Рішення № 77412054, 25.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

25.10.2018 р. справа №2040/5696/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі:

секретаря - Стрєлка О.В.,

представника позивача - Савченка К.В.,

представника відповідача - Лиски К.О.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Гонг" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України провизнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Гонг», у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги (з урахуванням уточнень) про визнання протиправним та скасування припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Харківській області від 20.06.2018р. №265-Пр та постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Харківській області від 26.06.2018р. №34/1020-3993.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що у 2018 р. не здійснював ніяких будівельних робіт, створення об'єкта нерухомості дійсно було проведено з порушенням вимог закону як самочинне будівництво, проте усі роботи були завершені у 1999 р., об'єкт повністю був споруджений у 1999 р., за допущені порушення закону винна особа вже була притягнута до відповідальності. Речове право (право власності) на об'єкт нерухомості було зареєстровано ще у 2011 р., що є додатковим підтвердженням відсутності потреби у веденні будь-яких подальших будівельних робіт на об'єкті. Наполягав на невідповідності закону оскаржених рішень владного суб'єкта.

Відповідач, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що перевірка була проведена на виконання рішення суду. Перевірка показала, що суб'єкт господарювання здійснив будівництво об'єкту без належних дозволів, тобто з порушенням визначеної законом процедури. Висновки перевірки є правильними та обґрунтованими. Прийняті за наслідками перевірки рішення повністю відповідають закону.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду міста Харкова від 31.05.2018 р. по справі №639/2509/18 було надано дозвіл на проведення огляду приміщень ПрАТ «Гонг» (позивач по справі) за адресою: м. Харків, вул. Григорівське шосе, 88.

Суд погоджується з доводами відповідача, владного суб'єкта, про те, що рішення суду підлягають обов'язковому виконанню.

Наведене твердження повністю відповідає вимогам ст. 129 Конституції України ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», але судом з'ясовано, що у спірних правовідносинах рішення суду було виконано владним суб'єктом на власний розсуд, із перекрученням (аж до повного спотворення) змісту судового акту.

Так, замість проведення огляду (про що і було постановлено судове рішення), владний суб'єкт вдався до іншого способу та порядку реалізації управлінської функції, а саме: 06.06.2018 р. з посиланням на ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 31.05.2018 р. по справі №639/2509/18 видав наказ №69п про призначення позапланової перевірки і на підставі виписаного направлення №265-н від 06.06.2018 р. провів захід державного нагляду (контролю), результати якого оформив складеним 20.06.2018 р. актом.

У той же час, суд зауважує, що правовідносини з приводу здійснення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України державного архітектурно-будівельного контролю унормовані приписами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так, відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 41 цього закону підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Таким чином, рішення суду не є ані приводом, ані підставою для прийняття Державною архітектурно-будівельною інспекцією України власного рішення про призначення перевірки.

Пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (затверджено постановою КМУ від 23.05.2011 р. №553; далі за текстом - Порядок №553) рішення суду також не віднесено до підстав для призначення позапланової перевірки.

Отже, у спірних правовідносинах рішення суду було реалізоване владним суб'єктом не за призначенням та з порушенням мети, на досягнення якої був спрямований судовий акт.

При цьому, суд звертає увагу владного суб'єкта на те, що можливість проведення процедури огляду (про що і зазначено у резолютивній частині ухвали Жовтневого районного суду міста Харкова від 31.05.2018 р. по справі №639/2509/18) передбачена ч. 4 ст. 392 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», де указано, що у період між обстеженнями власники або управителі своїми силами чи із залученням інших суб'єктів господарювання забезпечують огляд об'єктів та вживають заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Таким чином, суд не вбачає жодних перешкод у реалізації владним суб'єктом ухвали Жовтневого районного суду міста Харкова від 31.05.2018 р. по справі №639/2509/18 у той спосіб, що був прямо визначений судом.

Застосування владним суб'єктом іншого способу реалізації судового акту (ніж визначено самим рішення суду) суперечить ч. 2 ст. 19 Конституції України і зумовлює виникнення для особи негативних правових наслідків.

Відтак, у спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вийти за межі заявлених вимог і скасувати наказ владного суб'єкта про призначення безпідставної перевірки, а також визнати протиправними дії владного суб'єкта з приводу проведення безпідставної перевірки.

Оскільки судом виявлено, що перевірка була призначена безпідставно та проведена неправомірно, то добуті за наслідками такої перевірки докази не можуть бути кваліфіковані судом як допустимі докази скоєння особою протиправного діяння.

Відтак, вказані обставини є цілком достатніми самостійними підставами для задоволення позову.

Попри це, суд вважає за необхідне з'ясувати об'єктивну істину у спорі, і тому продовжуючи розгляд справи, зазначає, що згідно з текстом складеного 20.06.2018 р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією в особі Департаменту ДАБІ у Харківській області акту у діяльності суб'єкта господарювання владним суб'єктом виявлені порушення у вигляді проведення реконструкції нежитлової будівлі літери «Х-2» за адресою місто Харків, вул.. Григорівське шосе, 88 без попереднього одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

При цьому, висновок про належність споруди до класу СС3 (значні наслідки) було зроблено владним суб'єктом у ході самої перевірки у спосіб візуального спостереження.

