Ухвала суду № 77433079, 29.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 жовтня 2018 рокум. ПолтаваСправа №440/3699/18

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання права та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 23.10.18 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, у якому просить:

визнати її право на отримання відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком НОМЕР_1 на суму 30401,58 грн;

зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за рахунком НОМЕР_1 на суму 30401,58 грн.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За змістом пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

При цьому, як визначено пунктом 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовна заява ОСОБА_1 містить вимогу про визнання за позивачем права на отримання відшкодування за вкладом, що не відповідає змісту позовних вимог, які можуть бути предметом розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач доказів сплати судового збору не надала, у позовній заяві просить звільнити її від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Однак, суд зауважує, що предметом заявлених позовних вимог є питання надання уповноваженою особою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб необхідної інформації про ОСОБА_1 для виплати їй гарантованої державою суми вкладу.

Закон України від 12.05.91 №1023-XII "Про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до частини третьої статті 22 цього Закону, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

При цьому, за змістом пункту 22 статті 1 названого Закону, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

У відповідності до частини другої статті 10 згаданого Закону, якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Натомість, згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 23.02.12 №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

За приписами частини першої статті 3 вказаного Закону, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Частиною третьою цієї статті визначено, що Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку.

Відповідно до частини першої статті 35 зазначеного Закону, тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду.

Вичерпне визначення поняття фінансової установи наведено у пункті 1 частини першої статті 1 Закону України від 12.07.01 №2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", де фінансова установа визначена як юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

З урахуванням наведеного, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не підпадає під категорію фінансової установи.

Водночас відносини між фізичною особою - вкладником та уповноваженою особою Фонду хоча і виникли внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту), однак перебувають у площині публічно-правових відносин, які, у свою чергу, не охоплюються правовим регулюванням Закону України "Про захист прав споживачів".

З огляду на викладене, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору у відповідності до вимог частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" відсутні.

Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не наведено.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року у розмірі 1762,00 грн.

Таким чином, за звернення до суду з даним позовом позивач має сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн (1762 х 0,4).

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду:

уточненої позовної заяви із приведенням змісту позовних вимог у відповідність до положень частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України та її копій у відповідності до кількості відповідачів і третіх осіб у справі;

оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 34319206084011; КЕКД: 22030101; призначення платежу: Судовий збір, за позовом (назва позивача), Полтавський окружний адміністративний суд.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви її буде повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати ініціатору звернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не може бути оскаржена.

Суддя О.О. Кукоба