Рішення № 77429496, 05.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2018Справа № 910/6494/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Система" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21; ідентифікаційний код 38130209)

до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227)

про внесення змін до договору

Представники сторін:

від позивача: Кобцева О.П - представник, Адамовський М.М. - представник

від відповідача: Франюк А.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Система" з позовом до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про внесення змін до договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що між сторонами було укладено Договір поставки № 09-1/1111-17 від 10.05.2017, пунктом 6.1. якого було встановлено строк поставки позивачем продукції.

З огляду на виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, які зумовили неможливість вчасного виконання позивачем обов'язку з поставки продукції, та які є підставами для продовження строку виконання позивачем зобов'язань з поставки продукції, позивач на підставі п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України просить суд внести зміни до п. 6.1. Договору поставки № 09-1/1111-17 від 10.05.2017 (в частині строків виконання позивачем зобов'язань з поставки продукції).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 відкрито провадження у справі № 910/6494/18, підготовче засідання призначено на 13.06.2018.

У підготовчому засіданні 13.06.2018 судом оголошено перерву до 27.06.2018 у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

15.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що на думку відповідача, позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами в розумінні ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України наявність істотної зміни обставин якими сторони керувалися при укладанні договору, а також не підтвердив виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку поставки продукції за договором.

25.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив, в якому позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У підготовчому засіданні 27.06.2018 судом оголошено перерву до 01.08.2018 у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

05.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку з тим, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.09.2018.

У судовому засіданні 12.09.2018 було оголошено перерву до 05.10.2018 у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 05.10.2018 представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд про їх задоволення.

Представник відповідача заперечив щодо позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 05.10.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

10.05.2017 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (надалі - "покупець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Система" (надалі - "постачальник") укладено договір поставки № 09-1/1111-17 за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупцю продукцію, вимикачі 150 кВ, за ціною, з характеристиками (якості), у порядку та строки, що визначаються у додатку до договору, в інших умовах договору, а також надати на свій ризик послуги шеф-монтажу (виконання постачальником організаційно-технічного керівництва під час монтажу продукції у ході її встановлення на об'єкті покупця та нагляду за таким монтажем) за переліком, в обсягах згідно з додатком до договору, а покупець зобов'язується здійснити оплату належного поставлення продукції, належно наданої послуги на умовах договору.

Предметом закупівлі предметом закупівлі "27.12.1 Апаратура електрична для комутації чи захисту електричних кіл на напругу більше ніж 1000 В (31210000-1 Електрична апаратура для комутування та захисту електричних кіл, 31214120-6) 27.12.10-20.00 5 (п'ять) лотів: Лот 1- вимикачі 35 кВ, Лот 2- вимикачі 110 кВ, Лот 3- вимикачі 150 кВ, Лот 4 - вимикачі 220 кВ, Лот 5- вимикачі 330 кВ".

Обсяги закупівель продукції можуть бути зменшені покупцем, залежно від фактичного обсягу видатків покупця.

Відповідно до п. 3.1. договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє по 27.11.2017, а в частині виконання постачальником гарантійних зобов'язань на продукцію договір діє до закінчення гарантійної продукції.

Оплата постачальнику здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів через банк на поточний рахунок постачальника (п. 4.1. договору).

Згідно п. 6.1. договору постачальник здійснює поставку продукції протягом 6 місяців з дати підписання договору, але не пізніше 16.10.2017 відповідно до додатку 1 до договору ,інших умов договору, на умовах DDP (згідно з Міжнародними Правилами Інкотермс 2010), за адресою (місцем) поставки (передачі) продукції відповідно до вимог покупця; при цьому покупець вправі завчасно, однак не пізніше наступного дня після отримання повідомлення постачальника про готовність продукції до поставки, конкретизувати (остаточно погодити) місце поставки (передачі) продукції.

В заявці покупця зокрема зазначається дата та номер договору, дата та номер заявки, найменування, кількість продукції, що підлягає поставці у партії, замовленій покупцем (згідно з такою заявкою), вартість такої продукції, строк її поставки, найменування одержувача продукції, адреса поставки; при цьому заявки надсилаються покупцем на зазначену у договору адресу постачальника, а за визначеної сторонами потреби також з одночасним наданням факсимільного або e-mail - повідомлення (згідно з даними постачальника, зазначеними у договорі).

