Рішення № 77431297, 22.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.10.2018Справа № 903/429/18За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТАВТОТРЕЙД"

до 1) Фізичної особи - підприємця Фармагей Тараса Олександровича

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп"

про стягнення 45739,00 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва з Господарського суду Волинської області передано указану позовну заяву про стягнення суми боргу за договором перевезення (заявка від 02.10.2017) у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-2 своїх зобов'язань оплатити виконане для нього перевезення, та з урахуванням укладеного з відповідачем-1 договору поруки від 02.10.2017 на суму 500 грн.

Відповідач-1 та відповідач-2 ухвалу про відкриття провадження у справі отримали, що підтверджено залученим до справи зворотними повідомленнями про вручення поштового відправлення, проте у встановлений судом строк відзиву на позов не подали.

Ухвалою суду від 28.09.2018 суд призначив судове засідання для розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та зобов'язав позивача надати суду оригінали документів, копії яких були долучені до позовної заяви, для огляду у судовому засіданні.

Позивач виконав вимоги ухвали суду від 28.09.2018 та поштою направив оригінали відповідних документів, які надійшли через канцелярію суду 19.10.2018.

Представники сторін уповноважених представників у судове засідання не направили, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Позивача та Відповідачів про розгляд справи. При цьому, судом не встановлено обставин, що неявка представників сторін перешкоджає вирішенню спору, і також суд прийняв до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем-2 02.10.2017 було укладено Заявку на автотранспортне перевезення в міжнародному сполученні (Німеччина - Україна). Позивачем як перевізником взято на себе зобов'язання з доставляння вантажу, а Відповідач-2 зобов'язався оплатити послуги з перевезення.

При цьому, сторонами було досягнуто згоди щодо вартості транспортних послуг за перевезення вантажу у сумі 2000 Євро, що в гривневому еквіваленті становить 65739 грн.

Позивач виконав взяті на себе обов'язки із надання відповідних транспортних послуг, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною з відміткою вантажоотримувача. В матеріалах справи відсутні докази того, що Відповідач-2 мав претензії чи заперечення до наданих Позивачем послуг перевезення.

Позивачем було надіслано на адресу Відповідача-2 документи щодо перевезення, в тому числі рахунок-фактуру №В-00000390 від 11.10.2017 на суму 65739 грн. та акт наданих послуг від 12.10.2017, CMR. Відповідач-2 отримавши відповідні документи здійснив часткову оплату послуг перевезення у розмірі 20000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3193 від 01.11.2017.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За приписами ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати серед іншого, з господарського договору та інших угод.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 7 статті 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У зв'язку із тим, що Відповідач-2 виконав свої зобов'язання зі сплати послуг перевезення вантажу частково та сплатив лише 20000 грн., то у сумі 45739 грн. у нього виникла заборгованість перед Позивачем, який на підставі цього звернувся до Відповідача-2 із претензією №34 від 16.03.2018 та повторно від 10.05.2018 №62, докази надіслання яких наявні в матеріалах справи.

Як зазначено у частині 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи не містять доказів наявності у Відповідача-2 претензій щодо якості наданих Позивачем послуг з перевезення вантажу за актом №В-00000456 від 12.10.2017 здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг).

Проте, Відповідачем-2 не здійснено сплати решти грошових кошів у сумі 45739 грн. за надані послуги, у зв'язку із чим Позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Окрім зазначеного, 02.10.2017 між Позивачем та ФОП Фармагей Т.О. (Відповідач-1) було укладено договір поруки №2-п за умовами якого, Відповідач-1 є поручителем Відповідача-2 за виконання останнім розрахунків згідно Заявки на автотранспортне перевезення в міжнародному сполученні від 02.10.2017 в межах суми - 500 грн.

За приписами ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Враховуючи те, що Відповідач-2 не в повному обсязі виконав вимоги щодо сплати грошових коштів за виконані Позивачем послуги перевезення вантажу відповідно до Заявки на автотранспортне перевезення в міжнародному сполученні від 02.10.2017 то Відповідач-1, як поручитель, несе солідарну відповідальність в межах 500 грн. перед Позивачем.

Наявність у Відповідача-2 частини заборгованості в сумі 45739 грн. та у Відповідача-1 як поручителя солідарної заборгованості в сумі 500 грн., яка не була погашена на час подання позову, та залишається непогашеною на даний час, Позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526, 903 ЦК України та ст.ст. 181, 193 ГК України доведена, документально підтверджена і Відповідачами не спростована.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на Відповідача-2, як основного боржника, який спричинив виникнення боргу.

Щодо інших судових витрат у сумі 5000 грн., у які Позивач включив витрати на професійну правничу допомогу, то в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що Позивачу надавалися відповідні послуги адвоката (договір про надання правничої допомоги та інші докази надання юридичних послуг які б стосувалися даної справи), а тому підстави для їх відшкодування та розподілу між Відповідачами наразі відсутні.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст.178, 232, 233, 236-242 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" (м. Київ, вул. Жмеринська, 30; ідентифікаційний код 30221264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТАВТОТРЕЙД" (м. Луцьк, вул. Вахтангова, 2-а; ідентифікаційний код 36407488) 45239 (сорок п'ять тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. заборгованості, а також 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" (м. Київ, вул. Жмеринська, 30; ідентифікаційний код 30221264) та Фізичної особи - підприємця Фармагей Тараса Олександровича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТАВТОТРЕЙД" (м. Луцьк, вул. Вахтангова, 2-а; ідентифікаційний код 36407488) 500 (п'ятсот) грн. заборгованості.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.10.2018.

Суддя Р.Б. Сташків