Рішення № 77431346, 18.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.10.2018Справа № 910/7406/17За позовом Публічного акціонерного товариства Трест "Київелектромонтаж"

до Публічного акціонерного товариства "Трест "Київпідземшляхбуд-2"

про стягнення 1320565,19 грн

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники сторін:

від позивача - Лєнь Г.І.

від відповідача - Полонська Н.М.

В судовому засіданні 18.10.2018 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Публічне акціонерне товариства Трест "Київелектромонтаж" до Публічного акціонерного товариства "Трест "Київпідземшляхбуд-2" про стягнення 1 320 565,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої грошові зобов'язання з оплати виконаних підрядних робіт за договором № 18 від 01.02.2011.

Ухвалою суду від 12.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7406/17, розгляд останньої призначено на 01.06.2017.

В судових засіданнях 01.06.2017 та 03.07.2017 судом оголошувалася перерва до 03.07.2017 та 05.07.2017 відповідно.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 05.07.2017 призначено у справі № 910/7406/17 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинено провадження у справі.

Супровідним листом від 11.07.2017 матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Через загальний відділ діловодства суду 23.10.2017 від експертної установи надійшли матеріали господарської справи № 910/7406/17 та повідомлення про неможливість надання експертного висновку, в зв'язку з неоплатою ПАТ "Трест "Київпідземшляхбуд-2" вартості судової експертизи.

Ухвалою суду від 02.11.2017 провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 15.11.2017.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 призначено у справі № 910/7406/17 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинено провадження у справі.

12.04.2018 через канцелярію суду від експертної установи надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 29.03.2018 № 23559/17-45.

15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 6, ст. 56) та викладено його у новій редакції.

За приписами п.п. 9 п. 1 Розділу ІХ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 16.04.2018 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.05.2018.

27.04.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив. В якому він проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні, оскільки, довідки за формою КБ-3, зокрема за лютий-листопад 2011 року не містять посилання на договір за яким вони були складені; акти КБ-2в за лютий 2011, березень 2011 та грудень 2011 також не містять посилань на договір за яким вони були складені; акти КБ-2в за травень 2011, червень 2011, серпень 2011 та листопад 2011 року складені на виконання договору № 98 від 15.12.2009. Отже вказані документи не підтверджують виконання робіт за договором № 18 від 01.02.2011, а отже заборгованість, визначена експертом та позивачем не підтверджена первинними документами. Крім того, штрафні санкції не підлягають стягненню, оскільки, як визначено експертом не можуть бути розраховані. Також відповідачем у відзиві зазначено, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки, оплати здійснюються за кожний етап виконаних робіт, а тому поетапна сплата відповідачем коштів не переривала строку позовної давності. Відповідач просить застосувати строк позовної давності та відмовити у позові повністю.

Через канцелярію суду від позивача 11.05.2018 надійшли письмові пояснення, в яких він просить позов задовольнити, оскільки, висновком експерта визначено суму основного боргу. Крім того, сума боргу визнана відповідачем в зв'язку з підписанням акту звірки взаємних розрахунків від 01.03.2015. Крім того, відсутні підстави для застосування стоку позовної давності, оскільки, з платіжних доручень не вбачається, що оплата здійснена за який конкретний вид робіт і по конкретному акту, а тому дії відповідача по частковій оплаті виконаних робіт переривають перебіг строк позовної давності, а отже він не був пропущений позивачем.

14.05.2018 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 18.06.2018.

Через канцелярію суду 29.05.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає про переривання строку позовної давності та зазначає, що акти виконаних робіт. в яких не вказано договір за яким роботи виконані та в яких зазначено договір № 98 від 15.12.2009 підтверджують виконання робіт саме за договором № 18 від 01.02.2011 саме з огляду на їх зміст, оскільки саме договором № 18 від 01.02.2011 було визначено виконання вказаних робіт, а договором № 98 від 15.12.2009 вони не передбачені. Крім того, оплата всієї вартості робіт за договором № 98 від 15.12.2009 була здійснена в примусовому порядку на виконання рішення суду.

