Рішення № 77420497, 26.10.2018, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/2757/18

Провадження № 2/628/1411/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року м. Куп’янськ

Куп’янський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Цендра Н.В.,

за участю секретаря - Кравцової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Куп’янський міськрайонний суд Харківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, з посиланням на ті обставини, що відповідач являється батьком третьої особи – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є студентом 2-го курсу денної форми навчання Державного закладу «Державний медичний університет» і потребує матеріальної допомоги для продовження навчання. Кошти на навчання та утримання дитини мати заробляє власними силами, однак їх не вистачає, тому дитина потребує матеріальної допомоги з боку батька. Повнолітній син відповідача навчається та не отримує сторонніх доходів. В добровільному порядку відповідач не надає матеріальну допомогу своїй повнолітній дитині, чим ставить її в скрутне матеріальне становище, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача аліменти, як на повнолітню дитину, яка продовжує навчання в твердій грошовій сумі розміром – 1500,00 грн. до того часу коли повнолітній син ОСОБА_3 досягне 23 річного віку.

У судове засідання позивач не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, наполягала на задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення повістки за зареєстрованою адресою проживання відповідача. Повістки отримала мати відповідача, що підтверджується підписом на зворотному почтовому відправленні. Відповідно до ч.3 ст.130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився надав до суду заяву з проханням проводити судове засідання у його відсутності. У своїй заяві ОСОБА_3 зазначив, що він наполягає на задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, доказів про поважність неявки до суду не нада в, також не подав відзив на позовну заяву та позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи тому у відповідності з вимогами ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, постановивши по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до суду докази у їх сукупності було встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідач ОСОБА_2 являється рідним батьком повнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 6).

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано 19 квітня 2007 року, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 7).

Повнолітній син відповідача – ОСОБА_3, продовжує навчання у вищому навчальному закладі та являється студентом 2-го курсу Державного закладу «Луганський Державний медичний університет» із кінцевим строком навчання 30 червня 2023 року, що підтверджується ксерокопією довідки з ВНЗ №44 від 07 вересня 2018 року, копією наказу та додатку до нього про зарахування до ВНЗ студентів 2-го курсу від 27 серпня 2018 року №16-03/17, ксерокопією договору про надання освітніх послуг на платній основі, відповідно до умов якого вартість одного року навчання в університеті складає 18000,00 грн. та ксерокопією договору про надання у тимчасове користування житлової кімнати у гуртожитку, згідно якого вартість проживання у гуртожитку визначається наказом ректора університету (а.с. 16-24).

Повнолітній син відповідача ОСОБА_3 здійснив оплату за проживання у гуртожитку на суму 3204,00 грн. та оплату півроку навчання у ВНЗ на суму 9000,00 грн., що підтверджується ксерокопіями квитанцій (а.с. 13-14).

Позивач ОСОБА_1 працює на посаді помічника вихователя ДНЗ №15 відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області та отримує щомісячний дохід у розмірі 3723,00 грн. (податок з доходу становить 670,14 грн.), що підтверджується ксерокопією довідки про доходи №264 від 15 серпня 2018 року (а.с. 12).

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.199 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання.

У відповідності з ч. 3 ст. 199 Сімейного кодексу України право звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

На підставі ст.ст. 182-183 Сімейного кодексу України розмір аліментів, які стягуються на утримання дитини, встановлюється судом з урахуванням стану здоров’я та матеріального становища дитини, сімейного та матеріального стану сторін, їх доходів, як частина заробітку чи доходу відповідача по справі але розмір аліментів на одну дитину не може бути менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 191 ч.1 Сімейного кодексу України аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання повнолітньої дитини чим порушує вимогу ст. 198 СК України, згідно якої батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. В п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року зазначено про обов'язок батьків утримувати повнолітніх сина чи дочку, які продовжують навчання, після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), який (обов'язок) настає за обов'язкової сукупності трьох юридичних фактів: досягнення дитиною віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років і продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідач будучи зобов'язаним утримувати свою повнолітню дитину, яка продовжує навчання, від виконання свого обов'язку ухиляється, матеріальної допомоги дитині не надає. З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3 офіційно працює в виробничому підрозділі «Куп’янська дистанція лісонасаджень» ПАТ Укрзалізниця регіональної філії «Південна залізниця», даний факт ніким не оспорювався.

На підставі викладеного, суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки законодавство України передбачає обов’язок батьків утримувати свою повнолітню дитину, яка продовжує навчання до 23 років, у зв’язку з чим вимоги позивача про стягнення аліментів до 06 квітня 2022 року суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Розмір аліментів в позовній заяві суд вважає обґрунтованим та таким, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам законодавства.

В силу ст.ст. 191, 201 СК України аліменти слід присудити з дня подання позовної заяви, тобто з 10 вересня 2018 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв’язку з тим, що позивача було звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви, судовий збір потрібно стягнути з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 89, 280-284, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст. 6, 182, 191, 198, 199,200, 201 Сімейного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 63734, Харківська область, АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: 63734, Харківська область, АДРЕСА_2, аліменти на утримання повнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання в Державному закладі «Луганський Державний медичний університет» в розмірі 1500,00 грн. щомісячно починаючи з 10 вересня 2018 року і до 06 квітня 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір, який підлягав сплати відповідно до ставок ЗУ «Про судовий збір» на момент подачі позовної заяви в дохід держави в сумі 704,80 грн. Реквізити для сплати судового збору: ККД 22030106 «Надходження від стягнення судового збору на користь держави»: рахунок 31211256026001 код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998 отримувач: ГУК у м. Києві Банк отримувача: Казначейство України.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. (п. 15, п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Куп’янського міськрайонного суду

Харківської області ОСОБА_4