Постанова № 77415777, 19.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2018 рокусправа № 804/7530/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Сафронова С.В.

суддів: Чепурнов Д.В., Мельник В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Кольорові метали” на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року

у адміністративній справі № 804/7530/17 за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Кольорові метали” та третьої особи: Кам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року задоволено адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та стягнуто з рахунків ТОВ з іноземними інвестиціями “Кольорові метали” у банках, що його обслуговують податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 5 942 085,53 грн. на користь державного бюджету.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено до апеляційної інстанції відповідачем по цій справі з підстав не повного з'ясування обставин справи, порушенням норм чинного законодавства та без врахування доказів які свідчать про безпідставність заявлених у цій справі вимог податкового органу, що призвело до ухвалення незаконного та небунтованого рішення по суті виниклого спору, у зв’язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення у справі про відмову у задоволенні вимог позивача.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що суд першої інстанції задовольняючи вимоги податкового органу про стягнення податкового боргу на користь державного бюджету у розмірі 5 942 085.53 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника податків виходив з їх доведеності позивачем виходячи з того, що виникла за податковими повідомленнями рішеннями від 03.12.2015 р. №0001632202, №0001642202, №0001652202, №0001662202, від 28.02.2017 р. №000109419, від 28.08.2017 р. №0007291228, від 28.08.2017 р. №0007231228 та від 28.08.2017 р. №0007271228 сума заборгованості відповідача по орендній платі з юридичних осіб – набула статусу податкового боргу, а головним письмовим доказом обґрунтованості та правильності нарахування сум, що стягуються з відповідача є Акти перевірок від 16.11.2015 р. №1156/04-16-22-01-38092957, від 09.02.2017р. №12/04-19/32495368, та від 04.08.2017р. №8537/04-36-12-28/32495368. Хоча за твердженням апелянта, суд першої інстанції вирішуючи спір у цій справі відповідно до положень п. 4 ст. 78 КАС України зобов’язаний був брати до уваги обставини, що встановлені рішеннями суду у господарських справах № 904/9955/17, № 904/7950/16, № 904/8986/16, № 904/9992/16, № 904/8372/17, № 904/9531/17, які набрали законної сили та є обов’язковими для виконання на всій території України, і відповідно не підлягають доказуванню при розгляді даної адміністративної справи.

За наведених обставин, відповідач акцентує увагу судової колегії на тому, що судом першої інстанції у цій справі повторно було стягнуто з TOB II «Кольорові метали» суми заборгованості по орендній платі за землі: сплаченої відповідачем до набрання рішення суду першої інстанції законної сили у розмірі 179 800,00 грн.; та виниклої у відповідача за договорами оренди земельних ділянок від 20.02.2006 р. № 040510600003, від 30.11.2004р. №040410500017, від 14.06.2007 р. № 0400710500049, від 30.10.2006 р. № 040610500016, по яким на сьогоднішній день вже існують виконавчі документи господарських судів, що видані за результатом вирішення судом по суті питання з приводу виниклої у відповідача заборгованості по орендній платі за землі, що орендуються у Вільногірської територіальної громади м. Вільногірська, проте яка повторно була включена позивачем до загальної суми податкового боргу TOB II «Кольорові метали», що є предметом спору у цій справі.

У відзиві позивача по цій справі на апеляційну скаргу ТОВ II «Кольорові метали» вказується на законність рішення суду першої інстанції у цій справі, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують жодного доводу мотивувальній частини оскаржуваного у цій справі судового рішення стосовно наявності підстав для стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу ТОВ з іноземними інвестиціями „Кольорові метали” в сумі 5 942 085,53 грн., що обліковувався станом на 11.09.2017 та виник в результаті несплати донарахованих сум грошових зобов’язань контролюючим органом податковими повідомленнями рішеннями, в т.ч. по орендній платі з юридичних осіб - 5 936 985,53 грн.(основний платіж - 3 562 482,33 грн., ш/с - 939 216,47 грн., пеня -1 435 286,73 грн.), і по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення - 5 100,00 грн. (ш/с - 5 100,00 грн.) При цьому, позивач звертає увагу судової колегії на тому, що Кам'янська ОДПІ та ГУ ДФС у Дніпропетровській області не залучалися до участі та не виступали стороною у справах №904/7950/16, №904/8986/16, №904/9992/16, №904/9955/17, № 904/8372/17, № 904/9531/17, що розглядалися Господарським судом Дніпропетровської області, тому твердження про подання до суду у цій справі позовної заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав, що були вирішення Господарським судом не відповідає дійсності.

