Постанова № 77415824, 22.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2018/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції – Мороко А.С.) від 21.06.2018 року (повний текст рішення складено 26.06.2018р.) по справі № 820/2018/18

за позовом ОСОБА_1

до Великобурлуцької селищної ради Великобурлуцького району Харківської області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду із адміністративним позовом до Великобурлуцької селищної ради Великобурлуцького району Харківської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення № 547-7, 23 позачерговій сесії 7 скликання від 25.09.2017, яким протиправно відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованою в межах с. Плоске та в наданні у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованою в межах с. Плоске.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем протиправно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та наданні її у власність.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 року повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на неповне дослідження судом першої інстанції всіх доказів та ненадання їм правової оцінки, незаконність та необґрунтованість судового рішення.

Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення селищної ради про відмову позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованою в межах с. Плоске та наданні її у власність. Зазначив, що реалізуючи свої законні права та інтереси, 05.11.2015 року позивач звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованою в межах с. Плоске. Рішенням від 12.11.2015 року надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою та зобов’язано позивача розробити проект. 08.09.2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0000 га. та надання її у власність. Проте, оскаржуваним рішенням відповідач відмовив в затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки у власність на тій підставі, що рішенням 22 сесії 7 скликання Великобурлуцької селищної ради № 504-7 від 04.08.2017 внесено зміни в рішення 1 сесії 7 скликання № 24-7 від 12.11.2015 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1В.", а саме, надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,50 га із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованої в межах с. Плоске на території Великобурлуцької селищної ради. На думку позивача, оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки відповідач не має правових підстав для призупинення власних рішень та внесення у них змін, а тому безпідставно відмовив у задоволенні заяви.

Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 05.11.2015 року ОСОБА_1 звернулась до Великобурлуцької селищної ради Великобурлуцького району Харківської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах с. Плоске Великобурлуцької селищної Ради Великобурлуцького району Харківської області.

Рішенням 1 сесії 7 скликання Великобурлуцької селищної ради Великобурлуцького району Харківської області № 24-7 від 12.11.2015 року надано дозвіл позивачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованою в межах с. Плоске на території Великобурлуцької селищної ради та зобов'язано ОСОБА_1 розробити та подати на затвердження сесії Великобурлуцької селищної ради виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованою в межах с. Плоске на території Великобурлуцької селищної ради.

Позивач звернувся до ФОП Герасименка з проханням розробити проект земельної ділянки щодо відведення земельної ділянки у власність.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи проекту, виконавець розробив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованою в межах с. Плоске Великобурлуцької селищної ради Харківської області за №16/11.01.2016.

Рішенням 6 сесії 7 скликання Великобурлуцької селищної ради Великобурлуцького району Харківської області № 91-7 від 22.03.2016 року призупинено дії рішень селищної ради, зокрема, рішення 1 сесії 7 скликання від 12.11.2015 № 24-7 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1".

Як зазначив під час розгляду справи відповідач, у зв’язку з обмеженою кількістю земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення, на засіданні постійної комісії з земельних питань, особистих селянських господарств та екології Великобурлуцької селищної ради (протокол № 19 від 04.08.2017) одноголосно прийняте рішення про необхідність резервування земельних ділянок, які прилягають до кладовищ та території Великобурлуцької селищної ради для суспільних потреб без права передачі в приватну власність. За результатами розгляду даного питання, рекомендовано селищній раді винести на сесію Великобурлуцької селищної ради питання про необхідність внесення змін в раніше прийняте рішення 1 сесії 7 скликання Великобурлуцької селищної ради № 24-7 від 12.11.2015, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в межах с. Плоске і яка знаходиться в безпосередній близькості до сільського кладовища, зарезервувавши земельну ділянку площею 1,5 га для суспільних потреб.

Рішенням 22 сесії 7 скликання Великобурлуцької селищної ради № 504-7 від 04.08.2017 внесено зміни в рішення 1 сесії 7 скликання № 24-7 від 12.11.2015 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1В.", а саме, надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,50 га із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованої в межах с.Плоске на території Великобурлуцької селищної ради.

08.09.2017 року позивачем подано до відповідача заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ля ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованою в межах с. Плоске Великобурлуцької селищної ради Харківської області, загальною площею 2,0000 га та надати їй безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 6321455123:00:003:0077 для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованою в межах с. Плоске Великобурлуцької селищної ради Харківської області.

За результатами розгляду вказаної заяви, рішенням позачерговій сесії 7 скликання Великобурлуцької селищної ради № 547-7 від 25.09.2017 відмовлено ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованою в межах с. Плоске та в наданні у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованою в межах с. Плоске.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням, звернулась до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення прийнято на підставі рішення 6 сесії 7 скликання Великобурлуцької селищної ради № 91-7 від 22.03.2016 та рішення 22 сесії 7 скликання Великобурлуцької селищної ради № 504-7 від 04.08.2017, які не скасовані та є чинними. В свою чергу позивач, у випадку незгоди із вищевказаними рішеннями, не позбавлений можливості оскаржити їх до суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 та п."а" ч.3 ст. 22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно ч. 1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.3 ст.116 ЗК України).

Згідно положень ч.ч. 6-9 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 ЗК України).

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (ч. 6 ст. 186-1 ЗК України).

Згідно положень статті 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Згідно положень статті 25 вказаного Закону, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).

Перевіряючи правомірність відмови позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованою в межах с. Плоске та наданні вказаної ділянки у власність, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Так, підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувало рішення 22 сесії 7 скликання Великобурлуцької селищної ради № 504-7 від 04.08.2017, яким внесено зміни в рішення 1 сесії 7 скликання № 24-7 від 12.11.2015 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1В.", а саме, надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,50 га із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованої в межах с. Плоске на території Великобурлуцької селищної ради.

Як вказував під час розгляду справи відповідач, підставою для винесення рішення 22 сесії 7 скликання Великобурлуцької селищної ради № 504-7 від 04.08.2017 стало те, що спірна земельна ділянка розташована близько до існуючого кладовища, а тому, у зв’язку з обмеженою кількістю земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення, на засіданні постійної комісії з земельних питань, особистих селянських господарств та екології Великобурлуцької селищної ради (протокол № 19 від 04.08.2017 року) одноголосно прийняте рішення про необхідність резервування земельних ділянок, які прилягають до кладовищ та території Великобурлуцької селищної ради для суспільних потреб без права передачі в приватну власність.

Крім того, рішення 22 сесії 7 скликання Великобурлуцької селищної ради № 504-7 прийнято 04.08.2017, а позивач із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність звернувся 08.09.2018 року, тобто після прийняття вказаного рішення.

Позивачем доказів оскарження вищевказаних рішень надано не було, а матеріали справи не містять доказів їх скасування, а тому вони є діючими.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності відмови позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованою в межах с. Плоске та в наданні у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованою в межах с. Плоске.

Колегія суддів відхиляє посилання заявника апеляційної скарги на неправомірність відмови затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та у наданні її у власність у зв’язку з незаконністю рішень відповідача № 91-7 від 22.03.2016 та № 504-7 від 04.08.2017, оскільки правомірність вказаних рішень не є предметом спору по даній справі. Позивач, не погоджуючись із вказаними рішеннями, не позбавлений можливості оскаржити їх до суду.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Натомість відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність власних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 по справі №820/2018/18 за позовом ОСОБА_1 до Великобурлуцької селищної ради Великобурлуцького району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 26.10.2018 року.