Постанова № 77414332, 18.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6043/18

Номер справи місцевого суду: 522/6407/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів колегії: ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

при секретарі: Півнєві Д.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Одеської міської ради на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2018 року по справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про зобов’язання знести об’єкти самочинного будівництва, -

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2018 року представник Одеської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про знесення об’єкта самочинного будівництва.

Одночасно із позовною заявою представник Одеської міської ради подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення, шляхом накладання арешту на об’єкт нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського (вул. Леонтовича), 15 та заборонити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснювати будь які дії з будівництва та реконструкції з вищевказаним об’єктом нерухомого майна.

В обґрунтування заяви зазначено, що забезпечення позову необхідне для запобігання подальшому здійсненню самочинного будівництва та відчуженню спірного нерухомого майна під час розгляду справи в суді.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2018 року було відмовлено у задоволенні заяви Одеської міської ради про забезпечення позову.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, представник Одеської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2018 року скасувати та прийняти нову, якою заяву Одеської міської ради задовольнити.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не з’явилися, але про розгляд справи сповіщалась належним чином та завчасно. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка, належним чином повідомлених сторін, у судове засідання не перешкоджає розглядові справи та доступі їх до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, представника Одеської міської ради, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши виділені матеріали цивільної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви Одеської міської ради про забезпечення позову по справі суд першої інстанції виходив із того, що до заяви позивачем не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження реальної наявності порушеного права позивача та необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з таких підстав.

Згідно вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Відповідно до наявних у виділених матеріалах справи доказів дійсно вбачається наявність спору між сторонами щодо об’єкта нерухомого майна за адресою м. Одеса, вул. Бєлінського (вул. Леонтовича), 15.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 153 ЦПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову не врахував вищевказаних вимог діючого процесуального законодавства та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що забезпечення позову є необхідним для уникнення можливого невиконання або утруднення виконання рішення суду в майбутньому.

Крім того, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції вказав, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження реальності наявності порушеного права позивача та необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Однак зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається наявність доводів заявника щодо необхідності застосування певних видів забезпечення та існування можливості утруднення виконання судового рішення у разі незабезпечення позову.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374, п.п. 1, 4 ст. 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, у випадку постановлення ухвали при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушення процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала постановлена судом першої інстанції передчасно, її необхідно скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-153, 367, 368, 374, 379, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2018 року скасувати.

Виділені матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про забезпечення позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та подальшому оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено: 24 жовтня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М.Драгомерецький

ОСОБА_2

ОСОБА_3