Рішення № 77415847, 16.10.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018м. ДніпроСправа № 904/2513/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Гриценко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "УМК", м. Дніпро

про стягнення заборгованості із плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод у комунальну каналізаційну мережу міста у розмірі 156 423 грн. 22 коп.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1В, дов. №26/11-14 від 02.01.2018, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "УМК" заборгованість із плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод у комунальну каналізаційну мережу міста у періоди з липня по вересень 2016, з листопада 2016 по січень 2017, з березня по травень 2017 у загальному розмірі 181 423 грн. 22 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства та умов договору про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення від 21.11.2016 № 10767, укладеного між сторонами.

Ухвалою господарського суду від 18.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 10.07.2018.

У підготовчому засіданні 10.07.2018 оголошено перерву до 02.08.2018.

13.07.2018 на адресу господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів наявності у нього чинної ліцензії на здійснення діяльності з централізованого водопостачання ані на дату відбору проб, ані на дату звернення до суду із даним позовом. Крім того, в порушення п. 7.4 Правил № 129 спірним договором не погоджені місця та періодичність відбору (графіки) проб. Зауважує, що вимоги до БСК5, БСК повного та до забруднюючих речовин різняться та визначено у різних абзацах п. 4.2 Правил № 129, що є підтвердженням того, що БСК5 не відноситься до забруднюючих речовин. Таким чином, на думку відповідача, віднесення БСК5 до забруднюючих речовин суперечить вимогам чинного законодавства та нарахування плати за його перевищення є безпідставним. Зазначає, що внаслідок систематичного порушення позивачем вимог ДСТУ ISO 5667-10:2005 при відборі проб стічних вод, результати проведеного хімічного аналізу таких проб, зазначені в протоколах вимірювань показників складу та властивостей стічних вод від 05.09.2016, 13.01.2017 та 30.06.2017 не відображають реальний якісний та кількісний склад стічних вод та не можуть бути використані судом як докази забруднення підприємством стічних вод. Крім того, вказує, що в порушення вимог чинного законодавства позивачем не надано належних доказів вручення ТОВ ВКП "УМК" відповідних документів (протоколів, рахунків, акти звірки тощо). Просив суд відмовити в позові у повному обсязі.

26.07.2018 на адресу господарського суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в якій позивач на спростування заперечень відповідача зазначив, що ані укладеним між сторонами договором, ані Правилами № 129 не передбачено надання під час проведення відбору проб доказів наявності ліцензій на здійснення відповідного виду діяльності. Крім того, як вбачається з актів, відбір проводився з контрольних колодязів відповідача та вказані акти підписували представники відповідача без будь-яких зауважень з приводу місця проведення відбору проб. Вказані відбори 05.09.2016, 13.01.2017 та 10.05.2017 були позаплановими, у зв’язку із чим не потребували будь яких погоджень із відповідачем. Зауважує, що Додатком № 1 до Правил № 129 визначено допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах підприємств, серед яких БСК 5 (біологічне споживання кисню) є забруднюючою речовиною. Аналогічна позиція була відображена у Додатку 1 до Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, які були чинними на час проведення відборів 05.09.2016, 13.01.2017 та 10.05.2017. Стверджує, що під час відбору проб позивачем повністю дотримано вимог Національного стандарту України ДСТУ І8О 5667-10:2005 «Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод». Так, в примітках до актів складених за результатами відборів 05.09.2016, 13.01.2017 та 10.05.2017, зазначено тару, яка використовувалась саме відповідачем під час відбору проб. І з цього приводу акти не містять жодних зауважень; але у додатку до акту від 13.01.2017 містяться зауваження щодо сумки холодильника, що була використана для транспортування паралельних проб відповідачем. Крім того, зазначає, що на адресу відповідача своєчасно направлялися протоколи вимірювання показників складу і властивостей стічних вод, складені за результатами дослідження відібраних у відповідач проб у зазначені вище дати та розрахунки величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями, на підтвердження чого надав листи від 15.09.2016, 16.11.2016, 23.01.2017, 17.02.2017, 18.05.2017, 16.06.2017; рахунки на оплату плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод у комунальну каналізаційну мережу міста №9325 від 21.01.2017, № 28245 від 31.03.2017, № 56235 від 30.06.2017 позивач направив відповідачу супровідним листом №8350/26-14 від 20.07.17.

Ухвалою господарського суду від 02.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; у підготовчому засіданні оголошено перерву до 18.09.2018.

09.08.2018 позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій у зв’язку із частковою оплатою відповідачем рахунку № 56235 від 30.06.2017 на суму 25 000 грн. 00 коп., просив суд стягнути з відповідача заборгованість із плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод у комунальну каналізаційну мережу міста у сумі 156 423 грн. 22 коп.

17.09.2018 на адресу суду надійшла заява відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ТОВ «Омега», якому відповідач здає в оренду приміщення у торгівельному центрі «Appolo», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Титова, 36. Заява мотивована тим, що стічні води, з яких були здійснені проби відносились до господарської діяльності як відповідача, так і ТОВ «Омега».

