в порядку, встановленому ч. 5 ст. 26 цього Закону.

За змістом ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Як слідує із ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способами, передбаченими цим Кодексом та іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом статей 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Слід звернути увагу, що на час розгляду даної справи у суді Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА» перебуває в процесі ліквідації, однак права та обов'язки даної юридичної особи не припинено.

Враховуючи, що заявлена позивачем до стягнення сума коштів виникла із зобов’язань за договором банківського вкладу, який укладено між ним та з ПАТ КБ «Надра», однак з урахуванням положень ч. 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якою встановлено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення оспорюваної суми з ПАТ КБ «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в даному випадку є належним способом захисту прав позивача.

Тобто, розмір заборгованості по вкладу та відсоткам станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації -06.02.2015 року становив: 4500 доларів США (депозит) дол. США + 282,02 доларів США (відсотки за договором)= 4782,02 долари США, що не оспорювалось сторонами у справі.

21.04.2015 року через відділення банку - агента ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро» позивач отримав в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України, кошти у розмірі 85457,47 грн., що виходячи із офіційного курсу гривні до долару США станом на 06.02.2015 року - 23,13 грн. за 1 долар США (а.с.10), - складає 3694,66 дол. США.

Відтак, суд приходить до висновку, що розмір заборгованості по вкладу та відсоткам, який підлягає до стягнення на користь позивача становить: 4782,02 – 3694,66 = 1087,36 доларів США, що в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації - 06.02.2015 року, становить: 1087,36 х 23,13 = 25150,64 гривень.

Твердження Банку у своїх заперечення про те, що на момент введення в Банку тимчасової адміністрації, тобто на початок дня 06 лютого 2015 року, відповідно до даних офіційного сайту Національного банку України станом на 9 год. 00 хв. 06 лютого 2015 року були встановлені такі офіційні курси гривні до іноземної валюти: за 100,00 доларів США (USD) - 1799.9763 гривень, а тому 21.04.2015 року позивач отримав гарантовану суму коштів в розмірі 85457,47 грн., що за офіційним курсом НБУ станом на 9 год. 00 хв. 06 лютого 2015 року (на момент введення тимчасової адміністрації) становило 4782,02 дол. США, суд не може покласти в основу прийнятого у даній справі рішення, виходячи з наступного.

Згідно з частиною другою статті 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як вже зазначалось вище, згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.

Відповідно до п.2 постанови Правління НБУ від 12.11.2003 року № 496 (в редакції від 31.03.2015 р.) офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів установлюється щоденно - для вільно конвертованих валют (1-а група Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного 5анку України від 04.02.98 № 34 [у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 № 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за № 841/7129 (зі змінами)] (далі - Класифікатор), для іноземних валют інших країн, які є головними зовнішньоекономічними партнерами України, і для банківських металів.

Відповідно до Листа НБУ № 19-012/14290 від 03.04.2014 р. передбачено, що офіційний курс гривні до долара США визначатиметься Національним банком України на поточний робочий день як середньозважений курс продавців і покупців, що склався цього ж дня на міжбанківському валютному ринку України. Офіційний курс гривні до іноземних валют та курс банківських металів встановлюватиметься Національним банком України після 12:00 і діятиме з часу його встановлення.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені норми національного законодавства (норму ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та положення Листа НБУ від 03.04.2014 р. № 19-012/14290) можна дійти висновку, що в даному випадку спостерігається ієрархічна (субординаційна) колізія правових актів, яка виникла внаслідок того, що на врегулювання одних фактичних відносин претендують норми, які знаходяться на різних щаблях в ієрархічній (вертикальній) структурі законодавства і мають різну юридичну силу.

Суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

У постанові Пленуму «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.96 р. Верховний суд України роз'яснив, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Окрім того, відповідно до чинного законодавства України, сайт НБУ - це офіційне джерело інформації для визначення курсу на конкретний день, де міститься історія курсів на кожен минулий день. Так, згідно з дослідженим у судовому засіданні витягом з сайту НБУ, що містить інформацію про встановлені офіційні курси гривні до іноземних валют та банківських металів, розміщену в міжнародній комп'ютерній мережі Інтернет, офіційний курс гривні до долару США 06.02.2015 року становив: 2313.0580 грн. за 100дол.США.

