Рішення № 77430889, 23.10.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2018м. ДніпроСправа № 904/3592/18

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг

до Товариства з додатковою відповідальністю "Криворізький завод "Універсал", м. Кривий Ріг

про стягнення неустойки у розмірі 105889грн.76коп.

Представники:

Від позивача: Крят Л.Б., дов. №14-69юр від 05.03.2018р.

Від відповідача: Долгерт В.В., дов. №б/н від 15.08.2018р.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до Товариства з додатковою відповідальністю "Криворізький завод "Універсал" з позовом про стягнення неустойки у розмірі 105889грн.76коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №3332 від 15.11.2017р., в частині виконання робіт у визначені договором строки.

Внаслідок порушення відповідачем строків виконання робіт за договором, позивач нарахував та просить стягнути неустойку в розмірі 105889грн.76коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2018р. відкрите провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

04.09.2018р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить зменшити розмір штрафних санкцій до 1000грн., в порядку статті 233 Господарського кодексу України.

Відповідач зазначає, що позивачем були помилково визначені строки виконання робіт за договором, що призвело до збільшення періоду прострочення.

Крім того, відповідач стверджує, що за порушення строків виконання робіт підлягає стягненню неустойка у вигляді штрафу, оскільки пеня є засобом відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Відповідачем також наданий контррозрахунок суми штрафних санкцій.

Також, відповідач просить зменшити розмір неустойки до 1000грн.

17.09.2018р. позивачем надана письмова відповідь на відзив. Відповідно до змісту вказаної відповіді, позивач зазначає, що строки проведення робіт були визначені сторонами при підписанні договору та специфікацій до нього, які є його невід'ємною частиною.

Також, позивач стверджує, що суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання.

Крім того, позивач зазначає, що мав можливість заявити до стягнення штрафні санкції нараховані в претензії у розмірі 1793142грн.31коп., при цьому ним було заявлено 105889грн.76коп.

У письмових запереченнях на відзив, наданих до суду 04.10.2018р., відповідач наполягає на тому, що фактично строки проведення ремонтних робіт погоджувалися сторонами в специфікаціях, які починали діяти з моменту їх підписання.

Також, відповідач стверджує, що сплаті підрядником на підставі умов пункту 6.2 спірного договору, підлягає неустойка у вигляді штрафу - 0,3% від вартості відповідних робіт.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив таке.

15.11.2017р. між Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - замовник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Криворізький завод "Універсал" (далі - підрядник) підписаний договір №3332 (далі - договір). За умовами зазначеного договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати ремонтні та/або відновлювальні роботи обладнання, що належить замовнику в обсягах згідно специфікації(й) (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору загальна вартість робіт за договором складається з суми вартості всіх ремонтних та/або відновлювальних робіт, узгоджених за всіма специфікаціями до даного договору.

Згідно пункту 3.1 договору для проведення робіт на території підрядника замовник передає підряднику обладнання, зазначене у додатку №1 і специфікації(ях) до даного договору. Обладнання, що передається в ремонт повинне бути очищене від забруднень.

Пунктом 3.3 договору визначено, що строк виконання всього обсягу робіт з ремонту відповідного обладнання зазначається у додатку №1 та кожній відповідній специфікації у календарних днях та обчислюється, рахуючи з дати приймання обладнання підрядником для виконання робіт. Підрядник має право достроково виконати роботу.

Положеннями пункту 3.4 договору передбачено, що факт передачі обладнання підряднику для виконання робіт оформлюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін акту прийому - передачі обладнання в ремонт та накладної - вимоги. Факт передачі обладнання після виконання робіт - оформлюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін акту прийому - передачі обладнання з ремонту.

Пунктом 7.1 договору сторони встановили, що договір набирає чинності з 23.10.2017р. та діє до 31.12.2018р.

Положеннями частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України визначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Отже, суд дійшов висновку, що спірний договір діє з 23.10.2017р., та був чинним на момент виникнення спірних відносин.

