Ухвала суду № 77435091, 29.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

29 жовтня 2018 р.Справа № 2040/6396/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

судді доповідача: Мельнікової Л.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Гуцала М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими особами, -

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до ГУ Держпраці у Харківській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими особами.

05 жовтня 2018 року означене судове рішення оскаржено позивачем в апеляційному порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі відкрито апеляційне провадження, та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Разом із апеляційною скаргою скаржником подано заяву, в якій вона просить забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення дії постанов відповідача від 06 серпня 2018 року № ХК0678/290/НД/АВ/МГ-ФС та № ХК0678/290/НД/АВ/ІП-ФС.

В обґрунтування заяви зазначає, що у разі стягнення сум штрафу, передбачених оскаржуваними постановами, а саме 227.103,00 грн. може призвести до фактичного зупинення підприємницької діяльності суб'єкта господарювання. Також зазначає, що у разі задоволення адміністративного позову, їй слід буде втрачати час та додаткові зусилля за для повернення суми, яка була сплачена у якості штрафу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у її задоволенні, з наступних підстав.

За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Підстави забезпечення позову визначені статтею 150 КАС України.

Так, відповідно до зазначеної норми права суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За змістом вищенаведених норм закону, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо невжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.

Окремою підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що підстави, визначені статтею 150 КАС України є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №826/9263/17, адміністративне провадження № К/9901/44796/18).

Відповідно до частини 6 ст. 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Колегія суддів зазначає, що вказані позивачем у клопотанні про забезпечення позову доводи не надають суду підстав для вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії індивідуального акту.

Як вбачається з матеріалів справи, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача нічим не підтверджено, відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити її життя чи діяльність господарської одиниці.

Також колегія суддів зазначає, що за інформацією Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, що надана до заяви позивачем, - 04.10.2018 року органом ДВС відкрито виконавче провадження про примусове стягнення з неї на користь держави певної суми на підставі певного виконавчого документа.

Жодних даних, які б посвідчували ту обставину, що відповідач, не дочекавшись дати набрання судовим рішенням у справі законної сили, передав обидві оскаржувані постанови для примусового виконання до органів ДВС, в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом зупинення дії оскаржуваних нею постанов, та відмовляє у її задоволенні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 150-158, ч. 3 ст. 243, ч. 2 ст. 321 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову по справи № 2040/6396/18, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її підписання безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач (підпис)Мельнікова Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Гуцал М.І.