Рішення № 77420463, 26.10.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/937/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області, про визнання протиправними дій та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом (в новій редакції) до Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (відповідача), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області, про визнання протиправними дій щодо прийняття до виконання постанови про накладення штрафу №ЧВ-199/18/422/АВ/П/ТД-ФС/069 від 03.05.2018р. (далі - постанова від 03.05.2018р.), виданої ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №57138318 від 05.09.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області у заяві, на підставі якої направлено для примусового виконання постанову від 03.05.2018 р., зазначено в якості адресата - Чернівецький міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, дію якого припинено 15.05.2018 р. Також у заяві ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області не відображено інформації про оскарження ОСОБА_1 27.06.2018 р. постанови ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області від 03.05.2018р., а отже постанова не набрала законної сили.

За таких обставин, позивач вважає, що заява ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області не відповідає вимогам, які ставляться до виконавчого документа, тому відповідач у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язаний був повернути виконавчий документ стягувачеві.

З указаних підстав позивач стверджував, що відповідачем перевищено свої повноваження щодо прийняття до виконання постанови від 03.05.2018р. про накладення на неї штрафу.

Відповідач у поданому до суду відзиві зазначив про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення. Вказував на те, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Боржник ОСОБА_1 зареєстрована на території, підвідомчій Другому відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, тому на підставі заяви стягувача державним виконавцем відкрито виконавче провадження по виконанню постанови від 03.05.2018 р. Крім того, повідомив, що постановами від 05.09.2018 р. та від 14.09.2018 р. накладено арешт на майно боржника та зареєстровано обтяження в Реєстрах заборон відчуження нерухомого та рухомого майна. Таким чином, відповідач стверджував, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні №57138318 відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою суду від 01.10.2018р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, визначених в ухвалі.

На виконання вимог вказаної ухвали позивач 10.10.2018 р. подав новий позов, в якому уточнив позовні вимоги та додав до нього квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 16.10.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Крім того, зазначеною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області.

Представник позивача в судовому засіданні виступив із вступним словом, в якому підтримав позовні вимоги з указаних у позові підстав та звернув увагу суду на те, що виконавче провадження №57138318 відкрито через майже два місяці після пред'явлення виконавчого листа до виконання, тобто, з порушенням тримісячного строку, визначеного законом.

У вступному слові представник відповідача, зазначив, що державним виконавцем у виконавчому провадженні №57138318 дотримано всіх вимог Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

Представники позивача та відповідача 22.10.2018 р. в судовому засіданні подали заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання, призначене на 22.10.2018 р. не з'явилася, при цьому була належним чином повідомлена про дату, час і місце цього засідання, причини неявки не повідомила.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.9 ст.205 КАС України).

Враховуючи указані положення КАС України, клопотання представників позивача та відповідача, зважаючи на неявку без поважних причин в судове засідання третьої особи, яка була належним чином повідомлена про дату, час і місце цього засідання, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області 03.05.2018р. на підставі акту інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 06.04.2018р. №ЧВ-199/18/422/АВ винесено постанову №ЧВ-199/18/422/АВ/П/ТД-ФС/069 від 03.05.2018р., якою на останню накладено штраф у розмірі 558450,00грн. (а.с.59-61). Згідно змісту вказаної постанови: така набрала законної сили 03.05.2018 р.; може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення або з дня залишення скарги або протесту на постанову без задоволення; строк пред'явлення постанови до виконання до 03.08.2018 р.; може бути оскаржена у судовому порядку.

В провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправної та скасування постанови від 03.05.2018р. Ухвалою суду від 27.06.2018р. відкрито провадження у справі №824/524/18-а за указаним позовом (суддя В.К. Левицький) (а.с.13).

11.07.2018 р. ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області направило Чернівецькому міському відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області заяву про примусове виконання постанови про накладення штрафу, до якої додано постанову від 03.05.2018 р. (а.с.59-61). Зазначена заява вручена адресату 23.07.2018р. за довіреністю (а.с.27).

04.09.2018р. заява про примусове виконання постанови згідно штампу вхідної кореспонденції зареєстрована Другим відділом державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (а.с.59).

05.09.2018р. державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області за наслідками розгляду заяви стягувача про примусове виконання рішення, відкрито виконавче провадження №57138318 з виконання постанови ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області від 03.05.2018 р. (а.с.62 на звороті).

Відповідачем 05.09.2018 р. листом №19130/4 направлено позивачу оскаржувану постанову до виконання (а.с.62).

Крім того, державним виконавцем в ході виконавчого провадження №57138318 здійснені дії щодо розшуку майна боржника та 05.09.2018 р. прийнято постанову про арешт нерухомого майна боржника (а.с. 63-64), 14.09.2018р. - накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику (а.с.77), 16.09.2018р. - накладено арешт на кошти боржника (а.с.82).

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження №57138318 та постанову про відкриття указаного виконавчого провадження, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Поняття виконавчого провадження, його засади, порядок та строки здійснення примусового виконання рішень врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі - Закон №1404).

Частиною 1 статті третьою Закону №1404 визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, де серед іншого у п.7 передбачено рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Судом встановлено, що виконавче провадження №57138318 відкрито на підставі постанови ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу від 03.05.2018 р. В свою чергу, ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області наклало штраф на позивача на підставі ч.2 ст.265 КЗпП України.

Так, частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено відповідальність у вигляді штрафу юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.

В свою чергу, механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (далі - Порядок).

У відповідності до пункту 2 указаного Порядку штраф може бути накладено, серед інших, начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками на підставі, зокрема, акту про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади.

За змістом пункту 10 та абзацу 3 пункту 11 Порядку постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку. Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України).

Таким чином, постанова ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області від 03.05.2018р. в силу ст.3 Закону №1404 є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню.

Згідно з вимогами до виконавчого документа, закріпленими у ч.1 ст.4 Закону №1404, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред’явлення рішення до виконання.

З дослідженої в судовому засіданні постанови ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області від 03.05.2018 року видно, що вона повністю відповідає вимогам, які пред'являються до виконавчих документів, зазначених у частині 1 статті 4 Закону №1404.

Частиною 4 статті 4 Закону №1404 передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач серед іншого посилався на наявність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, зокрема, у зв'язку із не набранням законної сили, оскільки постанова оскаржена у судовому порядку, про що не зазначено у заяві від 11.07.2018р.

Таке твердження позивача є необґрунтованим, оскільки у відповідності до змісту ст.4 Закону №1404 вимога щодо зазначення про набрання законної сили виконавчим документом стосується виконавчого документу, а не заяви про примусове виконання рішення.

Так, у поданому ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області виконавчому документі (постанові від 03.05.2018р.) вказано, що постанова набрала законної сили 03.05.2018 р., крім того вказано, що вона може бути оскаржена в судовому порядку.

В провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду дійсно знаходиться справа №824/524/18-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ЧВ-199/18/422/АВ/П/ТД-ФС/069 від 03.05.2018 р. Тобто оскаржується постанова, яка є виконавчим документом у виконавчому провадженні №57138318.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що у відповідності до ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

В ході розгляду справи було з'ясовано та не заперечувалося представником позивача, що у адміністративній справі №824/524/18-а на було заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, а відтак такі заходи судом не вживалися.

За таких обставин, суд вважає, що у відповідача не було підстав для повернення виконавчого документа, оскільки постанова від 03.05.2018р. є такою, що набрала законної сили.

Примусове виконання рішень в силу ч.1 ст.5 Закону № 1404 покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У відповідності до ч.1 ст.12 Закону №1404 виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частиною 1 статті 13 Закону №1404 встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому, постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом (ч.5 ст.13 Закону № 1404).

Згідно з ч.1 ст.24 Закону №1404 виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

За змістом п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до приписів ч.5 ст.26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Наказом Міністерства юстиції України від 04.08.2017 № 2492/5 Чернівецький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області реорганізовано шляхом поділу на Перший відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, Другий відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області та Третій відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області. Правонаступником Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області є Перший відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

З матеріалів справи видно, що заяву про примусове виконання постанови про накладення штрафу та безпосередньо виконавчий документ направлено стягувачем 11.07.2018 р. Чернівецькому міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (58000, Чернівецька область, м.Чернівці, вул.Руська, 183). Даний факт підтверджується інформацією з офіційного сайту "Укрпошта" (https://ukrposhta.ua/), зокрема вказано, що поштове відправлення за реєстраційним номером 5800301407682 вручено адресату 23.07.2018р. за довіреністю.

Вказане свідчить про те, що стягувачем дотримано тримісячний строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, визначений в ч.1 ст.12 Закону № 1404-VIII.

Водночас, з повідомлених відповідачем у судовому засіданні обставин судом з"ясовано, що заява ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області разом з постановою про накладення штрафу спершу надійшла до Першого відділу виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області та, як підтверджує штамп вхідної кореспонденції, 04.09.2018 р. передано за підвідомчістю Другому відділу виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

Також судом встановлено, що заява третьої особи про примусове виконання постанови про накладення штрафу від 11.07.2018 р. зареєстрована відповідачем 04.09.2018р., відкрито виконавче провадження - 05.09.2018р., тобто у відповідності до вимог ст.26 Закону №1404.

За таких обставин, суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для повернення виконавчого документа стягувачу з підстав пред'явлення виконавчого документа не за місцем виконання або не за підвідомчістю, оскільки боржник ОСОБА_1 зареєстрована на території, підвідомчій Другому відділу державної виконавчої служби міста Чернівців. Тобто, відповідачем отримано виконавчий документ, який йому підвідомчий саме йому.

Отже, суд зазначає, що третьою особою в межах тримісячного строку пред"явлено до виконання виконавчий документ, а відповідачем у відповідності до вимог ст.26 Закону №1404 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи те, що статтею 4 Закону №1404 встановлено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, судом встановлено, що відповідачем у зв'язку із відсутністю указаних вище підстав правомірно прийнято до виконання постанову №ЧВ-199/18/422/АВ/П/ТД-ФС/069 від 03.05.2018р. та відкрито виконавче провадження №57138318.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно з абз.3 ч.5 ст.13 Закону №1404 порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Таким чином, суд вважає, що реорганізація відповідача не може бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №57138318 від 05.09.2018 р., адже це може призвести до порушення прав стягувача на виконання рішення, що набрало законної сили, яке пред"явлено ним до виконання у встановлений законом строк.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень, закріплених в ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Заслухавши вступне слово учасників справи, з’ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, проаналізувавши викладені норми чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач як суб’єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним рішення, а відтак в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Враховуючи положення ст.139 КАС України, у зв"язку з відмовою в задоволенні позову суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, вул. Буковинська, 33-а, м. Чернівці, 58003);

Відповідач: Другий відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 41659896, вул.Руська, 183, м.Чернівці, 58023);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 Держпраці у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39888333, вул. Зелена, 3, м.Чернівці, 58003).

Суддя В.О. Кушнір