Ухвала суду № 77431521, 22.10.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

22 жовтня 2018 року Справа № 915/535/17

м. Миколаїв

Кредитор: Головне управління ДФС у Миколаївській області, 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6.

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія "ТАВРІЯ" (ідентифікаційний код 32459120, 54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 9Р).

Розпорядник майна: Менчак В.В., поштова адреса: АДРЕСА_1, 02166.

Суть спору: про визнання кредиторських вимог.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від кредитора: не з'явився.

Від боржника: не з'явився.

Розпорядник майна: не з'явився.

З пропуском встановленого тридцятиденного терміну 27.06.2018 до господарського суду Миколаївської області звернулась ГУ ДФС у Миколаївській області із заявою про визнання кредиторських вимог у сумі 2098367,90 грн.

У судовому засіданні представником ГУ ДФС у Миколаївській області було заявлене усне клопотання про поновлення строку для звернення з кредиторськими вимогами, оскільки органом реєстрації не було надіслано на адресу кредитора повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельної компанії "ТАВРІЯ".

З огляду на наведене розпорядник майна вказав, що заявлені грошові вимоги ГУ ДФС у Миколаївській області у розмірі 3200,00 витрат по сплаті судового збору підлягають включенню до першої черги реєстру задоволення кредиторських вимог, в іншій частині грошові вимоги у відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом» розпорядник майна вважає такими, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, а тому вони не є конкурсними та погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Боржник у відповідності до повідомлення від 12.07.2018 вих.№ 12/07-1 визнав грошові вимоги ГУ ДФС у Миколаївській області в розмірі 2154354,57 грн. та вказав, що на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом» підлягають задоволенню у шосту чергу.

Розглянувши матеріали заяви, дослідивши докази, господарський суд встановив:

Як свідчать надана кредитором заява, розрахунок боргу та додані матеріали, за боржником рахується заборгованість у загальному розмірі 2098367,90 грн., у тому числі:

- 13412,75 грн. податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість. Вказана заборгованість виникла у зв'язку з неповною сплатою визначеного згідно податкових декларацій від 19.01.2017, від 17.02.2017, від 16.03.2017, від 11.04.2017, від 13.05.2017 податку на додану вартість.

Крім того у зв'язку з неповною сплатою податку на додану вартість кредитором було нараховано 406,65 грн. пені.

- Заборгованість із земельного податку виникла у зв'язку з несплатою визначеного боржником у податковому розрахунку земельного податку від 19.02.2016 та у податковому розрахунку від 10.02.2017 податкового зобов'язання за жовтень 2016 року - серпень 2017 року в загальному розмірі 1211654,54 грн.

Крім того у зв'язку з неповною сплатою земельного податку кредитором було нараховано 87071,92 грн. пені.

Також у відповідності з прийнятим рішенням № 11/16-С-32459120 від 30.11.2016 у зв'язку з невиконанням умов дії договору розстрочення на підставі ст. 19 1 розділу І та ст. 100 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України були скасовані рішення про розстрочення грошового зобов'язання від 23.05.2016 № 18, від 30.05.2016 № 19, від 30.06.2016 № 22, від 29.07.2016 № 23, від 29.07.2016 № 29, від 30.08.2016 № 30, від 30.09.2016 № 32, від 28.10.2016 № 33, від 28.10.2016 № 36. У зв'язку з наведеним кредитором визначено податкове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у загальному розмірі 585084,85 грн.

Крім того згідно розрахунку заборгованості кредитором нараховано 26689,43 грн. процентів за користування розстроченням на рішення про скасування розстрочення від 30.11.2016.

- 17454,43 грн. податку на нерухоме майно, у тому числі 164183,54 грн. основного зобов'язання, 7882,61 грн. пені, 2388,28 грн. процентів.

Вказана заборгованість виникла у зв'язку з несплатою боржником визначених у податкових деклараціях від 19.02.2016, від 10.02.2017 податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно за період з 4 кварталу 2016 року по 2 квартал 2017 року у загальному розмірі 98510,10 грн.

Крім того у зв'язку з неповною сплатою податку на нерухоме майно кредитором було нараховано пеню у загальному розмірі 7882,61 грн.

Також у відповідності з прийнятим рішенням № 11/16-С-32459120 від 30.11.2016 у зв'язку з невиконанням умов дії договору розстрочення на підставі ст. 19 1 розділу І та ст. 100 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України було скасовано рішення про розстрочення грошового зобов'язання від 29.07.2016 № 23. У зв'язку з наведеним кредитором визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно у загальному розмірі 65673,42 грн.

Крім того згідно розрахунку заборгованості кредитором нараховано 2388,28 грн. процентів за користування розстроченням на рішення про скасування розстрочення від 30.11.2016.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

У відповідності до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

За приписами п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим кодексом.

Як встановлено ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

У відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються у шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Враховуючи, що 18.10.2017 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за № 46508 було розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ БТК "ТАВРІЯ", суд відмовляє у задоволенні заявленого у судовому засіданні 17.10.2018 клопотання про поновлення строку на звернення із заявою про визнання кредиторських вимог.

З огляду на звернення кредитора з грошовими вимогами з пропуском встановленого тридцятиденного терміну судом визнаються кредиторські вимоги ГУ ДФС у Миколаївській області у сумі 2098367,90 грн. та відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 3524,00 грн. витрат по сплаті судового збору відносяться до першої черги реєстру задоволення кредиторських вимог, вимоги у сумі 2098367,90 грн. - до шостої черги реєстру задоволення кредиторських вимог.

Керуючись ч. 6 ст. 12, ст. 234 ГПК України, ст.ст. 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги ГУ ДФС у Миколаївській області у сумі 2098367,90 грн., які відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство в сумі 3524,00 грн. витрат по сплаті судового збору відносяться до першої черги реєстру задоволення кредиторських вимог, у сумі 2098367,90 грн. - до шостої черги реєстру задоволення кредиторських вимог.

2. Зобов'язати розпорядника майна грошові вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у сумі 2098367,90 грн. - до шостої черги реєстру задоволення кредиторських вимог, в сумі 3524,00 грн. витрат по сплаті судового збору - до першої черги задоволення кредиторських вимог.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

4. Ухвалу надіслати на адресу кредитора, боржника, розпорядника майна.

У відповідності до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За передбаченими частиною 1 ст. 256 ГПК України приписами апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складений та підписаний « 29» жовтня 2018 року.

Суддя О.В.Ткаченко