Вирок № 77438192, 29.10.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3012/17

Провадження №: 1-кп/332/41/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Безлер Л.В.,

при секретарі Жечевій А.В., Чебикіній Н.А.,

за участю прокурорів Рукавишнікова Р.А, Білоуса А.Г., Фіронової О.О., Ахмедової М.П.

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисника Моргуна А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Заводського районного суду м. Запоріжжя, кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за №12017080030000215 від 19.01.2017 року та № 12018080030000050 від 04.01.2018 року відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, який не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 раніше не судимий,-

за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

19.03.2017 року, о 03-00 годині ОСОБА_4, маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження вікна, проник до квартири АДРЕСА_4, звідки таємно викрав велосипед фірми «Bigfish», вартістю 11999,00 гривень, який належить ОСОБА_6, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Окрім того, 22.08.2017 року, о 04-30 годині, ОСОБА_4, маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження москітної решітки вікна, проник до квартири АДРЕСА_5, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме: телевізор фірми «Supra», вартістю 1000,00 гривень; ноутбук фірми «Dell», вартістю 3490,00 гривень; мобільний телефон фірми «Samsung», моделі Galaxy, вартістю 1000,00 гривень; мобільний телефон фірми «Nokia», вартістю 400,00 гривень; чоловічий годинник фірми «Сейк Мей», вартістю 1000,00 гривень, чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 6890,00 гривень.

Також, 31.12.2017 року, близько 02-06 години, ОСОБА_4, маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні торгового залу магазину «АТБ - Маркет», який розташований за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Перспективна, буд. 51, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав пляшку віскі Jack Daniels об'ємом 0,5л., вартістю 319,07 гривень, а також пляшку лікеру Jack Daniels об'ємом 0,5л., вартістю 307,33 гривень, що належать TOB «АТБ - Маркет», якими у подальшому розпорядився на власний розсуд. Зазначеними діями, ОСОБА_4 спричинив вказаному підприємству матеріальну шкоду на загальну суму 626,40 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що він дійсно у нічний час 19 березня 2018 року, маючи умисел на таємне викрадення майна, з метою особистого збагачення, прийшов до будинку АДРЕСА_6 розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження вікна, проник до квартири, розташованої на першому поверсі вказаного будинку, звідки викрав велосипед з метою його подальшої реалізації. Крім того, пояснив, що він дійсно у ранковий час 22.08.2017 року, маючи умисел на таємне викрадення майна, з метою особистого збагачення, прийшов до будинку АДРЕСА_7. Також переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження москітної решітки вікна, проник до квартири, розташованої на першому поверсі вказаного будинку, звідки викрав телевізор, ноутбук, два мобільні телефони та годинник, з метою їх подальшої реалізації шляхом здачі до ломбарду та отримання грошових коштів. Крім цього, обвинувачений пояснив, що він дійсно, у нічний час 31.12.2017 року, знаходячись у магазині «АТБ», який розташований по вул. Перспективній у м. Запоріжжі, розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав дві пляшки алкогольного напою Jack Daniels, які у подальшому розпив вдома. Не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за цими інкримінованими кримінальними правопорушеннями, повністю визнав себе винуватим, щиро розкаявся та просив суворо його не карати. Цивільний позов, заявлений представником ТОВ «АТБ-Маркет» визнав у повному обсязі.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також представник потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет», будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до судових засідань не з'являлися. Від потерплих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності (т.1 а.с.45, а.с.57).

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження за епізодамивід 19.03.2017, 22.08.2017, 31.12.2017 і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у даному кримінальному провадженні щодо всіх фактичних обставин за вказаними епізодами злочинної діяльності ОСОБА_4 із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому вищевказаних злочинів при зазначених обставинах доведена повністю.

Кваліфікуючи дії обвинуваченого суд виходить з такого.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 за епізодом від 19.03.2017 року кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло. Проте, кваліфікуюча ознака повторності не знайшла свого підтвердження під час судового слідства. Як вбачається з даних, що характеризують особу обвинуваченого, останній є особою раніше не судимою, а його обвинувачення у скоєнні ним 18.01.2017 року злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, не знайшло свого підтвердження під час судового слідства.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за епізодом від 19.03.2017 року за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

За епізодом від 22.08.2017 року суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, за епізодом від 31.12.2017 - за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Разом із тим, органом досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 також інкриміновано вчинення ряду злочинів.