Через канцелярію суду від відповідача 11.06.2018 надійшли заперечення, в яких відповідач посилається на неналежність доказів на які посилається позивач.

Ухвалою суду від 18.06.2018 продовжено строк підготовчого засідання.

Через канцелярію суду 27.06.2018 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 499946,07 грн основного боргу, 65506,77 грн 3% річних, 655112,35 грн втрат від інфляції.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Вищезазначена заява, за своєю правовою природою являється заявою про зменшення розміру позовних вимог і була подана до закінчення підготовчого провадження, а тому приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахування заяви про зменшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 09.07.2018 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 13.09.2018.

Судове засідання 13.09.2018 не відбулось, в зв'язку з перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 17.09.2018 судове засідання у справі призначено на 11.10.2018.

В судовому засіданні 11.10.2018 оголошено перерву до 18.10.2018.

В судовому засіданні 18.10.2018 року представник позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти позову заперечував.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.02.2011 між Відкритим акціонерним товариством "Трест Київпідземшляхбуд-2" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2" (підрядник) та Відкритим акціонерним товариством "Київелектромонтаж" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Трест Київелектромонтаж" (субпідрядник) укладено субпідрядний контракт № 18 на виконання комплексу електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт на об'єкті: "Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів № 2, 3, 4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому районі м. Києва".

Відповідно до п. 1.1 - 1.3 контракту субпідрядник виконує електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи на об'єкті: "Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів № 2, 3, 4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому районі м. Києва", в т.ч. субпідрядник зобов'язується виконати за замовленнями підрядника роботу, передбачену п.п 1.2-1.4, а підряжник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу в тому числі: кабельна мережа 10кВ "Осокорківська п/ст - РП-20"; кабельна мережа 10кВ "РП-20 врізка ТП 7244"; кабельна мережа 10кВ "РП-20 - ТП7244"; кабельна мережа 10кВ "РП-20-ТП21-ТП-22ТП-23ТП-24ТП-25"; трансформаторна п/ст ТП-21; трансформаторна п/ст ТП-22; трансформаторна п/ст ТП-23; трансформаторна п/ст ТП-24; пусконалагоджувальні роботи по ТП (4 шт); РП-20; пусконалагоджувальні роботи РП. Договірна вартість робіт визначається згідно ДБН Д. 1.1-1-2000, доповнень та інших законодавчих актів, що впливають на вартість робіт. Договірна вартість робіт орієнтовно складає 14326557,00 грн з ПДВ.

Остаточна вартість робіт визначається згідно актів виконаних робіт, підтверджених замовником - ТОВ "Укрміськбуд-1". Початок робіт - лютий 2011. Закінчення робіт - до повного виконання робіт згідно графіку. Під закінченням робіт розуміється дата затвердження акту про приймання об'єкта в експлуатацію приймальною комісією ( п.1.3, 1.4 контракту).

Пунктами 2.1 , 2.8 контракту зобов'язано субпідрядника виконувати всі роботи згідно вимог затвердженої проектно-кошторисної документації; представляти Ф-КБ-3 і Ф-КБ-2в підряднику не пізніше 25 числа звітного місяця.

Підрядник п. 2.12 контракту зобов'язується підписувати ф. КБ 3 (ф. КБ2) в 3 денний термін після подання її субпідрядником та розраховуватись з ним за виконані роботи до 15 числа наступного за звітним місяцем.

Згідно п. 3.5, 3.6 контракту за не виконання або неналежне виконання підрядником п. 2.12 він сплачує субпідряднику пеню за кожний день прострочення, розмір якої обчислюється від суми заборгованості, визначеної з рахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Виплата пені, компенсація збитків не звільняє сторони від виконання зобов'язань за контрактом.

