Постанова № 77434842, 24.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1659/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.,

позивача ОСОБА_1; представника позивача ОСОБА_2;

представника відповідача Давиденко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2018, суддя В.О. Павлічек, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 27.07.18 по справі № 818/1659/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області , Начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області Лушпієнка Миколи Миколайовича про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області Лушпієнка М.М., в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 28.03.2018 року № 164 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 з посади старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції №2 Липоводолинського відділення поліції Роменського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції № 2 Липоводолинського відділення поліції Роменського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що 07.11.2015 року позивач був прийнятий до Національної поліції України та призначений на посаду старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції № 2 Липоводолинського відділення поліції Роменського ВП ГУНП.

За результатами службової перевірки було прийнято рішення про звільнення зі служби в поліції в дисциплінарному порядку майора поліції ОСОБА_1 Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 28.03.2018 №164 о/с "По особовому складу" відповідно до пункту 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 ст 77 Закону України «Про Національну Поліцію» ОСОБА_1 було звільнено.

Позивач стверджує, що допущене ним порушення дисципліни є малозначним і не могло бути підставою для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, а отже, звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ є незаконним та таким, що порушує права передбачені ст. 43 Конституції України, ст. 2 КЗпП України та ін. Той факт, що цивільна особа перебувала в приміщенні чергової служби не може бути розцінений як грубе порушення дисципліни. У висновку службового розслідування відсутнє нормативне обґрунтування неправомірності перебування громадянки ОСОБА_5 в приміщенні чергової служби.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області Лушпієнка Миколи Миколайовича про визнання протиправним та скасування наказу від 28.03.2018 року №164 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 з посади старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції № 2 Липоводолинського відділення поліції Роменського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області; поновленя ОСОБА_1 на службі в поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача, його представника та представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 07.11.2015 року позивач проходив службу в органах Національної поліції України на посаді старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції № 2 Липоводолинського відділення поліції Роменського ВП ГУНП.

Наказом ГУНП в Сумській області № 164 від 28.03.2018 «По особовому складу» відповідно до п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 ЗУ «Про Національну поліцію» звільнено ОСОБА_1 зі служби в поліції. Зазначений наказ прийнятий на підставі наказу ГУНП в Сумській області №488 від 16.03.2018 «Про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Липоводолинського ВП та покарання винних» та висновку службового розслідування від 16.03.2018, яким встановлено, що за порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виразилося у ігноруванні вимог розділу XI Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440 (далі - Інструкція), а саме допущення та не вжиття заходів щодо видворення за межі приміщення чергової служби Липоводолинського ВП сторонньої цивільної особи, яка не мала права там перебувати; вимог п. 5, 6 примітки до додатку № 11, визначеного підпунктом 2 пункту 10 розділу VI Інструкції в частині належного здійснення пропускного режиму 08.03.2018; підпункту 2 пункту 1 розділу VIII зазначеної Інструкції, в частині належного контролю за здійсненням перепускного режиму до Липоводолинського ВП та ведення журналу обліку доставлених, запрошених та відвідувачів; вимог ст. ст. 1, 2, 3, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію» та підпунктів 1, 4, 6 пункту 3 розділу V Інструкції в частині вжиття відповідних заходів реагування на протиправні дії ОСОБА_5 у приміщенні чергової служби Липоводолинського ВП; а також порушенні вимог пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 в частині належної поведінки працівника поліції під час виконання службових обов'язків, на підставі ст. ст. 2, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, майора поліції ОСОБА_1, старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції № 2 Липоводолинського відділення поліції Роменського ВП ГУНП, звільнити зі служби в поліції в дисциплінарному порядку.

10.03.2018 до Головного управління Національної поліції в Сумській області надійшов рапорт т.в.о. начальника Липоводолинського відділу поліції капітана поліції Каливода О.В. про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими вказаного відділення поліції (а.с. 53), в зв'язку з чим наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 10.03.2018 № 326 (а.с. 54) та у відповідності до п. 2.2.20 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, за вказаним вище фактом проведено службове розслідування, за наслідками якого складено висновок, затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Сумській області 16.03.2018р. (а.с. 55 - 69).

Службовим розслідуванням встановлено, що 07.03.2018 з 8.00год., відповідно записів книги нарядів Липоводолинського відділу поліції, на добове чергування у вказаному відділі поліції заступили, зокрема, старший інспектор - черговий сектору реагування патрульної поліції № 2, майор поліції. ОСОБА_1 В ніч з 07.03.2018 по 08.03.2018 до відділення поліції для проведення перевірки за матеріалами ЖЄО №445 від 08.03.2018 була запрошена громадянка ОСОБА_5

О 01.00 год. 08.03.2018, відповідно до запису у Журналі обліку доставлених, запрошених та відвідувачів Липоводолинського ВП, ОСОБА_5 зайшла до вказаного відділення поліції. Поліцейські ОСОБА_7 та ОСОБА_8 попросили ОСОБА_5 зачекати у коридорі відділення поліції перед приміщення чергової служби поки вони встановлять особу та місце знаходження водія, з яким у неї виник конфлікт. Разом з тим, ОСОБА_5 о 01.12 год. 08.03.2017 безперешкодно зайшла до приміщення чергової служби, де на той момент перебували ОСОБА_1 та ОСОБА_9, та пробула там до 01.32 год., тобто 20 хвилин. Коли громадянка ОСОБА_5 зайшла до приміщення чергової служби Липоводолинського ВП, то жоден з поліцейських не вжив заходів щодо запобігання перебуванню сторонньої цивільної особи у приміщенні з обмеженим доступом.

Також службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5, потрапивши до приміщення чергової служби та протягом всього часу її перебування у вказаному приміщенні поводила себе непристойно та вчиняла інші дії, які не відповідають загальноприйнятим нормам моралі та поведінки у суспільстві. Як зазначено у висновку службового розслідування, такі дії останньої формально підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство). Не зважаючи на це, ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_9 не вчинили ніяких дій для припинення дій ОСОБА_5В, які мали ознаки адміністративного правопорушення. О 01.21 год. до чергової служби Липоводолинського ВП зайшли поліцейські ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які також не вчинили жодних дій для припинення неправомірної поведінки ОСОБА_5, а навпаки вчинили дії, якими підбурювали ОСОБА_5 до такої поведінки.

У подальшому, ОСОБА_5 близько 01.35 год. 08.03.2018 у супроводі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покинула приміщення чергової служби Липоводолинського ВП та добровільно, у супроводі зазначених поліцейських, направилася до Липоводолинської ЦРЛ, де була оглянута на стан сп'яніння. При цьому, запис у Журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Липоводолинського ВП про вихід ОСОБА_5 з приміщення вказаного відділення поліції близько 01.35 год. 08.03.2018 ні ОСОБА_7 ні ОСОБА_8 не зробили. ОСОБА_1, у свою чергу, як оперативний черговий, не проконтролював належним чином здійснення пропускного режиму та порядок ведення Журналу.

Після медичного огляду ОСОБА_5 у супроводі ОСОБА_7 та ОСОБА_10, повернулась до приміщення Липоводолинського ВП, де відносно ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП (розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді). Тільки о 03.30 год. 08.03.2018, згідно записів у Журналі, ОСОБА_5 залишила приміщення Липоводолинського ВП, зробивши власноруч запис про відсутність претензій до працівників поліції, що засвідчила особистим підписом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було скоєно дисциплінарний проступок, наслідком якого є притягнення до дисциплінарної відповідальності, а виходячи із тяжкості вказаного проступку, обставин, за яких його скоєно, ставлення до виконання службових обов'язків, відповідачем було правомірно обрано такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 року "Про Національну поліцію".

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про Національну поліцію України" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до пункту 4 Розділу ХІ Закону № 580-VІІІ до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, що затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV.

Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Таким чином, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, передбаченими такими нормативними актами.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 року №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Правила етичної поведінки поліцейських поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Відповідно пункту 2 розділу І Правил, метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Згідно пункту 1 розділу ІІ Правил "Основні вимоги до поведінки поліцейського" під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: - неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; - професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; - поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; - виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; - поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; - контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; - дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.

Дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов'язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.

З матеріалів справивбачається, що службовим розслідуванням було встановлено порушення позивачем Правил етичної поведінки поліцейських та Присяги поліцейського, що в підтверджується наявними в даній справі доказами, зокрема дослідженим фрагментом запису з камери внутрішнього відеонагляду, що розташована у приміщенні чергової служби Липоводолинського ВП за період часу з 01.00 год. до 01.32 год. 08.03.2018р. (а.с. 99)

Відповідно до Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440 (далі - Інструкція), до чергової служби відносяться чергові частини територіальних підрозділів ГУНП, старші інспектори-чергові (інспектори-чергові) та помічники чергових секторів реагування патрульної поліції територіальних підрозділів ГУНП, які забезпечують безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Оперативним черговим є старший інспектор-черговий (інспектор-черговий) чергової частини (сектору реагування патрульної поліції) територіального підрозділу ГУНП.

Підпунктами 1, 4, 6 пункту 3 розділу V Інструкції передбачено, що старший інспектор-черговий (інспектор-черговий) чергової частини (СРПП) територіального підрозділу поліції є старшим оперативним начальником щодо нарядів поліції, які виконують на його території обслуговування завдання із забезпечення публічної безпеки і порядку, попередження й припинення правопорушень, встановлення осіб, які підозрюються у їх вчиненні, з ліквідації наслідків надзвичайних подій, та має право:

- віддавати необхідні й обов'язкові доручення підпорядкованим черговим службам, контролювати своєчасність та повноту їх виконання;

- вимагати підтримання внутрішнього розпорядку, службової дисципліни, правил пожежної безпеки та державних санітарних норм і правил;

- вимагати від громадян та посадових осіб, які порушують публічну безпеку і порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень поліції, виносити усне зауваження особам, а у разі невиконання зазначених вимог - уживати передбачених законодавством заходів.

Пунктом 1 Розділу VIII Інструкції передбачено, що організація та забезпечення пропускного режиму до адміністративного будинку органу (підрозділу) поліції покладаються на начальника цього органу (підрозділу), а контроль за здійсненням пропускного режиму - на чергову службу.

З метою контролю оперативний черговий зобов'язаний:

1) провести інструктаж поліцейського, який здійснює допуск до адміністративного будинку органу (підрозділу) поліції, перевірити наявність журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених;

2) здійснювати контроль за несенням служби і веденням журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених.

З пояснень представника відповідача, встановлено, що у Липоводолинському ВП окремо не передбачено посаду поліцейського, який здійснює допуск до будівлі відділення поліції, вказані функції покладені на старшого інспектора-чергового та його помічника.

Підпунктом 2 пункту 10 розділу VI згаданої Інструкції визначено, що усі без винятку особи, які затримані, доставлені, викликані працівниками поліції для складання матеріалів про адміністративні правопорушення, проведення процесуальна: та слідчих (розшукових) дій, чи прибули з особистих або службових питань реєструються в журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених. Згідно примітки 3 Додатку № 11 до Інструкції, доставлені та запрошені у приміщенні органу (підрозділу) поліції супроводжуються працівником поліції, який їх доставив чи запросив.

Згідно примітки 5 Додатку № 11 до Інструкції, після складання необхідних матеріалів на доставлену особу працівник поліції, який доставив особу до органу поліції, проставляє у графі 7 інформацію про вжиті заходи стосовно неї. Відповідно до примітки 6 вказаного додатку, працівник поліції доводить до відома особи, яка залишає приміщення органу поліції про її право зробити запис у цьому журналі щодо наявності або відсутності претензій до працівників поліції.

Відповідно до розділу XI зазначеної Інструкції, доступ до приміщень чергових служб органів Національної поліції мають право вичерпний перелік осіб лише за умови пред'явлення службового посвідчення та відповідного дозволу на перевірку.

Відповідно до п. 206 Постанови КМУ від 18.12.2013 №939 дск «Про затвердження порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах» (далі Постанова №939, а.с. 123 - 131) на підприємствах, в установах, організаціях для проведення секретних робіт визначають спеціальні місця, що поділяються на режимні приміщення (зони, території), які можуть бути окремими приміщеннями, будинками, спорудами, ділянками, територіями, а також їх комплексу у різному поєднанні.

Відповідно п.211 Постанови №939, придатність режимного приміщення (зони, території) для проведення секретних робіт визначається комісією, яка призначається наказом керівника підприємства, установи, організації. За результатами обстеження комісія складає акт. Затверджений акт про придатність приміщення (зони, території) для проведення відповідної секретної роботи подається до РСО для включення приміщення (зони, території) до переліку режимних приміщень (зон, територій), який складається за формою згідно з додатком 30, затверджується керівником підприємства, установи, організації та обліковується в установленому порядку.

Відповідно до п. 212 Постанови №939 доступ у режимні приміщення особам, які не мають безпосереднього стосунку до секретних робіт, що проводяться в них, можуть дозволити в разі службової потреби керівник підприємства, установи, організації, його заступник з питань режиму, начальник РСО чи його заступник.

На виконання п.211 Постанови №939, в Липоводолинському ВП затверджений за формою згідно з додатком 30 Постанови №939 перелік режимних приміщень.

Так відповідно до витягу з переліку режимних приміщень Липоводолинського ВП ГУНП в Сумській області від 07.06.2018 приміщення чергової частини відповідно до акта №173 дек від 12.06.2017 віднесено до режимних приміщень зі ступенем секретності робіт, що виконуються у приміщенні, «таємно» цілодобово в робочі, святкові та вихідні дні (а.с. 114).

Відповідно до п.232 Постанови №939 на підприємствах, в установах, організаціях, які провадять діяльсть, пов'язану з державною таємницею, запроваджується пропускний та внутрішньооб'єктовий режим.

Відповідно до п.239 Постанови №939, правила внутрішньооб'єктового режиму розробляються РСО і затверджуються керівником підприємства, установи, організації.

Згідно п.5.1 Типових правил з організації і дотримання внутрішньооб'єктового режиму в Липоводолинському ВП ГУНП в Сумській області, доступ у режимні приміщення осіб, які не мають безпосереднього відношення до проведення в цих приміщеннях секретних робіт, може бути дозволено у разі виникнення службової необхідності. Такий дозвіл надається начальником Липоводолинського ВП ГУНП в Сумській області.

Відповідно до п.5.1.1. Типових правил з організації і дотримання внутрішньооб'єктового режиму в Липоводолинському ВП ГУНП в Сумській області доступ у режимні приміщення відділення, яке здійснює діяльність, пов'язану з державною таємницею, надається начальником Липоводолиснького ВП (а.с. 115 - 118).

Отже, приміщення чергової частини в Липоводолинському ВП ГУНП в Сумській області відповідно до акта №173 дек від 12.06.2017 віднесено до режимних приміщень, відтак допустивши знаходження сторонньої цивільної особи ОСОБА_5 в приміщенні чергової служби, ОСОБА_1 порушив зазначені вище вимоги Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України та Постанови КМУ від 18.12.2013 №939 дск «Про затвердження порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах».

Дослідивши матеріали службового розслідування, колегія суддів дійшла висновку, що воно проведено відповідачем в порядку, визначеному законодавством, зауважень щодо порядку його проведення позивачем не висловлювалось.

Згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з органів внутрішніх справ.

Отже, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема звільнення з органів внутрішніх справ.

Частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Відповідно до ч.15 ст.14 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

При цьому, з урахуванням положень ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Позивач прийняв Присягу працівника поліції та добровільно взяв на себе підвищені вимоги, які пред'являються до працівників поліції при проходженні служби і яких він повинен дотримуватися; за порушення вимог Закону України "Про національну поліцію", несе дисциплінарну відповідальність згідно Дисциплінарного статуту.

На підставі статті 13 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача, стосовно застосування відповідачем менш суворого виду дисциплінарного стягнення, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи, зокрема з послужного списку ОСОБА_1 вбачається, що за період з 25.04.2006 року по 24.04.2015 року, до позивача зазтосовувались 14 заходів дисциплінарного стягнення, серед яких: зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність.

Вирішення питання щодо виду застосованого дисциплінарного стягнення є переважним правом керівника, який наділений правом накладання дисциплінарних стягнень.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та фрагмент відеозапису з камери внутрішнього відеонагляду, вважає, що дії позивача є несумісними з проходженням служби в поліції, суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, оскільки підривають довіру громадян як до працівників поліції, так і до органів поліції в цілому, принижують їх авторитет.

Вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем було скоєно дисциплінарний проступок, наслідком якого є притягнення до дисциплінарної відповідальності, а виходячи із тяжкості вказаного проступку, обставин, за яких його скоєно, ставлення до виконання службових обов'язків, відповідачем було правомірно обрано такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції України.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 по справі № 818/1659/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) О.М. Калитка В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 29.10.2018.