Постачальник протягом одного робочого дня з дні отримання заявки або повідомлення покупця повинен підтвердити її/його отримання (на факс та/або e-mail покупця, які будуть зазначені в заявці/повідомленні покупця).

У разі не можливості для покупця прийняти продукцію (в місці та/або в строк) про це негайно повідомляється постачальник, і в подальшому поставка продукції здійснюється виключно після надання покупцем письмового повідомлення про його можливість прийняти продукцію, зокрема за погодженою (-ими) сторонами адресою (-ами) поставки, зазначеному покупцем одержувачу; постачальник повинен здійснити таку поставку (передачу) продукції протягом строку та за адресою згідно з зазначеним повідомленням. Постачальник повинен протягом одного робочого дня після отримання ним повідомлення покупця підтверджувати їх отримання.

Відокремлений підрозділ покупця, який визначений як одержувач продукції, здійснює в установленому порядку перевірку продукції і за умови відповідності продукції умовам договору - її приймання (із наданням довіреності для прийняття-передачі продукції).

Датою поставки (передачі) продукції визначається дата підписання покупцем акту. Право власності ,ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження продукції переходить до покупця з дати підписання обома сторонами акту.

Зобов'язання з надання послуги є такими, що виконані в повному обсязі ,після оформлення документів, щодо підготовки до введення в експлуатацію (продукції).

Пунктом 7.1. договору передбачено, що приймання-передача продукції здійснюється сторонами відповідно до вимог чинних актів законодавства України, нормативних актів, рекомендацій виробника продукції, в частині, що регламентують умови передачі покупцям продукції, зокрема визначеної договором продукції, а також нормативних документів "Инструкция о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству" та "Инструкция о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству", затверджених постановами державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 № П-6 та від 25.04.66 № П-7 (зі змінами) відповідно, за винятком випадків, визначених договором, зокрема в частині оформлення акту щодо недоліків продукції.

Згідно п. 7.2. договору, акт передається покупцю (одержувачу) постачальником під час поставки (передачі) продукції (відповідної партії продукції); при цьому в акті зазначається номер та дата договору, найменування, кількість, ціна прийнятої покупцем продукції (партії продукції), інші відомості при необхідності, а якщо поставка здійснюється після заявки покупця, то дані заявки покупця (номер, дата заявки) і дані щодо її отримання постачальником; акт також повинен мати інші визначені реквізити первинних документів; підписується акт особами, уповноваженими на підписання актів про приймання продукції.

У разі невідповідності продукції умовам договору та/або якщо постачальником не передані одночасно з продукцією документи, що її стосуються, або такі документи неналежно оформлені, як-то: невідповідність заповнення, відсутність печатки, підписів тощо, то акт не підписується, а подальше приймання продукції призупиняється, про що складається відповідний акт щодо виявлення недоліків.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором.

Якщо унаслідок дії непереборної сили, інших форс-мажорних обставин (техногенного, природного / соціально-політичного / військового характеру / обставин юридичного форс-мажору (дія / рішення органів державної влади, органів / установ, що містять заборону або обмеження з питань, які мають пряме (безпосереднє) відношення до виконання договору)), унеможливлюється виконання будь-якою стороною зобов'язань за договором, така сторона повинна повідомити у письмовій формі про це іншу сторону протягом трьох календарних днів з дати їх виникненням (п. 10.1. договору).

Відповідно до п. 11.1. істотні умови договору не можуть змінюватись до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, за винятком умов, визначених договором, чинним законодавством України з питань здійснення державними підприємствами закупівель.

Зміни та (або) доповнення сторонами вносяться до договору за наявності документально підтверджених об'єктивних обставин для таких змін та (або) доповнень та з дотриманням договору, вимог чинного законодавства України (п. 11.2. договору).