Разом з тим, представником позивача в судовому засідання апеляційної інстанції не заперечується той факт, що до загальної суми податкового боргу, який є предметом розгляду у цій адміністративній справі, включено також суми заборгованості відповідача по орендній платі за землі, що відповідачем орендуються у Вільногірської територіальної громади м. Вільногірська за договорами оренди земельних ділянок від 20.02.2006 р. № 040510600003, від 30.11.2004р. №040410500017, від 14.06.2007 р. № 0400710500049, від 30.10.2006 р. № 040610500016, які стягнуто з TOB II «Кольорові метали» рішеннями Господарського суду у справах №904/7950/16, №904/8986/16, №904/9992/16, №904/9955/17, № 904/8372/17, № 904/9531/17. Також як і не спростовується факт сплати відповідачем до набрання рішення суду першої інстанції законної сили на погашення податкового боргу суми у розмірі 179 800,00 грн..

Водночас, представник позивача наполягає на залишенні в силі рішення суду першої інстанції та залишенні без задоволення апеляційної скарги відповідача, вказуючи на те, що раніше стягнуті рішеннями Господарського суду суми заборгованості відповідача за договорами оренди земельних ділянок від 20.02.2006 р. № 040510600003, від 30.11.2004р. №040410500017, від 14.06.2007 р. № 0400710500049, від 30.10.2006 р. № 040610500016 по орендній платі за землю, також які сума сплаченої відповідачем у розмірі 179 800,00 грн. задля погашення податкового боргу, можуть бути виключені в подальшому рішенням податкового органу під час виконання рішення суму у цій справі. У той же час, представник позивача не зміг пояснити суду апеляційної інстанції механізм та процедуру зменшення фіскальним органом суми податкового боргу, що присуджена рішенням адміністративного суду у цій справі до стягнення з ТОВ II «Кольорові метали» на користь державного бюджету у розмірі 5 942 085.53 грн. з рахунків відповідача по цій справі, як платника податків у обслуговуючих його банках.

В письмових поясненнях прокурора на апеляційну скаргу відповідача вказується на у справах №904/7950/16, №904/8986/16, №904/9992/16, №904/9955/17, № 904/8372/17, господарський суд задовольнив вимоги орендодавця на суму заборгованості відповідно до умов договорів оренди без урахування коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до встановленого розділом ХІІІ ПК порядку, а органи ДФС не приймали участі у розгляді вказаних господарських справ, тому постановлені у цих справах судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог (щодо застосування індексу інфляції за 2015 р) не мають преюдиційного значення для даної адміністративної справи № 804/7530/17, і відповідно, частини сум заборгованості за 9 місяців 2015 року, що не стягнуті рішеннями господарських судів, підлягають стягненню у даній справі на підставі податкового повідомлення рішення від 03.12.2015 року № 00016522202.

