Ухвала суду № 77425206, 26.10.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/13042/18

Провадження № 1-кс/712/6507/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2018 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

слідчого судді Романенко В.А.

за участю секретаря Таран А.І.

прокурора Корновенко В.С

слідчого Остапенко Я.О.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду внесене у кримінальному провадженні № № 12018250270001301 від 26.10.2018 року, слідчим СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_3, і погоджене прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_4 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, пенсіонера, учасником бойових дій, ліквідатором на ЧАЕС не являється, являється інвалід 2-ї групи по зору, дітей на утриманні не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

В С Т А Н ОВ И В:

Слідчий СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_3, звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Клопотання мотивується тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 26.10.2018 року близько 04:00 години ОСОБА_2, перебуваючи в своєму домоволодінні № 34 по вул. Перемоги в с. Вергуни, Черкаського району, Черкаської області на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_5, маючи умисел на умисне вбивство, тобто на умисне протиправне заподіяння смерті останній умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, перебуваючи у вищезазначеному домоволодінні, схопивши металевий предмет, типу навісного замка, тримаючи його в руці, наніс декілька ударів в область голови останній, від яких ОСОБА_6 померла на місці скоєння кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України – умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

У вчиненні кримінальних правопорушень підозрюється: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

26.10.2018 року ОСОБА_2, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується: протоколом огляду місця події від 26.10.2018 за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Вергуни, вул. Перемоги, буд. 34, протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2, протоколом затримання ОСОБА_2, протоколом допиту свідка ОСОБА_7, протоколом допиту свідка ОСОБА_8, протоколом допиту свідка ОСОБА_9.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 покладається необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконному впливу на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; запобігати спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги, що ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відносяться до особливо тяжкого злочину, та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнає.

Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому злочину не визнає, що може свідчити про його бажання уникнути від відповідальності (п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Крім того, що підозрюваний ОСОБА_2, та свідки по даному кримінальному провадженні, проживають в одному населеному пункті, тому підозрюваний ОСОБА_2 може незаконно впливати на них шляхом підкупу чи залякуванням, чим перешкоджатиме повному та об’єктивному розслідуванні кримінального провадження (п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_2, матиме реальну можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що перешкоджатиме досягненню завдання кримінального провадження та досягненню цілей покарання, так як після вчинення злочину переховувався від органу досудового розслідування у свого знайомого (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України).

Як наслідок заявлені в клопотанні ризики реально існують та оскільки не вважається можливим запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задоволити.

Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати більш м’який запобіжний захід, не пов’язаний із взяттям під варту.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи обґрунтовану підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжувати злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приходить до висновку про застосування запобіжного заходу.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжний заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до частини 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою не повинен перевищувати шістдесяти днів.

Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

З клопотання також вбачається, що із наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, наведені у ньому ризики, як мета обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного є такими, що виправдовують його застосування, зокрема слідчий вказує, що ОСОБА_2 під тягарем кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, шляхом умовляння, погроз, підкупу чи інше, перешкоджатиме досягненню завдання кримінального провадження та досягненню цілей покарання, так як після вчинення злочину переховувався від органу досудового розслідування у свого знайомого.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що лише після того, як ОСОБА_6 схватила сокиру, він дійсно почав наносити останній удари металевим замком по голові. Винним себе у інкримінованому злочині не визнає, оскільки з його сторони це був самозахист.

Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз’яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За роз'ясненнями п.п. 3, 13 постанови Пленуму Верховного Суду № 4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року №10 та від 24 жовтня 2008 року №15), взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинувачуваним процесуальних обов'язків, і його належної поведінки; обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_2; запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, оскільки зі слів підозрюваного родичі потерпілої, в будинку яких він проживає, погрожували йому розправою; можливості незаконно впливати на свідків, які являються сусідами та родичами потерпілої; експертів; знищенню речових доказів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та враховуючи жорстокість нанесення неодноразових ударів потерпілій, суд вважає за необхідне застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, передбачених КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 186, 193-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України – задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 24 грудня 2018 року, включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 26.10.2018 року.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає направленню до слідчого ізолятора м. Черкаси.

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_3

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному ОСОБА_2, після її оголошення, слідчому для виконання та прокурору для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя Романенко В.А.