Рішення № 77433067, 16.10.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2018 року м. Рівне №817/1568/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Самкової Т.А.; представника позивача - ОСОБА_1. (довіреність від 24 липня 2018 року); представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - адвоката ОСОБА_2 (ордер серії КС №003887); відповідача - ОСОБА_3; представників відповідача - адвоката ОСОБА_4 (ордер серії РН-078 №14) та адвоката ОСОБА_5 (ордер серії РН-410 №015); розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про зобов'язання вчинення певних дій.

В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі іменується - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд зобов'язати відповідача забезпечити доступ для проведення позапланової перевірки щодо встановлення фактів порушень законних прав громадянки ОСОБА_6 на об'єкті: магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_1.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган на підставі наказу та погодження Державної регуляторної служби України мав намір провести позапланову перевірку об'єкта - магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 Проте, ФОП ОСОБА_3 відмовив інспекторам у допуску до перевірки. Позивач вказує, що ним оформлено Акт про недопущення до проведення позапланової перевірки, що є підставою для звернення до адміністративного суду з позовом про зобов'язання відповідача забезпечити допуск до проведення контрольного заходу.

Ухвалою суду від 13.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 26.07.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_6.

Ухвалою суду від 23.08.2018 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

До суду також прибув представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, та просив суд позовні вимоги задовольнити. Третя особа подала до суду письмові пояснення по суті спору, де вказала, що позивач мав усі законні підстави для проведення перевірки, а відмова відповідача у допуску інспекторів до здійснення такого контрольного заходу є протиправною та такою, що становить небезпеку для працівників та відвідувачів магазину.

До суду також прибув відповідач та його представники, заперечили проти позову та просили суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Відзиву на позовну заяву відповідач у встановлені частиною п'ятою статті 162 КАС України строки до суду не подав.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 16.10.2018.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

На адресу начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області надійшла скарга громадянки ОСОБА_6 від 11.04.2018 (вх. від 16.04.2018) про проведення перевірки магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, на предмет дотримання Правил Пожежної безпеки в Україні; у разі виявлення порушень - ініціювати питання щодо зупинення діяльності вказаного магазину відповідно до норм чинного законодавства (а.с. 11).

Державною регуляторною службою України видано Погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав від 11.05.2018 №4494, в якому зазначено, що розглянувши звернення Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 27.04.2018, Державна регуляторна служба України відповідно до статті 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» погоджує проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення її законних прав суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_3 (а.с. 14).

Начальником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області видано Наказ «Про організацію проведення позапланових перевірок» від 14.05.2018 №105, відповідно до якого заступнику начальника Головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям ОСОБА_7 наказано організувати проведення позапланової перевірки фактів порушень законних прав громадянки ОСОБА_6 суб'єктом господарювання згідно з Переліком, що додається (а.с. 12).

Згідно з Переліком об'єктів, які підлягають позаплановим перевіркам, відповідача включено до переліку об'єктів перевірок: магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_3; Рівненська область, АДРЕСА_1; ступінь ризику - незначний; термін проведення перевірки - 17.05.2018 - 18.05.2018; посадові особи, яким доручається провести перевірку: ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а.с. 13).

На вказаних вище осіб оформлено Посвідчення на проведення перевірки від 15.05.2018 №151 та доручено провести позапланову перевірку відповідача з 17.05.2018 по 18.05.2018 (а.с. 15).

18 травня 2018 року перевіряючими складено Акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки, відповідно до якого відповідач відмовився допускати інспекторів до перевірки (а.с. 16).

Відтак, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача забезпечити доступ для проведення позапланової перевірки щодо встановлення фактів порушень законних прав громадянки ОСОБА_6 на об'єкті: магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_1.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій» (далі іменується - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Положення №1052, основними завданнями ДСНС є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з підпунктом 39 пункту 4 Положення №1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» №33 від 21.01.2013 (далі іменується - Постанова №33), утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій за переліком згідно з додатком, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Міністерства надзвичайних ситуацій та Державної інспекції техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі; установлено, що: територіальні органи Міністерства надзвичайних ситуацій та Державної інспекції техногенної безпеки, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з надзвичайних ситуацій; територіальні органи, що утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав і обов'язків територіальних органів, що реорганізуються.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання.

Нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 (далі іменується - Закон України №877-V).

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 1 Закону України №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України №5403-VI від 02.10.2012 (далі іменується - КЦЗ України), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Статтею 65 КЦЗ України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: 1) центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; 2) суб'єктів господарювання; 3) аварійно-рятувальних служб.

У суб'єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).

Так, у зв'язку із зверненням громадянки ОСОБА_6 зі скаргою, позивачем ініційовано перед Державною регуляторною службою України питання щодо погодження проведення позапланового заходу щодо ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання норм законодавства щодо пожежної безпеки.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №1728-VIII від 03.11.2016 (далі іменується - Закон України №1728-VIII), до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю): 1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба); 2) за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 3) за рішенням суду; 4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання; 5) у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; 6) для перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.

Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п'яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.

Судом встановлено, що таке погодження Державної регуляторної служби України позивачем отримано, а відтак, останній мав належні правові підстави для проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3

З матеріалів справи вбачається, що інспектори контролюючого органу вийшли на перевірку за адресою ФОП ОСОБА_3, проте останній не допустив інспекторів до перевірки.