Позивач вважає, що п. 6.1. договору підлягає зміні в судовому порядку з моменту підписання договору, а саме, з 10.05.2017, та має бути викладений у наступній редакції:

"6.1. Постачальник здійснює поставку продукції протягом шести місяців з дати підписання договору, але не пізніше закінчення строку його дії визначеного п. 3.1., відповідно до додатку 1 до договору, інших умов договору, на умовах DDP (згідно з Міжнародними Правилами Інкотермс 2010), за адресою (місцем) поставки (передачі) продукції відповідно до вимог покупця; при цьому покупець має право завчасно, але не пізніше наступного дня після отримання повідомлення постачальника про готовність продукції до поставки конкретизувати (остаточно погодити) місце поставки (передачі) продукції".

Мотивуючи необхідність викладення вищевказаного пункту договору в запропонованій редакції, позивач обґрунтовує наступним.

Як зазначає позивач, з моменту публікації оголошення про проведення тендеру, до тендерної документації 10 разів було внесено зміни, в тому числі до граничного терміну поставки та кінцевого строку подання тендерних пропозицій, який впливає на строк укладення договору в силу вимог ст. 27, 28 та ст. 32 Закону України "Про публічні закупівлі".

Позивач вказує, що з об'єктивних обставин та причин, які не залежали від волі Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Система", з моменту затвердження тендерної документації (28.12.2016) до остаточного внесення змін до неї та укладення договору, пройшов дуже тривалий час, що спричинило зміну обставин, внаслідок яких виконати зобов'язання в передбачений тендерною документацією строк та граничний термін стало неможливим. Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Система" не могло усунути причини виникнення таких обставин після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагались.

Отже, як стверджує позивач в момент підписання договору сторони виходили з того, що ними погоджені всі істотні умови договору, та зміна обставин не настане.

Після укладення договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Система" розпочало дії з замовлення виробництва та поставки продукції, після підписання договору згідно умов додатку 1 на дату укладення договору, позивачем вже були досягнуті домовленості із компанією Grid Solutions SAS щодо вироблення та поставки продукції - високовольтний елегазовий вимикач типу GL 315 (363 кВ, 4000 А, 40 кА, 50 Гц, -40/+40 оС) включаючи шеф-монтаж - три комплекти та відповідно до технічних характеристик, що відповідають стандартним умовам заводу, тендерній пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Система" та додатку № 1 до договору на момент його підписання 10.05.2017.

В той час, як вказує позивач, відповідач майже одразу після підписання договору повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Система" про необхідність внесення змін до узгоджених сторонами на момент підписання договору технічних специфікацій продукції, яка є предметом договору, та вимоги до якої викладені у додатку № 1 до договору.

Відтак, на переконання позивача, 26.07.2017 сторони договору підписали додаткову угоду № 1 на невигідних для Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Система" умовах, що підтверджується наступним.

Так, згідно додаткової угоди були внесенні зміни до технічної специфікації, що включали зміну довжини опорних стійок під вимикач з 2279 мм до 4142 мм. Довжину опорних стійок під вимикач - 2279 мм, що відповідає стандартам виробництва заводу-виробника, значено у додатку до тендерній пропозиції Товариства, а саме, п. 45 таблиці у документі "Порівняльні таблиці технічних характеристик елегазових вимикачів на номінальну напругу 330 кВ по Лоту № 5. При цьому, як показано на кресленні у додатку до тендерної пропозиції, на опорні стойки довжиною 2279 мм, передбачено встановлення рами з вимикачем та загальна висота опорних стійок із змонтованою на них рамою вимикача становить 2624 мм до нижньої кромки ізолятору вимикача, що відповідає Правилам улаштування електроустановок.

Позивач звертає увагу, на послідовність дій, якими на переконання останнього Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" було грубо порушено основоположні принципи виконання господарських договорів, а саме, принципи добросовісності, розумності та справедливості, що на думку позивача є підставою для внесення змін до договору.

10.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Система" та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" укладений договір поставки № 09-1/1111-17, проте, відповідач майже одразу після підписання договору повідомив позивача про необхідність внесення змін до укладеного договору.

