Постанова № 77434962, 29.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Андрієць Д.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 р. Справа № 524/5844/15-аХарківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Катунова В.В.,

суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.11.2016, вул. Першотравнева, 29/5, м. Кременчук, 39600, по справі № 524/5844/15-а

за позовом ОСОБА_2

до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області

про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, в якому просив стягнути грошову компенсацію втрати частини грошових доходів у розмірі 33743,95 грн у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати за період з дня набрання законної сили судовим рішенням по червень 2015 року.

Позов обґрунтував тим, що у період з 01 липня 1998 року по 31 січня 2011 року працював у Виконавчому комітеті Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області на посаді головного спеціаліста штабу цивільної оборони та надзвичайних ситуацій виконкому. Відповідач не в повному обсязі провів позивачу розрахунок по заробітній платі, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом. Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 листопада 2014 року у справі № 524/8527/15-а зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за період з 31 січня 2011 року по 12 вересня 2014 року. На виконання судового рішення, яке набрало законної сили 10 лютого 2015 року, відповідач нарахував 113961 грн 33 коп, проте виплату вказаних коштів не здійснив, у зв'язку з чим втрата заробітної плати за період з вказаної дати по червень 2015 року становить 33743,95 грн.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.08.2016 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Скасовано постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 жовтня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.11.2016 року в задоволені адміністративного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду вмотивовано тим, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є лише мірою відповідальності роботодавця за порушення трудового законодавства, не відноситься до складових заробітної плати та не носить періодичного характеру, а відтак відсутні підстави для здійснення компенсаційних виплат.

Не погоджуючись з судовим рішенням в апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2016 року та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

У зв'язку з неприбуттям жодного з представників учасників справи у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 у період з 01 липня 1998 року по 31 січня 2011 року працював у Виконавчому комітеті Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області на посаді головного спеціаліста штабу цивільної оборони та надзвичайних ситуацій виконкому.

Виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області при звільненні позивача з роботи не в повному обсязі провів з ним розрахунок по заробітній платі, що стало підставою для звернення до суду з позовом на підставі статті 117 КЗпП України.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року у справі № 524/8527/15-а, позов задоволено. Зобов'язано Виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за період з 31 січня 2011 року по 12 вересня 2014 року.

На виконання зазначених судових рішень, які набрали законної сили, відповідач нарахував 113961 грн 33 коп, проте виплату цих коштів не здійснив.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати врегульовані Конституцією України, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 (далі - Порядок № 159).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 7 ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Статтею 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

При цьому зазначені нормативні акти не містять будь-якого обмеження для нарахування такої компенсації залежно від порядку виплати сум доходу - добровільного чи судового.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що у відповідності до наведених норм законодавства відповідач у зв'язку із порушенням встановлених строків заробітної плати за період з дня набрання законної сили судовим рішенням по червень 2015 року має здійснити компенсацію втрати позивачу частини доходів у порядку передбаченому Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Разом з тим, у своєму адміністративному позові ОСОБА_3 просить суд стягнути з відповідача компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати (середнього заробітку за період з 31.01.2011 до 12.09.2014) в сумі 33743,95 грн., тобто в чітко визначеній сумі.

Однак, враховуючи вищевикладене, такі позовні вимоги на стадії виниклих між сторонами правовідносин видаються передчасними, оскільки відповідачем ще не було реалізовано його дискреційних повноважень щодо здійснення нарахування позивачу відповідної суми компенсації і в даному випадку стягнення на користь позивача конкретної суми коштів не відповідатиме завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 КАС України.

Водночас, для повного і всебічного захисту порушеного права позивача на отримання вказаної компенсації, встановивши бездіяльність відповідача щодо нездійснення її нарахування і виплати, апеляційний суд, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити їх частково шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати ОСОБА_3 грошової компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати (середнього заробітку за період з 31.01.2011 до 12.09.2014) та зобов'язання його нарахувати і виплатити позивачу зазначену компенсацію.

При цьому, доводи апелянта - позивача про те, що сума компенсації, на яку він має право становить 33743,95 грн., наразі є передчасними з підстав, зазначених вище.

Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду в межах її доводів та вимог, відповідно до ст. 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за необхідне, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.11.2016 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 317 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.11.2016 по справі № 524/5844/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати ОСОБА_2 грошової компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати (середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) за період з 01.03.2015 по 01.06.2015.

Зобов'язати Виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів за несвоєчасне нарахування та виплату заробітної плати (середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) за період з 01.03.2015 по 01.06.2015.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов