Ухвала суду № 77425275, 26.10.2018, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/1237/18

Номер провадження № 1-кс/708/229/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року

Слідчий суддя Івахненко О.Г., при секретарі Омельченко Ю.М., за участю прокурора Курила Р.О., слідчого- Поліщука А.Ю., захисника-Куріловича С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Чигирин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,-

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2017 року начальник СВ Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області майор поліції ОСОБА_2 за погодженням з прокурором Чигиринського відділу Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_3, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного за ч. 2 ст. 289 КК України ОСОБА_1.

Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження № 12018250290000415 від 23.10.2018 року.

Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на те, що 23.10.2018 року до Чигиринського відділення поліції Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області із заявою звернулася ОСОБА_4 в якій прохає притягнути до відповідальності невідому особу, яка 22.10.2018 року близько 22 години 30 хвилин шляхом вільного доступу незаконно заволоділа її транспортним засобом марки "VOLKSWAGEN" модель "TRANSPORT" д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору, який знаходився на території Свято-Троїцького Чигиринського монастиря за адресою м. Чигирин, вул. Короленка, 47.

По даному факту слідчим відділенням Чигиринського відділення поліції було розпочато кримінальне провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12018250290000415 від 23 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

У ході проведення досудового слідства встановлено, що ОСОБА_5, 22 жовтня 2018 року о 22 годині 30 хвилин, шляхом вільного доступу, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, зайшов на неогороджену територію Свято-Троїцького Чигиринського монастиря, який розташований за адресою вул. Короленка, 47, м. Чигирин, Черкаської області, звідки від приміщення ферми за вищевказаною адресою, умисно, таємно, з корисливих мотивів, відкривши водійські двері автомобіля марки "VOLKSWAGEN" модель "TRANSPORT" 2011 року випуску, білого кольору д.н.з. НОМЕР_1, де за допомогою ключа, який знаходився в кишені сонцезахисного козирка салону автомобіля запустив двигун зазначеного транспортного засобу та привів його в рух з метою протиправного переміщення, таким чином незаконно заволодів транспортним засобом, після цього на вказаному автомобілі, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, чим завдав останній значної матеріальної шкоди.

Таким чином, за вказаних обставин ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України – незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало потерпілому значної матеріальної шкоди.

25.10.2018 03.30 год. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України та 26.10.2018 йому повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 289 КК України. Вина ОСОБА_5 підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення, протоколом огляду місця події від 23.10.2018, протоколом допиту потерпілої , протоколом затримання останнього, допитами свідків, протоколом огляду місця події від 25.10.2018, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 25.10.2018.

У ході досудового розслідування кримінального провадження було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1, , не одружений, не працюючий, не має постійного місця праці та стабільного доходу, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні немає, зі слів раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, з конфіскацією майна або без такої.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 являється жителем іншої області, після вчинення злочину з місця події зник та при затриманні намагався втекти.

Таким чином, на даний час, підозрюваний ОСОБА_1 без ніяких на те перешкод матиме можливість під час досудового розслідування даного кримінального провадження, переховуватися від органу досудового розслідування та суду (так як не має постійного місця проживання, незважаючи на наявну реєстрацію в АДРЕСА_1 проживає фактично в м. Київ та по приїзду в м. Чигирин проживав у Свято-Троїцькому Чигиринському монастирі, де і скоїв вказаний злочин) незаконно впливати на потерпілого (ОСОБА_4В.) та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; крім цього, враховуючи суспільну небезпечність вказаної категорії злочинів, а також враховуючи, те, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється та жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні слідчий підтримав дане клопотання та просив суд його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з посиланням на пункти 1,3,5 частини 1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний та його захисник просили відмовити в задоволенні даного клопотання за його необгрунтованістю та обрати щодо підозрюваного м"якший запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки останній має постійне місце реєстарції та прооживання, а у м.Києві проживав тимчасово, винаймаючи квартиру за власний кошт у зв"язку із наявною не офіційно роботою у даному місті, у висунутій йому підозрі- вину визнає, у м.Київ не тікав, а прямував на роботу.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши слідчого, прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя надходить до наступних висновків.

Так, у відповідності до витягу з ЄРДР кримінальне провадження відкрите за фабулою, зазначеною начальником СВ Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 у клопотанні.

25 жовтня 2018 року о 03 годині 30 хвилин ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

26 жовтня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Приєднані слідчим до клопотання копії протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.10.2018 року, протоколу огляду місця події, копію технічного паспорту т.з., протоколу допиту потіерпілої ОСОБА_4 протоколи допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10,ОСОБА_11,ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 наведеного кримінального правопорушення.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_1П обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України класифікується як тяжкий, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п"яти до восьми років, відтак, відповідно до вимог ст.183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

Під час судового розгляду встановлено наявність передбачених законом обставин, які пов'язують необхідність застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 проте, в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який просить обрати слідчий та з яким погоджується прокурор, враховуючи обставини справи та особу підозрюваного, є занадто суворим.

Так, в матеріалах клопотання містяться докази, що свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, який відноситься до категорії тяжкого, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від п"яти до восьми років.

Разом з тим, обрання щодо підозрюваного ОСОБА_1П виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може ґрунтуватися лише на тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а має бути обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Як вбачається з клопотання, слідчим зазначено три ризики, передбачені ст.177 КПК України, які на його та прокурора думку наявні для обрання вищевказаного запобіжного заходу, а саме: 1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконний вплив на потрепілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинення іншого кримінального правопорушення.

Слідчий у своєму клопотанні та під час судового розгляду не виклав жодного доказу, які б свідчили про наявність будь-якого із ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні обґрунтовує наявність вказаних ризиків тим, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вплинути на потерпілу, свідків, однак, доказів, які б надавали слідчому судді можливість прийти до обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_1 будь-яким чином буде чинити на них тиск, які, слід врахувати, вже допитані слідчим, до матеріалів клопотання не додано, як і те, що підозрюваний являється жителем іншої області,та намагався втекти оскільки, як встнаолвено у судовому засіданні підозрюваний проживав у м.Києві, будучи на тимчасових підробітках, куди і напрявлявся, однак був затриманий, а можлива причетність підзозрюваного, який раніше не судимий, до вичненння інших кримінальних правопорушень не є підставою наяністі ризику за п.5.ч.1 ст.177 КПК України, а відтак, такі твердження прокурора є припущенням та не може бути враховано при винесенні ухвали.

Так, відповідно до ч.1 ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, дають суду підстави вважати, що слідчим та прокурором не доведено наявність будь-якого із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які мають бути враховані при обранні виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, в клопотанні слідчого відсутні обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Таким чином, враховуючи, що слідчим та прокурором не доведена наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, підозрюваний ОСОБА_1П раніше не судимий, постійно проживає по місцю своєї реєстрації, яке розташоване на території проведення досудового розслідування, спільно зі своїм дідом, має позитивну характеристику з міця проживання, є таким, що, хоч і не офіційно працевлаштований, однак, враховуючи його молодий вік, є не одруженим, таким, що дітей немає, самостійно заробляє тимчасовими підробітками на своє проживання, а отже слідчий суддя вважає його таким, що має стійкі соціальні зв"язки, а тому приходить до висновку про можливе обрати підозрюваному запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а сме у виді домашнього арешту цілодобово, вряховуючи вищеззначені обставини.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, та може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці з покладенням обовязків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, буде достатнім, і забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обовязків та належну його процесуальну поведінку.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 177, 178, 183, 194, 195, 331, 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання начальника СВ Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ї ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Чигиринського відділу Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити частково.

У застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину ч. 2 ст. 289 КК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово строком на 2 (два) місяці, за адресою:вул. Енергетиків, 5, кв. 115, м. Чигирин, Черкаської області - до 25 грудня 2018 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 Петровичана протязі 2 (двох) місяців такі обов'язки:

1) не залишати місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 цілодобово, за винятком випадків необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прибуття за викликом до слідчого, суду чи іншого уповноваженого органу держави;

2) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

3) не відлучатися із населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора або суду,;

4) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;.

Виконання ухвали направити працівникам органу Національної поліції за місцем реєстрації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Г. Івахненко