Рішення № 77420308, 16.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2397/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БК АЛЬТБУД» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «БК АЛЬТБУД» (далі – позивач, ТОВ «БК АЛЬТБУД») до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач, ДФС України) з вимогами:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 615210/41112412 від 20.03.2018, яким товариству з обмеженою відповідальністю «БК АЛЬТБУД» відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 24.11.2017;

-зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «БК АЛЬТБУД» № 4 від 24.11.2017, вказавши строк її реєстрації 14.12.2017. Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 24.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, позивач покликається на те, що оскаржуване рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної ТОВ «БК АЛЬТБУД» № 4 від 24.11.2017 не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Водночас позивач стверджує, що відповідач не мав правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної № 4 від 24.11.2017, оскільки ТОВ «БК АЛЬТБУД» склало податкову накладну за результатом реальної господарської операції, об’єктом якої є реальний товар, а сама господарська операція здійснена із дотриманням норм чинного законодавства, крім цього позивачем у встановленому пп.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПК України) порядку подано відповідачеві пояснення та копії документів достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 14.06.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі.

30.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив такі задовольнити, посилаючись на доводи позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити. У своїх поясненнях та поданому письмовому відзиві представник відповідача, зокрема, покликається на те, що позовні вимоги не враховують всіх обставин справи та не базуються на нормах чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також з’ясувавши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив, перевіривши їх доказами, судом встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК АЛЬТБУД» здійснює господарську діяльність у сфері будівельних та монтажних робіт відповідно до ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України №7-Л від 15.02.2017 року.

Основними видами діяльності ТОВ «БК АЛЬТБУД» є:

-монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування;

-інші роботи із завершення будівництва;

-будівництво житлових і нежитлових будівель;

-оптова торгівля залізничними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям для нього;

-інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;

-діяльність у сфері інжирінгу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2017 ТОВ «БК АЛЬТБУД» (субпідрядник за договором) та ТОВ «Львівська теплоенергетична компанія» (підрядник за договором) уклали договір субпідряду № 24.11.2017 БМР-ЛТЕК (далі – Договір) (а.с. 35-37). Згідно з п.1.1 предметом Договору є: реконструкція будівель та систем теплопостачання спортивно-культурного комплексу Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою ім.Героїв Крут по вул.Пасічній, 68 у м.Львові, з метою енергозбереження (далі- роботи). Підрядник приймає виконані роботи та повністю оплачує їх у визначені строки та терміни. Відповідно до п.3.2 цього Договору субпідрядник зобов’язний приступити до виконання робіт протягом 2 (трьох) робочих днів з моменту отримання авансового платежу у розмірі 50% від вартості договору. Пунктом 9.6 Договору визначено, що підрядник здійснює платежі частинами.

Згідно з додатком до Договору (а.с.38), сторонами погодили величину договірної ціни за Договором у розмірі 900 821, 85 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 141 від 24.11.2017 (а.с.39) підрядник перерахував ТОВ «БК АЛЬТБУД» 550 000 грн.

ТОВ «БК АЛЬТБУД» було складено податкову накладну № 4 від 24.11.2017 на суму 550 000 грн. (а.с. 12) та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманою квитанцією від 14.12.2017 (а.с. 13), податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено. Повідомлено, що ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43:22. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Позивач направив направлено в електронному вигляді до ДФС повідомлення № 4 від 13.03.2018 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відновленим ПН/РК з наданням окремих пояснень (а.с. 14-16).

Разом з вказаним повідомленням позивач направив на адресу ДФС договір субпідряду з додатком, платіжне доручення, виписку, витяги з ЄДРПОУ та з реєстру ПДВ, ліцензію, а також опис діяльності ТОВ «БК АЛЬТБУД» (а.с.17-32).

Також позивач скерував Таблицю даних платника податку (а.с. 32), яка згідно з квитанцією №1 (а.с.33) доставлена до ДФС України, однак не прийнята у зв’язку з закінченням дії форми.

Рішенням комісії ДФС № 615210/41112412 від 20.03.2018 (а.с.34) було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 24.11.2017. Підставою для відмови зазначено: «Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».

