Ухвала суду № 77437269, 29.10.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12225/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Тхір О.А., за участі секретаря судового засідання Віраг Е.М., розглянувши заяву Ужгородської місцевої прокуратури про забезпечення позову, у цивільній справі за позовом Керівника Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування рішення Ужгородської міської ради щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0033 га та витребування її на користь територіальної громади міста Ужгорода, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Ужгородська місцева прокуратура звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування рішення Ужгородської міської ради щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0033 га та витребування її на користь територіальної громади міста Ужгорода.

Ужгородською місцевою прокуратурою одночасно з позовною заявою подано до суду заяву про забезпечення позову, за якою просять суд накласти арешт на спірну земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1.

Заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що обставини справи за позовом свідчать про наявність дійсного спору між учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої шкоди інтересам сторони, яку представляє позивач, здійснюючи конституційну функцію, яка полягає у тому, що подальша реалізація у будь-який спосіб земельної ділянки може призвести до того, що втрачається сенс подальшого розгляду заявлених позовних вимог, а також може зробити неможливим відновлення порушених інтересів держави та виконання в майбутньому ймовірного рішення суду за результатом розгляду заявлених позовних вимог, у зв'язку із чим необхідним є накладення заборони щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію предмету спору шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши надані матеріали справи, зважаючи на обґрунтування заяви про забезпечення позову, вважає заяву такою,що підлягає до задоволення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається, окрім іншого, після відкриття провадження у справі до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Подана позивачем заява про забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України, та таким чином вона підлягає невідкладному розгляду.

Згідно з ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти…., забороною вчиняти певні дії щодо предмета спору...

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача, та інтересів територіальної громади, в інтересах якої діє позивач, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, яких заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів суд дійшов висновку, що між сторонами виник спір щодо земельної ділянки, площею 0,0033 га за кадастровим номером НОМЕР_1.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При досліджені в судовому засіданні письмових доказів, доданих позивачем, в інтересах територіальної громади, до заяви, встановлено, що ОСОБА_2 (зазначеному як відповідач у позовній заяві) п. 1.33 рішення Ужгородської міської ради XXVII сесії VI скликання (4-те пленарне засідання) № 1882 від 09.11.2015 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0033 га щодо якої виник спір - по АДРЕСА_1, та передано її у власність. Відповідно до інформаційної довідки з реєстру речових прав № 138443682 від 20.09.2018 року встановлено, що дану земельну ділянку (спірну) відчужено на підставі договору-купівлі продажу від 17.09.2018 року та власником на даний час власником значиться ОСОБА_3, який зазначений співвідповідачем у позовній заяві.

У позовній заяві, про забезпечення позову щодо якої позивач просять вжити заходів забезпечення позову, позовні вимоги обґрунтовано тим, що щодо спірної земельної ділянки, яку позивач вважає відповідач ОСОБА_2 набув у власність неправомірно та в подальшому її відчужив, існує спір, крім того позивач обґрунтовано вважає наявність загрози невиконання або утрудненого виконання майбутнього рішення суду за позовом, у разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки дана земельна ділянка вже раз відчужена, та не виключена можливість, що відповідачі, дізнавшись, про такий позов та те, що позивач оспорює правомірність набуття у власність даної ділянки, може свідомо, до завершення розгляду справи, навмисно відчужити дану земельну ділянку з метою унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовним вимогам, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Зважаючи на доводи та обґрунтування позовної заяви, та документи, додані до заяви про забезпечення позову, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову на даному етапі.

Таким чином, обґрунтованими є доводи заяви, що порушене, невизнане, оспорюване право позивача, який діє в інтересах територіальної громади, може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Суд, оцінивши докази у їх сукупності, зважаючи на обставини, які передували зверненню позивача до суду за захистом порушених прав територіальної громади та доведеність дійсного виникнення спору між сторонами, доходить висновку про наявність підстав для забезпечення позову Керівника Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування рішення Ужгородської міської ради щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0033 га та витребування її на користь територіальної громади міста Ужгорода, та обставинам справи буде відповідати запропонований спосіб забезпечення позову у виді накладення арешту шляхом заборони вчиняти дії пов'язані з відчуженням спірної земельної ділянки, яке буде достатнім та не буде порушувати права відповідачів.

Заходи забезпечення позову, які просять застосувати позивачі є допустимими й співмірними із заявленими позивачами вимогами та за змістом не є тотожними цим вимогам.

Суд звертає увагу відповідачів, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення позову.

Згідно з частиною п'ятою статті 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 89, 149-153, 260. 261, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Ужгородської місцевої прокуратури про забезпечення позову до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування рішення Ужгородської міської ради щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0033 га та витребування її на користь територіальної громади міста Ужгорода - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,0033 га, за кадастровим номером НОМЕР_1.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику - направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Попередити учасників справи та виконавців ухвали, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Роз'яснити учасникам справи можливість суду допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим за клопотанням учасника справи.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрите виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Роз'яснити відповідачам та іншим особам, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, їх право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися, у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 ЦПК України підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову

Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який постановив ухвалу про їх застосування, за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.А.Тхір