Постанова № 77434746, 23.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 р. Справа № 820/1925/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2017, суддя Спірідонов М.О., повний текст складено 25.09.17, по справі № 820/1925/17

за позовом Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Харківське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 05.05.2017 року № 0000831403, № 0000821403, № 0000811403, № 0000841403.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків.

У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, вважав постанову суду першої інстанції такою, що має бути скасована, та прийнята нова про задоволення позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, у період з 14.02.2017 року по 28.03.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки складений акт від 04.04.2017 року № 2239/20-40-14-02-07/03187743, яким встановлено, що в порушення п.п. 14.1.27, п.14.1, ст. 14; п. 138.1 , п.138.2 , п.138.4, п.138.6, п.138.8, п. 138.9, п.п.138.10.3 п.138.10, ст.138; п.п.139.1.9, п.139.1, ст.139 Податкового кодексу України, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Витрати» підприємством завищено рядок 06.4 Декларації з податку на прибуток "Інші витрати звичайної діяльності та інші оперативні витрати" за 2014 рік в сумі 175222 грн., на суму витрат, які не компенсовані покупцями - підприємствами - виробниками протезно-ортопедичної галузі, не приймали участь у господарській діяльності підприємства; в порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1, п.п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Витрати» підприємство занизило фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень бухгалтерського обліку у рядку 02 Декларації з податку на прибуток, на суму витрат, які не компенсовані покупцями - підприємствами виробниками протезно-ортопедичної галузі, не. приймали участь у господарській діяльності підприємства за 2015 - 2016 рік в сумі 410533,0 грн.., у тому числі за 2015 рік в сумі 281344,0 грн., за 1 півріччя 2016 року в сумі 47115,0 грн., за 3 кв. 2016 року в сумі 22901,0 грн., за 4 кв. 2016 року в сумі 59173,0 грн.; занижено чистий прибуток доходу, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями всього в сумі 114112,0 грн., в тому числі за 3 кв. 2015 року в сумі 22422,0 грн., за 4 кв. 2015 року в сумі 12239,0 грн., за 2 кв. 2016 року в сумі 28976,0 грн., за 3 кв. 2016 року в сумі 14083,0 грн., за 4 кв. 2016 року в сумі 36392,0 грн.

За наслідками розгляду заперечень Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства заперечень на акт перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області листом від 28.04.2017 року № 4627/10/20-40-14-03-16 про результати розгляду заперечень збільшено суму несвоєчасного перерахованого податку на доходи фізичних осіб за лютий 2014 року на 500 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення від 05.05.2017 року:

- № 0000831403, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій 21010100 на 133974,75 грн.;

- № 0000821403, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем П-К на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, 11020100 на 111470,5 грн.;

- № 0000811403, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 176000 грн.;

- № 0000841403, яким застосовано штраф у розмірі 251,1 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в порушення вимог податкового законодавства включені до собівартості реалізованих послуг витрати, які не приймали участь у господарській діяльності, вартість яких не компенсована покупцями-підприємствами-виробниками протезно-ортопедичної галузі.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній в період часу 2014 р.) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Так, згідно з п.п. 135.5.4 п.135.5 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

У відповідності до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній в період часу 2015 р.) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Положеннями п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Також, відповідно до п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Так, за п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Згідно з п. 138.9 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт витрат, у тому числі внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього Кодексу, плата за оренду земельних і майнових паїв, кооперативні виплати фізичним особам - членам виробничого сільськогосподарського кооперативу, які не є підприємцями та які беруть трудову участь у діяльності такого сільськогосподарського кооперативу.

Нормами п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

При цьому, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. (п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Колегія суддів зазначає, що висновки податкового органу стосовно допущених Харківським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємство податкового законодавства в частині завищення рядку 06.4 Декларації з податку на прибуток "Інші витрати звичайної діяльності та інші оперативні витрати", заниження фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на суму витрат, які не компенсовані покупцями - підприємствами - виробниками протезно-ортопедичної галузі, не приймали участь у господарській діяльності підприємства, ґрунтуються на твердженні, що позивачем включено до собівартості реалізованих послуг витрати (послуги сервісного центру щодо доставці протезно-ортопедичної продукції), які не приймали участь у господарській діяльності, вартість даних витрат не компенсована покупцями-підприємствами-виробниками протезно-ортопедичної галузі.

Судовим розглядом встановлено, що Харківське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство має підрозділ - сервісний центр, який забезпечує інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації та технічного обслуговування цих засобів, основним завданням якого є анкетування даних інвалідів, консультування щодо забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, оформлення заявок, гарантійний ремонт, роботи з підвищеної складності з технічного обслуговування технічними та іншими засобами реабілітації.

Так, доходи від надання послуг підприємства галузі з перевезення протезно-ортопедичної продукції на території Харківської області та м. Харків протягом 2014 - 2016 року відображались підприємством за кредитом рахунку 719.3 "Доходи сервісного центру".

За результатами наданих послуг сторонами складались акти виконаних робіт (наданих послуг), в яких зазначались обсяги перевезеної товарної продукції, вартість послуги відповідно до договору та вартість вказаних послуг.