Заслухавши пояснення сторін по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача та заперечення проти неї з боку фіскального органу та прокуратури, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин, всебічність і об’єктивність дослідження доказів відповідно до ч.1 ст.90 КАСУ, та правильність застосування норм матеріального права зважаючи на характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги у даній справі, а також дослідивши наявність у цій справі підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку та наявність наданих позивачем доказів на підтвердження фактів, що підлягають встановленню у даній категорії справ і що лежать в основі позовних вимог контролюючого органу та заперечень суб’єкта господарювання (відповідача), колегія суддів вичерпавши під час апеляційного перегляду судового рішення першої інстанції у цій справі усі передбачені чинним законодавством заходи задля виявлення та витребування додаткових доказів на підтвердження розрахунків позивача сум податкового боргу ТОВ II «Кольорові метали» у цій справі, дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги відповідача і скасування рішення суду першої інстанції у цій справі, з прийняттям у справі іншого рішення, виходячи з нижченаведеного

Задовольняючи вимоги позивача у цій справі, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми у розмірі 5 942 085,53 грн., яка набула статусу податкового боргу внаслідок не сплати ТОВ II «Кольорові метали» визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 03.12.2015 р. №0001632202, №0001642202, №0001652202, №0001662202, від 28.02.2017 р. №000109419, від 28.08.2017 р. №0007291228, від 28.08.2017 р. №0007231228 та від 28.08.2017 р. №0007271228, оскільки позивачем до звернення в суд з позовом у цій справі були здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі сформовано та вручено платнику вимоги про сплату боргу (а.с.12-13).

Як вбачається з матеріалів справи: податкові повідомлення-рішення від 03.12.2015 р. №0001632202, №0001642202, №0001652202 про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем орендна плата з юридичних осіб з нарахуванням штрафних санкцій і №0001662202 про нарахування штрафних санкцій - були прийняті позивачем на підставі акту позапланової перевірки від 16.11.2015 р. №1156/04-16-22-01-38092957, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ІІ «Кольорові метали» з питань своєчасності нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за жовтень – листопад 2013 та за 2015 рік; податкове повідомлення-рішення від 28.02.2017 р. №000109419 про нарахування штрафної санкції - було прийнято на підставі акту камеральної перевірки від 09.02.2017 р. №12/04-19/32495368; податкові повідомлення-рішення від 28.08.2017 р. №0007291228 про нарахування штрафних санкцій, №0007231228 про нарахування штрафних санкцій, і №0007271228 про нарахування штрафних санкцій - були прийняті на підставі акту камеральної перевірки від 04.08.2017 р. №8537/04-36-12-28/32495368, та які направлялися та вручені відповідачу: 08.12.2015 р. (а.с.18 зворотній бік), 22.03.2017 р. (а.с.19 зворотній бік), 31.08.2017 р. (а.с.23).

Податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 від 03.12.2015 року оскаржувалися Товариством з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями ‘‘Кольорові метали" до адміністративного суду, але позов Товариства до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року відповідно до пункту 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України був залишений без розгляду у зв’язку з повторним не прибуттям позивача у судове засідання, що було предметом розгляду апеляційної інстанції, якою 08 листопада 2016 року прийнято ухвалу про залишення без задоволення апеляційної скарги ТОВ II «Кольорові метали» і залишення без змін ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року. Тобто, ініційований ТОВ II «Кольорові метали» спір стосовно протиправності податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 від 03.12.2015 року і їх скасування – в судовому порядку по суті не вирішувався, а відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, відповідач по цій справі на даний час ще не втратив право оскарження їх в суді, також як і не втратив право оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 28.02.2017 р. №000109419, і від 28.08.2017 р. №0007291228, №0007231228.

Виходячи з того, що у самому Податковому кодексі України чіткого визначення узгодженого податкового зобов’язання немає, а ст.54 ПК України, що стосується визначення сум грошових (податкових) зобов’язань, відокремлено від інших положень ПКУ не дає змоги комплексно розкрити та систематизувати, які ж зобов’язання є узгодженими, а які ні, та яким є порядок власне самого узгодження, судова колегія з урахування встановлених у справі фактичних обставин (щодо непогодження відповідача по цій справі з винесеними контролюючим органом стосовно нього податкових повідомлень рішень, їх оскарження до суду та невтраченого до наступного часу права їх оскарження до суду у визначені ст. 102 ПКУ строки) визнає за необхідне у даному спірному випадку вдатися до правового аналізу положень п.54.3 ст.54 ПКУ та п.56.18 ст.56 ПКУ, якими передбачено, що у разі визначення грошового (податкового) зобов’язання контролюючим органом самостійно – момент узгодження грошового (податкового) зобов’язання настає у день набрання судовим рішенням законної сили у випадку судового оскарження.

