Рішення № 77420317, 17.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2758/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Курпіта П.І., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом ОСОБА_1,до Червоноградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України, представник – ОСОБА_2про стягнення одноразової грошової допомоги та компенсації за затримку розрахунку при звільненні

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Червоноградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України, із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив стягнути одноразову грошову допомогу та компенсацію за затримку розрахунку при звільненні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача 02.02.2018 року звільнено зі служби.14.04.2018 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про виплату одноразової грошової допомоги.

30.05.2018 року отримав письмову відповідь про те, що виплату грошового утримання було повністю призупинено, чим порушено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні з органів ДФС.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач зазначає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, надала суду докази та пояснення, просила позовні вимоги задоволити повністю.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що середній заробіток працівників податкової міліції обчислюється відповідно до Методичних рекомендацій з питань грошового забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції, згідно яких особам начальницького складу які звільняються з органів ДФС, у встановлених законодавством випадках виплачується грошова допомога у відповідному відсотку місячного грошового забезпечення в порядку передбаченому законодавством. При цьому до розрахунку включається грошове забезпечення (без урахування премії та виплат одноразового характеру), виплачене у місяці настання події, з урахуванням премії, виплаченої у місяці, що передує події.

Оскільки позивач був відсторонений від займаної посади в цей період, тому відповідачем правомірно відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги.

Щодо виплати компенсації за затримку розрахунку при звільненні відповідач зазначає, що невиплата звільненому працівнику належних йому виплат є триваючим порушенням, відповідно розрахувати суму компенсації можливо лише у випадку дати фактичного розрахунку. Відповідно підстав для розрахунку компенсації на даний час немає, оскільки на час розгляду справи, позивачу не виплачені всі належні йому суми.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила повністю, надала суду докази та пояснення, просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що 02.07.2018 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін, 03.09.2018 року вирішено розгляд даної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Судом встановлені наступні обставини:

02.02.2018 року ГУ ДФС у Львівській області наказом за № 52-о «Про звільнення ОСОБА_1І.» вирішено звільнити з податкової міліції у запас Збройних Сил України із постановкою на військовий облік за п. 64 п.п. «ж» (за власним бажанням) – майора податкової міліції ОСОБА_1 (М-236786) старшого оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Червоноградської ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області, 02.02.2018 року, виплативши компенсацію за невикористану відпустку за 2018 рік у кількості 2 доби та одноразову грошову допомогу відповідно до п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393, із змінами та доповненнями по вислузі років: 10 років 09 місяців 11 днів.

Вислуга років на день звільнення у календарному обчислені становить 10 років 09 місяців 11 днів.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає що має право на стягнення одноразової грошової допомоги та компенсації за затримку розрахунку при звільненні.

Вказані обставини, та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Докази надані позивачем до позовної заяви, судом враховуються частково, оскільки такі є підставою лише для стягнення одноразової грошової допомоги.

Судом частково враховуються аргументи наведені позивачем щодо стягнення одноразової грошової допомоги, оскільки згідно п. 10 Постанови КМ України від 17 липня 1992 р. N 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно згаданого вище наказу «Про звільнення ОСОБА_1І.», крім звільнення вирішено виплативши позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393, із змінами та доповненнями по вислузі років: 10 років 09 місяців 11 днів.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

З наявних в матеріалах справи вбачається, що спору в розмірі одноразової грошової допомоги немає, оскільки як позивачем так і відповідачем подано суду документи згідно яких місячне грошового забезпечення позивача складало 4981,80 грн.

Відповідно стягненню підлягають 12454,50 грн. (розрахунок: 4981,80 х 10 (років) х 0,25% = 12454,50 )

З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача в цій частині, оскільки не спростовують правильність застосування вказаних вимог закону, відтак в цій частині позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні суд зазначає наступне:

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В цій частині позовних вимог суд зазначає, що позовні вимоги позивача про стягнення компенсації за затримку розрахунку по суті є передчасним, оскільки такий можливо розрахувати лише відповідно до умов вказаної норми, тобто за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Про те, що на час розгляду даної справи розрахунок з позивачем не проведений, сторони у справі не заперечують, відтак в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки такі є передчасними.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Норми права, які застосував суд, наступні:

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, прийнятий Постановою КМ України від 17 липня 1992 р. N 393, ст. ст. 116, 117 КЗпП України.

Мотиви застосування вказаних норм наступні: зазначені норми встановлюють підстави та порядок вирішення питань про стягнення одноразової грошової допомоги та компенсації за затримку розрахунку при звільненні.

Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував:

Методичні рекомендації з питань грошового забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції.

Мотиви їх не застосування наступні: згадані вище Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, ст. ст. 116, 117 КЗпП України, мають вищу юридичну силу ніж Методичні рекомендації затверджені наказом ДВС України.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (79052, м. Львів, вул. Мундяк, 8/49) до Червоноградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України (80100, Львівська область, м. Червоноград, площа Соборна, 3) про стягнення одноразової грошової допомоги та компенсації за затримку розрахунку при звільненні -задоволити частково.

Стягнути з Червоноградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код 316810677, м. Львів, вул. Мундяк, 8/49) одноразову грошову допомогу в сумі 12454,50 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 26.10.2018 року.

Суддя Гавдик З.В.