Постанова № 77415613, 22.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/834/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Донець Л.О.

суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (суддя І інстанції А.О. Чеснокова) від 12.06.2018, повний текст складено 12.06.18 по справі № 816/834/18

за позовом ОСОБА_1

до Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2018 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Решетилівсього об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі – відповідач), в якому просив визнати відмову відповідача в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, та зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 04 грудня 2017 року та здійснити її виплату.

Рішенням Полтавського оружного адміністративного суду від 12.06.2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 20 лютого 2018 року № 2334/02-22.

Зобов'язано Решетилівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 04 грудня 2017 року і здійснити відповідну виплату пенсії.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь позивача судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 04 грудня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідач в своєму рішенні № 2334/02-22 від 20 лютого 2017 року відмовив позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з неможливістю підтвердження трудового стажу.

Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України “Про пенсійне забезпечення” та постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.1993 року № 637 “Про порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, та дійшов до висновку про наявність підстав для призначення пенсії позивачу на пільгових умовах.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.

У відповідності до п.2 Прикінцевих положень вказаного закону, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У відповідності до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з п. 10 вказаного Порядку, підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року.

Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 20 вказаної постанови Кабінету Міністрів України №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За обставинами справи, позивачем для призначення пенсії було надано трудову книжку, та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих відокремленим підрозділом "Управління матеріальними ресурсами" ДП "Торезантрацит" на ім'я ОСОБА_1

Згідно вказаних документів позивач працював у Торезькому виробничому об'єднанні по видобутку антрациту "Торезантрацит": з 25 грудня 1985 року по 01 січня 1986 року - на посаді "ученик горнерабочего очистного забоя на добычной участок";

з 01 січня 1986 року по 18 червня 1986 року - на посаді "горнорабочий";

з 06 серпня 1986 року по 23 листопада 1986 року - на посаді "горный мастер";

з 01 лютого 1989 року по 06 травня 1989 року - на посаді "подземный горный мастер";

з 06 травня 1989 року по 01 вересня 1989 року - на посаді "подземный горный мастер";

з 01 вересня 1989 року по 01 січня 1990 року - на посаді "подземный помощник начальника горноподготовительного участка";

з 01 січня 1990 року – 02 вересня 1994 року - на посаді "подземный горный мастер";

з 02 вересня 1994 року по 18 листопада 1995 року - на посаді "помощник начальника участка";

з 18 листопада 1995 року по 27 лютого 2001 року - на посаді "подземный горный мастер";

а з 21 березня 2001 по 01 жовтня 2001 року - на ТОВ "Фірма "Карбон" - на посаді "горный мастер".

Окрім того, копіями наказів Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту "Торезантрацит" № 633 від 30 грудня 1994 року, № 33 та № 34 від 27 січня 2000 року, підтверджено проведення атестації вищеназваних робочих місць на яких у спірному періоді працював позивач, а саме: горнорабочий, подземный горный мастер, подземный помощник начальника горноподготовительного участка, помощник начальника участка.

Враховуючи викладене, посилання відповідача, в своїй апеляційній скарзі, на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача, у зв'язку з ненаданням уточнюючої довідки підприємств є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача повний робочий день на підземних роботах, на посадах, які відносяться до Списку №1 - підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

Включення наведених вище посад до списку №1 на час роботи позивача з 1985 по 2001 роки передбачено постановою Міністрів СССР від 22.08.1956 №1173 «Про затвердження списків, виробництв, цехів, професій та посад, на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці, та в гарячому цеху, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах», постановою Міністрів СССР від 26.01.1991 року №10 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком(по старості) на пільгових умовах", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994року №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36 «Про затвердження списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на ту обставину, що в уточнюючих довідках виданих підприємством Шахтою «Об’єднана» Торезького виробничого об’єднання по видобутку антрациту «Торезантрацит», яке на даний час знаходиться на непідконтрольній Україні території, відсутній реєстраційний номер та дата їх видачі, що ставить під сумнів законність їх видачі.

Також, в апеляційній скарзі зазначено, що перевірку відомостей, які вказано в уточнюючій довідці, шляхом перевірки первинних документів, здійснити неможливо, оскільки підприємство знаходиться на непідконтрольній Україні території.

Враховуючи наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Абзац 7 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1028 наступного змісту: «в разі розміщення підприємств, установ, організацій на тимчасово окупованій території України або в районах проведення АТО можливе підтвердження спеціального стажу за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За обставинами справи, позивач дійсно отримував за спірний період заробітну плату на шахті, з яких було сплачено страхові внески, що й відповідає положенням пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім цього, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

У відповідності до ст. 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

В свою чергу страхувальник зобов’язується нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч.2 ст. 17 наведеного вище Закону), та незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 наведеного Закону).

Аналізуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній Україні території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 25.09.2018 року по справі № 242/65/17, та у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а (2/175/97/16)

Так, в матеріалах справи є трудова книжка позивача, яка містить записи про періоди та види його трудової діяльності.

Враховуючи викладене, відповідно до записів у трудовій книжці позивача, яка є основним документом, підтверджено, що позивач працював на підземних роботах, тобто виконував роботу, яка віднесена до Списку № 1, а отже має право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів зазначає про відсутність порушень матеріального та процесуального права суду першої інстанції під час вирішення даної справ.

Згідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 по справі №816/834/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 26.10.2018.