Ухвала суду № 77425363, 25.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/714/18 Справа № 695/2825/15-к Категорія: ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.187 КК УкраїниГоловуючий у 1 інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_8 на вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 20 липня 2018 року, яким

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 187 КК України, та призначено йому покарання:

за ч.2 ст. 185 КК України один рік позбавлення волі;

за ч.3 ст. 185 КК України три роки позбавлення волі;

за ч.1 ст. 187 КК України чотири роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання визначено – чотири роки і сім місяців позбавлення волі.

В зв’язку з фактичним відбуттям строку покарання, звільнено ОСОБА_9 з під варти.

Із обвинуваченого ОСОБА_9 на користь держави стягнуто процесуальні витрати на загальну суму 3054,48 грн.

Вирішена доля речових доказів у відповідності до ст.100 КПК України.

в с т а н о в и л а :

Як убачається із цього вироку, ОСОБА_9 визнано винним та засуджено за те, що він 09.06.2015 р., перебуваючи за адресою с. Крупське, вул. Калініна, буд. 20, Золотоніського району, Черкаської області, реалізуючи свій умисел, спрямований на викрадення чужого майна, шляхом вибиття ногами вхідних дверей, проник до будинку, що розташований за вищевказаною адресою та належить ОСОБА_10, звідки таємно викрав зарядний пристрій для автомобільних акумуляторів марки «REXON» придбаний в березні 2015 року за 655 гривень, чим завдав потерпілому майнової шкоди на вищевказану суму.

За такі діяння суд визнав ОСОБА_9 винуватим, та кваліфікував дії за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до житла.

Він же, 01.08.2015 р., перебуваючи за адресою с. Крупське, вул. Калініна, буд. 4, Золотоніського району, Черкаської області, реалізуючи свій умисел, спрямований на викрадення чужого майна, повторно, шляхом зняття віконного скла, через вікно проник в середину будинку, що розташований за вищевказаною адресою та належить ОСОБА_11, звідки таємно викрав лебідку побутову, що згідно висновку експерта № 6/345 від 21.08.2015 на момент вчинення кримінального правопорушення коштувала 493,95 грн., чим завдав потерпілому майнової шкоди на вищевказану суму.

За такі діяння суд визнав ОСОБА_9 винуватим, та кваліфікував дії за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно та поєднано з проникненням до житла.

Він же, 07.09.2015 р., перебуваючи неподалік маркету „АТБ”, що розташований за адресою м.Золотоноша, вул. Шевченка Черкаської області, реалізуючи свій умисел, спрямований на викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед спортивної моделі марки „Ардіс”, червоно-сірого кольору, що належить ОСОБА_12, чим завдав останньому матеріальної шкоди на суму 1000 грн.

За такі діяння суд визнав ОСОБА_9 винуватим, та кваліфікував дії за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно.

Він же, 16.09.2015 р. близько 14 години 50 хвилин, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету відкритого заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу зайшов до приміщення магазину «Продукти», що орендує приватний підприємець ОСОБА_13 в с. Дарівка Канівського району Черкаської області, де вчинив напад на продавця даного магазину ОСОБА_14 та погрожуючи застосуванням ножа, тобто погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для її життя та здоров'я, відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 31 грн., поліетиленовим пакетом вартістю 2,20 грн., пляшкою вина «Marengo» ємністю 1 л., вартістю 53 грн., пляшкою горілки «Creenday» ємністю 1 л., вартістю 71 грн., двома пляшками пива «Львівське світле» ємністю 1,25 л. кожна вартістю 13,80 грн. за пляшку на суму 27,60 грн., двома пачками цигарок «Прилуки» вартістю 13,50 грн. за пачку на суму 27 грн., запальничкою вартістю 13 грн., однією хлібиною вартістю 6,50 грн., ковбасою «Сервілатка» вагою 0,640 кг., вартістю 58 грн. за кілограм на суму 37,12 грн., трьома одноразовими стаканами вартістю 0,20 грн. за штуку на суму 0,60 грн., що належать ОСОБА_13, чим завдав матеріальної шкоди потерпілій на загальну суму 366,02 грн., а також мобільним телефоном марки «Samsung» моделі GT-E1230 вартістю 230 грн., що належить ОСОБА_14, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди.

За такі діяння суд визнав ОСОБА_9 винним, та кваліфікував дії за ч. 1 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).

В апеляційній скарзі прокурор Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_8

просить скасувати вирок через істотне порушення кримінально процесуального закону та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Апеляційні вимоги мотивувала тим, що обвинувачений ОСОБА_15, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України визнав повністю, проте категорично заперечив факт знаходження його в стані алкогольного сп’яніння під час вчинення ним розбою, однак суд першої інстанції незважаючи на вказані свідчення та фактично оспорювання учасниками провадження обставин справи в порушення ч.3 ст.349 КПК України, розглянув кримінальне провадження у спрощеному порядку, без безпосереднього дослідження доказів. Вважає, що застосувавши положення ст.349 КПК України при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_9, суд фактично позбавив права учасників провадження, в тому числі потерпілих оскаржити рішення щодо фактичних обставин справи.

18 жовтня 2018 року прокурор Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_8 звернулася до апеляційного суду з письмовою відмовою від своєї апеляційної скарги, що не суперечить вимогам ст.403 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора який підтримав відмову від апеляційної скарги, захисника ОСОБА_7, який не заперечував проти відмови прокурора від апеляційної скарги, враховуючи відсутність апеляційних скарг від інших учасників судового процесу, та те, що відмова від апеляційної скарги не порушує будь-яких законних прав та інтересів сторін, та є правом особи, яка її подала, колегія суддів вважає за можливе прийняти відмову від поданої апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.

Відповідно до ч.2 ст. 403 КПК України, якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

Враховуючи те, що згаданий вирок не оскаржений в апеляційному порядку іншими учасниками судового провадження – обвинуваченим його захисником, та потерпілими і вони не мають ніяких заперечень з приводу цієї відмови, колегія суддів вважає, що мають місце безумовні підстави для негайного закриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. 403 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

У зв’язку з відмовою прокурора Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_8 від апеляційної скарги на вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 20 липня 2018 року щодо ОСОБА_9, апеляційне провадження за згаданою апеляційною скаргою - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий :

Судді :