Рішення № 77412155, 25.10.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2240/2519/18

РІШЕННЯ

іменем України

25 жовтня 2018 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить суд зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення селянського господарства орієнтовною площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області для набуття її у власність.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.06.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05.12.2016 №Л-37928/0-12224/6-16 і від 05.04.2017 року №Л-8304/0-2319/6-17. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення селянського господарства орієнтовною площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області для набуття у власність. 06 червня 2017 року на виконання постанови від 01.06.2017 позивач повторно звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, що розташована на території Лисиченської сільської ради Славутського району для ведення особистого селянського господарства із відповідними додатками. Також, 12 липня 2017 року позивач звернулася до відповідача із заявою про повідомлення про результати розгляду заяви від 06 червня 2017 року. 25 липня 2017 року відповідач листом № Л-18034/0-10721/6-17 та листом № Л- 14652/0-9036/6-17 від 07 липня 2017 року повідомив про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яку бажає отримати позивач. Причиною відмови відповідач зазначив наявність наказу Головного управління від 02 березня 2017 р. № 42, яким бажана земельна ділянка включена в перелік земельних ділянок, права оренди якої виставляється на земельні торги.

Позивач вважає, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в наданні йому дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення селянського господарства орієнтовною площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області для набуття її у власність, суперечить нормам чинного законодавства України та є протиправною.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.07.2018 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

13.08.2018 відповідач надав до суду відзив, в якому зазначив, що 02.03.2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області було прийнято наказ № 42, згідно якого земельну ділянку на території Лисичинецької сільської ради Славутського району орієнтовною площею 16 га було включено для продажу права оренди на земельних торгах. На виконання зазначеного наказу було вчинено ряд дій: укладений договір між Головним управлінням та ЗАЦ «Карат» про підготовку лотів до продажу права оренди земельної ділянки; виготовлений проект відведення земельної ділянки; здійснено реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі; затверджено проект відведення земельної ділянки; розроблено технічну документацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки землевпорядною організацією; затвердження документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки районною радою; проведено агрохімпаспортизацію земельної ділянки; зареєстровано право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, земельна ділянка, яку позивач бажає отримати, не може бути передана останньому у власність.

Вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області при наданні позивачу відмови діяло у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством та не порушило права позивача.

Ухвалою від 17.08.2018 суд перейшов до розгляду справи № 2240/2519/18 за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

18.09.2018 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. 24.10.2018 надіслав до суду клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності позивача та його представника, а також просив суд закрити підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду по суті.

Представник відповідача подав до суду клопотання, в якому просив суд провести розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з'явилися, потреби заслухати свідка чи експерта відсутні, суд, відповідно до вказаної частини 9 статті 205 КАС України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.03.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області прийнято наказ № 42 від 02.03.2017 "Про включення земельних ділянок до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які пропонуються до продажу на земельних торгах". Вказаним наказом відповідач до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах включив земельну ділянку, розташовану на території Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області площею 16 га.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.06.2017 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05.12.2016 №Л-37928/0-12224/6-16 і від 05.04.2017 року №Л-8304/0-2319/6-17. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення селянського господарства орієнтовною площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області для набуття у власність.

06.06.2017 позивачем подано до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безкоштовно у власність, для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області.

Разом із заявою як додатки подано: копію паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

12.07.2017 позивач повторно звернулася із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якій просила відповідача повідомити її, у письмовій формі, про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.06.2017 щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безкоштовно у власність, для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області.

07.07.2017 відповідач листом №Л-14652/0-9036/6-17 відмовив позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безкоштовно у власність, для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області.

11.12.2017 Хмельницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.06.2017.

19.03.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 822/1290/17, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом 11.12.2017.

02.04.2018 відповідачем на адресу державного виконавця направлено листа № 11-22-0.6-2202/2-18 від 02.04.2018 про закриття виконавчого провадження, оскільки земельна ділянка, яку бажає отримати у власність ОСОБА_1 включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах, про що 02.03.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області прийнято наказ № 42.

Позивач не погоджуючись із такими діями відповідача, вважаючи протиправною відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безкоштовно у власність, для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст. 22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Згідно з п. б ч. 1 ст. 121 названого Кодексу громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно ч. 6, ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Статтею 122 Земельного кодексу України, визначено повноваження органів виконавчої влади, Верховної ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Згідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів; використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів; надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні; надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону; надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала; будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд); передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва; надання земельних ділянок суб'єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб'єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим; поновлення договорів оренди землі; передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності; надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків; надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно ч. 1 ст. 136 Земельного кодексу України, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Відповідно до ст. 136 Земельного кодексу України, добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Аналіз приписів статті 136 Земельного кодексу України свідчить про те, в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Судом встановлено, що 02.03.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області прийнято наказ № 42 від 02.03.2017 "Про включення земельних ділянок до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які пропонуються до продажу на земельних торгах". Вказаним наказом відповідач до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах включив земельну ділянку, розташовану на території Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області площею 16 га.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи витягу з публічної кадастрової карти земельної ділянки, земельна ділянка орієнтовною площею 16 га на території Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області (за межами населеного пункту), яку включено до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 42 від 02.03.2017 включає земельну ділянку щодо якої позивачем було подано клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Отже, на час розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області рішення про відмову у наданні такого дозволу, земельну ділянку щодо якої позивачем було подано клопотання було включено до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами.

Доводи позивачки про те, що земельна ділянка, для отримання якої вона подала клопотання безпідставно включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 42 від 02.03.2017 "Про включення земельних ділянок до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які пропонуються до продажу на земельних торгах" та про те, що саме у зв'язку із прийняттям цього наказу відповідачем неправомірно було прийнято оскаржуване рішення, суд не бере до уваги, оскільки наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 42 від 02.03.2017 "Про включення земельних ділянок до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які пропонуються до продажу на земельних торгах" не був оскаржений у встановленому законом порядку та був чинним на час прийняття оскаржуваного рішення, а правомірність даного наказу не є предметом розгляду у цій справі.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що оскільки на момент розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області рішення з цього питання, земельна ділянка щодо якої позивачем було подано клопотання наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 42 від 02.03.2017 "Про включення земельних ділянок до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які пропонуються до продажу на земельних торгах" була включена до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, що в силу приписів частини третьої статті 136 Земельного кодексу України є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до практики Верховного Суду України отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про подальшу передачу такої земельної ділянки особі. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19 січня 2016 року № 21-3690а15, від 13 грудня 2016 року № 21-2573а16.

Таким чином, у випадку задоволення цього позову, може виникнути ситуація, коли позивач після розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки буде позбавлена можливості безпосередньо отримати у власність цю земельну ділянку, тобто очікування та затрати позивача будуть невиправданими.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача судовий збір не повертається.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73, - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Судові витрати між сторонами розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 30100 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39767479) Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_3 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_3