Рішення № 77412153, 26.10.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року справа № 2340/3411/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гайдаш В.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (вул. Нечуя-Левицького, 107, с. Велика Яблунівка, Смілянський р-н, Черкаська обл., 20745, далі – позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18001, далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 03.10.2015 по 04.12.2015, з 18.12.2015 по 25.01.2016, з 07.02.2016 по 29.02.2016 з розрахунку один місяць служби затри місяці служби;

- зобов’язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 03.10.2015 по 04.12.2015, з 18.12.2015 по 25.01.2016, з 07.02.2016 по 29.02.2016 з розрахунку один місяць служби затри місяці служби.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що при відмові в перерахунку пенсії відповідач не врахував приписи пункту 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 (далі - Положення № 530), відповідно до якого час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Представник відповідача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов.

Відзив мотивований тим, що нормативними документами до червня 2016 року не було передбачено подання індивідуальних відомостей до системи персоніфікованого обліку відомостей щодо нарахованих сум грошового забезпечення на осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військовослужбовців за контрактом, осіб рядового і начальницького складу. Тому внесення відомостей про проходження військової служби за 2015 рік до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не передбачено чинним законодавством. Щодо вимоги про зарахування періоду з 17.04.2015 по 23.11.2015 - один місяць служби за три місяці, то відповідач зазначив, що ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Тому, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що позивач перебував на військовій службі у військовій частині - польова пошта В1688, яка входила до складу сил, що залучалися та брали участь в АТО на території Донецької та Луганської областей в період з 03.10.2015 до 04.12.2015, з 18.12.2015 до 25.01.2016, з 07.02.2016 до 29.02.2016, що підтверджується довідкою від 08.07.2016 (а.с.11).

17.07.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про зарахування до страхового стажу період перебування його на службі в АТО.

За результатами розгляду вказано заяви відповідачем направив позивачу лист від 21.07.2018 про відмову в такому перерахунку, з огляду на те, що вказаний період перебування позивача на службі в АТО не відноситься до бойових дій, оскільки статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що лише час військової служби у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується у потрійному розмірі.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок № 413).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

Пунктом 4 Порядку № 413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 цього Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

За правилами Положення № 530 час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Вказана правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №348/347/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд встановив, що позивач перебував на військовій службі в АТО в період з 03.10.2015 до 04.12.2015, з 18.12.2015 до 25.01.2016, з 07.02.2016 до 29.02.2016.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність відмови пенсійного органу зарахуванні страхового стажу на пільгових умовах один місяць служби за три в період перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Врахувавши встановлені обставини та викладені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 03.10.2015 до 04.12.2015, з 18.12.2015 до 25.01.2016, з 07.02.2016 до 29.02.2016 з розрахунку один місяць служби затри місяці служби.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 03.10.2015 до 04.12.2015, з 18.12.2015 до 25.01.2016, з 07.02.2016 до 29.02.2016 з розрахунку один місяць служби затри місяці служби.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш