Постанова № 77434833, 25.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Зінченко А.В.

25 жовтня 2018 р. Справа № 820/3441/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Курило Л.В.,

суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Патової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 р. (повний текст рішення складено 21.06.2018р.) по справі № 820/3441/18

за позовом Державного підприємства "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Державне підприємство "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (далі - ДП "Харківстандартметрологія", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС в Харківській області, відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 17.04.2018 року №0060181214, яким Державному підприємству "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" визначено грошове зобов'язання у розмірі 87,76 грн. по акту перевірки від 28.03.2018р. №4492/20-40- 12-14-19/04725906,

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 17.04.2018 року №0060221214, яким Державному підприємству "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" визначено грошове зобов'язання у розмірі 5,31 грн. по акту перевірки від 28.03.2018р. №4492/20-40-12-14- 19/04725906.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2018р. відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ГУ ДФС у Харківській області проведено 28.03.2018р. камеральну перевірку ДП "Харківстандартметрологія" з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з екологічного податку та рентної плати за спеціальне використання води за 4 кв. 2017 року, за результатами якої складено акт від 28.03.2018р. № 4492/20-31-12-14- 19/04725906.

В акті перевірки зазначено про порушення підприємством вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, в частині прострочення на 2 календарних дні сплати сум податкових зобов'язань, зазначених у поданих до контролюючого органу податкових деклараціях (в п.57.1 ст. 57 ПК України встановлений обов'язок платника податку сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації), а саме: у податковій декларації з екологічного податку за 4 кв. 2017 року позивач задекларував до сплати суму податкового зобов'язання у розмірі 53,14 грн., при граничному терміну сплати 19.02.2018 р. фактична сплата відбулась 21.02.2018 р. на підставі платіжного доручення № 300 від 21.02.2018 р. Згідно із податковою декларацією з рентної плати за 4 кв. 2017 року задекларована підприємством до сплати сума податкових зобов'язань становить 1152,13 грн., при граничному терміні сплати 19.02.2018 р. фактична сплата відбулась 21.02.2018 р. на підставі платіжного доручення № 301 від 21.02.2018р. (з урахуванням переплати у сумі 274,46 грн. сплаті підлягала сума у розмірі 877,67 грн.).

Як убачається із листа ГУ ДФС у Харківській області, направленого 15.05.2018 р. на адресу ДП "Харківстандартметрологія", під час складання акту камеральної перевірки підприємства з питання дотримання термінів сплати податкових зобов'язань з екологічного податку та рентної плати за спеціальне використання води за 4 квартал 2017 року в номері акту перевірки була допущена технічна помилка, у зв'язку з чим вважати правильним № 4492/20-40-12-14-19/04725906.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.04.2018р. № 0060221214 про застосування до підприємства штрафу розміром 5,31 грн., що становить 10% від погашеної суми податкового боргу - 53,14 грн., та податкове повідомлення-рішення від 17.04.2018р. № 0060181214 про застосування до підприємства штрафу розміром 87,76 грн., що становить 10% від погашеної суми податкового боргу - 877,67 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення вручені позивачу 19.04.2018р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 61158 6153907 9 (№61002 24306489).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями від 17.04.2018р. № 0060221214 та № 0060181214, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки фактична сплата екологічного податку та рентної плати відбулась 21.02.2018р., то підприємство порушило вимоги п. 57.1 ст. 57 ПК України, що тягне для нього фінансову відповідальність, визначену ст. 126 ПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 249.1 ст. 249 Податкового кодексу України (далі - ПК України), передбачено, що суми екологічного податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу ( п.250.1 ст. 250 ПК України).

Відповідно до п. 250.2 ст. 250 ПК України платники податку складають податкові декларації за встановленою формою, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Згідно з п. 257.1 ст. 257 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати (п. 257.2 ст. 257 ПК України).

За приписами п. 257.3 ст. 257 ПК України, платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу - п. п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Розділу II ПК України), подає до відповідного контролюючого органу за встановленою формою податкову декларацію.