Враховуючи, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який має вищу юридичну силу відносно Листа НБУ,чітко визначено, що відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, а не на початок дня чи на момент введення тимчасової адміністрації, суд приходить до висновку, що для перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, слід застосовувати офіційний курс гривні до долара США, встановлений на 06.02.2015 року - 2313.0580 грн. за 100 дол. США, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення на його користь суми вкладу та невиплачених процентів за договором станом на 26.12.2014 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Банк виконав зобов'язання щодо повернення вкладу за депозитним Договором, провівши виплату вкладу з відсотками готівкою позивачу 21.04.2014 року.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до змісту ст.ст. 526 та 1058 ЦК України зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки з допомогою платіжної банківської картки). У випадку перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, однак не надання вкладнику можливості використання цих коштів зобов'язання банку з повернення вкладу не є виконаним і до банку слід застосувати відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачену ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Вищевказане узгоджується із правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного суду України від 25 грудня 2013 року по справі № 6-140цс13.

Слід зауважити, що банк не заперечував, що 26.12.2014 року закінчився строк дії Договору. Судом встановлено і Банком визнано, що позивач був позбавлений можливості у період з 26.12.2014 року вільно отримати (зняти) вказані грошові кошти і розпоряджатись ними на власний розсуд .

Виходячи з вище викладеного, вимоги позивача в частині стягнення на його користь 3% річних за прострочення повернення вкладу за період з 26.12.2014 року по 05.02.2015 року за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 1980579 - є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають до задоволення в розмірі 254,11 грн., яка розраховується за формулою:

сума заборгованості 75407,03 грн. (4782,02 доларів США х 15,768865 грн. за курсом станом на 26 грудня 2014 року) х 3% / 100% / 365 х 41 день (період з 26 грудня 2014 року по 5 лютого 2015 року)=254,11грн.

У задоволенні вимог позивача в частині про стягнення 3% річних від простроченої суми з урахуванням індексу інфляції; процентів за користування грошовими коштами, які не були доплачені ПАТ КБ «Надра», за період з 6 лютого 2015 року по 1 листопада 2018 року слід відмовити, при цьому суд виходить з наступного.

За частиною 4 ст. 104 ЦК України особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України «Про банки і банківську діяльність» особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Правовідносини між позивачем та ПАТ «КБ «Надра» ґрунтуються на договорі вкладу, а між Фондом гарантування та позивачем на Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Передбачена ст. 625 ЦК України не застосовується до правовідносин, що регулюються спеціальним законодавством.

Враховуючи те, що Фонд гарантування не є боржником за договором банківського вкладу, то відповідальність за ст. 625 ЦК України до нього застосовано бути не може.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки,станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку в межах суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

За вказаних обставин, після запровадження тимчасової адміністрації банку і початку процесу виведення банку з ринку унеможливлено стягнення коштів у будь-який інший спосіб ніж встановлений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Фондом гарантування не було допущено прострочення виконання зобов’язань перед позивачем, так як йому було виплачено гарантоване відшкодування в межах шестимісячного строку з дня початку процедури ліквідації банку.

Відповідно п.п. 3, 5 ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів,пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів )обов’язкових платежів), а також зобов’язань перед кредиторами,у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань банку, нарахування відсотків за зобов’язаннями банку перед вкладниками і кредиторами.

Вимоги про відшкодування упущеної вимоги та моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки спірні правовідносини регулюються спеціальним законом, яким є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відшкодування таких виплат цим Законом не передбачено.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 274, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь позивача ОСОБА_2 за Договором № 1980579 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформленого в рамках Пакету послуг «Новий ПУ «Базовий+» від 26 червня 2014 року - 25150,64 грн. в рахунок недоплаченої суми вкладу та проценти за Договором; та 254,11 грн. - 3% річних за прострочення повернення вкладу за період з 26.12.2014 року по 05.02.2015 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судовий збір в розмірі 704,80 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 29 жовтня 2018 року.

Суддя О.М. Гнатюк