Відповідно до статті 11 Закону України №877-V, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

В Акті перевірки від 18.05.2018 містяться письмові Пояснення ФОП ОСОБА_3 з викладенням причин не допуску інспекторів до перевірки: 08.03.2016 в приміщенні складу котельні, в якому зберігалися пилети виникла пожежа, яка в послідуючому перекинулася через вікно в приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»; пожежею було пошкоджено майно орендарів та саме приміщення магазину; за фактом пожежі зареєстровано два кримінальні провадження; проте кримінальні провадження знаходяться на розгляді Березнівського районного суду, зареєстровано воно за фактом порушення правил пожежної безпеки, друге кримінальне провадження, яке перебуває на розгляді Березнівського відділу поліції, за фактом умисного підпалу; скаржниця в першому кримінальному провадження є стороною обвинувачення в зв'язку з чим проведення позапланової перевірки, ініційоване нею, як стороною обвинувачення може вплинути на об'єктивність дослідження обставин пожежі та прийняття законного та неупередженого рішення судом; в зв'язку з чим скаргу сторони обвинувачення і спробу провести позапланову перевірку за спливом більше двох років після виникнення пожежі сприймаю як тиск на мене; у зв'язку з викладеним відмовляюся від надання дозволу на проведення позапланової перевірки торгового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Відповідач у судовому засіданні не заперечив той факт, що він здійснив не допуск інспекторів до проведення перевірки, проте вказав, що зазначені ним в поясненнях підстави є поважними та обґрунтованими причинами для не допуску інспекторів.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача та зазначає, що викладені ним у письмових пояснення причини не допуску інспекторів до проведення перевірки не є поважаними та такими, що визначені нормами чинного законодавства. Розгляд кримінальних проваджень по факту пожежі жодним чином не стосуються права контролюючого органу на проведення позапланового заходу; така перевірка призначена на підставі заяви громадянки ОСОБА_6 та погоджена Державною регуляторною службою України.

Відтак, у відповідача не було жодних правових підстав для не допуску інспекторів до проведення позапланового заходу.

Недопуск інспекторів до проведення перевірки та складання останніми Акта від 18.05.2018 свідчить про перешкоджання відповідачем органу, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки у здійсненні відповідних контрольних заходів.

Частиною першою статті 8 Закону України №877-V встановлено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду із вказаним позовом, позивач посилається на пункт 5 Розділу III «Оформлення розпорядчих документів щодо підготовки та проведення перевірок» Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок, затверджених Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.01.2018 №13 (далі іменується - Методичні рекомендації).

Так, відповідно до вказаного пункту, у разі якщо суб'єкт господарювання не допускає посадових осіб ДСНС до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, що здійснюється в установленому законодавством порядку, посадовою особою, яка здійснює перевірку, складається Акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки (примірну форму наведено у додатку 4 до Методичних рекомендацій).

Акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки рекомендується складати у двох примірниках, один з яких надається керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, а другий з відміткою про ознайомлення зберігається у наглядовій справі.

У разі відмови керівника або уповноваженої особи суб'єкта господарювання в отриманні акта про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки, рекомендується викликати органи Національної поліції для фіксації порушень суб'єктом господарювання вимог статті 11 Закону, після чого він надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про відправлення.

Після поштового відправлення або вручення Акта про недопущення посадових осіб ДСНС до проведення планової (позапланової) перевірки ДСНС або її територіальні органи звертаються до адміністративного суду з відповідним позовом стосовно надання дозволу на здійснення перевірки та зобов'язання суб'єкта господарювання забезпечити допуск до її здійснення.

За приписами частини четвертої статті 5 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

З даного приводу суд зазначає, нормами КЦЗ України та Закону України №877-V не встановлено право органів Державної служби з надзвичайних ситуацій подавати до суду позов про зобов'язання фізичної чи юридичної особи вчиняти дії, зокрема, забезпечити допуск інспекторів до проведення позапланового заходу (перевірки) щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Таке право визначено лише Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.01.2018 №13, що не є законом в розумінні статті 5 КАС України.

Проте, суд зазначає, що відсутність права Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області на звернення з вказаним позовом до суду, фактично позбавляє зазначений орган можливості використати правовий законний механізм для забезпечення проведення перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у встановленому законом порядку.

Наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.01.2018 №13, яким передбачено право позивача на звернення до суду з позовом стосовно надання дозволу на здійснення перевірки та зобов'язання суб'єкта господарювання забезпечити допуск до її здійснення, не суперечить ні нормам Конституції України, ні нормам інших законів, що регулюють питання здійснення державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Суд зазначає, що у даному випадку можливість здійснення позивачем перевірки щодо дотримання ФОП ОСОБА_3 норм законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки слід розглядати як захід, що стосується не лише скаржника - формального заявника, а й питання безпеки персоналу торгового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1» та відвідувачів магазину.

У даному випадку призначення позапланового заходу є за своєю суттю переслідуванням контролюючим органом легітимної (законної мети): громадська безпека, захист здоров'я людей, що перебувають у приміщенні магазину, що належить відповідачу.

Суд відхиляє посилання третьої особи на те, що в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», який належить відповідачу, мають беззаперечне місце порушення пожежної безпеки, оскільки наявність чи відсутність таких порушень встановлюється контролюючим органом лише після завершення контрольного заходу. У даному випадку адміністративний спір стосується лише питання не допуску відповідачем інспекторів до проведення позапланової перевірки.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не підлягає вирішенню в порядку статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (місцезнаходження: 33028, місто Рівне, вулиця Гетьмана Полуботка, 37; код ЄДРПОУ 38610634) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (місцезнаходження: Рівненська область, Березнівський район, село Зірне, вулиця Зелена, 10) про зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Надати Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області дозвіл на здійснення перевірки суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 - магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 забезпечити допуск до здійснення перевірки Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 жовтня 2018 року.

Суддя Недашківська К.М.