Рішення № 77412539, 25.10.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/4026/18

Провадження № 2/500/2530/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Пащенко Т.П.

при секретарі – Топтигіній О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності на частину житлового будинку, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку за адресою: Одеська область, м.Ізмаїл, вул.З.Космодем’янської ріг вул.Ю.Фучика,7-9/185, укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, посвідчений Одеською товарною біржею 01.06.1998 року, реєстровий №3292, вказуючи, що між ними та відповідачами 01.06.1998 року на Одеській товарній біржі був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна №3292, за яким позивачі придбали у відповідачів ? частину житлового будинку за адресою: Одеська область, м.Ізмаїл, вул.З.Космодем’янської,7-9 ріг вул.Ю.Фучика,185. Сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, розрахунок проведено, про що свідчить п.5 Договору, правочин був виконаний обома сторонами. 03.06.1998 року позивачі зареєстрували договір у КП «Ізмаїльське МБТІ» в реєстровій книзі за №58/100. Оскільки позивачі обмежені у користуванні своїми правами як власники, просять суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна та визнати за ними право власності на зазначену частину житлового будинку.

Ухвалою суду від 16.08.2018 року замінено первісного відповідача ОСОБА_5 міську раду Одеської області на належних відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В судове засідання позивачі не з’явилися, сповіщені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Позивач ОСОБА_2 надав суду заяву, якою підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні, просив розглядати справу в його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи. Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_6 надав суду заяву, якою підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні, просив розглядати справу в його відсутність та відсутність позивачки, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, сповіщені про дату, час та місце судового розгляду належним чином через розміщення оголошення на офіційному веб -сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутності не надали, відзив на позовні вимоги не надали, тому суд відповідно до ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв’язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна №3292 від 01.06.1998 року – а саме, ? частини житлового будинку за адресою: Одеська область, м.Ізмаїл, вул.З.Космодем’янської ріг вул.Ю.Фучіка,7-9 / 185, укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, власниками вказаної частини житлового будинку є ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних частках (а.с.9-10).

Всі зобов’язання за договором №3292 купівлі-продажу нерухомого майна від 01.06.1998 року сторонами виконані в повному обсязі, а саме, відповідно до п.5 договору ? частина житлового будинку продана за 20400,00 грн., які отримані продавцем до підписання даного договору, та належать новим власникам: ОСОБА_1, ОСОБА_2 у рівних частках.

На теперішній час вказаний договір не оскаржений та не скасований.

Договір купівлі продажу від 01.06.1998 року посвідчений Одеською товарною біржею, реєстровий номер №3292, право власності зареєстровано КП «Ізмаїльське МБТІ», про що свідчить реєстраційний напис (а.с.10 зворот).

Як вбачається з довідки КП «Ізмаїльське МБТІ» №807 від 11.06.2018 року відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи на об’єкт нерухомості по вул.Космодем’янської Зої,7-9 ріг вул.Фучіка Юліуса,185 в м.Ізмаїлі Одеської області власниками ? частини зареєстровані ОСОБА_2 (1/4 частка) та ОСОБА_1 (1/4 частка) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №3292 від 01.06.1998 року, посвідченого Одеською товарною біржею, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно в реєстровій книзі за №58/100 від 03.06.1998 року (а.с.15).

Згідно ксерокопій паспортів ОСОБА_1, ОСОБА_2 встановлено, що вони зареєстровані ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5-8).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2003 року передбачено, що положення зазначеного Кодексу застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК 2003 року положення цього Кодексу застосовується до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки правовідносини виникли до набрання новим Кодексом чинності, так як договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений до вступу в законну силу Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року, і не мають подовжувального характеру, тому суд при розгляді справи керується положеннями ЦК 1963 року.

Згідно ст.ст.128,224,227 ЦК УРСР (1963 рік), діючого на час розгляду справи, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності визнається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону або договору. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до роз'яснень, даних в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.78 р., із змінами від 25.05.98 р. «Про судову практику у справах про визнання угод недійсними» угоди купівлі-продажу (зокрема при придбанні на біржових торгах) житлового будинку (квартири) або його (її) частини підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

При цьому, якщо така угода виконана повністю або частково однією із сторін, а інша сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд на підставі ч.2 ст.47 ЦК на вимогу сторони, що виконала угоду має право визнати її дійсною.

На час укладення зазначеного договору діяла ст.15 Закону України «Про товарну біржу», згідно якої не вимагалось подальше нотаріальне посвідчення угоди, укладеної на біржі.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.4., 1.7., 1.9 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету України з житлово-комунального господарства від 09.06.98 року № 121, Інструкція визначала порядок здійснення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в Україні. Державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об'єкти нерухомості, розташовані на всій території України. Реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюється на підставі правовстановлюючих документів за рахунок коштів власників нерухомого майна. Пунктом 2 Інструкції визначений порядок здійснення державної реєстрації, підпунктом 2.1.д) якого зазначено, що на оригіналі правовстановлюючого документу робиться реєстраційний напис.

Додатком 1 до вказаної Інструкції визначений перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна. Відповідно до пункту 9 Переліку зазначено: «Договори купівлі-продажу, обміну, зареєстровані біржею».

Відповідно до п.49 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 року і чинної на момент укладення договору між сторонами (02.07.1997 року), - договір купівлі - продажу, зареєстрований на біржі є документом, що підтверджує право власності на квартиру, що відчужується.

Згідно зі ст.220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовились відносно всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне чи часткове виконання договору, проте одна зі сторін ухиляється від нотаріального його посвідчення, суд може визнати цей договір дійсним. В цьому разі подальше нотаріальне посвідчення договору не потрібне.

При укладенні договору всі вимоги, передбачені ст.15 Закону України «Про товарні біржі», між сторонами виконано належним чином, про що свідчить сам договір.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що реєстрація за ОСОБА_1, ОСОБА_2 права власності на ? частину житлового будинку по вул.З.Космодем’янської,7-9 ріг вул.Фучіка Юліуса,185 в м.Ізмаїлі Одеської області (по 1/4 частці за кожним)здійснена відповідно до діючого на той час законодавства.

З оглядом на вищевказане, враховуючи, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, суд визнає вищевказаний договір дійсним.

Право власності таким чином за ОСОБА_1, ОСОБА_2 встановлюється відповідно до ст.328 ЦК України.

У відповідності зі ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст.12,13,77,78,79,80,81,82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст.ст.12,13,77,78,79,80,81,82,223,258,259,264,265,268,272,273, 280-283, 354,355 ЦПК України, ст.47, 224, 227 ЦК України в редакції 1963 року, суд –

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до ОСОБА_3, який зареєстрованим / знятим з реєстраційного обліку по м.Одесі та Одеській області не значиться, ОСОБА_4, яка зареєстрованою / знятою з реєстраційного обліку по м.Одесі та Одеській області не значиться, про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності на частину житлового будинку – задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме, ? частини житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Космодем’янської Зої,7-9 ріг вул.Фучіка Юліуса,185, укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, посвідчений Одеською товарною біржею 01 червня 1998 року, реєстровий номер №3292.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт громадянина України серії КК №031597, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 02 липня 1998 року, індивідуальний ідентифікаційний номер – «НОМЕР_1», ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт громадянина України серії КК №031598, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 02 липня 1998 року, індивідуальний ідентифікаційний номер – «НОМЕР_2», право власності на ? частину житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Космодем’янської Зої,7-9 ріг вул.Фучіка Юліуса,185.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: ОСОБА_7