Рішення № 77411924, 26.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 жовтня 2018 р. № 638/10909/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 6 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 41248278) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

27.07.2018 до Дзержинського районного суду м. Харкова звернувся позивач, ОСОБА_1, з позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просить суд, з урахуванням уточнень:

- визнати незаконними та протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо зниження позивачеві з 01.10.2017 індивідуального коефіцієнту страхового стажу з розміру 1,35%, що дорівнює 0,45563 до розміру 1,0%, що дорівнює 0,33750;

- зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, починаючи з 01.10.2017, здійснювати перерахунок пенсії позивача із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, що дорівнює 045563;

- зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, починаючи з 01.01.2014 і по сьогоднішній день провести в повному обсязі індексацію пенсійних доходів позивача з належною виплатою недоплачених пенсійних грошових сум за вказаний період.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідачем за наслідками проведення з 01 жовтня 2017 року перерахунку її пенсії у відповідності до норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 було обчислено розмір пенсії з протиправним пониженням індивідуального коефіцієнту страхового стажу з 1,35 % до 1 %, тим самим зменшивши розмір пенсії. Такі дії відповідача призвели до значного зниження розміру пенсії, порушення її прав.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Позивач не погодився з обставинами, викладеними представником відповідача у відзиві та надав відповідь на відзив, в якому просив задовольнити уточнені позовні вимоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Станом на 01.09.2017 пенсію обчислено при страховому стажі 33 роки 9 місяців 05 днів. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 % дорівнює 0,45563. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розрахований за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 30.04.2008 становить - 592,95 грн (0,49499*1197,91, де 0,49499 - індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітку, 1197,91 - середня заробітна плата працівників, зайнятих галузях економіки України за 2007 рік).

З 01.10.2017 року проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, на рівні 3764,40 грн.

Отже, станом на 01.10.2017 пенсію обчислено при страховому стажі 33 роки 9 місяців 05 днів. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,0 % дорівнює 0,33750. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розрахований за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 30.04.2008 становить - 1863,34 грн (0,49499*3764,40, де 0,49499 - індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітку, 3764,40 - середня заробітна плата працівників, зайнятих галузях економіки України за 2007 рік).

18.07.2018 позивач зверталася до органів Пенсійного фонду із заявою про надання інформації щодо встановленого позивачу розміру індивідуального коефіцієнта страхового стажу та про здійснення перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017.

Листом від 26.07.2018 №539/Ш-11 відповідач повідомив позивача, зокрема, про застосування при перерахунку пенсії норм Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", розрахунок пенсії станом на 01.10.2017 - коефіцієнт стажу - 0,33750 (405 місяців, при перерахунку пенсії використано величину оцінки страхового стажу 1%). До виплати визначено 1533,75 грн. Сума підвищення пенсії склала 86,63 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за цим Законом за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Порядок визначення коефіцієнта страхового стажу передбачений статтею 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої при визначенні коефіцієнта страхового стажу застосовується величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону № 1058 в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-V1, яка діяла з 01.01.2008, було передбачено, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %.

Відповідно до ч. 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Згідно з ч. 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стреч проти Сполучного Королівства" ("STRETCH v. THE UNITED KINGDOM" № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY " № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

Європейський суд з прав людини у справах "Кечко проти України", "Ромашов проти України", "Шевченко проти України" зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Конституційний Суд України також неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

Тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконними та протиправними дій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо зниження позивачеві з 01.10.2017 індивідуального коефіцієнту страхового стажу з розміру 1,35%, що дорівнює 0,45563 до розміру 1,0%, що дорівнює 0,33750 та зобов'язання Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, починаючи з 01.10.2017 здійснити перерахунок пенсії позивача із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, що дорівнює 045563 - підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про проведення індексації пенсійних доходів позивача з 01.01.2014 та їх виплати, суд виходить з наступного.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), зазначено, що індексація грошових доходів населення - механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення (ст. 1 Закону).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 2 Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (п. 4 Порядку №1078).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», в редакції, чинній з моменту виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2016, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», в редакції, чинній з 01.01.2016, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з п. 5 Порядку №1078 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: пенсійні виплати - грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати; пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

З огляду на аналіз зазначених норм, суд приходить до висновку, що індексації підлягають усі пенсії, відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Суд не бере до уваги в якості належного обґрунтування заперечень проти позову посилання на встановлення Порядком №1078 обмежень індексації пенсії, у складі яких є доплата до прожиткового мінімуму, тобто коли розмір пенсії обчислений відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(п. 3 Порядку №1078), оскільки підзаконний нормативно-правовий акт не може звужувати обсяг наданих законом прав громадян на відшкодування подорожчання споживчих товарів та послуг.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 6 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 41248278) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконними та протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо зниження позивачеві з 01.10.2017 індивідуального коефіцієнту страхового стажу з розміру 1,35%, що дорівнює 0,45563 до розміру 1,0%, що дорівнює 0,33750.

Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова починаючи з 01.10.2017 здійснити перерахунок пенсії позивача із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, що дорівнює 045563.

Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, починаючи з 01.01.2014 провести індексацію пенсійних доходів позивача з належною виплатою недоплачених пенсійних грошових сум за вказаний період.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 жовтня 2018 року.

Суддя Білова О.В.