Рішення комісії ДФС № 615210/41112412 від 20.03.2018 позивач оскаржив до Державної фіскальної служби України (а.с.48-51).

Рішення комісії з питань розгляду скарг ДФС України № 32656/41112412 від 05.04.2018 (а.с.52) у задоволенні скарги відмовлено, а рішення комісії ДФС залишено без змін.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, суд виходить з наступного.

ПК України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

У силу положення п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна – електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст.192 та п. 201.10 ст. 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить пп. 201.16.1 п. 201.16 ст.201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту квитанції від 14.12.2017 (а.с. 13) контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567.

Зокрема, вказано, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.22, на підставі чого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено норми пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України. Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у квитанції від 14.12.2017 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567. Натомість, пп. 201.16.1. п. 201.16 ст.201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Так, п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить у собі визначення двох різних критеріїв. Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп. 215.3.1 та 215.3.2 п.215.3 ст. 215 розділу VI ПК України стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

З наведеного положення слідує, що фіскальний орган був зобов'язаний у квитанції чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567.

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у повідомленні конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі №567 «Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Вичерпний перелік документів).

Так, відповідно до п.1 Вичерпного переліку документів Наказу №567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Також, зі змісту квитанції від 14.12.2017 по податковій накладній №4 від 24.11.2017 видно, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, фіскальним органом, в порушення пп. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (п. 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (п. 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190), яка діяла на момент прийняття спірного рішення, установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

-ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Судом встановлено, що у порядку визначеному пп.201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), позивачем були надані копії документів та пояснення для направлення для Комісії ДФС України.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу ДФС договір субпідряду № 24.11.17 БМР-ЛТЕК від 24.11.2017 з додатком, платіжне доручення № 141 від 24.11.2017, виписку, витяги з ЄДРПОУ та з реєстру ПДВ, ліцензію, а також опис діяльності ТОВ «БК АЛЬТБУД» (а.с.17-32).

На підтвердження подання вищезазначених документів ТОВ «БК АЛЬТБУД» отримало квитанцій (а.с.15, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30) про те, що документи доставлені до ДФС України 13.03.2018 та збережені на центральному рівні.

Крім цього, позивач скерував Таблицю даних платника податку (а.с. 32), яка згідно з квитанцією №1 (а.с.33) доставлена до ДФС України, однак не прийнята у зв’язку з закінченням дії форми.

Однак, комісія Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на надання відповідних документів, прийняла оскаржуване рішення, яким відмовила в реєстрації податкової накладної № 4 від 24.11.2017

При цьому в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Суд зауважує, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач надав контролюючому органу всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за спірною накладною, суд доходить переконання, що відповідач не мав правових підстав для відмови ТзОВ «БК АЛЬТБУД» у реєстрації податкової накладної № 4 від 24.11.2017.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії ДФС України ДФС № 615210/41112412 від 20.03.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної ПП «БК АЛЬТБУД» № 4 від 24.11.2017в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте не у спосіб визначений законом, а отже, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «БК АЛЬТБУД» № 4 від 24.11.2017, вказавши строк її реєстрації 14.12.2017, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ч.ч. 3,4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача – суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 3 1246 від 29.12. 2010, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин, суд вважає, що належним та ефективним способом порушених прав позивача буде зобов’язати відповідача ДФС України зареєструвати у день надходження податкову накладну позивача № 4 від 24.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У силу ч.4 ст.242 КАС України, судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 72 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, всупереч обов'язку доказування, закріпленому у ст.77 КАС України, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено тих обставин, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, за результатами системного аналізу приписів зазначеного законодавства у взаємозв’язку з обставинами даної справи, керуючись ст. 245 КАС України (повноваження суду при вирішенні справи), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 615210/41112412 від 20.03.2018, яким товариству з обмеженою відповідальністю «БК АЛЬТБУД» відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 24.11.2017.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «БК АЛЬТБУД» № 4 від 24.11.2017, вказавши строк її реєстрації 14.12.2017.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, пл.Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань 3524 (три тисячі п’ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БК АЛЬТБУД” (79066, м.Львів, вул.Пасічна, 167, код ЄДРПОУ 41112412).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2018.

Суддя В.М. Сакалош