Актами виконаних робіт підтверджені обсяги наданих послуг за 2014 - 2016 роки у загальній сумі 497529,93 грн. (за 2014 р. - 223088,93 грн.; за 2015 р. - 117874 грн.; за 2016 р. - 156567 грн.)

Обсяг доходів відображених в бухгалтерському обліку підприємства за кредитом балансового рахунку 719.3 "Доходи сервісного центра" за 2014-2016 роки підтверджується в загальній сумі 497529,93 грн., що відповідає даним звіту про фінансові результати (форма № 2).

При цьому, ведення обліку доходів на рахунку 719 замість рахунка 703 не вплинуло на визначення фінансового результату підприємства за 2014-2016 року, оскільки субрахунок 791 «Фінансовий результат від основної діяльності» призначений для визначення розміру прибутку (збитку) від основної діяльності підприємства.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, яким затверджено Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, за кредитом субрахунку відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний доход»), а за дебетом субрахунку відображається сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»).

Розмір доходів, що накопичується на балансових рахунках 70 та 71 з урахуванням субрахунків в повному обсязі списується на фінансовий результат, не зважаючи на те чи обліковуються доходи як доходи від реалізації товарів (робіт, послуг), чи як інші операційні доходи.

Стосовно обсягу витрат відображених в бухгалтерському обліку Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства за дебетом балансового рахунку 9313 "Утримання сервісного центру" за 2014-2016 роки слід вказати наступне.

Так, сервісний центр підприємства-виконавця повинен здійснювати поставку та здачу ТЗР безпосередньо інваліду чи іншій особі, територія доставки встановлюється, в межах регіону, в якому знаходиться сервісний центр.

Відповідно до змісту акту перевірки та до наданих документів Харківське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство послуги сервісного центру обліковувало на бухгалтерському рахунку 9313 «Витрати сервісного центру».

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, рахунки класу "Витрати діяльності" застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків.

За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом - списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 "Фінансові результати".

На рахунку 93 "Витрати на збут" ведеться облік витрат, пов'язаних із збутом (реалізацією, гродажем) продукції, товарів, робіт і послуг. За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

Отже, у бухгалтерському обліку вказана операція підлягає відображенню за дебетом рахунку 93 "Витрати на збут", у якому відображається сума визнаних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати", тобто безпосередньо дані обліку вказують на зв'язок з господарською діяльністю підприємства при визначенні "Фінансового результату" по рахунку 79.

Із матеріалів справи встановлено, що витрати сервісного центру накопичувались Харківським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством на рахунку 93.1.3 «Утримання сервісного центру» пов'язані з прийняття та оформлення заявок інвалідів або інших осіб в порядку надходження направлень місцевих органів праці та соціального захисту населення; консультування щодо забезпечення інвалідів, дітей-інвалідів, дітей віком до 18 років або інших осіб чи їх законних представників технічними та іншими засобами реабілітації (устаткування медичного, хірургічного та ортопедичного (палиць, милиць, засобів реабілітації) (далі -ТЗР); консультування щодо вибору моделі ТЗР і правил користування ними відповідно до Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, переліку таких засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 р. №321; доставку ТЗР інвалідам або іншим особам; прийняття заявок на проведення гарантійного ремонту ТЗР та подальшої його відправки Підприємству-виробнику для проведення останнім гарантійного ремонту; прийняття заявок та здійснення післягарантійного ремонту ТЗР; прийняття заявок на виготовлення ТЗР за індивідуальним замовленням у разі, якщо інвалід або інша особа за висновком МСЕК (ЛКК) не може користуватися ТЗР серійного виробництва.

У свою чергу, у звіті про фінансові результати такі витрати відображались у складі інших операційних витрат.

Також, на рахунку 9313 «Утримання сервісного центру» відображались витрати, пов'язані з наданням послуг з транспортування протезно-ортопедичної продукції - технічних засобів реабілітації за договорами, укладеними з підприємствами галузі.

За висновками податкового органу при проведенні розрахунку різниці сум доходів позивача за КТ рахунку 719.3 "Доходи сервісного центра" за 2014-2016 роки та даними ДТ рахунку 9313 «Витрати сервісного центру» виявлена арифметична різниця витрат розцінена як не компенсовані покупцями підприємствами - виробниками протезно-ортопедичної галузі, не приймали участь у господарській діяльності підприємства.

Однак, відповідно до п. 7 П(С)БО 16 „Витрати" витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Також, відповідно до п. 19 П(С)БО 16 „Витрати" до складу витрат на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), у тому числі витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Слід вказати, що в тексті акту перевірки податковим органом не зазначено, що документи, які підтверджують понесені витрати Харківським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством по підрозділу - сервісний центр, який забезпечує інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації (дачі ТЗР) та технічною обслуговування цих засобів, не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність».

При цьому, обсяг витрат відображених у бухгалтерському обліку позивача за дебетом балансового рахунку 93.1.3 «Утримання сервісного центру» за 2014-2016 роки підтверджено відповідними регістрами обліку.