Відповідно до п. 6.3. контракту контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно ст. 843, 854 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. 875, 877 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

Статтею 879 ЦК України передбачено, що матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг. Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт. У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. У разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об'єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором. У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов'язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов'язані з консервацією.

Відповідно до ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

В підтвердження виконання позивачем підрядних робіт, позивачем до матеріалів справи долучено: оригінали довідок про вартість виконаних підрядних робіт за період лютий 2011 року - лютий 2014 року (форма КБ-3), в яких найменуванням будівництва зазначено «Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території мікрорайонів № 2,3,4 житлового масиву «Осокорки-Північні» в Дарницькому районі м. Києва», що відповідає п.1 Субпідрядного контракту №18 від 01.02.2011р. Вищезазначені довідки містять підписи від імені представників генпідрядника ВАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» та субпідрядника СМУ №2 ВАТ «Київелектромонтаж». (т. 1 аркуші справи 161-190 оригінали та т. 1 аркуші справи 27-63 засвідчені копії). Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за період лютий - листопад 2011 на загальну суму 1241019,23 грн. не містять посилання на договір, за яким вони були укладені.

Крім того, суду надано копії Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за період лютий 2011 року - лютий 2014 року (т. 2 аркуші справи з 9 по 357), в яких найменуванням будівництва зазначено «Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території мікрорайонів № 2,3,4 житлового масиву «Осокорки-Північні» в Дарницькому районі м. Києва», що відповідає п.1 Субпідрядного контракту №18 від 01.02.2011р. Вищезазначені акти містять підписи від імені представників генпідрядника ВАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» та субпідрядника СМУ №2 ВАТ «Київелектромонтаж».

Слід зазначити, що акти КБ-2в за лютий, березень та грудень 2011 року на загальну суму 353391,23 грн не містять посилання на договір, за яким вони були укладені, а акти КБ-2в № 2 за травень 2011, № 1 за червень 2011 року, № 1 за серпень 2011 та № 1 за листопад 2011 року на загальну суму 997110,00 грн містять посилання на договір №98 від 15 грудня 2009 року. При цьому, дані, щодо вартості виконаних будівельних робіт вищезаначених актів КБ-2в відповідають даним довідок про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 за період лютий 2011 року - лютий 2014 року.

Судом у справі було призначено судову експертизу, за результатами якої було надано відповідний висновок від 29.03.2018 № 23559/17-45. У висновку зазначено, що на дослідження також надано оригінали актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором №С-18 від 01.02.2011р., а саме послуг генпідряда згідно п.2.9 Субпідрядного контракту №18 за період лютий 2011 року - лютий року. Вищезазначені акти містять підписи від імені представників ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» (Виконавця) та ПАТ «Київелектромонтаж» (Замовника) та печатки обох підприємств. (т.1, а.с. 191-217). Результати дослідження актів надання послуг генпідряда (згідно п.2.9 Субпідрядного контракту №18) за період лютий 2011 року - лютий 2014 року, наведено в Додатку №1 до висновку (стовбці 5-7). Отже, згідно наданих на дослідження актів надання послуг генпідряда за період лютий 2011 року - лютий 2014 року, вартість послуг генерального підряду за договором №18 від 01.02.2011р. складає 67 831,15грн. При цьому, в ході дослідження встановлено, що в актах надання послуг генпідряда, вартість послуг генерального підряду за договором №18 від 01.02.2011р. розрахунково складає: 2.1% від вартості виконаних робіт за період лютий 2011 року - липень 2012 року, що не відповідає п.2.9 договору №18 від 01.02.2011р.; 1% від вартості виконаних робіт за період серпень 2012 року - лютий 2014 року, що відповідає п.2.9 договору №18 від 01.02.2011р. Відповідно до п.п.2.1.2 п.2.1 ст.2 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від 30.12.1998 року № 566, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.1999 року за № 56/3349 (із змінами та доповненнями) (надалі - Положення № 566), інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Одним із документів аналітичного обліку є банківська виписка, яка містить дату, номер, короткий зміст операції і суму за дебетом і кредитом, а також залишки на початок та кінець періоду. Згідно п.5.6 ст.5 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України» від 18.06.2003 року № 254, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.07.2003 року за № 559/7880 (із змінами та доповненнями), виписки з особових рахунків клієнта є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. В матеріалах справи наявна виписка ПАТ Акціонерний комерційний банк за особовим рахунком ПАТ «Київелектромонтаж» 26003016345 за період з 01.01.2012 року по 21.07.2015 року, згідно якої на поточний рахунок ПАТ «Київелектромонтаж» отримано оплати від ПАТ«Трест Київпідземшляхбуд-2» згідно договору №18 від 01.02.2011р. в загальній сумі 1 330 244,75грн. (т.2, а.с. 359-361). На дослідження також надано довідку ПАТ «КБ Хрещатик» №47/81-58- 189 від 14.07.2015р. з переліком платіжних доручень, згідно яких на рахунок 2600981028481 ПАТ «Київелектромонтаж» надходили кошти від ПАТ«Трест Київпідземшляхбуд-2 в сумі 450 000,00грн. (т.2, а.с. 358). Слід зазначити, що згідно довідки ПАТ «КБ Хрещатик», в призначенні платежу платіжних доручень №2966 від 22.06.2011р. на суму 150 000,00грн. та №75 від 12.07.2011 року на суму 200 000,00грн. зазначено «сплата за вик.БМР по Осокорки 2,3,4 каб. лінія 10кВт зг.дог.№18 від 01.02.2011р.», а в призначенні платежу платіжного доручення №5452 від 05.09.2013р. на суму 100 000,00грн. зазначено «сплата за вик.БМР по Осокорки 2,3,4 (павільйон тепломереж 2П-1) зг.дог.№20/б від 20.06.2013р.». При цьому, згідно наведених в Позовній заяві даних щодо здійснених ПАТ«Трест Київпідземшляхбуд-2» оплат за договором №18 від 01.02.2011р., сума в розмірі 100 000,00грн., що відповідає даним платіжного доручення №5452 від 05.09.2013р., врахована ПАТ «Київелектромонтаж» за період листопад 2013 року, тому експертом в розрахунок заборгованості також включається. В матеріалах справи наявні також платіжні доручення за період з серпня року по червень 2017 року на загальну суму 590 000,00грн., в яких платником зазначено ПАТ «Трест КПШБ-2», отримувачем - ПАТ «Трест КЕМ», в призначенні платежу зазначено «сплата за вик. БМР по об'єкту Осокорки 2,3,4 каб. лінія 10кВ згідно договору №18 від 01.02.2011 року» (т.2, а.