Рішення № 77437027, 17.10.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3478/18

(2/199/1947/18)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 жовтня 2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди, у підтвердження якого посилається на те, що 19.05.2017 року в м. Дніпрі на Донецькому шосе, біля будинку № 9а сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під управлінням відповідача по справі, та «Ghery Tiggo», д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3.

Відповідач, керуючи автомобілем НОМЕР_1 при виїзді з прилеглої території не надала переваги в русі та допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4, який продовжив некерований рух та допустив зіткнення з транспортним засобом «Geely MR-7180», д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_3 в результаті настання дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_4, зазнав механічних пошкоджень.

Відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.06.2017 року по справі № 199/3636/17 особою, винною в настанні вищевказаної ДТП визнано відповідача по справі та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

У зв’язку з тим, що на момент настання ДТП відповідач не мала чинного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи (ОСОБА_2), у позивача виникло право до відповідача про відшкодування завданої шкоди в сумі – 26270,60 грн. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 1236423 від 18.08.2017 року. Крім того з метою встановлення розміру заподіяної шкоди, позивач залучив суб’єкта оціночної діяльності, вартість послуг якого становить 1300,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальні збитки в розмірі 27570,60 грн., а також витрати про сплаті судового збору.

У судове засідання представник позивача не з’явився. У наданій суду заяві просив справу розглядати без його присутності, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки у судове засідання не повідомив, право подачі відзиву не скористався, тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи..

Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.05.2017 року в м. Дніпрі на Донецькому шосе, біля будинку № 9а сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під управлінням відповідача по справі, автомобіля НОМЕР_4, що належить ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3.

Відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.06.2017 року по справі № 199/3636/17 особою, винною в настанні вищевказаної ДТП визнано ОСОБА_1 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1,2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів тому, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і ін.) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з роз’ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Згідно з п.п. а п. 41.1 статті 41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

На момент настання ДТП відповідач не мала чинного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи (ОСОБА_2), у позивача виникло право до відповідача про відшкодування завданої шкоди в сумі – 26270,60 грн. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 1236423 від 18.08.2017 року.

Відповідно до п.п. 38.2.1. п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресивний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Ч.1 ст. 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню матеріальна шкода в розмірі 26270,60 грн.

Позивачем понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1762,00 грн. Крім того, позивачем були здійснені витрати, пов’язані із залученням спеціаліста згідно ст. 139 ЦПК України, а саме на проведення незалежного автотоварознавчого дослідження з оцінки автотранспорту від 14.06.2017 року, в розмірі 1300,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 1259372 від 07.09.2017р. Отже, вказані судові витрати згідно ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 5, 12, 13, 264-266,280-289 ЦПК України, ст.ст. 1167, 1187,1191 ЦК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (, м. Дніпро, вулиця Гусяча, 73, РНОКПП НОМЕР_6) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (Код ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, вул. Русанівський бульвар, будинок 8) матеріальну шкоду в розмірі 26270,60 грн., а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1762,00 грн. та витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1300,00 грн., а всього 29332 (Двадцять дев’ять тисяч триста тридцять дві) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: