Рішення № 77437448, 19.10.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/1538/17

2/310/88/18

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Черткової Н.І.,

за участю секретаря судового засідання – Димової Л.В.,

за участю позивача – ОСОБА_1, представника позивача –ОСОБА_2,

відповідачів – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_6 про перерахунок часток та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про перерахунок та приведення ідеальних часток співвласників у домоволодінні у відповідність з реальними. Позовні вимоги неодноразово змінювались. В останній уточненій позовній заяві від 26.09.2018 року, позивач просив суд перерахувати та привести ідеальні частки співвласників до реальних часток з урахуванням висновку судової будівельно – технічної експертизи № 127/05-17 від 31.05.2017р. судового експерта ОСОБА_7 та визнати за нею право власності на 7/24 (сім двадцять четвертих) частин житлового будинку № 39 (тридцять дев’ять) з належними до нього будівлями та спорудами по вулиці Петропавлівській (Менжинського) в місті Бердянську Запорізької області.

Під час судового розгляду справи позивач зазначив, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.05.2015р. їй належить 1/4 частка житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами по вул. Петропавлівській (вул.Менжинського) № 39 в м.Бердянську Запорізької області. Успадкувала ОСОБА_1 належну їй частку будинку від попереднього її власника ОСОБА_8, яка померла 04.11.2014р. в м.Бердянську.

Іншими співвласниками вказаного житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами є відповідачі по справі: ОСОБА_3 – 1/5 частка (успадкувала свою частину після смерті чоловіка ОСОБА_9, який помер 31.01.2014р.); ОСОБА_4 – 7/20 частка (успадкувала після смерті свого родича ОСОБА_10

Позивач зазначив, що в сумі частки всіх співвласників (1/4 + 1/5 + 7/20) не складають одиниці, бракує 1/5 частки майна, що підтверджується технічним паспортом від 02.12.2016р., в якому зазначено, що домоволодіння не складає 1 (одиниці), так як 1/5 частка житлового будинку вилучена в окрему адресу.

Попередніми співвласниками домоволодіння були: ОСОБА_9– 1/5 частка; ОСОБА_10– 7/20 часток; ОСОБА_8 – 1/4 частка; ОСОБА_6 – 1/5 частка.

ОСОБА_6 за рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15.10.2009р., що набрало чинності, було виділено належну йому 1/5 частку домоволодіння в ціле окреме домоволодіння, якому згодом було присвоєно адресу: вул. Менжинського, 41. Також, згідно вказаного судового рішення було припинено право спільної часткової власності на домоволодіння № 39 між ОСОБА_6 та іншими вищезазначеними співвласниками.

На теперішній час між позивачем та відповідачами склався певний порядок користування житловим будинком, з урахуванням якого позивач прохає суд перерахувати та привести ідеальні частки співвласників у домоволодінні у відповідність з реальними.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.04.2017р. по справі було призначено будівельно-технічну експертизу, провадження по справі було зупинено.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02.06.2017р. провадження по вказаній цивільній справі було поновлено у зв’язку з надходженням до суду висновку судової будівельно-технічної експертизи № 31/05-01 від 31.05.2017р. експерта ОСОБА_7

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13.12.2017р. по справі було призначено додаткову будівельно-технічну експертизу, провадження по справі було зупинено.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.02.2018р. провадження по вказаній цивільній справі було поновлено у зв’язку з надходженням до суду висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 230 від 09.02.2018р. експерта ОСОБА_11

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, згідно яких рішення має бути прийняте з урахуванням висновку експерта ОСОБА_7

Відповідач ОСОБА_3, її представник ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнали. Просили позов задовольнити частково, з урахуванням висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи, наданого експертом ОСОБА_11 Зазначили, що прибудова а14 є самочинною, відповідно, перерахунок та приведення ідеальних часток співвласників до реальних часток має відбуватися без її врахування. Крім того, позивачка захопила окремі приміщення у спірному будинку, які не можна враховувати її власністю під час перерахунку та приведення ідеальних часток співвласників до реальних.

Третя особа – ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, просив справу розглянути за його відсутності, проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечував.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов підлягаючим задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.05.2015р. належить 1/4 частка житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами по вул. Петропавлівській (вул.Менжинського) № 39 в м.Бердянську Запорізької області. Попередній власник вказаної частини будинку – ОСОБА_8 заповіла її ОСОБА_1

Іншими співвласниками житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами по вул. Петропавлівській (вул.Менжинського) № 39 в м.Бердянську Запорізької області є відповідачі по справі: ОСОБА_3 – 1/5 частка, яку успадкувала її після смерті чоловіка ОСОБА_9; ОСОБА_4 – 7/20 частка, яку успадкувала після смерті ОСОБА_10

Матеріалами справи підтверджено, що попередніми співвласниками домоволодіння були: ОСОБА_9 – 1/5 частка; ОСОБА_10 М,– 7/20 частка; ОСОБА_8 – 1/4 частка; ОСОБА_6 – 1/5 частка.

В ході судового розгляду з’ясовано, що ОСОБА_6 відповідно до рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15.10.2009р., що набрало законної сили, виділено належну йому 1/5 частку домоволодіння в ціле окреме домоволодіння, якому згодом було присвоєно адресу: вул.Менжинського, 41.

Також, згідно вказаного судового рішення було припинено право спільної часткової власності на домоволодіння № 39 по вул. Петропавлівській (вул.Менжинського) між ОСОБА_6 та іншими вищевказаними співвласниками.

Згідно письмових матеріалів справи, зазначене домоволодіння не складає одиниці, оскільки 1/5 частка житлового будинку, що належала ОСОБА_6 виділена в окрему адресу.

Таким чином, судом встановлено, що частки позивача та відповідачів (1/4 + 1/5 + 7/20) не відповідають ідеальним часткам та в сумі не складають одиниці, оскільки, бракує 1/5 частки майна.

Встановлено, що відповідачі не надали згоди на перерахунок часток співвласників у праві спільної часткової власності на житловий будинок.

Порядок користування спільною частковою власністю визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження спільною частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до ч.1 ст.355 ЦК України, майно, що є власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Згідно з ч.2 ст.355 ЦК України, майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Поняття спільної часткової власності передбачено ч.1 ст.356 ЦК України , як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.

Відповідно до ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно ст.361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затв. наказом Міністерства з питань житлово – комунального господарства України № 55 від 18.06.2007р. (далі за текстом – Інструкція), у разі невідповідності розмірів часток, указаних у правовстановлювальних документах, реальним часткам за згодою всіх співвласників здійснюється розрахунок відповідних часток нерухомого майна з метою отримання відповідних правовстановлювальних документів. За відсутності згоди всіх співвласників щодо зміни часток питання вирішується в судовому порядку.

Відмова відповідачів у наданні згоди на перерахунок часток співвласників у праві спільної часткової власності на житловий будинок № 39 по вул. Петропавлівській (Менжинського) в м.Бердянську порушує права та інтереси позивача, як співвласника житлового будинку щодо розпорядження належною йому на праві власності часткою.

Матеріали справи містять висновок судової будівельно-технічної експертизи № 127/05-17 від 31.05.2017р. та висновок додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 230 від 09.02.2018р., надані з питання перерахунку та приведення ідеальних часток співвласників (позивача та відповідачів по справі) до реальних часток.

Суд вважає, що рішення по справі має бути прийняте з урахуванням саме висновку судової будівельно-технічної експертизи № 127/05-17 від 31.05.2017р. з огляду на наступне.

Відповідно до п.3.4. Інструкції, при розрахунку частки кожного співвласника в будинку необхідно визначити всю внутрішню площу будинку, а також площу, яка належить кожному співвласнику окремо відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001р. № 127.

Відповідно до п.3.11 Інструкції, до розрахунку не включаються тільки самочинно збудовані об’єкти нерухомого майна.

Відповідно до мотивувальної частини зазначеного експертного висновку № 127/05-17 від 31.05.2017р., згідно вимог Інструкції, при проведенні вищевказаної експертизи була визначена, як внутрішня площа будинку, так і площа будинку, якою користуються позивач та відповідачі окремо.

При цьому, при визначенні внутрішньої площі будинку експертом була врахована і прибудова а14.

Відповідачі наполягали на тому, що вказана прибудова є самочинною, відповідно, судове рішення має бути прийняте на підставі висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 230 від 09.02.2018р., відповідно до якої перерахунок та приведення ідеальних часток співвласників до реальних були проведені без врахування даної прибудови.

Суд не погоджується із твердженнями відповідачів про те, що зазначена прибудова є самочинною і розрахунок часток кожного співвласника в будинку необхідно провести без її врахування, оскільки, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка міститься у матеріалах справи, дана прибудова внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.4 ст. 331 ЦК України , якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Доводи відповідачів стосовно того, що право власності на спірну прибудову зареєстровано вже після подачі позову і що воно є незаконною, крім того, вони зазначили, що суду надані технічні паспорти на житловий будинок, який є предметом спору, згідно яких дати закінчення будівництва прибудови а 14 зазначені різні, суд не бере до уваги, оскільки на момент прийняття рішення по справі і проведення експертиз, право власності на прибудову -а 14 виникло відповідно до вимог закону.