Враховуючи те, що два зазначені у п. 56.18 і п. 56.19 ст. 56 ПКУ приписи ПКУ по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному, відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПКУ перевагу повинно бути надано одній із цих законодавчих норм, а саме п. 56.18 ст.56 ПКУ, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), що відповідно свідчить про право платника податків для звернення до суду із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу у строк визначений за правилами п. 56.18 ст. 56 ПКУ (1095 днів із дня отримання такого рішення)

Таким чином, певний алгоритм узгодження сум грошових (податкових) зобов’язань, що були самостійно визначені контролюючим органом, пропонується в самому ПКУ, і при цьому алгоритмі грошове зобов’язання вважається узгодженим не з самого моменту визначення контролюючим органом його суми у відповідному повідомленні-рішенні, а з урахуванням обставин судового оскарження, до якого ТОВ II «Кольорові метали» вже вдавався у 2016 році, та на яке ТОВ II «Кольорові метали» на даний момент ще не втратив право відповідно до вимог ст.102 ПКУ.

Судова колегія у даній справі приділяє увагу моменту узгодження податкового зобов’язання, що визначено відповідачу податковими повідомленнями-рішеннями № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 03.12.2015 року і податковими повідомленнями-рішеннями від 28.02.2017 р. №000109419 та від 28.08.2017 р. №0007291228, №0007231228, в силу того, що вказане питання має суттєве значення для визначення моменту набуття цих податкових зобов’язань статусу «податкового боргу», від чого саме також залежить вирішення питання правомірності наслідків для відповідача по цій справі, що визначені позивачем як відповідальність за несплату податкового зобов’язання для ТОВ ІІ “Кольорові метали”: як в частині нарахування штрафних санкцій податковими повідомленнями-рішеннями від 28.02.2017 р. №000109419 та від 28.08.2017 р. №0007291228, №0007231228; так і в частині права позивача на звернення до суду з позовом у цій справі про стягнення на користь державного бюджету податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 5 942 085,53 грн. з рахунків ТОВ з іноземними інвестиціями “Кольорові метали” у банках, що його обслуговують.

Беручи до уваги вищенаведене, судова колегія визнає, що визначення моменту узгодження грошового (податкового) зобов’язання відповідача по цій справі є важливим у цій справі, оскільки Рішення контролюючого органу, по яким визначені суми податкових зобов’язань є неузгодженими: повністю звільняє ТОВ з іноземними інвестиціями “Кольорові метали” від відповідальності за його оплату до моменту, коли воно буде узгодженим; також як і не створює наслідків для визначення інших зобов’язань; а рішення, якими вони визначаються, не мають юридичної сили для посилання на нього, зокрема, у даному випадку при вирішенні вимог позивача про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 5 942 085,53 грн. з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують; а також є підставою для визнання протиправною та скасування податкової вимоги, яка повинна надсилатися контролюючим органом платнику податків у випадку відмови ним від сплати визначеного (але неузгодженого) грошового (податкового) зобов’язання.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія визнає взагалі передчасним звернення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до суду у цій справі з позовом про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Кольорові метали”, тим більш з грубим порушення визначеної чинним законодавством процедури, тобто, без формування податкової вимоги, яка мала б бути надіслана позивачем по цій справі і вручена ТОВ ІІ “Кольорові метали” після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов’язання, що були визначені податковими повідомленнями-рішеннями: від 03.12.2015 р. №0001632202, №0001642202, №0001652202, №0001662202; від 28.02.2017 р. №000109419; від 28.08.2017 р. №0007291228; від 28.08.2017 р. №0007231228; та від 28.08.2017 р. №0007271228, як це передбачено ст.59 ПК України та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом податкової адміністрації від 3 липня 2001 р. і Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Мінфіна України від 30.06.2017 № 610.

Посилання суду першої інстанції на те, що позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу – є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять в собі жодного письмового доказу на підтвердження зазначеного висновку суду першої інстанції, і позивачем суду не доведено факти вжиття ним передбачених чинним законодавством заходів задля стягнення податкового боргу до звернення в суд з позовом у цій справі.

Не відповідають дійсності також висновки суду першої інстанції в тій частині, що контролюючим органом було сформовано та вручено платнику вимоги про сплату боргу (а.с.12-13), оскільки зазначені вимоги форми «Ю» від 31.10.2014 р № 1550-25, від 31.10.2014 р № 1548-25, від 31.10.2014 р № 1546-25, що виносилися у зв’язку з виникненням податкового боргу за узгодженими грошовими зобов’язаннями станом на 30.10.2014 р (тобто, більше ніж за рік), та на які посилається суд першої інстанції, не стосуються сум податкових зобов’язань відповідача за період жовтня-листопада 2013 року та за 2015 рік, що були визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 03.12.2015 р. №0001632202, №0001642202, №0001652202, №0001662202. Зазначені у вимогах форми «Ю» від 31.10.2014 р № 1550-25, від 31.10.2014 р № 1548-25, від 31.10.2014 р № 1546-25 суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов’язаннями станом на 30.10.2014 р - не були включені до загальної суми податкового боргу, що є предметом розгляду у цій справі, а самим позивачем у цій справі як в актах перевірки (на підставі яких винесені податкові повідомлення рішення) так і в суді наголошувалося на тому, що на час проведення перевірок відповідача у 2015 і 2017 роках і на час звернення до суду з позовом у цій справі, ТОВ ІІ “Кольорові метали” не мав заборгованості по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2014 рік, у зв’язку з чим у адміністративного суду відсутні правові підстави приймати до уваги у цій справі Вимоги форми «Ю» про сплату боргу (а.с.12-13), як засіб реагування позивача на факт несвоєчасного виконання ТОВ ІІ “Кольорові метали” обов'язку, що був визначений податковими повідомленнями-рішеннями: від 03.12.2015 р. №0001632202, №0001642202, №0001652202, №0001662202; від 28.02.2017 р. №000109419; від 28.08.2017 р. №0007291228; від 28.08.2017 р. №0007231228; та від 28.08.2017 р. №0007271228 ..

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, тобто, ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, та обґрунтованим, тобто, ухваленим на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване у цій справі відповідачем судове рішення не відповідає, оскільки всупереч вимог ч.2 ст.73 КАСУ під час вирішення спору, ініційованого у цій справі податковим органом, судом першої інстанції не було здійснено перевірку доводів позивача виходячи з принципу всебічного, повного та об'єктивного з’ясування фактичних обставин, на які він посилався в підтвердження своїх вимог і які мають суттєве значення та підлягали встановленню при ухваленні судового рішення по суті у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За результатом розгляду апеляційної скарги відповідача у цій справі, колегія суддів зауважує на тому, що виконання визначеного пунктом 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод принципу права на справедливий суд та досягнення мети адміністративного судочинства, що саме і є метою адміністративного судочинства, можливо виключно лише за умови оцінки кожного специфічного, доречного та важливого аргументу, і надання належної правової оцінки кожному окремому доказу та їх сукупності, як тих, що були долучені сторонами до матеріалів справи, так і тих, що були витребувані судом за власною ініціативою задля дотримання принципу офіційності та можливості встановити наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення учасників справи, про що суд обов’язково має відобразити в мотивувальній частині свого рішення з наведенням правового аналізу цим обставинам у їх співвідношенні до відповідних норм матеріального права.

Проте, як встановлено під час апеляційного перегляду даної справи, судом першої інстанції взагалі не з'ясовувалися обставини, що мають значення для правильного вирішення спору у цій справі, внаслідок чого розгляд спору у цій справі було зведено просто до встановлення формальних обставин справи (терміни прийняття та оскарження ППР), і навіть без належного аналізу того, чи є визначені податковими повідомленнями-рішеннями: від 03.12.2015 р. №0001632202, №0001642202, №0001652202, №0001662202; від 28.02.2017 р. №000109419; від 28.08.2017 р. №0007291228; від 28.08.2017 р. №0007231228; та від 28.08.2017 р. №0007271228 податкові зобов'язання узгодженими та чи мать будь-яке відношення Вимоги форми «Ю» від 31.10.2014 р № 1550-25, від 31.10.2014 р № 1548-25, від 31.10.2014 р № 1546-25 до суми податкового боргу, що є предметом спору у цій справі, і тощо.

У тому числі, не дослідженим судом першої інстанції залишився як період виникнення спірної заборгованості ТОВ з іноземними інвестиціями “Кольорові метали” так і розмір податкового боргу, який може бути стягнутий в судовому порядку за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у цій справі.

Не перевірявся судом першої інстанції у цій справі реальний стан розрахунків відповідача по орендній платі та складові податкового боргу відповідача на день звернення ГУ ДФС у Дніпропетровській області до суду з позовом у цій справі про стягнення з рахунків ТОВ з іноземними інвестиціями “Кольорові метали” у банках, що його обслуговують податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 5 942 085,53 грн., який є ідентичним долученому до матеріалів справи Розрахунку станом на 11.09.2017 р. (а.с.9), що містить в собі суми податкового боргу (за основним платежем, штрафних санкцій та пені) на дату – 29.12.2016 р., нарахованих контролюючим органом податковими повідомленнями рішеннями форми «Р» № НОМЕР_2, № НОМЕР_1, № НОМЕР_4, № НОМЕР_3, які були винесені контролюючим органом ще 03.12.2015р., тобто за два роки попереду до звернення з позовом у цій справі.

Наведені вище обставини свідчить на думку судової колегії про формальний підхід суду першої інстанції до вирішення по суті спору у цій справі, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яким з відповідача по справі необґрунтовано стягнуто заборгованість з орендної плати за землю, по укладеним з Вільногірською міською радою, з Криничанською райадміністрацією та з Верхньодніпровською райадміністрацією договорам оренди земельних ділянок, яка як на час звернення до суду з позовом у цій справі так і на час винесення судового рішення не могла бути предметом спору у цій справі виходячи з того, що рішеннями Господарських судів у справах№904/7950/16, №904/8986/16, №904/9992/16, №904/9955/17, № 904/8372/17, № 904/9531/17 вже було стягнуто з ТОВ з іноземними інвестиціями “Кольорові метали” заборгованість по укладеним з Вільногірською міською радою договорам оренди земельних ділянок від 26.01.2006 року (запис в Державному реєстрі земель № 040510600003 від 20.02.2006), з внесеними змінами договором від 19.03.2014 р № 59/7; від 19.11.2004 року (запис в Державному реєстрі земель № 040110500017 від 30.11.2014); від 08.06.2008 року (запис в Державному реєстрі земель № 040710500048 від 14.06.2007), з внесеними змінами договором від 19.03.2014 № 122/7; від 08.06.2007 року № 123 зі змінами внесеними договором № 123/3 від 26.01.2010 і договором № 123/7 від 19.03.2014; від 11.10.2006 року № 2040 (запис в Державному реєстрі земель № 040610500016 від 30.10.2006), зі змінами внесеними договорами № 62 – 62/7; і договору від 22.02.2005 року.

Виходячи з принципу преюдиційності судових актів, який впливає на процес доказування і дозволяє уникнути прийняття судами протилежних рішень з одних і тих самих питань, а також з огляду на акцентування Венеціанською комісією у своїй доповіді «Верховенство права» від 4.04.2011 №512/2009 уваги на принципі юридичної визначеності, його істотної важливості для питання довіри до судової системи та верховенства права, і суттєвості для бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ, судова колегія визнає, що у даній адміністративній справі адміністративний суд позбавлений права приймати інші рішення з тих самих питань, які стосуються сум податкової заборгованості відповідача по переліченим вище договорам оренди задля дотримання забезпечення залишення вже вирішених раніше судом правовідносини передбачуваними.