20.06.2018 р. з посиланням на названий акт владний суб'єкт прийняв припис №265-Пр, а 26.06.2018 р. виніс постанову №34/1020-3993.

З метою з'ясування об'єктивної істини у спорі суд витребував у сторін по справі усі документи відносно будівлі літери «Х-2» за адресою місто Харків, вул. Комсомольське шосе (сучасна назва - Григорівське шосе), 88.

На виконання вимог суду (неодноразових) відповідачем - владним суб'єктом жодних доказів подано не було, а позивачем все ж таки було надано Технічний паспорт об'єкту за адресою місто Харків, вул. Комсомольське шосе (сучасна назва - Григорівське шосе), 88.

Цей паспорт датований 10.10.2000 р. Відтак, суд доходить переконання, що станом на наведену дату будівля літери «Х-2» (АЗС) вже існувала як завершений будівництвом об'єкт у вигляді двох поверхів (а.с. 30, 30 зворот).

20.04.2011 р. право власності позивача на будівлю літери «Х-2» було зареєстровано Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» у відповідному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що згідно з законом було б неможливим без завершення процесу будівництва і прийняття об'єкту в експлуатацію.

Доводи позивача про те, що будівля літери «Х-2» за адресою місто Харків, вул. Комсомольське шосе (сучасна назва - Григорівське шосе), 88 була завершена будівництвом у 1999 р. як об'єкт самочинного будівництва підтверджені також і іншими приєднаними до справи документами, а саме: актом державної приймальної комісії від 01.06.1999 р., рішенням Харківської міської ради від 09.06.1999 р. №721, приписом від 12.12.1997 р. №4862.

Владним суб'єктом ці доводи позивача не спростовані.

Посилання владного суб'єкта на те, що ці події мали місце до утворення системи органів Державної архітектурно-будівельної інспекції України і відбувались за участі інших осіб-органів контролю, а відтак, не мають жодного значення, судом відхиляються як юридично неспроможні, позаяк такої умови не містить жодний діючий акт права.

Окрім того, суд наголошує, що таке тлумачення умови звільнення від відповідальності прямо суперечить як правилу юридичної визначеності як невід'ємній складовій запровадженого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, так і юридичному інституту давності.

У спірних правовідносинах строк давності включений законодавцем до ч. 11 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудування», відповідно до якої штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Зі змісту наведеної норми закону витікає, що законодавець запровадив два рівнозначні присікальні строки притягнення винної особи до відповідальності за вчинене правопорушення у сфері містобудування: або 6 місяців з дати виявлення події діяння, або 3 роки з події діяння.

З моменту завершення будівництва будівлі літери «Х-2» минули обидва з перелічених вище строків, що унеможливлює притягнення позивача до юридичної відповідальності у порядку ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудування».

Додатково суд зважає на те, що текст акту перевірки від 20.06.2018 р. містить лише викладення припущення органу управління про те, що об'єкт літери «Х-2» можливо віднести до об'єкту з класом наслідків (відповідальності) - СС3, а не встановлений та підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами факт правильної кваліфікації.

Між тим, у розумінні п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудування» саме клас наслідків об'єкту визначає конкретну міру юридичної відповідальності.

Однак, владним суб'єктом належності будівлі літери «Х-2» за адресою місто Харків, вул. Комсомольське шосе (сучасна назва - Григорівське шосе), 88 до об'єктів із класом наслідків (відповідальності) СС3 ані у ході перевірки, ані у ході судового розгляду не доведено.

Вирішуючи спір, суд також бере до уваги, що згадані у тексті акту перевірки роботи з реконструкції об'єкту не конкретизовані владним суб'єктом за жодними щонайменшими фізичними або технічними параметрами, не проведено співвідношення місця дислокації цих робіт з уже наявними та існуючими в дійсності речами матеріального світу.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Складений органом управління акт перевірки наведеним вимогам закону не відповідає.

Між тим, надана позивачем копія Технічного паспорту від 19.06.2018 р. (тобто який був оформлений до події завершення спірної перевірки) засвідчує незмінність контурів будівлі літери «Х-2» за адресою: місто Харків, вул. Комсомольське шосе (сучасна назва - Григорівське шосе), 88 у порівнянні з Технічним паспортом від 10.10.2000 р.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Проведеним судовим розглядом встановлено факт порушення оскарженими рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин у галузі містобудування, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення заявлених вимог і скасування спірних правових актів індивідуальної дії.

Оскільки позивач звернувся до суду вчасно, то клопотання про поновлення строку підлягає залишенню без розгляду.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Харківській області №69п від 06.06.2018р.

Визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Харківській області з приводу проведення перевірки ПрАТ "Гонг", результати якої оформлені складеним 20.06.2018р. актом.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Харківській області від 20.06.2018р. №265-Пр.

Визнати протиправним та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Харківській області від 26.06.2018р. №34/1020-3993.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України 26 жовтня 2018 року.

Суддя Сліденко А.В.