Ухвала суду № 77419416, 26.10.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19741/18

н/п 2-з/640/236/18

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"26" жовтня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Чередник В.Є., за участю секретаря судового засідання Кочеткової М.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 (61085 м.Харків вул.. Самокіша б.17) – адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

23.10.2018 р. до Київського районного суду м.Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання договору про надання відновлювальної кредитної лінії та іпотечних договорів припиненими.

24.10.2018 р. представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, яка оплачена судовим збором та відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом: заборони відповідачу по справі ПАТ «укрсоцбанк», а також заборони будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо перереєстрації предмета іпотеки, а саме: житлового будинку літ. «А-2» площею 568, 2 кв.м. житловою площею 164, 2 кв.м та земельної ділянки площею 0, 1000 га по вул.. Самокіша ,17 у м.Харкові, на підставі Іпотечних договорів №830/27/14-4/48/8-116 та №830/27/14-4/48/8-117 від 02.04.2008 року.

При цьому, представник позивача посилається на те, що 23.10.2018 р. ОСОБА_1 подано позовну заяву до ПАТ «Укрсоцбанк», 3-тя особа - ОСОБА_3 про визнання Договору про надання відновлювальної кредитної лінії від 02.04.2008 р. №830/27/14-4/12/8-149 та зобов'язання за ним такими, що припиненими 19.08.2009 р., а також визнання іпотеки за Іпотечними договорами від 02.04.2008 р. №830/27/14-4/48/8-116, №830/27/14-4/48/8-117 - припиненою з 19.08.2009 р. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначено, що 02.04.2008 р. між АКБСЦ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого на теперішній час є ПАТ «Укрсоцбанк») та позивачем укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №830/27/14-4/12/8-149, відповідно до умов якого останній надано кредит з максимальним лімітом заборгованості 390 600, 00 (триста дев'яносто тисяч) доларів США зі сплатою 13% річних та комісій, з кінцевим терміном повернення 01.04.2023 р. (включно). Також, 02.04.2008 р. між відповідачем по справі та ОСОБА_3, що є 3-ою особою по справі, укладено Іпотечні договори №830/27/14-4/48/8-116 та №830/27/14-4/48/8-117, згідно з якими останнім, на забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором, передано в іпотеку належні йому на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями літ. «А-2» загальною площею 568, 2 кв.м, житловою площею 164, 2 кв.м та, відповідно, земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. СамокІша, 17 (колишня вул. 1-а Кільцева). 04.12.2009 р. на адресу ОСОБА_3 відповідачем по справі було направлено повідомлення за №11.4.2/96-5765 із зазначенням, що ОСОБА_1 не виконуються передбачені п. 3.3.7, 3.3.8 договору кредиту №830/27/14-4/12/8-149 від 02.08.2008 р. обов'язки в частині своєчасного погашення кредиту та відсотків з 20.05.2009 р. Також, у вказаному повідомленні зазначено, що станом на 30.11.2009 р. більш ніж на 50 днів порушені обов'язки встановлені п. 3.3.7, 3.3.8 договору кредиту, у зв'язку з чим ОСОБА_1 повинна була протягом дня відповідно до п. 3.3.4 достроково погасити Кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Представник заявника вважає, що у разі невжиття судом передбачених п. 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій відповідачу по справі, а також заборони іншим особам вчиняти дії щодо перереєстрації предмета іпотеки (житлового будинку літ. «А-2» площею 568, 2 кв.м, житловою площею 164, 2 кв.м та земельної ділянки площею 0,1000 га по вул. Самокіша, 17 у м. Харкові), іпотекодержателем яких за Іпотечними договорами від 02.04.2008 р. №830/27/14-4/48/8-116, №830/27/14-4/48/8-117 є відповідач по справі, ПАТ «Укрсоцбанк» чи інші особи матимуть реальну можливість безперешкодного вчинення дій, направлених на перереєстрацію переданого в іпотеку майна у будь-який спосіб, визначний ст. 33 Закону України «Про іпотеку» із подальшим укладання будь-яких правочинів (угод) щодо його відчуження іншим особам тощо. У разі вчинення відповідачем по справі, а також іншими особами дій, направлених на перереєстрацію права власності на об'єкти іпотеки за вказаним Іпотечними договорами, настануть реальні наслідки існування можливого утруднення чи взагалі неможливості виконання судового рішення, у разі прийняття судом рішення про задоволення позову. В свою чергу, невжиття заходів забезпечення позову у вказаний спосіб, може призвести до ускладнення чи зробить взагалі неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог та призвести до порушення охоронюваних законом прав та його інтересів ОСОБА_1 як позивача по справі.

Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову і, не вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.5,6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Судом встановлено, що відповідно до наданої представником заявника інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, житловий будинок з надвірними будівлями, адреса: Харківська обл.., м.Харків, вулиця Самокіша, будинок 17, номер РПВН:16555140 вже має обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, підставою якого є договір іпотеки, 02.04.2008, ПН ОСОБА_4; земельна ділянка, адреса: Харківська обл.., м.Харків, вулиця Самокіша, земельна ділянка 17 також має обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, підставою якого є договір іпотеки, 02.04.2008, ПН ОСОБА_4

Щодо посилань представника заявника на повідомлення стосовно того, що ОСОБА_1 не виконуються передбачені п. 3.3.7, 3.3.8 договору кредиту №830/27/14-4/12/8-149 від 02.08.2008 р. обов'язки, суд зазначає наступне.

Представником заявника долучено до заяви про забезпечення позову повідомлення Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» від 04.12.2009 р. №11.4.2/96-5765 про невиконання зобов’язань, згідно якого банк вимагав терміново погасити існуючу заборгованість, у разі невиконання цієї вимоги банком буде розпочато процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 листом на вих..№2052/02-24 від 15.09.2017 р. передано ОСОБА_1 заяву ПАТ «УКРСОЦБАНК», в якій банк повідомляє, що має право вимоги заборгованості по Кредитному договору, у разі невиконання якого банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки.

Однак, вказані вимоги датовані 2009 та 2017 роками.

Даних, щодо проведення ПАТ «УКРСОЦБАНК» будь-яких дій, спрямованих на звернення стягнення на предмет іпотеки на теперішній час, суду не надано.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що заява представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки вказане нерухоме майно є предметом договору іпотеки, укладеного між сторонами у справі та вже знаходиться під обтяженням, суду не надано доказів на підтвердження наміру відповідача перереєструвати вищевказане нерухоме майно, у зв'язку з чим представник заявника не навів достатніх підстав для необхідності застосування саме даного виду забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 149-153, 258, 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018

Суддя Чередник В.Є.