с. 362 - 372). Результати дослідження вищезначених платіжних доручень, довідки банку та виписки банку щодо сплати ПАТ«Трест Київпідземшляхбуд-2» за виконані будівельно-монтажні роботи згідно договору №18 від 01.02.2011р., наведено в Додатку №1 до висновку (стовбці 9,10). Таким чином, згідно наданих на дослідження документів, за період лютий 2011 року - червень 2017 року ПАТ«Трест Київпідземшляхбуд-2» здійснено оплат за договором №18 від 01.02.2011р. в розмірі 2 370 244,75грн., з яких: 1 330 244,75грн. згідно виписки ПАТ Акціонерний комерційний банк; 450 000,00грн. згідно довідки ПАТ «КБ Хрещатик»; 590 000,00грн. згідно платіжних доручень за період з серпня 2015 року по червень 2017 року. На дослідження надано угоди про застосування зустрічних однорідних вимог та протоколи про залік взаємних вимог, підписані між ПАТ «Київелектромонтаж» та ПАТ«Трест Київпідземшляхбуд-2» щодо погашення заборгованості, згідно яких за договором №18 від 01.02.2011 року погашено заборгованості в загальній сумі 1 587 671,41грн., з них: згідно угод про застосування зустрічних однорідних вимог - 1 375,51грн.; згідно протоколів про залік взаємних вимог - 1 586 295,90грн. (т.1, а.с. 218-40). Результати дослідження вищезначених угод та протоколів щодо погашення заборгованості згідно договору №18 від 01.02.2011р., наведено в Додатку №1 до висновку (стовбці 8,11). Таким чином, згідно наданих на дослідження документів, за період лютий 2011 року - червень 2017 року ПАТ«Трест Київпідземшляхбуд-2» погашено заборгованості за договором №18 від 01.02.2011р. в розмірі З 957 916,16грн. (2 370 244,75 + 1 587 671,41). Отже, за умови визнання довідок про вартість виконаних підрядних робіт за період лютий - листопад 2011 року такими, що є підставою для проведення розрахунків між сторонами за договором №18 від 01.02.2011р., заборгованість Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд -2» перед Публічним акціонерним товариством «Трест Київелектромонтаж» за субпідрядним контрактом №18 на виконання комплексу електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт на об'єкті: «Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на територіях м/районів №2,3,4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому р-ні м. Києва» від 01.02.2011р. станом на 05.07.2017р. підтверджується документально в розмірі 738 191,90грн. (4 763 939,21- 3 957 916,16 -67 831,15). При цьому, згідно Позовної заяви, ПАТ «Київелектромонтаж» при розрахунку загальної суми заборгованості ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд -2» за субпідрядним контрактом №18 від 01.02.2011р. враховано суми оплат за серпень 2015 року в розмірі 30 000,00грн. та за лютий 2015 року в розмірі 89 534,35грн., а також акт про надання послуг генерального підряду на суму 1256,52грн. та протокол (угоду) про зарахування зустрічних вимог на суму 117 455,04грн. Вищезазначені документи зменшують суму заборгованості за субпідрядним контрактом №18 від 01.02.2011р. на загальну суму 238 245,91грн.(30 000,00+89 534,35+1256,52+117 455,04), проте на дослідження експерту надані не були. Враховуючи вищевикладене, експертом також проведено розрахунок суми заборгованості ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд -2» за субпідрядним контрактом №18 від 01.02.2011р., враховуючи суми оплат за серпень 2015 року в розмірі 30000,00грн. та за лютий 2015 року в розмірі 89 534,35грн., а також акт про надання послуг генерального підряду на суму 1256,52грн. та протокол (угоду) про зарахування зустрічних вимог на суму 117 455,04грн. Отже, за умови визнання довідок про вартість виконаних підрядних робіт за період лютий - листопад 2011 року такими, що є підставою для проведення розрахунків між сторонами за договором №18 від 01.02.2011р, заборгованість Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд -2» перед Публічним акціонерним товариством «Трест Київелектромонтаж» за субпідрядним контрактом №18 на виконання комплексу електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт на об'єкті: «Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на територіях м/районів №2,3,4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому р-ні м. Києва» від 01.02.2011р. станом на 05.07.2017р. підтверджується розрахунково (враховуючи суми оплат за серпень 2015 року в розмірі 30 000,00грн. та за лютий 2015 року в розмірі 89 534,35грн., а також акт про надання послуг генерального підряду на суму 1256,52грн. та протокол (угоду) про зарахування зустрічних вимог на суму 117 455,04грн.) в розмірі 499 945,99грн. (738 191,90- 238 245,91).

