Рішення № 77420267, 16.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2819/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року м. Львів

13 год. 04 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представниці позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Компанія МОЛЬФАР» (79054, м. Львів, вул. Шеремети, 30) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії, -

у с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Компанія МОЛЬФАР» (далі – позивач, ПП «Компанія МОЛЬФАР») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач, ДФС України) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 551736/40399229 від 09.01.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 58 від 30.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов’язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану податкову накладну № 58 від 30.10.2017.

В обґрунтування позову зазначено, що критерій, який визначений відповідачем у квитанції від 29.12.2017 як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД у п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, не передбачений. Крім цього, всупереч вимогам п.п. “в” п. 201.16.1 ст. 201 ПК України у рішенні № 551736/40399229 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.01.2018, відповідачем не визначено вичерпного переліку документів, надання якого дало б позивачеві можливість реєстрації податкової накладної. Покликання на вказану підставу на переконання позивача, в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, які подавалися, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та свідчить про протиправність відповідного рішення. Оскільки позивачем надано усі належні первинні документи, застережень до яких не висловлено, контролюючим органом без наявних на те підстав не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 58 від 30.10.2017, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 30.07.2018 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а ухвалою суду від 13.09.2018 – закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представниця позивача позовні вимоги підтримала повністю, з підстав, викладених у позовній заяві, додаткових поясненнях до позову за вх. № 30009 від 24.09.2018, просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.48-50). Зазначив, що оскаржуване рішення №551736/40399229 від 09.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №58 від 30.10.2017р., прийняте Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Як свідчать обставини справи, на електронну адресу позивача надійшла квитанція про призупинення реєстрацію податкової накладної, у зв'язку з невідповідністю таких п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки відповідає Критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення ПН/РК, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних» та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів. Згідно з інформацією наведеною у Квитанції №1 від 30.11.2017р., комісією ДФС України прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 58 від 30.10.2017, у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та податкової накладної прямо залежить від критерію оцінки ступеня ризиків. Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 190 від 29.03.2017 визначено підстави для прийняття Комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а саме: ненадання платником податків письмових пояснень стосовно підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п. 201.16 ст. 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. У зв'язку з наведеним, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав вступне слово представників сторін, з’ясував фактичні обставини та відповідні їм правовідносини та встановив таке.

ПП «Компанія МОЛЬФАР» зареєстроване як юридична особа 05.04.2016; ідентифікаційний код юридичної особи: 40399229; місцезнаходження юридичної особи - 79054, Львівська обл., місто Львів вул. Шеремети, будинок 30; основним видом діяльності підприємства за КВЕД є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.24-25).

ПАТ «Пирятинський сирзавод» (постачальник) та позивач (покупець) уклали Договір №78/01-1 поставки продукції з додатковими зобов'язаннями дистриб’юції від 08.12.2016 (а.с.16-21, 22), відповідно до якого на умовах цього договору постачальник зобов’язується передати у власність покупцю в обумовлені цим договором терміни, продукцію, а саме: молочні продукти – згідно Специфікації, а покупець – прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 7.6 договору № 78/01-1, факт надання відповідних послуг з боку Покупця засвідчується актами приймання - передачі послуг. Обсяг, а також загальна вартість послуг, що були надані Покупцем Постачальнику протягом відповідного періоду, вказуються Сторонами у актах приймання-передачі наданих послуг.

Факт надання Покупцем маркетингових послуг за Договором №78/01-1 поставки продукції із додатковими зобов'язаннями дистриб'юції від 08.12.2016 року підтверджено актом № ОУ-0000027 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2017р., відповідно до якого покупцем нараховано бонус у розмірі 2% від базової ціни поставленого товару (а.с.23).

30.11.2017 року ПП «Компанія Мольфар» виписало ТОВ «Пирятинський сирзавод» податкову накладну № 58 на загальну суму в т.ч. ПДВ 9564,78 грн. та надіслало її засобами електронного зв'язку до органів ДФС для відповідної реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманою квитанцією від 13.12.2017 р. № 1, реєстраційний номер документу: НОМЕР_1 органами ДФС зазначено, що виявлено помилки: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3811,6307,7323,7326,8539,8544,9603. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу». Реєстрацію цієї податкової накладної зупинено (а.с.11).

29.12.2017 року позивачем скеровано ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено № 1 (а.с.12). До зазначеного повідомлення позивачем долучено всі копії документів, якими підтверджуються реальність та правомірність здійснення даної господарської операції, а саме: копію договору поставки № 78/01-16 від 08.12.2016 року, додаткову угоду до вищевказаного договору № 1, акт № ОУ-0000027 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2017, що підтверджується квитанцією № 1 про збереження документів на центральному рівні від 29.12.2017 (а.с.13).

09.01.2018 рішенням комісії Державної фіскальної служби України № 551736/40399229 відмовлено в реєстрації податкової накладної ПП «Компанія МОЛЬФАР» №58 від 30.11.2017, із зазначенням причини відмови: надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Прийняте рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку (а.с.14-15).