Так, згідно з обвинувальним актом, 18.01.2017 року, о 09-00 годині, ОСОБА_4, маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження вхідної двері проник до будинку АДРЕСА_8, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_8, а саме: телевізор фірми «Samsung», вартістю 4200,00 гривень; монітор фірми «Samsung», вартістю 1000,00 гривень; електрогітару фірми «Іbanez SR 505», вартістю 9999,00 гривень; електрогітару фірми «Урал», вартістю 200,00 гривень, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 15399,00 гривень.

За цим епізодом дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

Крім цього, згідно з обвинувальним актом, 24.03.2017 року, о 05-30 годині, ОСОБА_4, маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження вікна, проник до квартири АДРЕСА_10, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_9, а саме: телевізор фірми «TV LED SUPRA», моделі 2477 FL, вартістю 2599,00 гривень; тюнер фірми «Trimax TR 2012», вартістю 650,00 гривень; мультиварку фірми «МС-42014241425-Масо», вартістю 2000,00 гривень, чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 5249,00 гривень.

За вказаним епізодом дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні вищевказаних злочинів не визнав, причетність до крадіжок майна з будинку ОСОБА_8 18.01.2017 року та з квартири ОСОБА_9 24.03.2017 року заперечував. При цьому пояснив, що внаслідок спливу тривалого часу не пам'ятає, що робив та чим займався 18 січня 2017 року, проте наполягав, що жодних злочинів в цей день не вчиняв. Також обвинувачений пояснив, що детально пам'ятає події 24.03.2017 року, оскільки цей день є днем його народження. Зазначив, що з 02-00 години 24.03.2017 року по 06-00 годину 24.03.2017 року перебував у дворі свого будинку, разом із ним святкували його день народження ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Потім відразу продовжили святкування на природі, де пробули весь день. Цивільні позови, заявлені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не визнав у повному обсязі.

Згідно зі ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання: чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, обставини які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно з положеннями статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Дана презумпція невинуватості є одним із основних принципів сучасного кримінального провадження, що в Україні визнана відправною точкою правосуддя. Окрім того, це положення закріплено в пункті 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожен обвинувачений в скоєнні кримінального злочину вважається невинним, до тих пір поки його винність не буде встановлена в законному порядку.

За приписами ч.ч. 2, 4 статті 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. При цьому, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 (із змінами), всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Під час судового розгляду, на підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 ст.185 КК України за епізодом від 18.01.2017 року та 24.03.2017 року сторона обвинувачення посилалась на наступні докази: показання потерпілого ОСОБА_8, потерпілої ОСОБА_9, свідка ОСОБА_14, протоколиприйняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення та протоколи огляду місця події від 18.01.2017 та 24.03.2017 року, заяви ОСОБА_15 про добровільну видачу майна, протоколи огляду предметів, постанови слідчого від 28.01.2017 року та 24.08.2017 року про визнання речовими доказами, довідки про вартість майна, висновок експерта про вартість майна, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.08.2017 року.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд приходить до висновку що кожний з наданих доказів окремо та їх сукупність не доводять, що інкриміновані ОСОБА_4 вищевказані кримінальні правопорушення вчинені ним.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 надав пояснення, що о 08-45 18.01.2017 він зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_14 вийшли з дому, зачинили двері та пішли на роботу. Повернувшись того ж дня о 18-15 годині виявили відкриту калитку до подвір'я та відкриті вхідні двері. Зайшовши до будинку, виявили відсутність телевізору та монітору фірми «Samsung», а також двох електрогітар фірми «Іbanez SR 505» та «Урал». Викрадені електрогітари під час досудового розслідування йому було повернуто. Також потерпілий у судовому засіданні зазначив, що обвинувачений ОСОБА_4 йому не знайомий, раніше з ним не зустрічався.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 пояснила, що проживає у квартирі АДРЕСА_11. Прокинувшись вранці 24.03.2017 виявила відсутність у квартирі телевізору фірми «SUPRA», тюнеру та мультиварки. ОСОБА_16, з яким вона на той час проживала разом, викликав працівників поліції. Додала, що напередодні ввечері залишила відкритим вікно «на провітрювання», вранці це вікно було відчинене повністю. Свідок ОСОБА_16 на теперішній час знаходиться на заробітках у Польщі, про дату повернення до м. Запоріжжя їй не відомо. Також потерпіла суду заявила, що не підтримує заявлений нею під час досудового розслідування цивільний позов.

