Ухвала суду № 77431376, 23.10.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" жовтня 2018 р. м. Київ Справа № 911/2300/18

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я., перевіривши матеріали позовної заяви Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІНБУДІНВЕСТ”

третя особа 1 Міністерство екології та природних ресурсів України, м. Київ

третя особа 2 Національний природний парк "Голосіївський", м. Київ

про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

19.10.2018 року до канцелярії господарського суду Київської області надійшла позовна заява Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІНБУДІНВЕСТ” про витребування з чужого незаконного володіння на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:040:0043 вартістю 45 165 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка вкрита лісовою рослинністю, про що набувач зобов’язаний був знати, а отже повинен був передбачити можливу приналежність цієї земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, які відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України не можуть передаватись у приватну власність, а отже, і про незаконність її відведення першому власнику.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

У відповідності до пп. 6, 7 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Однак, всупереч наведеним вимогам закону позовна заява не містить відомостей про вжиття/невжиття заходів досудового врегулювання спору, забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Також суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2-3 п. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Як передбачено ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

На підтвердження підстав для представництва першим заступником прокурора Київської області І. Грабець інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України у даній справі, ним було долучено до позовних матеріалів лист Генеральної прокуратури України від 27.02.2018 року № 05/1-91вих.-18, адресований прокурору Київської області Чібісову Д.О., щодо можливості пред’явлення в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України 9 позовів до ТОВ "Грінінвест" та ТОВ "Грінбудінвест", треті особи: Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк "Голосіївський", про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Водночас як встановлено судом, іншим листом від 27.03.2018 року № 05/2-365вих-18, адресованим Кабінету Міністрів України, прокуратура Київської області повідомила, що нею підготовлено з метою звернення до суду для захисту прав держави в особі Кабінету Міністрів України вже 31 позовну заяву, що на 22 позовних заяв більше від тієї кількості, на яку було надано згоду Генеральною прокуратурою України. При цьому, прокуратура Київської області не пред’явила суду додаткового доручення Генеральної прокуратури України на пред’явлення до суду від імені держави в особі Кабінету Міністрів України погоджених нею вищевказаних 22 позовів.

Суд зазначає, що ні перший ні другий листи прокуратури не містять додатків до них, з яких можна було б встановити перелік об’єктів (земельних ділянок з кадастровими номерами тощо) щодо яких прокуратура планує пред’явити позови до суду з метою повернення земельних ділянок у державну власність, що сприяло б їх ідентифікації відносно поданих прокуратурою до суду позовів.

Така невідповідність кількості підготовлених для подання до суду та кількості погоджених Генеральною прокуратурою України позовних заяв, спрямованих на захист інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України, та відсутність доказів в підтвердження того, що саме стосовно конкретної земельної ділянки, щодо якої було надано доручення Генеральної прокуратури України, прокуратурою Київської області було подано до суду позовну заяву про її витребування від відповідача, не дозволяє в повній мірі стверджувати про доведеність прокурором при зверненні до суду з даним позовом наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України у спорі про витребування на користь держави спірної земельної ділянки, площею 0,15 га, кадастровий номер: 3210946200:01:040:0043.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Першого заступника прокурора Київської області без руху та надання Першому заступнику прокурора Київської області строку для усунення відповідних недоліків – десять днів з дня вручення даної ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 174, 232, 234, 235 ГПК України, суд

постановив:

1. Залишити позовну заяву Першого заступника прокурора Київської області без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду письмових пояснень із зазначенням:

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;

- відомостей про вжиття/невжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви

- письмове підтвердження щодо надання повноважень прокуратурі Київської області на представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України за позовом про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІНБУДІНВЕСТ” на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:040:0043 вартістю 45 165 грн. 00 коп.

3. Попередити прокурора про те, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, зазначений у п. 1 цієї ухвали, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Я. Мальована