17.09.2018 на адресу суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, в яких ТОВ ВКП «УМК» зазначило, що між сторонами були укладені наступні договори на надання послуг з центрального питного водопостачання та водовідведення: від 10.09.2013 № 10767 та від 21.11.2016 № 10767. Свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує посиланням на положення договору від 21.11.2016 № 10767. Але позивачем не виконані вимоги суду щодо надання додатків до договору на надання послуг з центрального питного водопостачання та водовідведення від 21.11.2016 № 10767, оскільки надані додатки до попереднього договору № 10767, укладеного між сторонами 10.09.2013. Крім того, позивачем не надано належних доказів направлення на адресу відповідача листів від 15.09.2016, 16.11.2016, 23.01.2017, 17.02.2017, 18.05.2017, 16.06.2017, на які позивач посилається у відповіді на відзив, а надана копія поштового чеку про направлення листа №8350/26-14 від 20.07.17 не чітка та не дає змоги ідентифікувати номер поштового відправлення. Вважає, що оскільки договір від 10.09.2013 № 10767 припинив свою дію 31.12.2016 та сторонами не продовжувався, а рахунок від 31.01.2017 № 9325 на суму 46 291 грн. 99 коп. за актом відбору проб стічних вод від 05.09.2016 наданий позивачем поза межами дії вказаного договору, ці вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, звертає увагу суду, що за результатами вимірювання паралельних проб, відібраних 05.09.2016, проведених незалежною лабораторією за зверненням відповідача, перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин за показниками жири та БСК5 не виявлені. До того ж вважає, що позивачем неправомірно розрахована плата за скид по факту повторного перевищення забруднюючих речових у пробах стічних вод, відібраних 13.01.2017, оскільки на час відбору діяв новий договір від 21.11.2016 № 10767, в межах якого таке порушення ОСОБА_2 зафіксоване вперше. Стверджує, що включення 26 554 грн. 72 коп. плати за скид вод із понаднормативним забрудненням за пробами стічних вод, відібраних 13.01.2017 з контрольного колодязю № 2, належного ТОВ «Омега», до рахунку відповідача є безпідставним, а позовні вимоги в цій частині необґрунтованими. Із посиланням на приписи ст. 250 ГК України заявив про пропуск позивачем строку позовної давності, у зв’язку із чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.09.2018 відмовлено у задоволенні заяви відповідач про залучення ТОВ «Омега» до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог; закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 04.10.2018.

У судовому засіданні 04.10.2018 оголошено перерву до 16.10.2018.

У судове засідання 16.10.2018 відповідач явку повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином у попередньому судовому засіданні.

У судовому засіданні 16.10.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2016 між Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (водоканал) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "УМК" (абонент) було укладено договір на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 10767 (далі - договір).

ОСОБА_2 зобов'язується надавати абоненту послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - послуги), а абонент зобов'язується оплачувати послуги в порядку і умовах, визначених договором та діючим законодавством (п. 2.1. договору).

Місцем надання послуг водоканалом абоненту є Точка розподілу, визначена сторонами в ОСОБА_3 визначення Точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж (Додаток №1 до договору) (п. 2.2. договору).

Об'єкти абонента, на які надаються послуги за договором, та їх адреси визначені в додатку № 2 до договору (п. 2.3. договору).

Режим надання послуг абоненту - безперебійно, за винятком випадків, визначених в пп. 6.1.4, 6.1.5 та 6.1.6 договору (п. 2.4. договору).

Надання послуг здійснюється водоканалом в межах добових, місячних та річних норм централізованого питного водопостачання - та водовідведення, які визначені відповідно до розрахунку об'ємів послуг (Додаток № 8 договору) (п. 3.1. договору).

Абонент на балансі якого знаходяться мережі водовідведення, несе відповідальність за порушення норм щодо кількості та концентрації шкідливих речовин в стічних водах, які скидають до вказаних мереж субабоненти, орендарі, суборендарі. Допустимі концентрації шкідливих речовин у Стічних водах встановлені рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради №1895 від 25.12.2012 "Про затвердження Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська" та наводяться в Додатку №4 Договору (п. 3.15. договору).

Згідно з п.3.16. договору нарахування проводяться по нормативу плати за очищення 1 куб.м Стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нл), обсягом скинутих понаднормативного забруднення Стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення Стічних вод та екологічного стану водойми.

Для визначення вмісту забруднень у Стічних водах використовуються як дані лабораторії ОСОБА_2, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі (п. 3.18. договору).

У п. 4.10. договору зазначено, що величина плати за скид Стічних вод у систему водовідведення ОСОБА_2 понаднормативними забрудненнями розраховується згідно Інструкції №37. ОСОБА_3 оплата здійснюється Абонентом не пізніше 10 днів з дати отримання листа-повідомлення рахунку.

Відповідно до п. 5.1. договору між ОСОБА_2 та Абонентом встановлюється межа відповідальності за стан і експлуатацію водопровідних мереж згідно Правил №190, відповідно до ОСОБА_3 визначення Точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж (Додаток №1 до Договору) та Генерального плану об’єкту в масштабі 1:500 з нанесенням на ньому водопровідною та каналізаційною мережами та випусками до каналізації ОСОБА_2.

ОСОБА_2 має право проводити технічні та профілактичні огляди водопровідних і каналізаційних мереж абонента, знімати контрольні показники приладів і засобів обліку на них та виявляти нераціональне використання води питної (п. 6.1.1. договору).

Згідно з п.6.1.2. договору водоканал має право складати акти з приписом щодо усунення порушень Абонентом вимог чинного законодавства у сфері водопостачання, водовідведення та умов Договору при їх виявленні з визначенням строку на їх усунення. Невиконання припису водоканала, що стосується порушень правил обліку Послуг, - є підставою для нарахувань згідно п.3.3. Правил №190.

Акт складається представником водоканалу і підписується його представником та представником абонента. Якщо абонент (його представник) відмовляється підписати такий акт, то він підписується представником водоканалу одноосібно, про що в акті робиться відповідний запис про таку відмову з зазначенням прізвища, посади представника абонента, який відмовився від підпису. У такому випадку акти обстежень, підписані представником водоканалу в односторонньому порядку, вважаються дійсними та є підставою для нарахувань об’ємів спожитих послуг.

Відповідно до п.7.2.5. договору абонент зобов’язаний забезпечити безперешкодний доступ до мереж, арматури, засобів обліку, розподільних систем та іншого обладнання водопостачання та водовідведення абонента представників водоканалу, за наявності в них відповідного посвідчення, для контролю за технічним станом, за рівнем споживання води питної, а також для виконання відключення і обмеження водопостачання та водовідведення; не перешкоджати здійсненню контролю інженерного обладнання в приміщеннях абонента.

Абонент зобов'язаний не перевищувати рівня вмісту забруднюючих речовин у Стічних водах та нести відповідальність за якісний склад стічних вод (п. 7.2.8. договору).