На виконання умов договору між сторонами підписана специфікація №1 від 20.11.2017р. (а.с. 17), на загальну суму 353160грн.00коп. Як вбачається зі змісту вказаної специфікації, сторони встановили, що вона діє з 07.11.2017р. по 31.12.2018р.

Відповідно до специфікації №1 від 20.11.2017р., сторони узгодили, що відповідач приймає на себе зобов'язання з ремонту насосів 8Гр8М 3кат., інвентарні №№17080295, 17080395, 17080396, 17080385, 17080312, 17080317, 42018951, 42018962, 42018926.

Вказаною специфікацією сторони узгодили, що строк виконання робіт становить 30 календарних днів, рахуючи з дати приймання обладнання в ремонт.

Специфікація №1 від 20.11.2017р. підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств без зауважень та заперечень до неї.

Згідно змісту, наданого позивачем розрахунку, предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача неустойки, нарахованої за порушення строку виконання робіт з ремонту насосу 8ГР8М з інвентарним номером 17080385.

Відповідно до приймально - здавального акту від 09.11.2017р. (а.с. 26), позивач передав, а відповідач прийняв в ремонт насос 8ГР8М з інвентарним номером 17080385. Приймально - здавальний акт від 09.11.2017р., підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.

Як вбачається зі змісту специфікації №1 від 20.11.2017р., сторони узгодили, що строк проведення ремонту починає свій перебіг з дати приймання обладнання в ремонт.

З урахуванням положень пункту 3.3 договору та специфікації №1 від 20.11.2017р., відповідач був зобов'язаний здійснити ремонт насосу 8ГР8М з інвентарним номером 17080385, в строк до 09.12.2017р.

Товариство з додатковою відповідальністю "Криворізький завод "Універсал" здійснило ремонт насосу 8ГР8М з інвентарним номером 17080385, що підтверджується актом приймання виконаних робіт №31 від 08.02.2018р. на суму 39240грн.00коп. (а.с. 27).

Згідно акту приймання відремонтованого обладнання №69 від 08.02.2018р. (а.с. 28), відповідач передав, а позивач прийняв з ремонту насос 8ГР8М з інвентарним номером 17080385.

Таким чином, відповідач здійснював ремонт насосу 8ГР8М з інвентарним номером 17080385, згідно специфікації №1 від 20.11.2017р., протягом періоду з 10.11.2017р. по 07.02.2018р.

Суд не приймає доводи відповідача стосовно того, що позивачем неправильно визначений період прострочення. За твердженням відповідача, початок ремонту насосу 8ГР8М з інвентарним номером 17080385, почався 21.11.2017р. (після підписання специфікації №1 від 20.11.2017р.).

Як вбачається зі змісту специфікації №1 від 20.11.2017р., сторони при її підписанні визначили, що вона діє з 07.11.2017р. Крім того, сторонами було визначено, що строк проведення ремонту починає свій перебіг з дати приймання обладнання в ремонт.

Насос 8ГР8М з інвентарним номером 17080385, переданий позивачем відповідачу у ремонт 09.11.2017р., що підтверджується приймально - здавальним актом від 09.11.2017р. (а.с. 26). Отже, строк проведення ремонту насосу 8ГР8М з інвентарним номером 17080385, розпочався 10.11.2017р.

З наведеного вбачається, що Товариство з додатковою відповідальністю "Криворізький завод "Універсал" порушило строки виконання робіт з ремонту насосу 8ГР8М з інвентарним номером 17080385, визначені договором та специфікацією №1 від 20.11.2017р.

З урахуванням того, що насос був повернутий відповідачем 08.02.2018р., строк прострочення становить з 10.12.2017р. по 07.02.2018р.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Внаслідок порушення відповідачем строків ремонту насосу 8ГР8М з інвентарним номером 17080385, позивач в порядку пункту 6.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача суму неустойки в розмірі 105889грн.76коп.

Пунктом 6.2 договору визначено, що у випадку порушення строків виконання робіт та/або отримання обладнання для виконання робіт, та/або повернення обладнання, у т.ч. здійснення при тримання обладнання, підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,3% від вартості відповідних робіт (з урахуванням вартості запчастин/матеріалів, необхідних для виконання робіт) за кожен день прострочення, але не менше суми в гривнях, що еквівалентна 500 доларів США на момент складення вимоги про сплату даних штрафних санкцій за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір №3332 від 15.11.2017р., визнаний недійсним в судовому порядку.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, до стягнення заявлена сума пені в розмірі 105889грн.76коп. Позивачем визначено, що загальний період прострочення зобов'язання становить 60 календарних днів. При цьому, нарахування здійснювалось за 8 календарних днів, шляхом множення кількості днів на еквівалент 500 доларам США (за кусом НБУ станом на 20.07.2018р.).

За приписами статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При цьому, відповідно до положень частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 176 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З аналізу наведених статей вбачається, що чинне законодавство України передбачає нарахування пені не лише за порушення грошового зобов'язання, а й за порушення негрошового зобов'язання.

Наведене спростовує твердження відповідача стосовно того, що пеня підлягає нарахуванню лише за порушення грошових зобов'язань.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судом встановлено, що він відповідає вимогам чинного законодавства України та є арифметично правильним.

При цьому, як вбачається з розрахунку, при нарахуванні позивачем застосовувався курс НБУ станом на 20.07.2018р. Станом на 20.07.2018р., офіційний курс НБУ становив 2647,2433грн. за 100 доларів США.

Офіційний курс долара США станом на 10.08.2018р. (дата подачі позовної заяви до господарського суду) становив 2711,1393грн. за доларів США. Вказана сума є більшою, ніж застосована позивачем при здійсненні розрахунку пені.

Таким чином, позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 105889грн.76коп. за 8 календарних днів спірного періоду.

Відповідачем, в порядку статті 233 Господарського кодексу України, заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 1000грн.

Позивач заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Пеня є заходом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання відповідачем.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Як вбачається зі змісту акту приймання виконаних робіт №31 від 08.02.2018р. (а.с. 27), загальна вартість ремонту насосу 8ГР8М з інвентарним номером 17080385, становить 39240грн.00коп.

Вказаний насос був належним чином відремонтований відповідачем, про що свідчить підписаний без зауважень та заперечень акт приймання виконаних робіт №31 від 08.02.2018р. При цьому, судом встановлено, що відповідачем на 60 календарних днів порушені строки ремонту, визначені договором та специфікацією.

Позивачем нарахована пеня в розмірі 105889грн.76коп., виходячи з бази нарахування еквіваленту 500 доларів США, за кожен день прострочення. Вказана сума є більшою ніж загальна сума виконаних робіт згідно акту приймання виконаних робіт №31 від 08.02.2018р., майже в 3 рази.

При цьому, сума пені, виходячи з бази нарахування 0,3% від вартості відповідних робіт за 60 днів прострочення, становить 7063грн.20коп.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд також зауважує, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

З огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність понесення позивачем будь-яких збитків в результаті дій відповідача та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір неустойки.

Таким чином, суд зменшує розмір пені з 105889грн.76коп. до 15000грн.

При цьому, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами статей Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 81, 91, 129, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРИШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Товариства з додатковою відповідальністю "Криворізький завод "Універсал" про стягнення неустойки у розмірі 105889грн.76коп. - задовольнити частково.

Зменшити розмір неустойки з 105889грн.76коп. до 15000грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Криворізький завод "Універсал" (ідентифікаційний код: 01234929; місцезнаходження: 50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, буд. 8) на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (ідентифікаційний код: 24432974; місцезнаходження: 50095, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1) неустойку в розмірі 15000грн. та судовий збір в розмірі 1762грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки в розмірі 90889грн.76коп. - відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 23.10.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційної інстанції через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 29.10.2018р.

Суддя Р.Г.Новікова