Ухвала суду № 77412466, 25.10.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

25 жовтня 2018 року м. Київ № 826/17310/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., вивчивши заяву Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Досвід» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

23 жовтня 2018 року до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла заява Головного управління ДФС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Досвід».

Одночасно із вказаною заявою позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, заяву Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишено без руху та встановлений строк до 15 год. 00 хв. 25 жовтня 2018 року для усунення недоліків поданої заяви шляхом надання до суду:

- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1762,80 грн.;

- подання заяви у відповідності до вимог ч.1 ст. ст. 283 КАС України.

У зв'язку зі скороченими строками розгляду, представника заявника Варганюка Д.В. телефонограмою проінформовано щодо постановлення вказаної ухвали, про можливість отримання копії вказаної ухвали, оголошено виявлені недоліки та необхідність їх усунення до 15:00 год. 25 жовтня 2018 року, а також про відмову у відстроченні сплати судового збору.

25 жовтня 2018 року о 13:30 заявником подано заяву про відстрочення сплати судового збору, а в разі відмови, продовження строку на сплату судового збору.

Вирішуючи заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказаною нормою встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення такої норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Водночас, згідно з ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, в силу вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", органи Державної фіскальної служби України не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Отже, з урахуванням наведеного та беручи до уваги, що позивач, є юридичною особою, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 26.01.2018 у справі № К/9901/854/17.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Крім того, ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року вже розглядалось клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, в задоволені якого було також відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, сплата судового збору є обов'язком заявника, а тому зловживання правом на звільнення від сплати судового збору є неприпустимим.

Отже, станом на 15:00 год. 25 жовтня 2018 року доказів сплати судового збору до суду від Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не надходило.

Крім того, заявником не виконано вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху від 24 жовтня 2018 року в частині подання заяви у відповідності до вимог ч.1 ст. ст. 283 КАС України.

Частиною третьої статті 283 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Аналізуючи зазначене в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення заяви та доданих до неї документів.

Керуючись статтями 133, 169, 241-243, 248, 256, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на сплату судового збору.

2. Повернути заяву Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Досвід».

3. Роз'яснити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

4. Копію ухвали з доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, що звернулась із заявою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Патратій