Плата за скид понаднормових забруднень стягується за весь об’єм стічних вод, скинутих абонентом протягом календарного місяця, коли було зафіксоване перевищення допустимої концентрації. У випадку повторного встановлення факту перевищення ДК забруднюючих речовин – три календарних місяця (місяця, у якому відібрана проба і було зафіксовано перевищення ДК, та двох попередніх) (п. 3.19. договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками, і в частині надання послуг діє до 21.11.2019р., а в частині їх оплати - до повного виконання (п. 9.1. договору).

21.11.2016 сторони підписали Додаткову угоду до договору (а.с. 151), в якій вирішили викласти абзац 2 п.9.1. договору в такій редакції: «З моменту набуття чинності договору будь-які діючі до цього моменту договори, угоди що укладені сторонами з правовідносин, що регулюються договором, втрачають чинність крім зобов’язань з оплати та Додатків № 1, № 3, № 8 до договору, які мають юридичну силу для сторін та є невід’ємною частиною договору № 10767 від 21.11.2016р.».

Сторонами підписано Додаток № 1 до договору № 10767 від 10.09.2013 «ОСОБА_3 визначення точки розподілу надання послуг та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж» (а.с.67), відповідно до якого границя каналізаційних мереж визначається: по вводу № 1 до К1 суш і К2 суш колектора діаметр 500; по вводу № 2: ЦСА.

Господарський суд зазначає, що відносини між сторонами до укладання спірного договору були врегульовані умовами договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 10767 від 10.09.2013 (т. 1 а.с. 117-133), строк дії якого визначений сторонами до 10.09.2016 без можливості автоматичної пролонгації.

Аналізом змісту умов договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 10767 від 10.09.2013 та договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 10767 від 21.11.2016 встановлена майже повна ідентичність їх умов (різниця складає редакцію п. 3.19 та новий договір доповнено п. п. 7.2.19, 8.5).

Таким чином, враховуючи умови Додаткової угоди від 21.11.2016 до договору, Додаток № 1 до договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 10767 від 10.09.2013 не втратив чинність.

Допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах сторони узгодили у Додатку № 4 до договору від 21.11.2016 (т.1 а.с. 146), який повністю відповідає змісту додатку № 4 до попереднього договору від 10.09.2013 (т. 1 а. с. 128).

Так, 05.09.2016 представниками позивача з метою здійснення контролю якості стічних вод здійснено відбір проб стічних вод відповідача за адресою вул. Титова, 36, м. Дніпро, про що складено ОСОБА_3 відбору проб стічних вод від 05.09.2016 (т. 1 а.с. 19). Акт містить примітку про відбір паралельних проб води для виконання аналізу у незалежній лабораторії: «проба «УМК» - тара скло 1шт, V=1л; тара пластик 1 шт V=2л; проба «Омега» - тара скло 2 шт V по 1 л; тара скло 2 шт V по 3 л». Акт підписано представником відповідача без зауважень. Відповідно до відмітки на ОСОБА_3 відбору проб стічних вод від 05.09.2016 представник відповідача копію зазначеного ОСОБА_3 отримав.

За результатами проведеного лабораторного аналізу позивачем виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах відповідача по показникам: жири та БСК -5, що підтверджується Протоколом вимірювання показників складу та властивостей стічних вод (т. 1, а.с. 20).

Позивач стверджує, що листом від 15.09.2016 № 6537/2414 повідомив відповідача про результати лабораторних досліджень та направив на адресу відповідача копію вказаного протоколу вимірювання показників складу та властивостей стічних вод (т. 1, а.с. 75).

У подальшому КП «Дніпроводоканал» проведено розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями за липень, серпень та вересень 2016 року на суму 46 291 грн. 99 коп. (т.1, а.с. 21) та виставлено рахунок № 9325 від 31.01.2017 (т.1, а.с. 22).

Крім того, позивач зазначає, що листом від 16.11.2016 № 8223/2414 повідомив відповідача про порушення Правил приймання стічних вод та направив розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням (т. 1, а.с. 76).

13.01.2017 представниками позивача з метою здійснення контролю якості стічних вод здійснено відбір проб стічних вод відповідача за адресою вул. Титова, 36, м. Дніпро, про що складено ОСОБА_3 відбору проб стічних вод від 13.01.2017 (т.1, а.с. 23). Акт підписано представником ОСОБА_2 із зауваженнями: «на підприємстві ТОВ ВКП «УМК» було порушено правила відбору паралельних проб, а саме транспортування проб без сумки з хладагентами», про що зазначено у додатку № 1 до ОСОБА_3 від 13.01.2017 (т.1, а.с. 24).

За результатами проведеного позивачем лабораторного аналізу виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин по показникам: завислі речовини, БСК -5, азот амонійний та ортофосфати, що підтверджується Протоколом вимірювання показників складу та властивостей стічних вод (т.1, а.с. 25).

Позивач стверджує, що листом від 23.01.2017 № 390/2414 повідомив відповідача про результати лабораторних досліджень та направив на адресу відповідача копію вказаного протоколу вимірювання показників складу та властивостей стічних вод (т. 1, а.с. 77).

У подальшому позивачем проведено розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями за листопад, грудень, січень 2016-2017 на суму 92 437 грн. 77 коп. (т. 1, а.с. 26) та виставлено рахунок № 28245 від 31.03.2017 на суму 92 437 грн. 76 коп. (т.1, а.с. 27).

Крім того, позивач зазначає, що листом від 17.01.2017 № 1229/2414 повідомив відповідача про порушення Правил приймання стічних вод та направив розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням (т. 1, а.с. 78).

10.05.2017 представниками позивача з метою здійснення контролю якості стічних вод здійснено відбір проб стічних вод відповідача за адресою вул. Титова, 36, м. Дніпро, про що складено ОСОБА_3 відбору проб стічних вод від 10.05.2017 (т. 1, а.с. 28). Акт підписано представником відповідача із зауваженнями: «при відборі проб для паралельного аналізу представники підприємства відмовились надати ємність для змішування стічних вод, представниками водоканалу розливалась рівними частинами з пробовідбірника». ОСОБА_3 містить зауваження представника ОСОБА_2 про порушення Правил при відборі паралельних проб. Відповідно до відмітки на ОСОБА_3 відбору проб стічних вод від 10.05.2017 представник відповідача копію зазначеного ОСОБА_3 отримав.

