Постанова № 77416277, 22.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1805/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.

позивача - ОСОБА_1

представника позимвача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду та в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення, суддя Н.В. Савицька, Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 по справі № 818/1805/18

за позовом ОСОБА_4

до Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі – позивач, ОСОБА_4В.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі – відповідач, Сумське ОУПФУ Сумської обл.), в якому просила суд визнати протиправними дії Сумського ОУПФУ Сумської обл. щодо зміни індивідуального коефіцієнта заробітної плати ОСОБА_4, з якого нараховувалась пенсія, з 1,55226 на 1,26866, та зобов`язати Сумське ОУПФУ Сумської обл. поновити ОСОБА_4 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,55226 і здійснити з 01 жовтня 2017 року перерахунок пенсії згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій" від 20.10.2017 року за №2148-VІІ, виходячи з коефіцієнта 1,55226.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначила, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії у вересні 2008 року незаконно зменшив коефіцієнт заробітної плати, який був визначений відповідачем згідно вимог діючого на час попереднього перерахунку пенсії закону, тобто станом на квітень 2008 року, що призвело до неправомірного зменшення розміру коефіцієнту заробітної плати як складової для нарахування пенсії та звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також позивач зазначила, що про зменшення коефіцієнту заробітної плати вона дізналася з листа Сумського ОУПФУ Сумської обл. від 08.12.2017, а в вересні 2008 року писала заяву під диктовку працівників управління ПФУ в Сумській обл., змість якої їй ніхто не роз’яснив, хоча відповідач був зобов’язаний письмово ознайомити з новим розрахунком пенсії, тому заява була подана у передбачений законом строк.

Відповідач подав до суду відзив, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.

ОСОБА_4 з 22.06.1993 є пенсіонером, перебуває на обліку в Сумському ОУПФУ Сумської обл. і отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Страховий стаж позивача складає 51 рік 2 місяці 2 дні (зарахований по 31.03.2008, індивідуальний коефіцієнт стажу — 0,51 і 67), заробітна плата обчислена за період з 01.09.1994 по 31.08.1999 та з 01.07.2000 по 31.03.2008 - 4775,74 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати — 1,26866).

10.04.2008 ОСОБА_4 звернулась до територіального управління із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням лише страхового стажу, набутого після попереднього перерахунку, а від перерахунку по заробітній платі за цей період страхового стажу остання відмовилась.

За результатами такого перерахунку, проведеного з 01.04.2008, страховий стаж був зарахований по 31.03.2008 та склав 51 рік 2 дні.

У подальшому позивач 18.09.2008 подала заяву про проведення перерахунку розміру її пенсії як непрацюючій особі за стажем та з урахуванням заробітної плати за раніше наданими документами. При цьому, у вказаній заяві, ОСОБА_4 зазначила про те, що повідомлена про зниження коефіцієнта заробітної плати, що відбудеться у зв'язку із таким перерахунком.

За вищевказаною заявою територіальним управлінням Пенсійного фонду України був проведений перерахунок пенсії позивача з 01.10.2008, за результатами якого заробітна плата для обчислення пенсії була врахована за 60 календарних місяців: з 01.09.1994 по 31.08.1999 та за періоди страхового стажу з 01.07.2000 по 31.03.2008. Індивідуальний коефіцієнт заробітку склав 1,26866. Для визначення середньомісячного заробітку був застосований показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік, 1197,91 грн. Середньомісячний заробіток склав 1519,74 грн.

24.11.2017 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, на яку 08.12.2017 отримала відповідь про те, що з 01.10.2017 розмір її пенсії становить 2960,15 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості.

Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

З заяви ОСОБА_4 від 18.09.2008 слідує, що перерахунок пенсії позивачу був проведений лише по заробітній платі, оскільки підстави для проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу з квітня по серпень 2008 року були відсутні, так як після попереднього перерахунку пенсії (після 01.04.2008) позивач не набула 24 місяців страхового стажу та не пройшло два роки, як це передбачено ч.4 статті 42 Закону № 1058-IV.

Враховуючи вищезазначені обставин, а також приписи ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем правомірно було проведено перерахунок пенсії позивачу за її заявою із урахуванням лише заробітної плати.

Посилання в апеляційній скарзі на звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, колегія суддів вважає, необґрунтованими, оскільки при проведенні перерахунку пенсії позивача за її заявою розмір пенсії не зменшився, що підтверджується наданою відповідачем довідкою станом на 01.04.2008, відповідно до якої розмір пенсії ОСОБА_4 складав - 1029, 09 грн, 11.09.2008 - 1132,38 грн, а з 01.10.2017 - 2960,15 грн (а.с.96).

Доводи апеляційної скарги про те, що про порушення своїх прав позивач дізналася з листа Сумського ОУПФУ Сумської обл. від 08.12.2017, а в вересні 2008 року позивач писала заяву під диктовку працівників управління ПФУ в Сумській обл., зміст якої їй ніхто не роз’яснив, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, враховуючи, що про виплату пенсії, яка є щомісячним платежем, із коефіцієнтом заробітної плати 1,26866 позивач мала дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення .

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 3 липня 2018 року по справі № 818/1805/18 за позовом ОСОБА_4 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_5Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 26.10.2018