Позивач не погоджуючись із цим рішенням, вважаючи його протиправним та такими, що підлягає скасуванню, звернувся із цим позовом до суду для відновлення своїх порушених прав.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Податковий кодекс України (далі – ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Складення та підписання ПП «Компанія Мольфар» та ТОВ «Пирятинський сирзавод» акту № ОУ-0000027 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2017р. є першою подією, а отже, саме цей момент є датою виникнення податкових зобов’язань з постачання послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

В розумінні пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку № 1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливе зупинення їх реєстрації.

Зі змісту квитанції № 1 за податковою накладною № 58 від 30.10.2017 контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017.

Зокрема, вказано, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:43.22, на підставі чого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Щодо вказаного, суд вважає за необхідне вказати на таке.

Пункт 6 наказу Мінфіну України № 567 від 13.06.2017, яким затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Критерії ) містить у собі визначення двох різних критеріїв.

Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У пункті 1 Вичерпного переліку документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Перелік), наведено вичерпний перелік документів, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 567від 13.06.2017 (далі Критерії), а саме:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Разом з тим, відповідно до цих же ж квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього Наказу.

Суд звертає увагу, що підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, позивачем виписано податкову накладну № 58 від 30.10.2017 у зв'язку з наданням послуг контрагенту ТОВ «Пирятинський сирзавод» та, на підтвердження реальності здійснення господарської операції та наявності підстав для складення податкової накладної № 58 від 30.10.2017 відповідачу скеровано документи, що підтверджують дану операцію. Факт одержання цих документів в судовому засідання не заперечувався.

Крім того, Представниця позивача пояснила, що позивачем надавались послуги по Договору №78/01-1 поставки продукції із додатковими зобов'язаннями дистриб’юції від 08.12.2016 року та виписувались податкові накладні ТОВ «Пирятинський сирзавод» на бонус в розмірі 2% від вартості поставленого Товару, починаючи з моменту укладення Договору №78/01-1 поставки продукції із додатковими зобов'язаннями дистриб’юції від 08.12.2016 року. На підтвердження цих даних позивачем було долучено податкові накладні ПП «Компанія Мольфар» № 68 від 31.10.2017року та № 40 від 31.12.2017 року, які були прийняті контролюючим органом без жодних запитань та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, комісія Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на надання відповідних документів та висновків, прийняла оскаржуване рішення, яким відмовила в реєстрації податкової накладної № 58 від 30.11.2017.

Щодо необхідності надання та/або Таблиці даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу № 567 від 13.06.2017 суд зазначає таке.

На переконання суду, формулювання фіскальним органом у Квитанції № 1 від 13.12.2017 реєстраційний номер документу: НОМЕР_1 вимог про надання «та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу» (тобто Наказу № 567), є нечітким та незрозумілим, зокрема, для платника податків.

Наказ № 567 від 13.06.2017, на який покликається відповідач, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 та містить у собі пункт 4 наступного змісту: «Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п’ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки».

Однак, Критерії оцінки ступеня ризиків Наказу № 567 містять пункт 4 наступного змісту: «Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою».

Разом з тим, Вичерпний перелік документів Наказу № 567 взагалі не містить пункту 4.

Отже, враховуючи позицію фіскального органу щодо необхідності надання платником податків переліку документів та/або Таблиці даних, йому необхідно б було чітко зазначати, що пункт 4 відноситься до Критеріїв оцінки ризиків Наказу № 567.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» № 190 від 29.03.2017 (далі Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу, що платником податку надано і письмові пояснення і копії документів, відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Окремо суд зазначає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної не містить конкретних мотивів щодо причин та підстав прийняття такого, а лише містить загальну фразу про те, що причиною неприйняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, в рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Не вказано яка саме з наведених причин стала підставою для прийняття оскаржуваної відмови.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 58 від 30.11.2017.

Аналогічну правову позицію висловив і Вищий адміністративний суд України у постанові від 15.07.2015 (справа № К/800/62702/14) та в ухвалі від 16.03.2016 (справа № К/800/63884/14).

Оцінюючи оскаржуване рішення від 09.01.2018, суд також керується нормами ч. 2 ст. 2 КАС України, в силу яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи оскаржувані рішення від 08.12.2017, суд вважає, що такі не відповідають цим критеріям, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про необхідність реєстрації податкової накладної № 58 від 30.10.2017, суд зазначає таке.

Згідно з приписами ч.ч. 3,4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача – суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача ДФС України зареєструвати податкові накладні № 58 від 30.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення.

З врахуванням викладеного, суд системно проаналізував положення чинного законодавства України, оцінив подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі судові витрати понесені позивачем у даній справі в вигляді судового збору в сумі 3524,00 грн., сплачений відповідно до платіжних доручень № 48391 від 26.06.2018 на суму 1762,00 грн. та № 48402 від 17.07.2018 на суму 1762,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України № 551736/40399229 від 09.01.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 58 від 30.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану податкову накладну № 58 від 30.10.2017.

4. Стягнути на користь приватного підприємства «Компанія МОЛЬФАР» (79054, м. Львів, вул. Шеремети, 30) за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3524,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.10.2018 року.

Суддя Качур Р.П.