За результатами проведеного лабораторного аналізу позивачем виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах Відповідача по показникам: сульфати, БСК -5, азот амонійний та ортофосфати, що підтверджується протоколом вимірювання показників складу та властивостей стічних вод (т.1, а.с. 29).

Позивач стверджує, що листом від 18.05.2017 № 4998/2414 повідомив відповідача про результати лабораторних досліджень та направив на адресу відповідача копію вказаного протоколу вимірювання показників складу та властивостей стічних вод (т. 1, а.с. 79).

У подальшому позивачем проведено розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями березень, квітень, травень 2017 року на суму 42 693 грн. 46 коп. (т. 1, а.с. 30) та виставлено рахунок № 56235 від 30.06.2017 (т.1, а.с. 31).

Крім того, позивач зазначає, що листом від 16.06.2017 № 7308/2414 повідомив відповідача про порушення Правил приймання стічних вод та направив розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням (т. 1, а.с. 80).

В порушення умов договору та положень Правил 129 виставлені до сплати рахунки № 9325 від 31.01.2017, № 28245 від 31.03.2017, № 56235 від 30.06.2017 відповідач оплатив частково (сплатив 25 000 грн. 00 коп. за рахунком № 56235 від 30.06.2017), у зв’язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 156 423 грн. 22 коп.

На час розгляду справи доказів оплати відповідачем вказаної заборгованості перед позивачем сторонами до матеріалів справи не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст.. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до норм ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 № 129 на виконання пп.1.5, 1.6 Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та п. 2.3. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (далі Правила № 37 та Інструкція №37), затверджено Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (далі - Правила №129).

Пунктом 1.2. Правил 129 визначено, що правила поширюються на комунальне підприємство "Дніпроводоканал" та підприємства, установи, організації усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження).

Правила встановлюють вимоги до підприємств, які скидають свої стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки підприємств і ОСОБА_2, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення (п. 1.5. Правил 129).

Пунктом 1.9 Правил приймання стічних вод №37 визначено, що кожне підприємство скидає стічні води в каналізаційну систему населеного пункту через окремий випуск з обов'язковим улаштуванням контрольних колодязів, розташованих за межами підприємства в місцях, що мають під'їзні дороги. Об'єднання випусків стічних вод від кількох підприємств дозволяється тільки після контрольного колодязя на випуску кожного підприємства.

Положення аналогічного змісту викладені в пункті 1.7 Правил 129.

Відповідно до п. 2.4. Правил 129 підприємства зобов'язані:

Укласти договір з ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилам №37 (п. 2.4.1. Правил 129).

Виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил приймання, договору на надання послуг водопостачання та водовідведення (п. 2.4.2. Правил 129).

Дотримуватись встановлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках (п. 2.4.4. Правил 129).

Пунктом 2.4. Правил № 37 встановлено, що підприємства зобов'язані дотримуватись установлених водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників; надавати працівникам водоканалу необхідну інформацію щодо своєї системи каналізації, допомогу при відборі проб стічних вод підприємства, визначенні режиму їх скиду, обстеженні системи каналізації підприємства та локальних очисних споруд.

ОСОБА_2 має право: згідно графіку відбору контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств; пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням нормативу плати за очищення та коефіцієнту кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднені при порушенні Правил приймання (п. 2.1.2. та п. 2.1.3. Правил 129).

Здійснювати позаплановий (в будь-яку годину доби), непогоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються, та застосовувати на підставі результатів контролю (при виявленні порушень Правил приймання та умов договору на надання послуг водопостачання та водовідведення) відповідні заходи. Присутність представника підприємства при відборі проб обов'язкова (п. 2.1.6. Правил 129).

Підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення ОСОБА_2 у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та документів. Періодичність відбору контрольних проб - не менш, ніж один раз у півроку (п. 7.7. Правил 129).

ОСОБА_2 здійснює контроль за якістю стічних вод, що скидають підприємства згідно плану - графіка, затвердженого керівником ОСОБА_2 (п. 7.8. Правил 129).

Для визначення вмісту забруднень у своїх стічних водах підприємства можуть використовувати як дані лабораторії ОСОБА_2, так і результати вибіркового контролю, виконаного іншими лабораторіями, атестованими у даній галузі. Надалі ці результати підприємства можуть використовувати для з'ясування причин надходження забруднень у міські каналізаційні мережі та усунення порушень (п. 7.9. Правил 129).

При відборі проб на випусках стічних вод підприємство повинно забезпечити присутність своїх представників: відповідальну особу за стан каналізаційних мереж, слюсаря для відкриття кришки колодязя та інших (п. 7.10. Правил 129).

За приписами п. 7.11. Правил 129, які кореспондуються з нормами п. 7.8 Правил № 37, з метою контролю якості стічних вод підприємств ОСОБА_2 здійснює відбір разових (контрольних) проб. Ці проби характеризують склад та властивості стічних вод і відповідність фактичних концентрацій забруднюючих речовин допустимим. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.

Відбір разових проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками ОСОБА_2, що фіксується у актах (Додатки 3,5), які підписують як представник ОСОБА_2, так і представник підприємства. В акт відбору проб (додаток 5) обов'язково заносяться дані про попередню обробку проби (консервування). Акти складаються у двох примірниках - для ОСОБА_2 та підприємства. Обов'язково робиться примітка про отримання підприємством свого екземпляра акту. У разі відмові підписати акт представником підприємства останній підписується представниками ОСОБА_2 із зазначенням прізвища представника підприємства, який відмовився підписати акт. ОСОБА_3 акт має юридичну силу і є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень (у разі виявлення перевищення ДК) (п. 7.12. Правил 129).

За призначенням з разової (контрольної) проби виконують основний, паралельний та арбітражний аналізи (п. 7.14. Правил 129).

Як встановлено судом, спірні акти відбору стічних вод містять відмітки про відбір проб для виконання паралельного аналізу.

Основний аналіз виконує лабораторія ОСОБА_2 (п. 7.14.1. Правил 129).

