
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2018 року Чернігів Справа № 2540/2857/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1доЛіквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській областіпрозобов'язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (надалі також - Ліквідаційна комісія УМВС, відповідач), в якому просив зобов'язати відповідача оформити необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років та подати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він проходив службу в органах внутрішніх справ України з 01.10.1985 та 15.10.1996 звільнився за п. 64 «ж» за власним бажанням. На день звільнення його страховий стаж склав 14 років 7 місяців та 21 день, з яких 13 років 1 місяць 27 день служба в органах внутрішніх справ. Після служби позивач зазначає, що працював на цивільних посадах та станом на 01.06.2018 має загальний страховий стаж 25 років 0 місяців та 24 дні і відповідно вік понад 54 роки. Враховуючи вимоги пункту «б» частини 1 статті 12 Закону України «Про військове забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу та деяких інших осіб» в редакції закону від 04.07.2002 він має право на пенсію за вислугу років.
Відповідач у встановлений судом строк направив на адресу суду відзив на позов, в якому зазначив, що з позовом не погоджується, в його задоволенні просить відмовити в повному обсязі та зазначив, що документи позивача свідчать про відсутність у нього на день звільнення страхового стажу 25 років і більше, а також досягнення на день звільнення 45 років, а отже вказують на відсутність підстав для призначення пенсії за вислугу років за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і, як наслідок на безпідставність позовних вимог.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративний справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в органах внутрішніх справ з 01.01.1985 року та 15.10.1996 звільнений з військової служби за пунктом 64 підпункту «ж» (за власним бажанням), що не заперечується відповідачем та підтверджується наявними в матеріалах справи документами (а.с. 15-23).
З огляду на наявні матеріали справи ОСОБА_1 на час звільнення зі служби в органах внутрішніх справ мав 13 років та 1 місяць вислуги років, а загальний страховий стаж на той час склав 14 років 07 місяців 21 день, що підтверджується копією послужного списку та не заперечується відповідачем.
У 2018 році позивач звернувся до відповідача за призначенням йому пенсії за віком, проте листом від 02.07.2018 останнім було відмовлено у підготовці всіх необхідних документів для призначення пенсії та направлення їх до органу пенсійного фонду з підстав відсутності права на пенсію за вислугу років.
Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом за захистом свої прав, свобод та інтересів.
Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту «б» статті 12 Закону, в редакції станом на час звернення позивача до Ліквідаційної комісії УМВС, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Згідно з нормами пункту «б» статті 12 Закону, в редакції на час звільнення позивача зі служби, передбачалось, що право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, звільнені зі служби за вислугу років, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або організаційними заходами і які на день звільнення досягли 45-річного віку, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 № 135/13402 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом ( 2262-12 ), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Пункт 12 вказаного Порядку передбачає, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
Зазначені норми чинного законодавства встановлюють окремий порядок звернення за призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме звернення особи до уповноваженого структурного підрозділу, який у 10-денний термін оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії та направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
З огляду на матеріали справи, позивач звертався до Ліквідаційної комісії УМВС, проте отримав відмову з посиланням на відсутність на час звернення всіх необхідних складових для призначення пенсії.
Водночас, відмова відповідача в направленні відповідних документів (подання про призначення пенсії) щодо позивача до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років є протиправною та безпідставною, оскільки до компетенції останнього не належить питання призначення чи перерахунку пенсій.
Суд зазначає, що на момент розгляду адміністративної справи обов'язку, визначеного приписами Порядку, щодо оформлення всіх необхідних документів і направлення відповідного подання про призначення пенсії позивачу, відповідачем не виконано.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області документи на позивача для призначення пенсії за вислугу років підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 707,80 грн.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Зобов'язати Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області документи на ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугу років.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1,14034, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1.
Відповідач: Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, проспект Перемоги, 74,м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ08592365
Дата складення повного рішення суду - 26.10.2018.
Суддя Ю. О. Скалозуб
Судове рішення № 77412224, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 26.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2540/2857/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: