Постанова № 77415638, 23.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1200/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Спаскіна О.А. , Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (суддя Опімах Л.М.; м. Суми; повний текст рішення складено - 14.06.2018) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2018р. по справі № 818/1200/18

за позовом ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3

до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області

про визнання дій незаконними, скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, в якому просив суд: визнати незаконними дії відповідача щодо прийняття рішення від 05.02.2018 р. № 5901.5-689/59.3-18 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні та скасувати рішення відповідача від 05.02.2018 р. № 5901.5-689/59.3-18 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3 - задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області від 05.02.2018 року про скасування посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3

В задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій Управління Державної міграційної служби України в Сумській області щодо прийняття рішення про скасування посвідки - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на користь ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3 704,80 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме: ст. 19 Конституції України, пп. 1 п. 19 Порядку оформлення виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 року №251 (в редакції від 29.07.2016), ст.ст. 9, 72, 73, 75-76, 79, 90, 94, 211, 242, 244, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 в частині задоволення позову ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує, що позивач при поданні заяви для отримання посвідки на тимчасове проживання від 26.09.2016 № 1469 та заяви про обмін посвідки від 21.11.2016 № 2144 в Розділі "Про себе повідомляю такі дані" у пункті "Буду проживати за адресою" надав неправдиві відомості, а саме: зазначив реєстрацію місця проживання, де він за інформацією Управління СБУ в Сумській області фактично не проживав, що в силу приписів пп. 1 п. 19 Порядку стало обґрунтованою підставою для скасування позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_1 ОСОБА_3 прибув в Україну з метою навчання, у зв'язку з чим йому було видано посвідку на тимчасове проживання № TP 020600.

21.11.2016 позивач звернувся до Управління ДМС України в Сумській області із заявою від 21.11.2016 р. № 2144 про обмін посвідки у зв’язку з непридатністю до використання, в якій зазначено, що він буде проживати за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. До заяви було додано клопотання приймаючої сторони – Сумського державного університету – від 21.11.2016 р. № 13.03/1484 щодо обміну позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні у зв’язку з непридатністю до використання (а.с.31,32).

09.12.2016 р. позивачем було отримано нову посвідку на тимчасове проживання в Україні № TP 188184 терміном дії до 31.08.2019 р. (а.с.8).

30.01.2018 до Управління ДМС України в Сумській області надійшов лист Управління Служби безпеки України в Сумській області від 29.01.2018 р. № 13/103-нп (вх. № 1178/1/5901-18), в якому зазначено, що позивач при поданні заяви на отримання посвідки на тимчасове проживання подав завідомо неправдиві відомості, а саме: вказав адресу реєстрації місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою фактично не проживав, кореспонденцію та офіційне листування не отримував. На підтвердження цього, Управлінням СБУ України в Сумській області було надано акт від 13.12.2017 р., складений комісією при Коршачинській сільській раді, про те, що позивач, який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, дійсно фактично не проживав за зазначеною адресою (а.с.33-34,35-36).

Виходячи з цього, Управління СБУ в Сумській області ініціювало скасування позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні № TP 188184.

На підставі даної інформації відповідачем прийнято рішення № 5901.5-689/59.3-18 від 05.02.2018 р. про скасування позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні (а.с.9).

06.02.2018 р. відповідачем було направлено лист-повідомлення про прийняте рішення позивачу, а також приймаючій стороні – Сумському державному університету, УСБУ в Сумській області та Державній прикордонній службі України (а.с.41,43,44,45).

Позивач, не погоджуючись із правомірністю прийнятого відповідачем рішення, звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявності передбачених підстав для скасування виданої позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні, а тому оскаржуване рішення відповідача підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, а також порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України, визначено в Законі України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі – Закон).

Відповідно до ч. 13 ст. 4 Закону іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.

Згідно з ч. 13 ст. 5 Закону підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, документ, що підтверджує факт навчання в Україні, та зобов'язання навчального закладу повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, про відрахування з такого закладу.

Відповідно до вимог п. 10 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №251 (далі - Постанова №251) посвідка на тимчасове проживання видається строком до одного року з можливістю його продовження щоразу на один рік на підставі заяви іноземця чи особи без громадянства та документів, зазначених у підпункті 4 пункту 6 цього Порядку, які подаються до територіального органу або підрозділу ДМС не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії посвідки.

У разі коли протягом строку дії посвідки на тимчасове проживання в документах, зазначених у пункті 6 цього Порядку, змінилися відомості, такі документи подаються до територіального органу або підрозділу ДМС, який видав посвідку, протягом місяця з моменту настання змін (для документів, зазначених у підпунктах 1 і 2 пункту 6 цього Порядку) або протягом 10 днів (для документів, зазначених у підпункті 4 пункту 6 цього Порядку).

Після закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання іноземець та особа без громадянства зобов'язані в семиденний строк зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України.

При цьому посвідка на тимчасове проживання передається приймаючій стороні, яка зобов'язана подати її територіальному органові або підрозділові ДМС за місцем проживання іноземця та особи без громадянства протягом десяти днів з моменту зняття з реєстрації.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, посвідка на тимчасове проживання позивача скасована на підставі підпункту 1 пункту 19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. N 251, у зв’язку з поданням у заяві для отримання посвідки на тимчасове проживання неправдивих відомостей стосовно місця проживання (а.с.9).

Відповідно до пп. 1 п. 19 вказаного Порядку (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення) посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі отримання від органу Національної поліції, іншого органу виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 26, ст. 33 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Відповідно до абзацу 5 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (ч. 10 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні").

Як вбачається з матеріалів справи, місце проживання позивача зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, повною мірою відповідає положенням абзацу 5 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Враховуючи приписи Конституції України та Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", слід зазначити, що позивач не обмежений у вільному виборі місця проживання, та у визначеному законодавством порядку зареєстрував місце свого проживання.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області № 5901.5-689/59.3-18 від 05.02.2018 р. про скасування позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні є протиправним та підлягає скасуванню.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 по справі № 818/1200/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 26.10.2018.