17.05.2017 позивач у своєму листі № 3037, обґрунтовуючи необхідність змінити умови щодо строку поставки за договором, запропонувало відповідачу відкоригувати умови щодо строку постачання у зв'язку із повідомленням від Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про необхідність внесення коригування до технічних специфікацій та прив'язати початок відліку строку поставки до моменту узгодження нових вимог відповідача до продукції.

22.05.2017 відповідачем направлено позивачу факсограму № 01/5464 щодо кількості продукції, зменшеної до двох одиниць, на загальну суму 6 093 199,20 грн.

22.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Система" надало Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" рахунок № 13 на оплату 80% авансу за договором в сумі 4 874 559,36 грн., який відповідно до п. 4.2. договору повинен був бути оплачений відповідачем протягом п'яти банківських днів, тобто, до 29.05.2017 включно.

31.05.2017 відповідач здійснив авансовий платіж, що підтверджується платіжним дорученням №14 від 31.05.2017, однак, як вказує позивач про зміну специфікацій продукції між сторонами не було жодних письмових домовленостей.

Тільки 26.06.2017, вже після здійснення попередньої оплати відповідачем, сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору поставки, де були внесені зміни до технічної специфікації продукції, які полягали у зміні довжини опорних стійок під вимикач з 2279 мм до 4142 мм.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Отже, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

У поданому відзиві відповідач вказує, про те, що багаторазове внесення змін не могло вплинути на здатність позивача виконати поставку продукції у визначені тендерною документацією строки (не пізніше 16.10.2017), оскільки останній був обізнаний про зазначений строк ще до того як подав власну тендерну пропозицію на участь в процедурі закупівлі.

Як вказує відповідач, та що у свою чергу встановлено судом, останні зміни до тендерної документації, затверджені протоколом засідання тендерного комітету від 20.03.2017 № 22, були внесені та опубліковані Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" 20.03.2017, при цьому, зміни до тендерної документації, що стосувалися продовження строку поставки продукції до 16.10.2017, були внесені та опубліковані відповідачем ще 02.02.2017.

Як вказує відповідач, тендерну пропозицію на участь у відкритих торгах від 27.03.2017 № 2937 позивач подав 27.03.2017, тобто, через 53 календарних дні з дати внесення змін до тендерної документації якими строк поставки вимикачів був обмежений датою 16.10.2017.

А отже, оскільки зміни до тендерної документації були внесені Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовго до того як позивач подав тендерну пропозицію, то суд погоджується з доводами відповідача, що зміни тендерної документації не могли вплинути на реальну можливість виконання позивачем свого обов'язку щодо поставки вимикачів у термін до 16.10.2017.

Крім того, про обізнаність позивача щодо обмеження строку поставки вимикачів вказівкою на дату 16.10.2017 свідчать й документи, що були складені ним для участі в процедурі закупівлі.

Як встановлено судом, у тендерній пропозиції позивачем зазначено: "Ознайомившись з технічними вимогами та вимогами щодо кількості та термінів поставки товару, що закуповується, ми маємо можливість і погоджуємось забезпечити Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" товарами відповідної якості, в необхідній кількості та в установлені Законом строки".

У графіку планових поставок продукції, що є частиною тендерної пропозиції, позивачем самостійно вказано на строк поставки - 16.10.2017.

Таким чином, станом на дату подання пропозиції, позивач був обізнаний про умови проведення закупівлі, в тому числі, про умови щодо строку поставки продукції, та відповідно підтвердив прийняття таких умов.

Разом з тим, ідентичні до тендерної документації та тендерної пропозиції положення щодо строку поставки продукції зали закріплені сторонами в п. 6.1. договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому, суд вказує, що факт укладення 10.05.2017 договору поставки № 09-1/1111-17 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Система" без будь яких зауважень з боку позивача, підтверджує, що останній прийняв обумовлені змістом договору умови та взяв на себе зобов'язання щодо здійснення поставки вимикачів у строк саме до 16.10.2017.

Відтак, з огляду на викладене вище, об'єктивні обставини, які на переконання позивача спричинили зміну обставин, внаслідок яких він був позбавлений можливості виконати зобов'язання в передбачений тендерною документацією строк, відсутні.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд змінити умови договору, шляхом викладення його п. 6.1. в наступній редакції:

"6.1. Постачальний здійснює поставку продукції протягом шести місяців з дати підписання договору, але не пізніше закінчення строку його дії визначеного п. 3.1., відповідно до додатку 1 до договору, інших умов договору, на умовах DDP (згідно з Міжнародними Правилами Інкотермс 2010) за адресою (місцем) поставки (передачі) продукції відповідно до вимог покупця; при цьому покупець має право завчасно, але не пізніше наступного дня після отримання повідомлення постачальника про готовність продукції до поставки конкретизувати (остаточно погодити) місце поставки (передачі) продукції.".

Як про це вказувалось вище, п. 3.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє по 27.11.2017, а в частині виконання постачальником гарантійних зобов'язань на продукцію договір діє до закінчення гарантії продукції.

З викладеного слідує, що позивач просить збільшити встановлений договором строк поставки продукції з 16.10.2017 до 27.11.2017, тобто, на 42 календарних дні, при цьому, як про це вказує відповідач, з пропозицією щодо продовження строку поставки на зазначений період (до 27.11.2017), до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не звертався.

Позаяк, суд вказує, що в матеріалах справи наявні листи позивача від 17.05.2017 за вих. № 3037 та від 08.11.2017 за вих. № 3203 з проханням погодити коригування терміну постачання обладнання шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

Проте, докази наплавлення та/або отримання такого листа відповідачем у матеріалах справи відсутні.

А відтак, доводи позивача, щодо повідомлення відповідача стосовно неможливості поставити в обумовлений умовами договору строк обладнання, а також щодо коригування терміну постачання обладнання шляхом підписання додаткової угоди є такими, що не підтверджені документально, а відтак, не беруться судом до уваги.

Крім того, суд звертає увагу, що порядок внесення змін до договору врегульовано пунктом 11.3. договору.

Так, відповідно до п. 11.3. внесення змін та/або доповнень до договору чи його розірвання допускається на визначених договором умовах, з урахуванням вимог чинного законодавства України. Сторона-ініціатор внесення змін та/або доповнень у договір чи його розірвання, надсилає в порядку, передбаченому актами чинного законодавства України та договором, іншій стороні такі зміни та/або доповнення до договору. Сторона, яка одержала зміни та/або доповнення до договору, повинна не пізніще визначеного чинним законодавством України строку, вчинити дії, визначені чинним законодавством України щодо внесення змін / доповнень та повідомити іншу сторону.

Приписами частин 2-4 ст. 188 Господарського кодексу України унормовано, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання (зміни) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відтак, аналіз наведеної норми дає підстави дійти висновку, що право на подання позову про зміну договору виникає в сторони такого договору у разі, коли у відповідь на пропозицію зміни договору надійшла відповідь із відмовою або якщо така відмова не надійшла у двадцятиденний строк.

В той час, суд вказує, що в матеріалах справи відсутні відомості про звернення позивача до відповідача з пропозицією саме внесення змін до договору, зокрема, щодо збільшення строку поставки продукції в порядку визначеному п. 11.3. договору та ст. 188 Господарського кодексу України.

Так, згідно ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

В листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 підтверджена можливість змін істотних умов договору про закупівлю виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, викладене вище дає підстави дійти висновку, що Закон допускає зміну істотних умов договору після його укладання, однак, лише у разі наявності об'єктивних на те обставин, тобто, обставин зовнішньо незалежних від волевиявлення чи діянь (дій та/або бездіяльності) сторін договору.

В той час, суд погоджується із доводами відповідача, що зменшення обсягу закупівлі, право на яке передбачено, як умовами договору п. 11.2., так і вимогами Закону України "Про публічні закупівлі" п. 1 ч. 4 ст. 36, а також, зміна висоти опорних стійок під вимикачі, що були внесені згідно з додатковою угодою від 26.07.2017 № 1, тобто, за спільним волевиявленням обох сторін, не можуть вважатися об'єктивними обставинами, що спричинили продовження строку поставки за договором.

Крім того, необхідність внесення змін до договору позивач обґрунтовує істотною зміною обставин та вказує на наявність умов, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

Однак, суд не погоджується із твердженням позивача щодо настання зміни істотних обставин з моменту укладення договору з огляду на наступне.

Так, приписами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно ч. 1 та 2 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Так, укладаючи договір сторони погодили усі істотні умови, зокрема, умови щодо строків поставки (по 16.10.2017), разом з тим, на випадок зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, сторони врегулювали свої правовідносини та розділі 11 договору, закріпивши право і порядок внесення змін до даного договору.

26.07.2017 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору якою виклали специфікацію у новій редакції. Внесені зміни стосувалися зменшення обсягу закупівлі, договірної ціни, а також змін довжини опорних стійок під вимикач. Інші умови договору, в тому числі умови щодо строків поставки були залишені без змін.

Оскільки зміна технічних характеристик продукції була обумовлена взаємним волевиявленням (згодою) обох сторін, шляхом укладання додаткової угоди, можливість укладання якої була передбачена ще до моменту укладання договору, то за таких обставин, підстава вважати, що зміна обсягу і технічної характеристики продукції після укладання договору не настане відсутня.

Поміж іншого, в обґрунтування наявності підстав для зміні строків поставки продукції, позивач посилається на його господарські правовідносини з компанією Grid Solutions SAS, зокрема, неможливістю виконання заводом-виробником продукції компанією Grid Solutions SAS своїх зобов'язань щодо виробництва вимикачів.

Так, відповідно до листа від 09.11.2017 компанія Grid Solutions SAS повідомила позивача про наступні причини затримки постачання продукції:

- необхідність перепідписання договору у зв'язку із зміною фактичної кількості обладнання;

- внесення коригувань до технічної специфікації, а саме, довжини опорних стійок, що спричинило необхідність додаткових розрахунків конструкції обладнання, механічних навантажень тощо;

- щорічні європейські свята в серпні та закриття виробництва постачальників на цей період.

Однак, суд зауважує, що із даного листа вбачається факт прострочення компанією Grid Solutions SAS своїх зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Система", що може в подальшому мати юридичне значення лише для зазначених компаній, і тільки в межах виконання укладеного між ними договору.

При цьому, суд вказує, що жодного посилання на укладений між позивачем та відповідачем договір в листі не йдеться. Також, з вказаного листа неможливо, ані ідентифікувати продукцію, яку компанія Grid Solutions SAS зобов'язалася поставити на користь позивача, ані встановити чи має така продукція відношення до продукції, поставка якої була обумовлена обов'язком позивача перед відповідачем.

Таким чином, лист компанії Grid Solutions SAS від 09.11.2017 не є належним, допустимим та достатнім доказом в розумінні ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, який би підтверджував наявність об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку поставки за договором.

Також, суд зауважує, що позивачем, не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ним вжито усіх можливих заходів спрямованих на своєчасне виконання зобов'язань компанією Grid Solutions SAS.

Позивачем також не доведено, що він не міг усунути зазначені обставини і не підтверджено проявів всієї турботливості та обачливості, які від нього вимагалися. Жодних заходів спрямованих на пришвидшення компанією Grid Solutions SAS строків поставки позивач не вжив, та скороченню таких строків не сприяв.

Укладаючи договір, позивач розраховував на отримання від відповідача прибутку, як плату за поставлену ним продукцію.

Виходячи зі змісту договору прострочення позивачем своїх зобов'язань ніяк не впливає на обов'язок відповідача сплатити грошові кошти за виконане позивачем зобов'язання.

Відтак, з урахуванням того, що збільшення строку поставки не впливає на можливість отримання позивачем прибутку від взаємовідносин з відповідачем, враховуючи відсутність доказів, які б підтверджували, що позивач позбавлений того, на що він розраховував при укладанні договору, викладена в п. 3 ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України умова - відсутня.

Із суті договору випливає, що ризик зміни обставин - зміни технічних характеристик продукції несе позивач, оскільки, саме він зобов'язаний поставити на користь відповідача конкретно визначену продукцію, характеристики якої були змінені, а отже, умова, передбачена п. 4 ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України також відсутня.

