Рішення № 77436692, 29.10.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

справа № 243/7620/18

2-а/243/237/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.

за участю секретаря судового засідання Янчевського В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в місті Слов'янську справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_1, про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов?язання державного виконавця закінчити виконавче провадження № 55997021,

В С Т А Н О В И В:

13 серпня 2018 р. Головне управління Пенсійного фонду України звернулося до суду із адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов?язання державного виконавця закінчити виконавче провадження № 55997021.

Ухвалою суду від 14 серпня 2018 р. позовна заява була залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.

05 вересня 2018 року позивачем надано суду квитанцію про сплату судового збору, ухвалою суду від 07.09.2018 р. по справі відкрите спрощене позовне провадження. Ухвалою суду від 05.10.2018 р. до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_1

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 22.03.2018 р. позивачем отримано постанову про відкриття виконавчого провадження № 55997021 з виконання виконавчого листа № 243/10304/17, виданого Слов?янським міськрайонним судом про зобов?язання головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Заявою від 02.04.2018 р. позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду в добровільному порядку, додавши підтверджуючий документ, до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Цією ж заявою позивач клопотав закінчити виконавче провадження у зв?язку з фактичним виконанням у повному обсязі судового рішення. Однак, постановою від 02.05.2018 р. за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення на позивача накладено штраф у сумі 5100 грн. Зазначену постанову позивачем оскаржено до Донецького окружного адміністративного суду. Постановою від 17.07.2018 р. за повторне невиконання без поважних причин рішення на позивача накладено штраф у сумі 10200 грн., яку позивачем також оскаржено до суду.

19.07.2018 р. відповідачем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України № 1404 та направлено повідомлення про вчинення ГУ ПФУ в Донецькій області кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України. Позивач вважає зазначену постанову протиправною, оскільки підставою закінчення виконавчого провадження стало направлення державним виконавцем повідомлення про вчинення кримінального правопорушення у зв?язку з повторним невиконанням судового рішення. Однак невиконання судового рішення в частині виплати доплати до пенсії було допущене позивачем з поважних причин, тому винесення постанови про закінчення виконавчого провадження згідно п.11 ч.1 ст.39, 40 Закону № 1404 є безпідставним. Вважає, що виконавче провадження підлягає закриттю на підставі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з п.9 ч.1 ст.39 Закону № 1404, тому просить зазначену постанову скасувати та зобов?язати державного виконавця закінчити виконавче провадження № 55997021 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону № 1404.

Представник позивача ОСОБА_2 зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з?явився попри належне повідомлення, про причини неявки суду не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 у судове засідання не з?явився попри належне повідомлення, про причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до положень ч.9 ст.205 КАС України суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та об?єктивно оцінивши докази, надані сторонами, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов?язковими для виконання на всій території України. Принцип обов?язковості судових рішень, як один з визначальних принципів здійснення правосуддя в Україні, полягає в обов?язковому виконанні на всій території України судових рішень, що набрали законної сили, а також у встановлені відповідальності за невиконання таких рішень.

Як встановлено ч.ч.2,3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

15 березня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Косаревою І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 55997021) з примусового виконання виконавчого листа № 243/10304/17 від 14.03.2018 р., яким зобов?язано ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років; виплатити різницю у пенсії з 01.01.2016 р., з урахуванням довідки Голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області № 6000 від 10.06.2017 р. про розмір грошового забезпечення (а.с.10). Зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.03.2018 р. вбачається, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, та вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у сумі 14892 грн. Зазначена постанова отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 22.03.2018 р.

Головне управління Пенсійного фонду України 02.04.2018 р. звернулося до відповідача з заявою про виконання судового рішення, в якій зазначило, що управлінням 23.02.2018 р. здійснено перерахунок пенсії за рішенням суду в повному обсязі, що підтверджується розпорядженням про перерахунок пенсії від 23.02.2018 р. Розмір пенсії ОСОБА_1 після виконання рішення суду складає 5359,07 грн., сума доплати за рішенням суду за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. становить 46814,82 грн. Посилаючись на п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р., якою визначено порядок здійснення виплати перерахованих пенсій, зазначає, що з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. щомісячно окремою сумою виплачується 50 % різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період 01.01.2016 по 31.12.2017, а саме 900,29 грн. щомісячно, з 01.01.2020 щомісячно окремою сумою виплачується 100 % різниці між місячним розміром отриманої пенсії з 01.01.2016 по 31.12.2017 та місячним розміром підвищеної пенсії, а саме 1800,57 грн. щомісячно. З 01.01.2018 р. - 100 % суми підвищення пенсії (5359,07 грн.). Доплату за період з 01.01.2018 по 28.02.2018 (1800,57 х 2 місяці = 3601,14 грн.) зараховано на картковий рахунок ОСОБА_1 Виплату перерахованих сум пенсій буде проведено відповідно до порядку, встановленого Постановою № 103. Просили закінчити виконавче провадження у зв?язку з фактичним виконанням у повному обсязі судового рішення (а.с.7-8).

Постановою головного державного виконавця від 02.05.2018 р. на ГУ ПФУ в Донецькій області накладено штраф у сумі 5100 грн. за невиконання без поважних причин боржником рішення (а.с.5-6). Зазначена постанова отримана позивачем 10.05.2018 р. (а.с.5). Постановою головного державного виконавця від 17.07.2018 р. на ГУ ПФУ в Донецькій області накладено штраф у сумі 10200 грн. за повторне невиконання без поважних причин боржником рішення (а.с.11-12). Зазначена постанова отримана позивачем 26.07.2018 р. (а.с.11).

Постановою головного державного виконавця від 19.07.2018 р., яка отримана позивачем 26.07.2018 р., виконавче провадження № 55997021 закінчене на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.13-14).

Рішенням Слов?янського міськрайонного суду від 09.08.2018 р. по справі № 805/3607/18-а визнано протиправними та скасовано постанови державного виконавця про накладення штрафу від 02.05.2018 р. та 19.07.2018 р. у виконавчому провадженні № 55997021.

Аналізуючи вищенаведені фактичні обставини у відповідності до норм чинного законодавства, суд приходить до переконання про неналежне виконання позивачем рішення Слов?янського міськрайонного суду по справі № 243/10304/17. Так, за змістом виданого на підставі цього рішення виконавчого листа вбачається, що суд зобов?язав ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років та виплатити різницю у пенсії з 01.01.2016 р. на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням довідки Голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області. Таким чином, зазначеним рішенням зобов?язано здійснити перерахунок пенсії та виплатити різницю у пенсії з 01.01.2016 р.

В той же час Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 р. № 103, яка набрала чинності 24.02.2018 р., а саме п.3, визначено: перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня

2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

З наданої позивачем інформації вбачається, що розпорядженням про перерахунок пенсії від 23.02.2018 р. було здійснено перерахунок пенсії за рішенням суду, розмір пенсії ОСОБА_1 після виконання рішення суду з 01.01.2016 р. складає 5359,07 грн., сума доплати за рішенням суду за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. становить 46814,82 грн. На підставі Постанови № 103 перерахований розмір пенсії за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 складає 43213,68 грн. та виплачується у такому порядку: з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. щомісяця окремою сумою виплачується 900,29 грн., з 01.01.2020 р. щомісячно виплачується 1800,57 грн., з 01.01.2018 р. - 1800,57 грн.

В той час як фактично перерахунок пенсії ОСОБА_1 було здійснено у відповідності до положень вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України та встановлено порядок виплати пенсії у порядку, передбаченому зазначеною Постановою. В той час як рішенням суду зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України не лише здійснити перерахунок пенсії, а й виплатити пенсію, тобто різницю між нарахованою пенсією (згідно перерахунку) та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2016 р.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позивачем виконано частково рішення суду, а саме в частині здійснення перерахунку пенсії, але не виконано рішення в частині виплати пенсії.

Посилання позивача щодо необхідності застосування порядку виплати пенсії, яка перерахована за рішенням суду, що передбачений Постановою Кабінету Міністрів України не ґрунтуються на Законі. Так, Постановою Кабінету Міністрів України визначено порядок проведення перерахунку пенсій всім особам, що належать до начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), та встановлено порядок виплати різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. За змістом виконавчого листа, виданого на виконання рішення суду стосовно ОСОБА_1, зазначено про зобов?язання виплатити їй різницю між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої ним пенсії за період з 1 січня 2016 р. Таким чином, положення цієї Постанови Кабінету Міністрів не мають застосовуватися до перерахунку пенсії ОСОБА_1 та порядок виплати, встановлений у постанові, не замінює порядок виконання рішення суду, адже йому необхідно зробити перерахунок пенсії саме на підставі рішення суду, а не постанови. Таким чином, позивач зобов?язаний був виплатити позивачу різницю між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої нею пенсії одноразово, не застосовуючи порядок розстрочення виплати цієї різниці, передбачений у Постанові.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що під час здійснення виконавчого провадження позивачем не були надані докази щодо належного виконання судового рішення, а саме позивачем належним чином не підтверджено здійснення виплати ОСОБА_1 різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої нею пенсії за період з 1 січня 2016 р. у сумі 46814,82 грн. у повному обсязі.

Таким чином, станом на теперішній час рішення суду Головним управлінням Пенсійного Фонду України щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 не виконане.

З доводів позивача, викладених ним у позовній заяві, вбачається, що постановою від 02.05.2018 р. за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн., яка оскаржується у судовому порядку. Постановою державного виконавця від 19.07.2018 р. на позивача накладено штраф за повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов?язує боржника виконати певні дії, у розмірі 10200 грн. Рішенням суду, яке набрало законної сили, зазначені постанови скасовані.

Оцінюючи доводи позивача щодо неправомірності постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.07.2018 р., суд виходить з наступного.

Як вбачається з положень ч.ч.1,2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження . У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Як вбачається з п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону. Відповідно до ч.3 ст.63 цього Закону, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, оскільки постанова про повторне накладення штрафу на боржника судом скасована, підстави для закінчення виконавчого провадження, передбачені ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», відсутні. З урахуванням наведеного постанова про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Оскільки рішення не виконане, підстави для закінчення виконавчого провадження у відповідності з п.9 ч.1 ст.39 зазначеного закону відсутні, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Окрім того, Постановою Кабінету Міністрів «Питання погашення заборгованості із пенсійних виплат за рішеннями суду» від 22.08.2018 р. № 649 затверджено Порядок погашення заборгованості із пенсійних виплат за рішеннями суду. Пунктом 2 зазначеної Постанови передбачено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Згідно вищезазначеного Порядку він визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Боржник (орган пенсійного фонду) веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду виплати пенсії зобов'язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону. Таким чином, на момент ухвалення судом цього рішення, на підзаконному рівні врегульовано порядок виконання судових рішень з виплати перерахованих пенсій, який і підлягає застосуванню позивачем у зазначеній справі при належному виконанні рішення суду за вимогами ОСОБА_1

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що позивач не виконав рішення суду в справі № 243/10304/17 у повному обсязі у частині виплати стягувачу нарахованих пенсійних виплат, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про зобов?язання державного виконавця закінчити виконавче провадження у зв?язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

Згідно положень ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб?єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору відшкодуванню не підлягає.

Керуючись статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_1, про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов?язання державного виконавця закінчити виконавче провадження № 55997021 - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 19.07.2018 р. у виконавчому провадженні № 55997021, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області Косаревою І.В.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Першому апеляційному адміністративному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І.М.Мінаєв