Свідок обвинувачення ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснила, що проживає разом з ОСОБА_8 Вранці 18.01.2017 року вона з останнім пішли на роботу, повернувшись ввечері додому побачили відкриті калитку до подвір'я та вхідні двері до будинку, при цьому виявили відсутність телевізору, монітору та двох електрогітар, після чого викликали працівників поліції.

Суд був позбавлений можливості допитати в судовому засідання інших осіб, зокрема безпосередньо свідка ОСОБА_15, який на думку прокурора міг би зазначити обставини придбання ним викрадених у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 електрогітар та телевізору, відповідно, а також свідка ОСОБА_16, яким подавалася заява про вчинення крадіжки з квартири ОСОБА_9

Судом було задоволено клопотання прокурора про виклик та допит вищевказаних свідків. Так, 12 судових повісток протягом квітня - жовтня 2018 року направлялися на адресу ОСОБА_15, однак повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання»; 8 судових повісток направлялись судом на адресу ОСОБА_16 та повернулися з відміткою «за зазначеною адресою не проживає». Ухвалами суду від 25.06.2018 року та 06.08.2018 року Заводському ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області доручалося проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження вказаних свідків (т.3 а.с.197, т.4 а.с.6). На виконання даних ухвал на адресу суду надіслано відповідь про неможливість їх виконання внаслідок перебування цих свідків за межами України (т.3 а.с.219, т.4 а.с.150).

Після цього, в судових засіданнях від 04.09.2018 року та 18.10.2018 року прокурор відмовився від раніше поданого клопотання щодо виклику та допиту свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16, вважав за можливе закінчити з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, та перейти до судових дебатів (т.4 а.с. 179, 233)

Аналізуючи доказову базу сторони обвинувачення в частині показань потерпілих та свідка, суд доходить до висновку, що вони підтверджують лише факти вчинення 18.01.2017 року та 24.03.2017 року крадіжок майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Крім того стороною обвинувачення, на підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначених злочинів надані письмові докази, які судом досліджені.

Так, відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.01.2017 року, ОСОБА_8 заявив, що 18.01.2017 року у період часу з 08-45 години до 18-45 години невідома особа, шляхом пошкодження вхідної двері, проникла до будинку 130 по вул. Фінансовій, звідки таємно викрала його майно на суму 25500, 00 гривень, а саме телевізор, монітор, басгітари (т.4 а.с.57).

Згідно із протоколом огляду місця події від 18.01.2017 року та фототаблиць до нього, місцем події є будинок 130 по вул. Фінансовій в м. Запоріжжі, слідів придатних для ідентифікації особи не виявлено, з місця події нічого не вилучалося (т.4 а.с.59-62).

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.03.2018 року, ОСОБА_16 заявив, що близько 06-00 години 24.03.2017 року невстановлена особа через вікно проникла до квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрала майно, що належить ОСОБА_9, спричинивши матеріальну шкоду на суму 4830 гривень (т.4 а.с.72-73).

Згідно із протоколом огляду місця події від 24.03.2017 року та фототаблиць до нього, місцем події є квартира АДРЕСА_2, що знаходить на першому поверсі будинку. Під час огляду з гладкої поверхні рами віка в приміщенні кухні вилучено три папілярні візерунки пальців рук (т.4 а.с.75-78).

Постановами слідчого від 28.01.2017 року та 24.08.2017 року електрогітари фірми «Іbanez SR 505» та «Урал», тателевізор фірми «TV LED SUPRA , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та передано на відповідальне зберігання потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9, відповідно (т. 4 а.с. 67, 81).

Відповідно до протоколів огляду предмету та передачі речових доказів на відповідальне зберігання від 28.04.2017 року та 24.08.2017 року, вказані гітари та плазмовий телевізор фірми «TV LED SUPRA» оглянуті та передані на відповідальне зберігання ОСОБА_8 та ОСОБА_9, відовідно (т. 4 а.с. 64-66, а.с.68, а.с.80, 82).

Згідно із довідками товариства «Ломбард «Гроші тут» від 10.10.2017, вартість електрогітари фірми «Урал» з урахуванням зносу та згідно до внутрішніх ОСОБА_17, може складати 200,00 грн., вартість телевізора «Samsung» може складати 4200,00 грн., вартість монітору «Samsung» - 1000,00 грн. (т. 4 а.с. 69-71).

Відповідно до довідки Повного товариства «Ломбард «Гроші тут» від 10.10.2017, вартістьтюнеру фірми «Trimax TR 2012», з урахуванням зносу та згідно до внутрішніх ОСОБА_17, може складати650,00 грн., а мультиварки фірми «МС-42014241425-Масо» - 2000 грн. (т. 4 а.с. 83-84).

Згідно з висновком експерта від 11.10.2017 ринкова вартість електрогітари фірми «Іbanez SR 505» складає у 9999,00 грн., телевізору «TV LED SUPRA», моделі 2477 FL - 2599,00 грн. (т.3 а.с. 121).

Отже, вищенаведені письмові докази підтверджують лише факт вчинення злочинів (крадіжки майна з помешкань ОСОБА_8 та ОСОБА_9.), а також вартість викраденого майна, проте винуватість ОСОБА_18 у вчиненні цих кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, не доводять.

Відповідно до письмової заяви ОСОБА_19, останній добровільно видав працівникам поліції гітари «IBАNES» та «Урал», які він придбав у хлопця на ім'я ОСОБА_20 в кінці січня 2017 року (т. 4 а.с. 63).

При цьому із вищевказаної заяви не вбачається до якого провадження вона відноситься та коли складена ,оскільки не містить таких даних.

У заяві ОСОБА_15 про добровільну видачу телевізору «TV LED SUPRA» від 24.08.2017 року зазначено, що він придбав вказане майно у хлопця на ім'я ОСОБА_18 в 20-х числах березня 2017 року (т. 4 а.с. 79).

Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.08.2017 ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_4 як особу, у якої він придбав дві електрогітари та телевізор (т.4 а.с. 85-87).

Проте, як вже зазначалося, стороною обвинувачення не було виконано обов'язку забезпечення явки ОСОБА_15, тому суд позбавлений можливості обґрунтовувати свої висновки на показаннях сприйнятих безпосередньо під час судового засідання, як того вимагає стаття 95 КПК України.

Інших доказів його причетності до вчинення вищевказаних злочинів органом досудового розслідування не здобуто і не встановлено очевидців вчинення цих злочинів.

Таким чином, проаналізувавши надані докази, суд приходить до висновку, що вони не доводять поза розумним сумнівом, що дані злочини вчинив саме ОСОБА_4

Крім того, на спростування винуватості ОСОБА_4 у вчиненні 24.03.2017 року злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, сторона захисту посилалася на показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Допитаний у судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_10 показав, що близько 23-00 години 23.03.2017 року він з обвинуваченим та іншими хлопцями зустрілись у дворі їх будинків мешкання, де розпочали святкування та вживання алкогольних напоїв з нагоди майбутнього дня народження ОСОБА_4, тобто ІНФОРМАЦІЯ_6 У ту ніч ніхто з них не лягав спати, нікуди не відходив окремо від компанії. Близько 09-00 години ранку 24.03.2017 вони разом з обвинуваченим пішли продовжувати святкування на природі біля річки. Близько 18-00 пішли назад до двору обвинуваченого, де продовжили спілкування. Зазначив, що впродовж усього вказаного ним часу ОСОБА_4 нікуди не відходив, завжди був присутній в компанії.

Допитаний в режимі відеоконференції свідок захисту ОСОБА_11 пояснив, що 24.03.2017 святкував день народження обвинуваченого приблизно з 11-00 години 24.03.2017 року до 02-00 години 25.03.2017 року. Протягом усього часу ОСОБА_4 нікуди не відлучався, завжди був присутній в полі його зору.

Суд, вислухавши показання свідків захисту, приходить до висновку, що істотних суперечностей вони не мають. Згідно з показаннями свідка ОСОБА_10, які надавалися під присягою, обвинувачений весь час з 23-00 23.03.2017 по 19-00 24.03.2017 перебував з ним та іншими особами, святкуючи свій день народження, а отже не міг вчинити крадіжку майна ОСОБА_9, яка сталася, відповідно до обвинувального акту, близько 05-30 години 24.03.2017 року.

