Рішення № 77431131, 23.10.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/551/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Андріїв Л. Я., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Зелене господарство"

про стягнення заборгованості в сумі 11 706, 30 гривень,

за участю:

від позивача: Микитин Надія Юріївна - юрисконсульт 1-ої категорії юридичного відділу (довіреність № 17/791 від 18.06.2018, паспорт громадянина України № 001403809, виданий 05.01.2018),

від відповідача: представник в судове засідання не з'явився,

У С Т А Н О В И В:

1. відповідач згідно з приписами статті 120 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи. Однак, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

2. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без участі представника відповідача.

3. Під час судового розгляду здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

4. Рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

5. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

6. У червні 2018 року Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (далі - ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго") звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Зелене господарство" (далі - ПрАТ "Зелене господарство") про стягнення заборгованості в сумі 11 706, 30 гривень, з яких 8 319, 23 гривень - основний борг, 616, 78 гривень - три відсотки річних, 2 770, 29 гривень - інфляційні втрати.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

7. 25.06.2018, за наслідком автоматизованого розподілу справи № 909/551/18 (протокол від 25.06.2018), суд у складі судді Михайлишина В. В. відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.

8. 18.07.2018 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

9. 21.09.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 24.09.2018. Розгляд справи по суті суд відкладав. Так, 04.10.2018 розгляд справи відкладено на 23.10.2018.

ІІІ. ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. Позиція позивача. В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що відповідач не виконав умови договору про надання послуг від 27.11.2015 № 15-285 в частині оплати послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом (КрАЗ 225), що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості перед позивачем у сумі 8 319, 23 гривень. Вказує, що звертався до відповідача з вимогою сплатити вказані кошти - остання залишена без задоволення. Водночас, просить стягнути 616, 78 гривень трьох відсотків річних та 2 770, 29 гривень інфляційних втрат. Матеріально-правовою підставою позову визначено статті 179, 193 Господарського кодексу України, статті 530, 612, 625 Цивільного кодексу України.

11. Позиція відповідача. У відзиві на позовну заяву вказав на відсутність належних доказів наявності заборгованості та доказів надання відповідачу послуг з перевезення вантажів.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. 27.11.2015 між ПрАТ "Зелене господарство" (замовник) та ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (виконавець) укладено договір про надання послуг № 15-285 (далі - договір) на наступних умовах:

- виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1 договору);

- згідно цього договору виконавець надає замовнику наступні послуги: послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом (КрАЗ 225), код ДК 49.41.1 (п. 2 договору);

- вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатах кожного календарного місяця та фіксується в актах про надання послуг. Акт про надання послуг підписується сторонами до 10 числа, наступним за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги. Замовник зобов'язаний перерахувати суму, зазначену в акті про надання послуг. Загальна сума договору: 8 319, 23 гривень (п. 3 договору);

- договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 6 договору).

13. Позивач вказує, що згідно з умовами договору надав послуги з перевезення вантажів на суму 8 319, 23 гривень, на підтвердження чого надав рахунок-фактуру від 25.12.2015 № СФ-0000533.

14. Позивач стверджує, що, відповідач не оплатив надані послуги, у зв'язку із чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 8 319, 23 гривень.

15. 12.04.2018 позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити наявну заборгованість (претензія від 12.04.2018 № 27П-2/18; докази її направлення - фіскальний чек "Укрпошти" № 7600901438768), однак остання залишена без відповіді та задоволення.

16. Отже, предметом даного позову є вимога про стягнення 8 319, 23 гривень основного боргу та, у зв'язку із несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань, нарахованих 616, 78 гривень трьох відсотків річних та 2 770, 29 гривень інфляційних втрат.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права, що підлягають застосуванню.

17. Цивільний кодекс України (далі - Кодекс)

За змістом статті 11 Кодексу, цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Кодексу). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Кодексу).

У силу положень статті 526 Кодексу, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Кодексу). Нормою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своїм змістом спірні правовідносини між сторонами виникли з договору про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 Кодексу, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

18. Господарський кодекс України (далі - Кодекс)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частини 1 та 7 статті 193 Кодексу).

19. Господарський процесуальний кодекс України (далі - Кодекс)

Відповідно до статті 73 Кодексу, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінка доказів у справі та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

20. З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору про надання послуг від 27.11.2015 № 15-285 позивач зобов'язався надати відповідачу послуги в порядку та на умовах, визначених договором. Так, за змістом п. 3 договору сторони погодили, що вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатах кожного календарного місяця та фіксується в актах про надання послуг; акт про надання послуг підписується сторонами до 10 числа, наступним за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги; замовник зобов'язаний перерахувати суму, зазначену в акті про надання послуг. З огляду на наведене, вказаним пунктом договору встановлений порядок фіксування факту надання послуг та порядок розрахунків за них: акт надання послуг фіксує факт їх надання та є підставою для розрахунку.

21. При дослідженні письмових доказів судом встановлено, що акт про надання послуг в матеріалах справи відсутній. Поряд із цим, у якості доказу позивач надав рахунок-фактуру від 25.12.2015 № СФ-0000533 на суму 8 319, 24 гривень та шляховий лист автокрана від 07.12.2015 № 0017.

При цьому, суд зазначає таке.

22. Так, акт про надання послуг належить до первинних документів. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"). Згідно з частиною другою статті 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарських операцій, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

23. А тому, відсутність акту про надання послуг не дає можливості суду встановити факт виконання позивачем своїх договірних зобов'язань перед відповідачем, і відповідно, виникнення у відповідача обов'язку по оплаті послуг.

24. Водночас, суд зазначає, що наданий позивачем рахунок-фактура від 25.12.2015 № СФ-0000533 за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа та не фіксує будь-якої господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти. Разом із цим, шляховий лист автокрана від 07.12.2015 № 0017 також не є належним доказом того, що господарська операція з надання послуг відбулась.

25. За таких умов, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин.

26. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

27. Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

28. Враховуючи викладене, в позові слід відмовити.

Судові витрати.

29. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б. Хмельницького, буд. 59 А, м. Івано-Франківськ, 76007; ідентифікаційний код: 03346058) про стягнення заборгованості в сумі 11 706, 30 гривень - відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача - Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б. Хмельницького, буд. 59 А, м. Івано-Франківськ, 76007; ідентифікаційний код: 03346058).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29.10.2018.

Суддя В. В. Михайлишин