
УХВАЛА
29 жовтня 2018 р.Справа № 816/250/18
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Мельнікової Л.В. ,
суддів - Бенедик А.П. , Гуцала М.І.
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові клопотання Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року по справі за справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Встановила:
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (подалі - Миргородське ОУПФУ, пенсійний орган) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
07 вересня 2018 року означене судове рішення оскаржено відповідачем в апеляційному порядку. Одночасно заявлено клопотання, в якому скаржник просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження цього рішення.
В обґрунтування заявленого клопотання заявник зазначає, що відсутність можливості у пенсійного органу у повному обсязі вчасно забезпечити свої права, як сторони по судовій справі через відсутність коштів на сплату судового збору, дану обставину відповідач вважає поважною та просить поновити пропущений процесуальний строк на принесення апеляційної скарги, оскільки на даний час управлінню виділені кошти на сплату судового збору.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарги на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення (ч. 2 ст. 295 КАС України).
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин &?и; > (ч. 3 ст. 295 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Судом установлено, що у судовому засіданні 19 березня 2018 року судом першої інстанції проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного судового рішення /а.с. 69/.
Повний текст рішення отриманий відповідачем засобами поштового зв'язку 03 квітня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а..с. 76/.
11 травня 2018 року означене судове рішення вперше оскаржено відповідачем в апеляційному порядку /а.с. 85-88/. Втім, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року апеляційна скарга Миргородського ОУПФУ на підставі пп. 15.5 п. 1 Перехідних положень КАС України повернута скаржнику без розгляду /а.с. 91/.
07 вересня 2018 року, тобто майже понад чотиримісячний строк, рішення суду першої інстанції повторно оскаржується пенсійним органом в апеляційному порядку /а.с. 106-107/.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
У рішенні у справі "Рябих проти Росії" ( 980_172 ) (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X) Європейський Суд з прав людини визначився, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.
Зі змісту пункту 52 рішення «Устименко проти України» випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.
За цих підстав Європейський Суд з прав людини одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).
Отже, обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом.
Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення Миргородське ОУПФУ посилається на неможливість звернення із апеляційною скаргою у строки, визначені процесуальним законодавством у зв'язку з неможливістю сплатити судовий збір.
Колегія суддів вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Колегія суддів зазначає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Окрім наведеного, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
В той же час, з огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відтак, відповідач в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності пенсійного органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно - позовної роботи, а тому зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги і не надають права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.
Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2018 року по справі № 820/3812/17.
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними ті причини, що наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, та відмовляє у його задоволенні.
Частинами 2 та 3 статті 298 КАС України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху &?п; &?і; у випадку, якщо вона подана після закінчення строків &?а; &g ;, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Миргородського ОУПФУ відповідно до положень частини 3 статті 298 КАС України підлягає залишенню без руху та скаржнику слід надати строк для визначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження означеного судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 121, ст.ст. 299, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
У задоволенні клопотання Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року по справі № 816/250/18- відмовити.
Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач (підпис)Л.В. МельніковаСудді(підпис) (підпис)А.П. Бенедик М.І. Гуцал
Судове рішення № 77434848, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/250/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: