Ухвала суду № 77429408, 24.10.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19630/18

н/п 1-кс/640/11654/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

за участю секретаря - Шилакіної Л.О.,

прокурора - Прокопенка А.С.,

слідчого - Мар'єнко О.А.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - Абдуллаєвої-Мартіросян І.Х.,

перекладача - ОСОБА_3,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Мар’єнко Оксани Аркадіївни, по кримінальному провадженню №12017220540002867 від 05.12.2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дманісі, Грузія, азербайджанця, громадянина Азербайджану, перебуває у цивільному шлюбі, дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зі слів раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України, -

встановив:

22.10.2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Мар’єнко О.А., погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_6, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_7 створив організовану групу, що представляє собою стійке об'єднання чотирьох осіб, які спеціально зорганізувалися для вчинення корисливих злочинів проти власності, об'єднаних єдиним планом, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього єдиного плану, відомого всім учасникам організованої групи, та упродовж 5 місяців, в період з грудня 2017 року по 11.04.2018 на території м. Харкова та Харківського району Харківської області, відповідно до єдиного розробленого злочинного плану, учасники організованої групи ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_1 скоїли 11 епізодів таємного викрадення чужого майна з проникненням до житла потерпілих, а саме крадіжку майна ОСОБА_10, із домоволодіння за місцем проживання останньої за адресою: АДРЕСА_2, яка мала місце 04.12.2017, крадіжку майна ОСОБА_11, із домоволодіння за місцем проживання останнього, за адресою: АДРЕСА_3 яка мала місце 13.12.2017; крадіжку майна гр. ОСОБА_12 із домоволодіння за місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_4 яка мала місце 23.01.2018; крадіжку мана гр. ОСОБА_13 із домоволодіння за місцем проживання останнього, за адресою: АДРЕСА_5 яка мала місце 25.01.2018; крадіжку майна гр. ОСОБА_14 із домоволодіння за місцем проживання останньої, за адресою: АДРЕСА_6 яка мала місце 30.01.2018; крадіжку майна гр. ОСОБА_15 із домоволодіння за місцем проживання останньої, за адресою: АДРЕСА_7, яка мала місце 30.01.2018; крадіжку майна у великих розмірах гр. ОСОБА_16 із домоволодіння за місцем проживання останньої, за адресою: АДРЕСА_8, яка мала місце 08.02.2018; крадіжку майна гр. ОСОБА_17 із домоволодіння за місцем проживання останньої, за адресою: АДРЕСА_9, яка мала місце 23.03.2018; крадіжку майна ОСОБА_19 із домоволодіння за місцем проживання останньої за адресою: АДРЕСА_10, яка мала місце 04.04.2018; крадіжку майна ОСОБА_20 із домоволодіння за місцем проживання останньої, за адресою: АДРЕСА_11 яка мала місце 08.04.2018; крадіжку майна ОСОБА_21 із домоволодіння за місцем проживання останньої , за адресою: АДРЕСА_12 яка мала місце 11.04.2018.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав себе винуватим у пред'явленій підозрі та просив відмовити в задоволенні клопотання.

При цьому пояснив, що жодного разу слідчим не допитувався, ніяких слідчих дій відносного нього не проводилось. В квітні 2018 р. був затриманий співробітниками поліції та доставлений до слідчого, йому було вручено повідомлення про підозру, зміст якого йому не був зрозумілий, оскільки він не володіє українською мовою, а є азербайджанцем. У вересні та жовтні йому вручили, як пояснили, нову підозру на мові, яку він не розуміє. При врученні підозр, перекладач запрошений не був, не зважаючи на те, що він українську мову не розуміє. Лише 20.09.2018 при вручені нової підозри був присутній адвокат.

Захисник підозрюваного заперечувала в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, порушення процесуальних прав підозрюваного на захист. Просила відмовити в задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.

В провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12017220540002867 від 05.12.2017року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 185 КК України.

20.09.2018 ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, а саме за епізодами вчинення крадіжок майна ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_21

При цьому копію попередньої підозри, матеріали додані до клопотання, не містять.

10.10.2018 р. ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України, а саме за 8 епізодами вчинення крадіжок майна, поєднаних з проникненням у житло, вчинених організованою групою, повторно, в тому числі за епізодом вчинення крадіжки майна ОСОБА_19

Слідчий суддя звертає увагу на те, що в клопотанні слідчий зазначила протиречливі дані, а саме, що 20.09.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру за епізодами вчинення крадіжок майна ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, зазначаючи, що 22.10.2018 дії ОСОБА_8 перекваліфіковано з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 5 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою вчинення злочину організованою групою і в той же день ОСОБА_8 повідомлено про нову підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України як члену організованої злочинної групи, не зазначаючи даних про нову підозру від 10.10.2018 р., яка була повідомлена ОСОБА_1

При цьому, дані які містяться в новій підозрі від 10.10.2018 р. ОСОБА_1 та відомості, які містяться у витягу з ЄРДР різняться, а саме у витягу з ЄРДР за епізодом вчинення крадіжки майна ОСОБА_19, в графі щодо особи, якій повідомлено про підозру, не зазначено, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру за вказаним епізодом. Навпаки, у витягу з ЄРДР зазначено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_17, однак ні в новій підозрі від 20.09.2018 р., ні в новій підозрі від 10.10.2018 р., не йде мова про епізод з потерпілою ОСОБА_17

Крім того, матеріали клопотання не містять переклад вказаних підозр на азербайджанську мову, якою володіє підозрюваний, оскільки він є азербайджанцем та громадянином Азербайджану.

Окрім того, до клопотання не додано копії первісної підозри та даних щодо її вручення ОСОБА_1, а також не надано протоколів допиту ОСОБА_1 в якості підозрюваного.

Відповідно до ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Згідно до вимог ст. 279 КПК України, у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.

В судовому засіданні встановлено, що вручення повідомлення про нову підозру від 20.09.2018 р. проведено з грубим порушенням вимог КПК України, а саме з порушенням прав підозрюваного на захист та користування послугами перекладача.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право: користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

Частиною 1 ст. 52 КПК України передбачено, що участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

При цьому в п. 4 ч. 2 ст. 52 КПК України, зазначено, що в інших випадках обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту.

Але даних щодо виконання вказаних вимог КПК України слідчим не надано.

Відповідно до частини 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Ст. 184 КПК України зазначає вимоги щодо змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів та додатки, які повинні додаватись до клопотання.

Згідно зі змістом ст.ст.131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Розглядаючи клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).

У кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу або продовження його застосування слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Натомість, клопотання містить лише формальне посилання на обставини, наведені у ст. 177 КПК України, і їх перерахування.

Слідчий суддя вважає, жодним чином не доведеним та голослівним посилання у клопотанні на такі ризики, як можливість ОСОБА_1 переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, своїх спільників, у подальшому продовжити вчиняти інші правопорушення.

Крім того, такі твердження слідчого та прокурора про наявність зазначених ризиків не відповідають вимогам КПК України, де зазначено, що в клопотанні слідчого повинен міститися виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

При цьому, при дослідженні наданих матеріалів щодо особи підозрюваного встановлено, що слідчим в обґрунтування даних про підозрюваного надано копію сторінки паспорта 11АА41489 на іноземній мові, з якої не можливо ідентифікувати особу.

Інших документів, які посвідчують особу підозрюваного слідчому судді не надано.

При зазначених обставинах слідчий суддя при розгляді клопотання позбавлений можливості перевірити дані щодо особи відносно якої проводить досудове розслідування та розглядається дане клопотання.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що мотивувальна частина клопотання слідчого містить чисельні описки щодо прізвища підозрюваного та інших обставин, викладених в клопотанні, які належним чином не виправлені, частина долучених до клопотання копій процесуальних документів є не читаємими.

Заява підозрюваного ОСОБА_1 щодо порушень його прав, повинна бути перевірена процесуальним керівником - прокурором в порядку ст. 206 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя не знайшов підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Мар’єнко Оксани Аркадіївни, по кримінальному провадженню №12017220540002867 від 05.12.2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Зобов'язати старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Мар’єнко О.А. організувати переклад цієї ухвали на азербайджанську мову.

В порядку ст. 206 КПК України доручити прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, здійснити перевірку заявипідозрюваного ОСОБА_1 щодо порушень його прав, а саме права на захист, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 52 КПК України; права щодо користування послугами перекладача, передбаченого п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя - Божко В.В.