Отже за результатами проведеного дослідження експертом зроблено наступні висновки: згідно наданих на дослідження документів, за умови визнання довідок про вартість виконаних підрядних робіт за період лютий - листопад 2011 року такими, що є підставою для проведення розрахунків між сторонами за договором №18 від 01.02.2011р., заборгованість Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд -2» перед Публічним акціонерним товариством «Трест Київелектромонтаж» за субпідрядним контрактом №18 на виконання комплексу електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт на об'єкті: «Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на територіях м/районів №2,3,4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому p-ні м. Києва» від 01.02.2011р. станом на 05.07.2017р. підтверджується документально в розмірі 738191,90грн.

Детальний розрахунок заборгованості Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд -2» перед Публічним акціонерним товариством «Трест Київелектромонтаж» за субпідрядним контрактом №18 на виконання комплексу електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт на об'єкті: «Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно- побутового призначення на територіях м/районів №2,3,4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому p-ні м. Києва» від 01.02.2011р. станом на 05.07.2017р., з врахуванням документально підтверджених розрахунків між сторонами, наведено в Додатку №1 до висновку. Враховуючи суми оплат за серпень 2015 року в розмірі 30000,00 грн. та за лютий 2015 року в розмірі 89534,35грн., а також акт про надання послуг генерального підряду на суму 1256,52грн. та протокол (угоду) про зарахування зустрічних вимог на суму 117455,04грн. та за умови визнання довідок про вартість виконаних підрядних робіт за період лютий - листопад 2011 року такими, що є підставою для проведення розрахунків між сторонами за договором №18 від 01.02.2011р., заборгованість Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд -2» перед Публічним акціонерним товариством «Трест Київелектромонтаж» за субпідрядним контрактом №18 на виконання комплексу електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт на об'єкті: «Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на територіях м/районів №2,3,4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому p-ні м. Києва» від 01.02.2011р. станом на 05.07.2017р. підтверджується розрахунково у розмірі 499 945,99грн.

Визначити яку суму становлять 3% річних та втрати від інфляції, які можуть бути нараховані на прострочену заборгованість за порушення Публічним акціонерним товариством «Трест Київелектромонтаж» строків оплати виконаних робіт за субпідрядним контрактом №18 на виконання комплексу електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт на об'єкті: «Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на територіях м/районів №2,3,4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому р-ні м. Києва» від 01.02.2011р. за загальний період прострочення з 17.06.2013р. по 11.04.2017р. не видається за можливе, оскільки не видається за можливе документально підтвердити суму заборгованості станом на 17.06.2013 року та помісячно за весь період розрахунку суми 3% та втрат від інфляції.

Отже розрахунок здійснений експертом може бути взятий до уваги лише у разі визнання у якості належних доказів виконання підрядних робіт за договором № 18 від 01.02.2011 довідки форми КБ-3, в яких не зазначено підставу виконання робіт.

Суд звертає увагу, що саме на позивача контрактом покладено обов'язок щодо складання актів та довідок на підтвердження виконання робіт та їх вартості.

Документальним підтвердженням виконання сторонами умов договору є належним чином оформлені первинні документи.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ (із змінами і доповненнями) (надалі - Закон № 996-ХІУ). Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (надалі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції чинній на момент складення первинних документів) бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством). Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції чинній на момент складення первинних документів), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). (п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (в редакції чинній на момент складення первинних документів) (далі - Положення № 88)).

В п.2.4, 2.7 Положення № 88 передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Отже, для цілей бухгалтерського та податкового обліку документальним підтвердженням здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання є належним чином оформлені первинні документи. Акт звірки, на який посилається позивач, як на доказ, що підтверджує визнання відповідачем суми боргу, не є первинним документом і може застосуватись лише у разі підтвердження зазначених у ньому даних первинними документами.

Тобто з первинних документі, якими є акти та довідки (КБ 2, КБ 3) має чітко вбачатись на виконання якого правочину вини сформовані та виконання підрядних робіт і їх вартість за яким правочином вони підтверджують.

Оскільки в актах КБ-2в № 2 за травень 2011, № 1 за червень 2011 року, № 1 за серпень 2011 та № 1 за листопад 2011 року на загальну суму 997110,00 грн містяться посилання на договір №98 від 15 грудня 2009 року, то вони не підтверджують обставин щодо виконання підрядних робіт за контрактом № 18 від 01.02.2011. А відповідно і довідки за вказані місяці, в яких взагалі відсутнє посилання на контракт як підставу виконання робіт та визначення їх вартості, не можуть підтвердити виконання робіт саме за контрактом № 18 від 01.02.2011.

Отже первинними документами не підтверджено виконання робіт за контрактом № 18 від 01.02.2011 на загальну суму 997110,00 грн за період травень, червень, серпень, листопад 2011 року.

Крім того, щодо посилань позивача, що заборгованість за договором №98 від 15 грудня 2009 року була стягнута за рішенням суду у справі № 910/14881/13, суд відзначає наступне.

Публічне акціонерне товариство "Трест "Київелектромонтаж" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічної акціонерної компанії "Трест "Київпідземшляхбуд-2" про стягнення 81232,15 грн. на підставі субпідрядного контракту №98 від 15.12.2009р. на виконання мереж 10 кВ від ТП 7241 до ТП 26 на об'єкті: "Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів №2,3,4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому р-ні м.Києва". 16.09.2013 у справі № 910/14881/13 судом було затверджено мирову угоду укладену між сторонами про що постановлено відповідну ухвалу, яка набрала законної сили. Згідно п. 1 мирової угоди ПАТ "Трест "Київпідземшляхбуд-2" визнає та підтверджує свою заборгованість перед ПАТ "Трест "Київелектромонтаж" по договору № 98 від 15.12.2009 року, станом на день укладання цієї угоди, за виконані електромонтажні роботи за липень, серпень, вересень 2010 року, липень 2011 року, у розмірі 68 684 грн. 24 коп.

Однак, зазначені в ухвалі суду від 16.09.2013 по справі № 910/14881/13 обставини не підтверджують того, що акти КБ-2в № 2 за травень 2011, № 1 за червень 2011 року, № 1 за серпень 2011 та № 1 за листопад 2011 року на загальну суму 997110,00 грн не були складені на виконання договору №98 від 15 грудня 2009 року, оскільки, вони не були предметом дослідження у справі № 910/14881/13. Зазначені обставини позивачем не спростовані.

Вищезазначене спростовує доводи позивача, що заборгованість за договором № 98 від 15 грудня 2009 року була стягнута в рамках справи № 910/14881/13.

Щодо доводів позивача, що сам характер виконаних робіт свідчить, що вони виконувались саме за договором № 18 від 01.02.2011, а не за договором №98 від 15 грудня 2009 року суд зазначає наступне.

Згідно п. 1.2 укладеного між сторонами субпідрядного контракту № 98 на виконання мереж 10 кВ від ТП 7241 до ТП 26 на об'єкті: "Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів № 2, 3, 4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому районі м. Києва" від 15.12.2009 субпідрядник виконує роботи по будівництву мереж 10 кВ від ТП 7241 до ТП 26 на об'єкті "Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів № 2, 3, 4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому районі м. Києва".

Згідно контракту № 18 від 01.02.2011 субпідрядник виконує електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи на об'єкті: "Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів № 2, 3, 4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому районі м. Києва", в т.ч. субпідрядник зобов'язується виконати за замовленнями підрядника роботу, передбачену п.п 1.2-1.4, а підрядник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу в тому числі: кабельна мережа 10кВ "Осокорківська п/ст - РП-20"; кабельна мережа 10кВ "РП-20 врізка ТП 7244"; кабельна мережа 10кВ "РП-20 - ТП7244"; кабельна мережа 10кВ "РП-20-ТП-21-ТП-22-ТП-23-ТП-24-ТП-25"; трансформаторна п/ст ТП-21; трансформаторна п/ст ТП-22; трансформаторна п/ст ТП-23; трансформаторна п/ст ТП-24; пусконалагоджувальні роботи по ТП (4 шт); РП-20; пусконалагоджувальні роботи РП.

Тобто роботи за обома контрактами виконувались на об'єкті "Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів № 2, 3, 4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому районі м. Києва".

В акті № 2 за травень 2011 року зазначено про виконання робіт на об'єкті "Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів № 2, 3, 4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому районі м. Києва"; трансформаторна підстанція поз. 24 (тобто ТП-24) за ГП згідно договору № 98 від 15.12.2009.

В акті № 1 за червень 2011 року зазначено про виконання робіт на об'єкті "Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів № 2, 3, 4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому районі м. Києва"; внутрішньо квартальні мережі 10 кВ "РП20-ТП21-ТП22-ТП-23-ТП-24ТП-25" (ТП-23 до ТП-24); кабельні мережі 10 кВ "РП20-ТП21-ТП22-ТП-23-ТП-24ТП-25" (від ТП7244-ТП22) згідно договору № 98 від 15.12.2009.

В акті № 1 за серпень 2011 року зазначено про виконання робіт на об'єкті "Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів № 2, 3, 4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому районі м. Києва"; прокладання інженерних мереж; зовнішні мережі електрокабелю 10 кВ згідно договору № 98 від 15.12.2009.

В акті № 1 за листопад 2011 року зазначено про виконання робіт на об'єкті "Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів № 2, 3, 4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому районі м. Києва"; внутрішньо квартальні мережі 10 кВ ТП-23 до ТП-22 згідно договору № 98 від 15.12.2009.

Отже з робіт, вказаних у вищезазначених актах не вбачається, що вони не охоплені предметом договору №98 від 15 грудня 2009 року, посилання на який міститься в самих актах.

З аналізу вищезазначеного вбачається, що акти форми КБ-2в № 2 за травень 2011, № 1 за червень 2011 року, № 1 за серпень 2011 та № 1 за листопад 2011 року не є доказами, що підтверджують виконання робіт за контрактом № 18 від 01.02.2011.

Оскільки сума заборгованості відповідача перед позивачем у разі визнання належними доказами виконання робіт акти і довідки, в яких не вказано підставу виконання робіт чи вказано інший контракт, складає 499945,99 грн, а вартість робіт за актами, які не підтверджують виконання робіт за контрактом № 18 від 01.02.2011 становить 997110,00 грн, вбачається відсутність підстав для задоволення позову щодо стягнення суми основного боргу.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв'язку з встановленням обставин, що роботи у травні, червні, серпні та листопаді 2011 року були виконані за договором №98 від 15 грудня 2009 року, тобто відсутня сума основного боргу, позивачем не доведено прострочення грошового зобов'язання у відповідних сумах та у відповідний період за які він розрахував 3% річних та втрати від інфляції, а тому відсутні підстави їх стягнення.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із п. 28 постанови пленуму Верховного суд України від 06 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" до окремих видів вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, встановлено спеціальну позовну давність (частини третя, четверта статті 258 ЦК). Перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В той же час, суд зазначає, що заява відповідача про застосування позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки за змістом частини першої ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє у позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Оскільки суд відмовляє в позові по суті в зв'язку з відсутністю порушеного права або охоронюваного інтересу позивача, тому питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що роботи на загальну суму 997110,00 грн за актами № 2 за травень 2011, № 1 за червень 2011 року, № 1 за серпень 2011 та № 1 за листопад 2011 року були виконані саме за контрактом № 18 від 01.02.2011, і що у відповідача існує перед ним заборгованість у розмірі 499946,07 грн за контрактом № 18 від 01.02.2011, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги не обґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрат, пов'язані з розглядом справи, в тому числі витрати по оплаті проведення судової експертизи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67, код ЄДРПОУ 04012750) до Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» (02105, м. Київ, вул. Тампере, 13-Б, код ЄДРПОУ 04012721) про стягнення суми основного боргу за договором № 18 від 01.02.2011 у розмірі 499946,07 грн, 3% річних у розмірі 65506,77 грн та інфляційних нарахувань у розмірі 655112,35 грн відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 29.10.2018

Суддя І.В.Усатенко