Пунктом 257.5 ст. 257 ПК України передбачено, що сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, граничним строком подання податкових декларацій з екологічного податку та рентної плати за спеціальне використання води за 4 кв. 2017 року є 09.02.2018р. (40 календарний день, що настає за останнім календарним днем 4 кв. 2017 року), а граничним строком сплати - 19.02.2018р. (10 календарний день після закінчення граничного строку подання податкової декларації за 4 кв. 2017 року).

Частиною першою статті 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки фактична сплата екологічного податку та рентної плати відбулась 21.02.2018р., то підприємство порушило вимоги п. 57.1 ст. 57 ПК України, що тягне для нього фінансову відповідальність, визначену ст. 126 ПК України.

За приписами п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, якщо згідно з податковим законодавством особою, відповідальною за застосування штрафних (фінансових) санкцій, є контролюючий орган, такий орган зобов'язаний самостійно визначити платнику податків суму грошових зобов'язань (відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання - це, у тому числі, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як штрафну (фінансову) санкцію).

Відповідно до п. 2 Розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015р. № 1204, у разі застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати грошових зобов'язань контролюючий орган складає податкове повідомлення-рішення за формою "Ш" згідно додатку 4 до цього Порядку.

Доводи апелянта про те, що контролюючим органом порушено 30-денний строк для проведення камеральної перевірки , передбачений п.76.3 ст. 76 ПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.76.3 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з п. 102.1. ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання відноситься до "інших питань", а відтак 30-денний строк визначений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України не розповсюджується на камеральну перевірку цього питання.

Доводи апелянта про те, що відповідачем порушено законодавчо встановлений порядок проведення камеральної перевірки, оскільки акт перевірки не отримувався, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що акт перевірки від 28.03.2018р. №4492/20-31-12-14-19/04725906 отримано позивачем 02.04.2018р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №61052 3879231 0 (№61002 2423593 0) (а.с. 70).

Крім того, як на підставу для скасування податкового повідомлення - рішення позивач посилається на порушення податковим органом строку прийняття податкового повідомлення-рішення, встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, оскільки акт перевірки від 28.03.2018р. вручено уповноваженому представнику товариства 02.04.2018р., тоді як податкові повідомлення - рішення № 0060221214 та № 0060181214 прийнято 17.04.2018р., при цьому не спростовуючи доводи податкового органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході перевірки та зафіксовані в акті камеральної перевірки від 28.03.2018р.

Так, відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Під час розгляду справи встановлено, що акт камеральної перевірки від 28.03.2018р. підприємством отримано 02.04.2018р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 70), тому перебіг десятиденного строку прийняття податкового повідомлення - рішення починається з 03.04.2018р.

Враховуючи, що з 07.04.2018р. до 09.04.2018р. (включно) та з 14.04.2018р. до 15.04.2018р. були вихідні дні, тому контролюючим органом спірні податкові повідомлення - рішення прийнято у строк, передбачений п. 86.8 ст. 86 ПК України.

Крім того, навіть недотримання строку прийняття податкового повідомлення - рішення не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.

Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2018р. по справі №810/5546/15.

Доводи апелянта про те, що в акті перевірки не зазначено, що при проведенні камеральної перевірки ДП "Харківстандартметрологія" відповідачем були використані інші дані, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, окрім податкових декларацій, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки з акту перевірки від 28.03.2018р. №4492/20-31-12-14-19/04725906 вбачається, що під час проведення спірної камеральної перевірки використовувались податкові декларації з екологічного податку та рентної плати за спеціальне використання води за 4 кв. 2017 року, а також дані з Інформаційної системи "Податковий блок". У вказаній інформаційній системі відображаються відомості з інтегрованої картки платника податків щодо розрахунків з бюджетом.

За таких обставин, твердження позивача про порушення податковим органом законодавчо встановленого порядку проведення камеральної перевірки є необґрунтованими.

Щодо інших доводів, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Відповідно до п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно прийнято податкові повідомлення - рішення від 17.04.2018р. № 0060221214 та № 0060181214.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 по справі № 820/3441/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Курило Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк Постанова складена в повному обсязі 29.10.2018р.