Рішення № 77430965, 18.10.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/559/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Снігірьова О.С. довіреність № 2513 від 12.12.17

від відповідача: Правило В.В. довіреність № 1493 від 14.05.18

від третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Київ) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (м. Житомир)

до Департаменту праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради (м. Новоград-Волинський Житомирська область)

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Новоград-Волинське управління Державної казначейської служби України Житомирської області (м. Новоград-Волинський Житомирська область)

про стягнення 518 103,88 грн.

ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до суду з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради про стягнення 518103,88 грн. компенсації за надані телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги для їх оплати.

Ухвалою суду від 09.07.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Новоград-Волинське управління Державної казначейської служби України Житомирської області (Житомирська область, м. Новоград-Волинський)

25.07.2018 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно деталізованого розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг сума заборгованості 513 636,13 грн а не 518 103,88 грн як зазначив позивач.

Крім того, відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог на тих підставах, що відповідальність за недофінансування компенсації за надані телекомунікаційні послуги громадянам. які відповідно до законодавства України отримують їх на пільгових умовах виникає у відповідача лише у разі отримання ним коштів з державного або місцевого бюджету на зазначені цілі та неперерахування їх у належний строк оператору телефонного зв'язку, а оскільки вказані кошти отримані не були то і відповідальність у відповідача не передбачена.

Ухвалою суду від 31.07.2018 строк проведення підготовчого засідання було продовжено на тридцять днів до 08.10.2018 включно.

13.09.2018 до суду надійшли заперечення на відзив від позивача. В якому позивач, вважає, доводи відповідача, які викладені ним у відзиві необґрунтованими.

25.09.2018 суду надані третьою особою яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Новоград_волинським управлінням Державної казначейської служби України Житомирської області письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог з яких вбачається, що відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України Новоград-Волинське управління Державної казначейської служби України Житомирської області здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів. Розпорядник бюджетних коштів, а саме Департамент праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради бере зобов'язання та здійснює платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років. Відшкодування витрат на надання пільг з оплати послуг зв'язку окремим категоріям громадян має розглядатися місцевими органами виконавчої влади за рахунок виділених з місцевого бюджету коштів на цю тему. Проте затвердженим місцевим бюджетом на поточний рік не передбачено бюджетне призначення щодо компенсації за надані телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги для їх оплати. В результаті, якщо не має бюджетних призначень та поданих відповідних підтверджуючих документів (реєстри зобов'язань, договори, акти надання послуг тощо), то обслуговування не може здійснюватись.

Позивачем була надана суду заява. в якій просить зменшити позовні вимоги до 513 615,29 грн.

Дана заява прийнята судом.

Справа розглядається в межах заяви про зменшення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засідання позов підтримала з підстав викладених в позовній заяві в межах суми боргу 513 615,29 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнає з підстав зазначених у відзиві.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, направив до суду листа від 02.10.2018 №07-12/2118, в якому просить розглядати справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до приписів чинного законодавства України Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", відокремленим підрозділом якого є Житомирська філії ПАТ "Укртелеком" (позивач) надає телекомунікаційні послуги споживачам.

Згідно ч.3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012, визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно приписів ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У період з січня 2017 року по грудень 2017 року позивачем понесені витрати на надання пільг на послуги зв'язку означеній категорії пільговиків на загальну суму , з урахуванням уточненого розрахунку позивача, 513 615,29грн, на підтвердження чого позивачем подано зведений розрахунок заборгованості за вказані місяці і помісячні розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг.

З розрахунку відповідача, наданого суду також вбачається що за період з січня по грудень 2017 року розмір видатків на відшкодування витрат здійснених позивачем, пов'язаних з наданням пільг становить 513 636,13 грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і у ч.1 ст.193 Господарського кодексу України.

Разом з тим, всупереч вимог законодавства відповідачем зобов'язання виконувались неналежним чином та не було погашено заборгованість перед позивачем у сумі 513 615,29грн.

Згідно зі ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" № 117 від 29.01.2003 р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України.

Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінь праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурних підрозділів з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад.

Відповідно до п. 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи):

- організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги;

- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

- вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;

- надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу" від 22.10.1993 р. № 3551-XII, Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000 р. № 1584-ІІІ, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ, Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус" від 24.03.2008 р. № 203/98-ВР та Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ для певних категорій людей передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).

Згідно ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до підпункту "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян, що надаються, зокрема, ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

При цьому ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", відповідно до п.2 якого Фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до п. 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (головні розпорядники коштів).

Згідно з п. 5 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. N 20.

Відповідно до абз.2 п.12 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, погашення кредиторської заборгованості за зазначеними державними програмами соціального захисту населення, яка утворилася станом на початок року, провадиться першочергово, що мало місце у даній справі.

Отже, Департамент праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради є головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" як оператор телекомунікацій надає послуги зв'язку споживачам на підставі публічного договору, тому між сторонами склались правовідносини щодо надання послуг зв'язку окремим категоріям споживачів на пільговій основі.

Судом встановлено, що в період з січня по грудень 2017 року позивачем надавались телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати на суму 513 636,13 грн що підлягає відшкодуванню відповідачем.

Відповідно до ч. 4 п. 116 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, розрахунковим періодом для оплати загальнодоступних послуг є поточний календарний місяць. Відповідно до п. 10 Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга"

Відповідно до п. 5 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення).

Відповідач заперечує проти задоволення позову і стягнення коштів, зазначивши про відсутність фінансування. Обґрунтовуючи такі заперечення, відповідач зазначив, що після виникнення заборгованості ним подавались пропозиції щодо виділення коштів на погашення цієї заборгованості за рахунок місцевого бюджету, однак оскільки дані грошові суми не були передбачені рішеннями про міський бюджет протягом 2017 вони не були перераховані. загальний обсяг виплат з місцевих бюджетів на державну програму соціального захисту, яка передбачає компенсацію за надання послуг зв'язку окремим категоріям громадян, не може перевищувати розміру затверджених субвенцій.

Суд не приймає до уваги такі доводи відповідача щодо відсутності субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, оскільки відсутність коштів не є підставою для звільнення від виконання зобов'язання відповідно до ч.2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, а також - з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №3-28гс12 та у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р.

Відповідач позов щодо предмету та підстав не спростував, доказів сплати заборгованості в сумі 513 615,29 грн суду не надав.

При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 513 615,29грн заборгованості за надані послуги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради (11708, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Ушакова, 40, ідентифікаційний код 03192773) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, ідентифікаційний код 01184114) - 513 615,29 грн. заборгованості за надані послуги, 7704,23 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 29.10.18

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.з повід)

4- третій особі (рек. з повід.)11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Шевченка, 27