Рішення № 77411980, 24.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

24.10.2018 р. справа №820/212/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденка А.В.,

за участі:

секретаря - Стрєлка О.В.,

позивача - не прибув,

представника відповідача - Гончаренко В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

ОСОБА_2 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі м. Харкова проскасування рішення, -встановив:

Розгляд справи по суті здійснюється на виконання ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 р. (а.с. 59-61).

Позивач, фізична особа - громадянин ОСОБА_2 у порядку адміністративного судочинства заявила вимогу до Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі міста Харкова про скасування рішення Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі міста Харкова з приводу зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2

Підставою позову є виключно незгода громадянина з оскарженим рішенням, жодних належних та допустимих аргументів невідповідності закону оскарженого рішення текст позову не містить.

Відповідач, Відділ реєстрації місця проживання у Новобаварському районі міста Харкова, письмової позиції по суті спору не надав, уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив. Вказане пояснюється тим, що названий відділ не належить до кола осіб у розумінні ст. 2 Цивільного кодексу України та не належить до кола суб'єктів владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, позаяк є лише структурним підрозділом виконавчого органу місцевої ради - Департаменту реєстрації Харківської міської ради, у складі якої та від імені якої і здійснюється управлінська функція з реєстрації місця проживання громадян. Тому з огляду на п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України провадження у справі відносно названого відділу слід закрити.

За ініціативою суду до участі у справі був залучений відповідач, Департамент реєстрації Харківської міської ради, який з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що оскаржене рішення винесено за заявою власника квартири, а відтак, є цілком правомірним.

До судового засідання 11.10.2018 р. прибула фізична особа - громадянин, котра називалась ім'ям ОСОБА_2, але належного документа в підтвердження особи у розумінні Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (як-то: паспорт громадянина України) не надала, висловивши явну та однозначну відмову.

З приводу заявленого 28.08.2018 р. клопотання позивача про об'єднання позовів в одне провадження суд зазначає, що таке клопотання залишається без розгляду, оскільки з відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що у провадженні Харківського окружного адміністративного суду справа №820/838/18 відсутня.

24.10.2018 р. від позивача надійшло клопотання про призначення судового засідання на іншу дату з причини непідготовленості до участі у розгляді справи.

Оскільки 23.10.2018 р. від позивача надходило клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке було задоволено судом з невідкладним наданням заявникові матеріалів справи, то суд не знаходить підстав для призначення розгляду справи на іншу дату.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що до владного суб'єкта, Департаменту реєстрації Харківської міської ради в особі структурного підрозділу - Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі міста Харкова, через Центр надання адміністративних послуг надійшла заява власника квартири АДРЕСА_1 про зняття з реєстрації ОСОБА_2.

У складі матеріалів звернення знаходилась копія договору на продаж цієї квартири (вчинений у якості продавця попереднім власником - ОСОБА_3) та документа з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстрацією речового права на зазначену квартиру за заявником.

01.12.2016 р. Департаментом реєстрації Харківської міської ради в особі Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі міста Харкова Управління ведення реєстру територіальної громади було прийнято рішення про зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення, суд зазначає, що правовідносини з приводу зняття громадян з реєстрації місця проживання унормовані приписами ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі за текстом - Закон).

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Судом виявлено, що правовий висновок Верховного Суду з приводу застосування ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» міститься у постанові від 21.03.2018 р. по справі №820/6316/15 (провадження №К/9901/7710/18) і полягає у тому, що зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі: рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення, 2) рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням, 3) визнання особи безвісно відсутньою, 4) оголошення фізичної особи померлою, а власник майна у разі виникнення будь-яких обмежень у здійсненні права користування чи розпорядження майном не позбавлений права звернення до суду з позовом про усунення відповідних перешкод.

У спірних правовідносинах оскаржене рішення було прийнято органом в особі підрозділу виключно на підставі заяви власника квартири без подання ним копії рішення суду про позбавлення раніше зареєстрованої у квартирі особи (ОСОБА_2) права користування цим житловим приміщенням.

За таких обставин, оскаржене рішення не узгоджується із змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.03.2018 р. по справі №820/6316/15 (провадження №К/9901/7710/18).

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт - Департамент реєстрації Харківської міської ради в особі Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі міста Харкова Управління ведення реєстру територіальної громади не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України.

Тому суд вважає, що факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі справи з реєстрації місця проживання громадян знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для скасування оскарженого рішення.

При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

При цьому, вирішуючи спір по суті саме у порядку адміністративного судочинства окружний адміністративний суд бере до уваги прямо протилежні висновки Верховного Суду з даного питання, котрі містяться у постанові від 21.03.2018р. по справі №820/6316/15 (провадження №К/9901/7710/18) та у постанові від 26.09.2018р. по справі №643/4359/17 (адміністративне провадження №К/9901/3304/17) і вважає, що згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року розгляд справи за правилами КАС України є найбільш сприятливим для фізичної особи - громадянина варіантом тлумачення норми національного закону України.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Закрити провадження у справі відносно Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі міста Харкова

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Департаментом реєстрації Харківської міської ради в особі Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі міста Харкова Управління ведення реєстру територіальної громади рішення від 01.12.2016 р. про зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1

У решті вимог позов залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 25.10.2018 р.

Суддя Сліденко А.В.