Паралельний аналіз виконує підприємство у будь-якої лабораторії, атестованої у даній галузі (або у своєї лабораторії при її наявності). Проби відбираються за одночасною присутністю представників ОСОБА_2 та підприємства. В актах (додатки 3, 5) робиться примітка про відбір проб для виконання паралельного аналізу. Оформлений таким чином акт підписують представники підприємства (включаючи фахівців своєї лабораторії), ОСОБА_2, які брали участь у відборі проб з зазначенням найменування підприємства, посади, прізвища. Представникові підприємства вручається копія акту. Перший екземпляр залишається у представника ОСОБА_2 (п. 7.14.2. Правил 129).

За результатами проведеного лабораторного аналізу проб, відібраних 05.09.2016, позивачем виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах відповідача по показникам: жири та БСК -5, що підтверджується Протоколом вимірювання показників складу та властивостей стічних вод (т. 1, а.с. 20).

За результатами проведеного позивачем лабораторного аналізу проб, відібраних 13.01.2017, виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин по показникам: завислі речовини, БСК -5, азот амонійний та ортофосфати, що підтверджується Протоколом вимірювання показників складу та властивостей стічних вод (т.1, а.с. 25).

За результатами проведеного лабораторного аналізу проб, відібраних 10.05.2017, позивачем виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах Відповідача по показникам: сульфати, БСК-5, азот амонійний та ортофосфати, що підтверджується протоколом вимірювання показників складу та властивостей стічних вод (т.1, а.с. 29).

Згідно із п. "є" ч. 2, ч. 4 ст. 68 Закону Україна "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством Україна.

Пунктом 1.5 Правил № 37 встановлено, що на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у систему каналізації населених пунктів водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, в яких установлюються допустимі концентрації (далі – ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також визначаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію.

Підприємство несе відповідальність за якість стічних вод, які скидає у міську каналізаційну мережу (п. 3.2. Правил 129).

Відповідно до п. 4.2. Правил 129 стічні води, які підлягають прийманню до міської каналізаційної мережі, не повинні:

- містити горючі домішки і розчинені газоподібні речовини, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші;

- містити речовини, які здатні захаращувати (труби, колодязі, решітки або відкладатися на їх поверхнях (сміття, грунті, абразивні порошки та інші грубодисперсні завіси, гіпс, вапно, пісок, металеву та пластмасову стружку, жири, смоли, мазут, пивну дробину, хлібні дріжіджі та інше);

- містити тільки неорганічні речовини або речовини, які не піддаються біологічному розкладу;

- містити речовини, для яких не встановлено; ГДК для води водойм або токсичних речовин, що перешкоджають біологічній очистці стічних і вод, а також речовин, для визначення яких не розроблено методи аналітичного контролю;

- містити небезпечні бактеріальні, вірусні, і токсичні та радіоактивні забруднення;

- містити важкоруйнованих біологічно жорстких АПАР;

- мати температуру вище 40°С;

- мати рН нижче 6,5 або вище 9,0;

- мати показник ХСК вище БСК5 більше ніж у 2,5 рази;

- мати БСК повне, яке не повинно перевищувати його рівня, вказаного у проекті міських очисних споруд каналізації;

- містити забруднюючі речовини з перевищенням допустимих концентрацій, установлених даними Правилами приймання.

Стічні води, які підлягають прийманню до міської каналізаційної мережі, не повинні містити забруднюючі речовини з перевищенням допустимих концентрацій, установлених місцевими Правилами приймання (п. 4.2 Правил № 37).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачів зобов'язано дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Допустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин в стічних водах підприємств розраховані згідно з Правилами № 37 з урахуванням ГДС цих речовин для міських очисних споруд, встановленими ОСОБА_2 державним управлінням охорони навколишнього природного середовища і наведені у додатку 1 (п. 5.1. Правил 129).

Відповідно до п. 7.1 Правил № 37 підприємства зобов'язані здійснювати контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації; перелік забруднень, на наявність яких провадиться аналіз, та періодичність контролю встановлюються водоканалом.

Підприємства зобов'язані здійснювати контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації. Перелік забруднень, на наявність яких проводиться аналіз, та періодичність контролю встановлюються ОСОБА_2. За наявності локальних очисних споруд підприємства повинні здійснювати кількісний та якісний контроль очищених стічних вод, що надходять, та враховувати об'єми видалених із стічних вод осадів. На вивіз та утилізацію осадів повинні бути оформлені відповідні документи (договір на вивіз осадів із зазначенням місця видалення, акти, накладні, рахунки), які зберігаються на підприємстві не менше трьох років (п. 7.1. Правил 129).

Перелік визначених інгредієнтів, місця, періодичність відбору проб (графіки) мають бути погоджені підприємствами з ОСОБА_2, а методики проведення аналізів - з органами державного нагляду з охорони навколишнього природного середовища (державною екологічною інспекцією) (п. 7.4. Правил 129).

Пунктом 7.22. Правил 129 визначений порядок стягнення плати з підприємств за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями: при виявленні перевищення ДК забруднюючих речовин, встановлених Правилами приймання та договором, ОСОБА_2: У 15 - денний строк після закінчення аналізу направляє підприємству лист-повідомлення про перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах та протокол вимірювань показників складу та властивостей стічних вод. Після формування рахунку за послуги водопостачання та водовідведення за місяць, у якому були відібрані проби, направляє підприємству листом-попередженням розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин з подальшим стягненням у наступному місяці плати за скид понаднормативних забруднень.

При перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств (порівняно з встановленими ДК) і які скидаються у міську каналізаційну мережу, додаткова плата за скид понаднормативних забруднень нараховується за нормативом плати на рівні виробничої собівартості послуг з водовідведення з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативних стічних вод (Упз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми (п. 8.5. Правил 129).

Плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством протягом місяця, в якому було зафіксовано перевищення ДК. У випадку повторного встановлення факту перевищення ДК забруднюючих речовин - три календарних місяця (місяця, у якому відібрана проба і було зафіксовано перевищення ДК- та двох попередніх) (п. 8.6. Правил 129).