Таким чином, виходячи із викладеного вище, суд дійшов висновку, що обставини у правовідносинах між позивачем та відповідачем в межах виконання ними умов договору не вважаються такими, що істотно змінилися, у зв'язку з чим, й відсутні підстави для застосування вимог ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України.

Так, частиною 2 ст. 32 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Відтак, виходячи з викладеного, та беручи до уваги, що рішення про намір укласти договір (протокол розгляду тендерних пропозицій № 48) та повідомлення про намір укласти договір були прийняті і опубліковані відповідачем в системі закупівель 20.04.2017, то договір про закупівлю з позивачем мав бути укладений не раніше 01.05.2017 та не пізніше 10.05.2017.

Разом з тим, договір між позивачем та відповідачем був укладений 10.05.2017, тобто, в межах встановленого законом строку, то за таких підстав, твердження позивача стосовно того, що договір був укладений з порушенням строку, визначеного ч. 2 ст. 32 Закону України "Про публічні закупівлі" не відповідають дійсності та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Приписами ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Разом з тим, суд вказує, що станом на дату звернення позивача з даним позовом строк дії договору закінчився, при цьому, закінчення строку дії договору унеможливлює внесення до нього будь яких змін та доповнень за рішенням суду.

Як про це вже вказувалось судом, відповідно до п. 3.1. договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє по 27.11.2017, а в частині виконання постачальником гарантійних зобов'язань на продукцію - до закінчення гарантії продукції.

Так, строк договору є однією із складових його змісту. Строком є термін дії певного договору. Строк дії договору визначається сторонами на їх власний розсуд. Згідно з ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Початок строку чи його закінчення можуть визначатися вказівкою на календарну дату або на подію, що має неминуче настати. Таким чином, у випадку настання календарної дати або відповідної події, визначених договором, дія останнього припиняється. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань, визначених ним.

Відтак, суд погоджується з доводами відповідача, що тільки до закінчення терміну дії договору до нього можуть бути внесені певні зміни та доповнення за рішенням суду. У даному випадку такі зміни та доповнення за рішенням суду могли б буди внесені до договору лише до 27.11.2017.

При цьому, фактом закінчення строку дії договору відповідач не обґрунтовує припинення зобов'язальних правовідносин, а доводить неможливість внесення змін до договору після спливу строку його дії.

Позивачем помилково ототожнюються поняття "закінчення дії договору" та "припинення договірних зобов'язань".

В частині надання послуги з шеф-монтажу зобов'язання позивача є чинними та незважаючи на сплив строку дії договору підлягають виконанню в порядку і на умовах, визначених його п. 6.2.

Проте, в частині поставки продукції зобов'язання позивача припинилося 14.11.2017 у зв'язку з його виконанням відповідно до вимог ст. 599 Цивільного кодексу України.

Тобто, після прийняття відповідачем продукції, про що сторони склали акти приймання-передачі від 14.11.2017, що містяться в матеріалах справи, зобов'язання позивача у вказаній частині припинилося.

Як слідує зі змісту позовних вимог позивач просить внести зміни до строку виконання свого обов'язку щодо поставки продукції, тобто, такі зміни спрямовані виключно на зміну зобов'язання, що було виконане позивачем і станом на дату звернення до суду припинилося.

При цьому слід враховувати, що чинне законодавство не передбачає правову можливість внесення змін до зобов'язання, яке припинилося.

Отже, факт поставки продукції унеможливлює внесення змін до умов договору, що спрямоване виключно на зміну вже виконаного та припиненого зобов'язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги сплив строку дії договору та враховуючи, що строк поставки продукції є істотною умовою договору, а також, зважаючи на те, що в частині поставки продукції зобов'язання позивача припинилося його виконанням, то за таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими засобами доказування обставин, що входять до предмету доказування з якими Закон пов'язує можливість внесення змін до договору.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Система" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21; ідентифікаційний код 38130209) до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) про внесення змін до договору - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 16.10.2018

Суддя Д.О. Баранов