Таким чином, понесені Харківським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством витрати по підрозділу - сервісний центр, який забезпечує інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації (дачі ТЗР) та технічного обслуговування цих засобів пов'язані з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, та спрямовані на отримання доходу.

Обґрунтувань щодо відсутності зв'язку відповідних послуг (витрат на збут) з господарською діяльністю позивача, невикористання цих послуг в подальшому у власній господарській діяльності податковим органом не надано та судовим розглядом не встановлено.

Натомість, витрати понесені позивачем щодо послуг сервісного центру, відображені на бухгалтерському рахунку 93 "Витрати на збут" (субрахунок 9313, за яким відображається сума визнаних витрат), в подальшому списано на рахунок 79 "Фінансові результати" та пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), тобто вказані операції, пов'язані з господарською діяльністю підприємства, оскільки доходи підприємством отримувались від операцій із реалізації вказаних вище товарів та послуг.

Слід також зазначити, що відповідно до висновку № 2510/3234 комісійної судової економічної експертизи від 05.06.2018 року висновки акту перевірки Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 04.04.2017 року № 2239/20-40-14-02-07/03187743 в частині: недотримання Харківським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством вимог пп.14.1.27, п.14.1, ст.14; п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.6, п.138.8, п.138.9, пп. 138.10.3 п.138.10, ст.138; пп.139.1.9, п.139.1, ст.139 пп.134.1.1 п.134.1, пп.135.1 ст.135 Податкового кодексу України щодо завищення рядку 06.4 Декларації з податку на прибуток "Інші витрати звичайної діяльності та інші оперативні витрати" за 2014 рік в сумі 175222 грн., та заниження фінансового результату до оподаткування внаслідок включення до складу витрат за 2015 - 2016 рік в сумі 410533 грн. (у т.ч., за 2015 рік в сумі 281344 грн., за 1 півріччя 2016 року в сумі 47115 грн., за 3 кв. 2016 року в сумі 12901 грн., за 4 кв. 2016 року в сумі 59173 грн.) - не підтверджуються документально, недотримання Харківським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством вимог ст.57.1-1.2 Податкового кодексу України та відповідно в частині заниження частини чистого прибутку доходу, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями всього в сумі 114044,8 грн. (у т.ч. за 3 кв. 2015 року в сумі 22422 грн., за 4 кв.2015 року в сумі 12171,8 грн., за 2 кв. 2016 року в сумі 28076 грн., за 3 кв. 2016 року в сумі 14083 грн., за 4 кв. 2016 року в сумі 36392 грн.) - не підтверджуються документально.

Крім того, висновками комісійної судової економічної експертизи встановлено наступне:

- обсяг доходів, відображених в бухгалтерському обліку позивача за кредитом балансового рахунку 719.3 "Доходи сервісного центра" за 2014-2016 роки, підтверджується в загальній сумі 497529,93 грн., що відповідає даним головної книги за відповідні роки та даним звіту про фінансові результати (форма №2).

- ведення обліку доходів на рахунку 719 замість рахунка 703 не вплинуло на визначення фінансового результату підприємства позивача за 2014-2016 роки.

- обсяг витрат відображених в бухгалтерському обліку позивача за дебетом балансового рахунку 9313 "Утримання сервісного центру" за 2014-2016 роки підтверджено, та матеріалами перевірки податкового органу не заперечується.

- ведення обліку витрат підприємства на рахунку 9313 замість рахунка 903 на фінансовий результат підприємства за 2014-2016 роки арифметично не вплинуло.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки від 04.04.2017 року № 2239/20-40-14-02-07/03187743, яким встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.27, п.14.1, ст. 14; , п.п. 134.1.1 п. 134.1, п.п. 135.1 ст. 135; п. 138.1 , п.138.2 , п.138.4, п.138.6, п.138.8, п. 138.9, п.п.138.10.3 п.138.10, ст.138; п.п.139.1.9, п.139.1, ст.139 Податкового кодексу України є неправомірними та безпідставними, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 05.05.2017 року № 0000831403, № 0000821403, № 0000811403, № 0000841403, підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повність або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового - про задоволення позову.

Стосовно питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, Харківським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством при зверненні до суду із даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 5388,13 грн., згідно з платіжним дорученням № 391 від 23.05.2017 року.

У свою чергу, за подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6958 грн., згідно з платіжним дорученням № 1078 від 27.10.2017 року.

Крім того, відповідно до рахунку Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса № 540 від 13.03.2018 року позивачем понесені витрати на проведення комісійної судової економічної експертизи, призначеної ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2018 року, у розмірі 10010 грн.

Враховуючи, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою позовні вимоги Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства задоволено, колегія судів приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Головного управління ДФС у Харківській області на користь Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства судові витрати у розмірі 22356,13 грн.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 по справі № 820/1925/17 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 05.05.2017 року № 0000831403, № 0000821403, № 0000811403, № 0000841403.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Головного управління ДФС у Харківській області на користь Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (код ЄДРПОУ 03187743) судові витрати у розмірі 22356 (двадцять дві тисячі триста п'ятдесят шість) грн. 13 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 29.10.18.