КП «Дніпроводоканал» проведено розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями:

- за липень, серпень та вересень 2016 року на суму 46 291 грн. 99 коп. (т.1, а.с. 21) та виставлено рахунок № 9325 від 31.01.2017 (т.1, а.с. 22);

- за листопад, грудень, січень 2016-2017 на суму 92 437 грн. 77 коп. (т. 1, а.с. 26) та виставлено рахунок № 28245 від 31.03.2017 на суму 92 437 грн. 76 коп. (т.1, а.с. 27);

- за березень, квітень, травень 2017 року на суму 42 693 грн. 46 коп. (т. 1, а.с. 30) та виставлено рахунок № 56235 від 30.06.2017 (т.1, а.с. 31).

За приписами п. 2.4.5. Правил 129 підприємства зобов'язані сплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Згідно з п. 2.1 Правил № 37 водоканали мають право, зокрема, пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання.

Підприємство зобов'язано оплатити наданий ОСОБА_2 сформований рахунок у 10 - денний строк з моменту його отримання (п. 7.23. Правил 129).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачем виставлені ОСОБА_2 рахунки оплачено частково на суму 25 000 грн. 00 коп. (за рахунком № 56235 від 30.06.2017; рахунки № 9325 від 31.01.2017, № 28245 від 31.03.2017 відповідачем не оплачені), у зв’язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 156 423 грн. 22 коп.; вказані вище розрахунки відповідачем не оспорювалися.

Відповідно до положень п. 3.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики Україна від 19.02.2002 №37 (яка була чинною на момент здійснення позивачем розрахунків величин плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями), при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, підприємства сплачують водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м. стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій, обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод та коефіцієнтом кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Перевіркою виконаних ОСОБА_2 розрахунків плати за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин порушень чинного законодавства та умов договору не встановлено

За вищевикладених обставин, господарський суд вважає, що здійснення позивачем розрахунку додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації складу забруднюючих речовин на підставі результатів основного аналізу за періоди з липня по вересень 2016 року на суму 46 291 грн. 99 коп., з листопада 2016 по січень 2017 на суму 92 437 грн. 77 коп. та з березня по травень 2017 року на суму 42 693 грн. 46 коп. є обґрунтованими та не суперечать законодавству, яке регулює спірні правовідносини.

Заперечення відповідача судом відхиляються з огляду на наступне.

Щодо належного повідомлення ОСОБА_2 абонента про результати проведених аналізів проб та направлення копій протоколів вимірювань показників складу та властивостей стічних вод.

Так, позивач стверджує, що листами від 16.11.2016 № 8223/2414, від 23.01.2017 № 390/2414, від 17.01.2017 № 1229/2414, від 18.05.2017 № 4998/2414, від 16.06.2017 № 7308/2414 направляв а адресу відповідача протоколи вимірювання показників складу властивостей стічних вод та розрахунки величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, посилаючись на договір № 642/136 від 01.06.2016, укладений із Укрпоштою, за яким направляє власну кореспонденцію (т.1 а.с. 81-83).

Господарський суд зазначає, що належні докази направлення відповідачу вказаних вище листів у матеріалах справи відсутні.

Укладений між ОСОБА_2 та Укрпоштою договір № 642/136 від 01.06.2016 не є належним, достовірним та достатнім доказом направлення на адресу відповідача зазначених листів у розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, господарський суд зазначає, що ані Правилами 129, ані іншим нормативним документом, не передбачена можливість звільнення від відповідальності за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями, у зв’язку із не направленням абоненту Протоколу вимірювань показників складу та властивостей стічних вод.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 по справі № 904/8186/16, в якій Верховний Суд зауважує, що ненаправлення чи несвоєчасне направлення водоканалом підприємству протоколу вимірювань показників складу та властивостей стічних вод не може вплинути на ту обставину, що у стічних водах виявлено перевищення забруднюючих речовин, і це не може бути підставою для звільнення від плати за таке порушення.

Господарський суд зазначає, що відповідно до листа № 8350/26-14 від 20.07.2017 (т.1, а.с. 32) на адресу відповідача ОСОБА_2 направлені рахунки № 9325 від 31.01.2017, № 56235 від 30.06.2017, № 28245 від 31.03.2017. Доказом такого направлення є фіскальний чек, копія якого надана позивачем до матеріалів справи (т.1, а.с. 33).

Відповідно до вказаного фіскального чеку, поштовому відправленню на адресу відповідача, присвоєно 13-символьний цифровий номер (штрихкодовий ідентифікатор) 4908903134891. Згідно результату пошуку за штрихкодовим ідентифікатором 4908903134891 на WEB сторінці Укрпошти (http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku), вбачається, що відправлення за вищевказаним номером 28.07.2017 вручено особисто.

Господарський суд наголошує, що рахунок № 56235 від 30.06.2017 частково оплачений відповідачем на суму 25 000 грн. 00 коп. Вказане свідчить про те, що відповідач отримав зазначені рахунки.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд зазначає, що заперечення відповідача щодо неотримання протоколів та розрахунків жодним чином не впливають на обов’язок відповідача оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників, оскільки отримавши рахунки за скид понаднормативних забруднень, останній мав можливість звернутись до позивача за роз’ясненнями та вимогою про надання належних документів, таких як протоколи вимірювання показників складу та властивостей стічних вод та розрахунки величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями тощо.

Господарським судом також враховано, що за умовами п.4.10 договору плата за скид стічних вод у систему водовідведення водоканалу з понаднормативними забрудненнями здійснюється не пізніше 10 днів з дати отримання листа повідомлення та рахунку. Тобто вказані вище рахунки відповідач повинен був сплатити до 08.08.2017, проте не виконав взяті на себе зобов’язання, чим порушив умови укладеного між сторонами договору та норми Правил.

Щодо тверджень відповідача, що БСК5 не відноситься до забруднюючих речовин.

Відповідно до п.1.1. Правил 129, правила розроблено згідно до ст. 1, 2, 3, 5, 8, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111, Водного кодексу України, статей 1-3,5, 16,19, 24, 31-35,39-41,47,51,68-70 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища, статей 30,33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 19,20 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», пунктів 1,5,8, розділу 1, пунктів 21 розділу 1, пунктів 21 розділу 3, пунктів 33,34, розділу 6 Основних напрямків державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених постановою ВРУ від 05.03.1998 року №188/98-ВР; «Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами», затверджених постановою Кабінету міністрів України від 25.03.1999 р. №465, «Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів», Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. №37, відповідно пунктів 1.2,1.4,2.3, розділів 3-5, 11-15, «Правил користування системами України від 27.06.2008 р. №190, а також з основними положеннями та нормативами Будівельних норм і правил «Каналізація». Зовнішні мережі та споруди» (БНіП 2.04.03-85, крім п.6.2. Зазначені Правила встановлюють вимоги до підприємств, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки підприємств і ОСОБА_2, порядок визначення величини плати за скид стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення (п.1.5. Правил №129). Так Додатком № 1 до вказаних Правил визначено допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах підприємств. Як вбачається з вказаного додатку БСК 5 (біологічне споживання кисню) є забруднюючою речовиною. Аналогічна позиція була відображена у Додатку 1 до Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. № 37 які були чинними на час проведення відборів 05.09.2016, 13.01.2017 та 10.05.2017. ОСОБА_3 відповідно до Додатку № 4 до договору «Допустимі концентрації шкідливих речовин» БСК 5 (біологічне споживання кисню) є забруднюючою речовиною.

Наведене спростовує вказані заперечення відповідача, у зв’язку із чим вони не приймаються господарським судом.

Заперечення відповідача щодо порушення позивачем під час процедури відбору проб стічних вод п.5.1.2. ДСТУ ISO 5667-10:2005 «Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод» судом відхиляються, оскільки складені за результатами відбору проб акти від 05.09.2016, 13.01.2017 та 10.05.2017 не містять будь-яких заперечень представника ТОВ ВКП «УМК», у присутності якого відбиралися проби, з цього приводу.

Щодо заперечень відповідача проти нарахування плати за скид понаднормативних забруднень як за систематичне порушення за три місяці.

Господарський суд зазначає, що Правилами 129 не надано визначення поняття «повторність» або «систематичність», але й не встановлено граничний проміжок часу, який повинен пройти між відборами проб, для встановлення факту систематичності та повторності.

Так, відповідно до пунктів 8.4., 8.5. Правил 129 при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у міську каналізацію, порівняно з встановленими допустимими концентраціями забруднюючих речовин, підприємства сплачують ОСОБА_2 додаткову плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій, обсягом скинутих понаднормативних стічних вод та коефіцієнтом кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми. Плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством протягом місяця, коли було зафіксовано перевищення допустимих концентрацій. В окремих випадках (систематичне порушення Правил приймання та скиду, урахування рівня небезпеки скинутих забруднень тощо) - три місяця (місяць, у якому відібрана проба та двох попередніх місяців). За правилом, яке застосовується до визначення ознак систематичності порушення, систематичним є порушення відповідного законодавства юридичною особою після застосування до неї не менш як двох заходів впливу протягом року.

Наведена правова позиція викладена також у постанові Вищого господарського суду України по справі № 904/2246/16 від 28.02.2017.

Разом з тим, твердження відповідача що станом на дату відбору проб стічних вод 13.01.2017 діяв новий договір від 21.11.2016 № 10767, в межах якого таке порушення ОСОБА_2 зафіксоване вперше, судом відхиляються, оскільки договірні відносини сторін носять довготривалий характер та укладання нового договору від 21.11.2016 № 10767 не відміняє ознаку системності порушень, відповідальність за які, визначена чинним законодавством.

Щодо тверджень ТОВ ВКП «УМК» що до системи каналізації підприємства здійснюється скид стічних вод не лише самим підприємством, але й ТОВ «Омега», яке на підставі договору оренди від 18.05.2010 № О-94, укладеного із відповідачем, орендує частину його приміщень, у зв’язку із чим включення плати за скид, нарахованої за пробами води, відібраними з контрольного колодязя ТОВ «Омега», до рахунку відповідача, є неправомірним.

Так, умовами спірного договору, укладеного між сторонами, а саме п. 7.2.8, визначений обов’язок абонента не перевищувати рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах та нести відповідальність за якість стічних вод.

При цьому, у п. 3.15 договору сторони узгодили, що абонент, на балансі якого знаходяться мережі водовідведення, несе відповідальність за порушення норм щодо кількості та концентрації шкідливих речовин в стічних водах, які скидають до вказаних мереж субабоненти, орендарі, суборендарі.

Відповідно до п. 6.10. Правил 129 у випадку, коли стічні води кількох підприємств об'єднуються і транспортуються до міських каналізаційних мереж спільним колектором, договір укладається з основнім підприємством (орендодавцем). У цьому разі це підприємство бере на себе відповідальність за кількісні та якісні показники сумарного обсягу стічних вод, (у тому числі і від субабонентів, орендарів, нових співвласників), а також за дотримання вимог цих Правил.

Отже, за умовами спірного договору та п. 6.10. Правил 129 саме відповідач повинен нести відповідальність за кількісні та якісні показники сумарного обсягу стічних вод, у тому числі і від субабонентів, орендарів.

Разом з тим, доказів звернення до КП «Дніпроводоканал» із протоколом розбіжностей, в якому відповідач пропонував внести зміни до п. 3.15 договору чи доказів направлення на адресу позивача додаткових угод, якими б вносились зміни до вказаного пункту спірного договору.

Водночас, докази звернення ТОВ ВКП «УМК» до суду із позовом до КП «Дніпроводоканал» про визнання п. 3.15 договору недійсним, чи припинення або розірвання спірного договору або визнання його недійсним, чи внесення змін до спірного договору, зокрема до п. 3.15, в матеріалах справи також відсутні.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що саме відповідач, на якого вказаними умовами договору та приписами Правил покладений обов’язок нести відповідальність за якість стічних вод, повинен бути зацікавлений у належному договірному оформленні правовідносин із абонентами, які здійснюють скид стічних вод у його каналізаційну мережу. Відтак, заперечення відповідача з цього приводу відхиляються судом, як необґрунтовані та безпідставні.