Запис про державну реєстрацію і внесення його до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме на прибудову а 14 ніким не оскаржений, тому у суду відсутні підстави не брати його до уваги.

Крім того, відповідачами суду не надано судових рішень чи будь – яких інших доказів, які б підтверджували наявність законних підстав вважати спірну прибудову самочинною.

Таким чином, дані твердження відповідачів є тільки припущеннями, на яких не може ґрунтуватись доказування і у суду немає законних підстав вважати прибудову а14 самочинною.

Оскільки, відповідно до п.3.11 Інструкції, до розрахунку не включаються тільки самочинно збудовані об’єкти нерухомого майна, проводити перерахунок та приведення ідеальних часток співвласників до реальних без врахування прибудови а14 є протиправним. Відповідно, рішення суду не може ґрунтуватись на висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 230 від 09.02.2018р..

Згідно експертного висновку № 127/05-17 від 31.05.2017р., який зроблений з урахуванням зазначених вимог Інструкції, технічно можливо перерахувати та привести ідеальні частки співвласників до реальних часток з урахуванням складеного порядку користування житловим будинком № 39 з належними до нього будівлями та спорудами по вул.Менжинського в м.Бердянську Запорізької області між співвласниками ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наступним чином:

частка ОСОБА_1 в загальній власності нерухомого майна становить 29,2% або 7/24;

частка ОСОБА_3 в загальній власності нерухомого майна становить 17,4% або 4/23; частка ОСОБА_4 в загальній власності нерухомого майна становить 53,4% або 39/73.

Як вбачається з мотивувальної частини вищевказаного експертного висновку, при проведенні огляду експертом були опитані співвласники (позивач та відповідачі по справі) щодо уточнення сформованого порядку користування будівлями, приміщеннями та спорудами, які вказали сформований порядок користування домоволодінням.

Щодо твердження відповідачів про те, що позивачкою захоплені окремі приміщення у спірному будинку, які не можна вважати її власністю під час перерахунку та приведення ідеальних часток співвласників до реальних, суд зазначає, що у випадку незгоди із сформованим порядком користування будівлями, приміщеннями та спорудами відповідачі не були позбавлені права звернутися із відповідним позовом до суду для захисту своїх порушених прав, чого вони не зробили.

Відповідно, суд не може прийняти до уваги твердження, які не підтверджені відповідними доказами, зокрема, рішенням суду, що набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_6 про перерахунок часток та визнання права власності, задовольнити повністю.

Перерахувати та привести ідеальні частки співвласників до реальних часток з урахуванням висновку судової будівельно - технічної експертизи №127/05-17 від 31.05.2017 р. наступним чином: - частка ОСОБА_1 в спільній частковій власності нерухомого майна становить 29,2% або 7/24 та складається з: в основній частині будинку «А» - приміщення коридору 1-2, кімнати 1-3, кімнати 1-3а, загальною площею 27,3 кв.м.; прибудова «а14», ґанок «до а14», літня кухня «З», навіс «Ф», сарай «Т», альтанка «Ю», паркан №11, частка замощення І, площею 41кв.м.;

- частка ОСОБА_3 в спільній частковій власності нерухомого майна становить 17,4% або 4/23 та складається з: в основній частині будинку «А»; -приміщення кімнати 3-6, площею 5,0 кв.м.; житлова прибудова «AI», прибудова «а5», прибудова «a11», прибудова «а12», літня кухня «Г», літня кухня «Д», вхід «Д1» до літньої кухні, ґанок «до Д1», тамбур «Д2» до літньої кухні, навіс «O1», ворота №2, частка замощення І, площею 86 кв.м.;

- частка ОСОБА_4 в спільній частковій власності нерухомого майна становить 53,4% або 39/73 та складається з: в основній частині будинку «А» -приміщення кімнати 4-4, кімнати 4-5, коридору 4-6, коридору 4-7, загальною площею 28,1 кв.м.; житлова прибудова «А2», прибудова «а8», ґанок «до а8», прибудова «а13», літня кухня «Щ», козирок «до Щ», ґанок «до Щ», надбудова «Щ1», гараж «И», надбудова «И1 (над И)», балкон «до И1», сходи «до И1», надбудова «И2», балкон «до И2», альтанка «Я», вбиральня «Ч», ворота №3, ворота №4, паркан №12, паркан №5, частка замощення І, площею 71 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/24 частин житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами по вул. Петропавлівській (Менжинського) в м. Бердянську Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов’язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідачі:

ОСОБА_3, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_4, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Третя особа: ОСОБА_6, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Повний текст рішення суду виготовлено 29 жовтня 2018 року.

Суддя Н. І. Черткова