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Підсумовуючи досліджені та проаналізовані у сукупності докази, надані стороною обвинувачення, щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення крадіжок майна потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, суд приходить до висновку, що вказані докази обвинувачення не можуть вважатися такими, що доводять вину ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у інкримінованих йому злочинах. Доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість доведена поза розумним сумнівом (п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.03.2003 року у справі «Кобець проти України»).

Відповідно до ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлюється принцип, відповідно до якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, вважається невинуватим, доки його вину не буде доведено згідно із законом. За таким змістом сформульовано і норму ч. 1 ст. 62 Конституції України, в якій зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04.07.2018 року у справі №688/788/15-к,обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.

З урахуванням наведеного, у зв'язку з відсутністю інших доказів, крім вищевказаних, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, за епізодами від 18.01.2017 року та 24.03.2017 року недоведена, а тому ОСОБА_4 належить виправдати за цими епізодами у зв'язку із недоведеністю, що ці кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим (п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України).

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які у відповідності до вимог ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості та тяжким, ступінь суспільної небезпеки, сукупність усіх фактичних обставин, які його характеризують: обстановку і спосіб злочинного діяння, його наслідки, суму завданої потерпілим матеріальної шкоди, яка відшкодована частково (шляхом повернення майна потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час досудового розслідування); дані, що характеризують особу винного, зокрема те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, міцних соціальних зв'язків не має, суспільно-корисною працею не займається, має постійне місце проживання, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає те, що ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні злочинів, щиро розкаявся. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

За наведених обставин кримінального провадження, тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого та принципу індивідуалізації покарання, суд доходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 слід обчислювати з 12 січня 2018 року, тобто з дати застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Запоріжжя у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018080030000050, яке об'єднане в межах даного кримінального провадження.

Визнаючи встановленим факт протиправних дій обвинуваченого у відношенні майна ТОВ «АТБ-Маркет», приймаючи до уваги конкретні обставини вчиненого злочину, суд, з урахуванням положень статей 1166, 1177 ЦК України, вважає за необхідне цивільний позов ТОВ «АТБ-Маркет» про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 626 гривень 40 копійок задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність виправдання обвинуваченого за епізодами крадіжок від 18.01.2017 року та 24.03.2017 року майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9, відповідно, цивільні позови ОСОБА_8 на суму 5200,00 гривень та ОСОБА_9 на суму 2650,00 гривеньпро відшкодування матеріальної шкоди слід залишити без розгляду на підставі ч.3 ст.129 КПК України.

Питання про долю речових доказів у даному провадженні суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили суд вважає за необхідним залишити у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Цивільний позов ТОВ «АТБ-Маркет» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «АТБ-Маркет» суму матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 626,40 гривень.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 12 січня 2018 року.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.185 КК України за епізодами від 18 січня 2017 року та 24 березня 2017 року та виправдати за недоведеністю, що ці кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим (п.2 ч.1 ст.373 КПК України).

Цивільні позови ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити без розгляду.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Речові докази: електрогітари фірм «Іbanez SR 505» та «Урал», передані на відповідальне зберігання потерпілому - залишити власнику ОСОБА_8; два сліди папілярних узорів, долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження; велосипед фірми «Bigfish», переданий на відповідальне зберігання потерпілому - залишити власнику ОСОБА_6; три сліди папілярних узорів, долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження; телевізор «TV LED SUPRA», переданий на відповідальне зберігання потерпілій - залишити власниці ОСОБА_9; три сліди папілярних узорів, долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження; телевізор фірми «Supra», модель S-19 L19, пульт управління фірми «Supra», ноутбук фірми «Dell», переданий на відповідальне зберігання до камери схову Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області - повернути власниці ОСОБА_7; мобільний телефон фірми «Samsung», моделі Galaxy, мобільний телефон фірми «Nokia», чоловічий годинник фірми «Сейк Мей», передані на відповідальне зберігання потерпілій - залишити власниці ОСОБА_7; оптичний носій інформації диск CD-R, долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького Апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.В.Безлер