Щодо заяви відповідача про сплив строку позовної давності для звернення до суду із вимогами про стягнення заборгованості із плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод у комунальну каналізаційну мережу у сумі 181 423 грн. 22 коп.

Обґрунтовуючи вказану заяву, відповідач посилається на ст. ст. 238, 239 Господарського кодексу України та стверджує, що за своєю правовою природою плата за скид понаднормативних забруднень є адміністративно-господарською санкцією, у зв’язку із чим, відповідно до норм ст. 250 Господарського кодексу України може бути застосована до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності Оскільки порушення Правил виявлене позивачем 05.09.2016, 13.01.2017 та 10.05.2017, а до суду із даним позовом ОСОБА_2 звернувся лише 11.06.2018, останнім пропущений строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Проте, господарський суд не погоджується із вказаними твердженнями відповідача та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Враховуючи договірний характер відносин між сторонами, господарський суд зазначає, що передбачена нормами Правил 129 та умовами спірного договору плата за скид понаднормативно забруднених стічних вод у каналізаційну мережу міста не є адміністративно-господарською санкцією в розумінні ст.ст. 238-241 Господарського кодексу України, а є а зобов'язанням, що виникає із договору (аналогічна правова позиція Вищого господарського суду України викладена у постанові від 22.12.2015 у справі №904/4671/15).

За вказаних обставин, у господарського суду відсутні підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності, оскілки позивач звернувся до господарського суду із даним позовом без порушень такого строку.

Щодо тверджень відповідача про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод у каналізаційну мережу міста, розрахованої за результатами дослідження проб стічних вод, відібраних 05.09.2016, на суму 46 291 грн. 99 коп. із посиланням на результати вимірювання паралельних проб, відібраних 05.09.2016, проведених незалежною лабораторією за зверненням відповідача.

В обґрунтування заперечень в цій частині та на підтвердження виконання паралельного аналізу проби стічних вод, відібраної 05.09.2016, відповідачем до матеріалів справи долучено протокол вимірювань показників стічної води від 05.09.2016 № 497, складений лабораторією моніторингу вод Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України (свідоцтво про атестацію № 204 від 23.10.2012, дійсне до 23.10.2017, орган з атестації: Де6ржавне агентство з водних ресурсів України).

Відповідно до змісту вказаного протоколу виконане дослідження проби стічної води, відібраної 05.09.2016, за результатами якого «Стічна вода відповідає вимогам Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (Центральна станція аерації)» (т.2 , а.с. 17). Тобто, на відміну результатам лабораторного аналізу, проведеного позивачем, перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах за показниками жири та БСК -5 не виявлені.

За умовами п.п. 7.14.3 Правил № 129 у разі розбіжностей результатів основного та паралельного аналізів у межах похибки методик вимірювання інгредієнтів приймається значення основного аналізу. Якщо розбіжності перевищують похибки, які зазначені у відповідних методиках, проводиться арбітражний аналіз проби.

Арбітражний аналіз проби проводиться лише стосовно тих інгредієнтів, за якими виникли розбіжності.

З цією метою:

- при відборі стічних вод проба маркується та оклеюється паперовою стрічкою, опечатується ОСОБА_2 і зберігається у холодильній шафі ОСОБА_2 від 2-х діб до одного місяця (згідно методик вимірювання інгредієнтів);

- маркувальна паперова стрічка повинна містити наступну інформацію: назва підприємства, дата та час відбору, номер контрольного колодязя, посада, прізвище та підпис представників підприємства та ОСОБА_2;

- при надходженні проби у лабораторію ОСОБА_2 для її зберігання у журналі реєстрації проб обов'язково робиться запис про цілісність опечатування проби;

- про встановлений факт перевищення результатів аналізів ОСОБА_2 повідомляє підприємство факсом або телефонограмою та інформує про остаточну дату розпечатування проби (згідно вимог МВВ) для проведення арбітражного аналізу;

- до відкриття проб підприємство надає на адресу ОСОБА_2 попередню інформацію (факсом або телефонограмою) щодо результатів вимірювання, виконаних своєю або іншою лабораторією;

- відкриття проби для арбітражного аналізу та проведення вимірювань проводиться у присутності представників ОСОБА_2, підприємства та незалежної лабораторії. Відкриття проби для арбітражного аналізу оформляється відповідним актом згідно з додатком 6.

Господарський суд констатує, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані докази на підтвердження звернення ТОВ ВКП «УМК» до ОСОБА_2 з повідомленням про результати паралельного аналізу проби та вимогою провести її арбітражний аналіз, в тому числі у межах встановленого п.п 7.14.3 Правил № 129 строку зберігання відібраної проби.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, належних доказів на підтвердження ініціювання проведення арбітражного аналізу проби в межах строків зберігання відібраної проби, а також доказів повідомлення відповідача про результат паралельного аналізу в межах вказаного строку для надання останньому можливості виконати арбітражний аналіз з власної ініціативи ТОВ ВКП «УМК» до матеріалів справи не надано.

За приписами п. 7.19 Правил № 129 при відсутності результатів паралельного аналізу, незгоді підприємства з порядком виконання арбітражного аналізу чи з застосуванням його результатів, усі розрахунки виконуються за результатами основного аналізу.

За вказаних обставин, господарський не приймає в якості належного доказу наданий відповідачем протокол вимірювань показників стічної води від 05.09.2016 № 497.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов’язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод у комунальну каналізаційну мережу міста у розмірі 156 423 грн. 22 коп. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню..

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача у справі покладаються на відповідача.

Водночас, оскільки позивачем під час судового розгляду справи подано заяву про зменшення позовних вимог, за приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”, сплачена ним сума судового збору у загальному розмірі 374 грн. 99 коп. підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду, у разі подання відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "УМК" (49000, м. Дніпро, вул. Суворова, буд. 17, ідентифікаційний код 30710639) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21-А, ідентифікаційний код 03341305) 156 423 грн. 22 коп. (сто п'ятдесят шість тисяч чотириста двадцять три грн. 22 коп.) плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод у комунальну каналізаційну мережу міста, 2 346 грн. 35 коп. (дві тисячі триста сорок шість грн. 35 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 26.10.2018