Відповідно до вимог ч.4 ст.78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, оскільки частина податкового боргу, яка стягнута судом першої інстанції у цій справі з відповідача, вже була предметом розгляду в якості стягнення заборгованості у вищеозначених господарських справах, а також зважаючи на те, що відповідачем частина податкового боргу була сплачена добровільно, що підтверджено самим позивачем, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача і скасування рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, з огляду на наведені вище по тексту постанови апеляційного суду обставини, які стосуються передчасності звернення фіскального органу до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків ТОВ з іноземними інвестиціями “Кольорові метали” у банках, що його обслуговують податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 5 942 085,53 грн., при тому, що попередньо позивачем не формувалася і не направлялася відповідачу податкова вимога, а також враховуючи не надання позивачем за пропозицією судової колегії уточнених та детальних розрахунків суми податкового боргу, який залишився не стягненим з відповідача у цій справі, судова колегія підсумовуючи фактичні обставини, що встановлені під час розгляду і вирішенню даної справи по суті, а також виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, визнає за неможливе на даний час самостійно, фактично підміняючи контролюючий орган, та всупереч встановленої чинним законодавством процедури, визначити як загальну суму податкового боргу так і обчислити його складові (основна суму боргу, штрафні санкції і пеня), що відповідно позбавляє суд можливості здійснити за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області стягнення з відповідача на користь державного бюджету будь-якої частини податкового боргу у цій адміністративній справі, оскільки судове рішення в адміністративній справі передбачає чітко визначену, обумовлену фактичними обставинами справи правову позицію суду з відображенням законодавчого врегулювання питань кваліфікування спірних правовідносин у даній справі, та з огляду на визначені ст. 2 КАС завдання адміністративного судочинства.

У даній справі, відповідачем не виконано покладений на нього ч.1 і ч.2 ст.77 КАС України обов’язок довести суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, в тому числі і стосовно наочного доведення до суду, в чому саме співпадають (накладаються) суми, що вже стягнуті рішеннями Господарських судів, однак заново пред’явлені до суду у цій справі, також як і не виконано обов’язок доказування правомірності свого рішення та дії стосовно звернення до суду з позовом у цій справі, в тому числі і шляхом надання детального та доступного аналізу розрахунку податкового боргу відповідача. Той факт, що рішення Господарського суду в повному обсязі боржником не виконані, а лише передані на примусове виконання до державної виконавчої служби, а вказаними рішеннями Господарських судів було стягнуто заборгованість без застосування індексу інфляції за 2015 р і без урахування штрафних санкцій та пені (розрахунок яких позивачем до апеляційного суду так і не надано незважаючи на оголошення перерви в судовому засіданні саме з вказаною метою) - не надає правових підстав для залишення в силі рішення суду першої інстанції у цій справі, оскільки на стадії виконання судових рішень не передбачено механізму відміни попередньо прийнятих Господарськими судами рішень замість нового прийнятого у цій адміністративній справі рішення, і відповідно, залишення без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року у справі № 804/7530/17 призведе лише до подвійної відповідальності ТОВ з іноземними інвестиціями “Кольорові метали” за одне й те ж саме порушення, а відповідно і до порушення приписів ст. 61 Конституції України, якою заборонено притягнення до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано не належну оцінку фактичним обставинам та наявним у справі доказам, а їх не достатня кількість та не належність не давали змоги суду першої інстанції для задоволення позову Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у цій справі, у зв’язку з чим судова колегія дійшла висновку про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі та про необхідність його скасування, з прийняттям іншого рішення про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 322 325, 328 КАС України, суд,-

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Кольорові метали”– задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року – скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Кольорові метали” – в повному обсязі.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник