
Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2018 р. № 2040/5718/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мороко А.С.,
за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,
представника позивача - Чміля В.В.,
представника відповідача - Шутової А.А.,
розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 2040/5718/18 за позовом державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішення й вимоги, визнання протиправними дії, -
В С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0063621301 від 07.05.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 10914,20 грн;
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області про застосування (зарахування з переплати) нарахованих на підставі рішення № 0063621301 від 07.05.2018 штрафних санкцій до винесення вищим органом доходів і зборів рішення про результати розгляду скарги № 14/582 від 18.05.2018 та застосування (зарахування) суми недоїмки в розмірі 1594, 58 грн та пені в розмірі 241,34 грн згідно вимоги № Ю-86567-17 від 21.06.2018 до закінчення строку на оскарження вимоги;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Харківській області № Ю-86567-17 від 21.06.2018 в загальному розмірі 1835,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні рішення та вимога ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував, надавши відзив на адміністративний позов, та зазначив, що при винесенні оскаржуваних рішення та вимоги податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" у відповідності із вимогами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464) є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як вбачається з матеріалів справи 07 травня 2018 року заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0063621301, яким Луганській філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" нараховано штраф: за період з 23.12.2014 по 13.02.2015 в розмірі 1843,53 грн, з 21.01.2015 по 15.09.2017 - в розмірі 7907,73 грн та нараховано пеню в розмірі 1286,59 грн.
Не погодившись із винесеним рішенням, платник податку звернувся із скаргою від 18.05.2018 до Державної фіскальної служби України.
За результатами розгляду вказаної скарги Державною фіскальною службою України винесено рішення № 21193/6/99-99-11-02-02-25 від 21.06.2018, яким рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0063621301 від 07.05.2018 залишено без змін, а скаргу підприємства - без задоволення.
21 червня 2018 року Головним управлінням ДФС України у Харківській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-86567-17 від 21.06.2018 про сплату (недоїмки, штрафу, пені) в загальному розмірі 1835,92 грн, з яких: 1594,58 грн - недоїмка, 241,34 грн - пеня.
Вирішуючи спірні правовідносини по суті суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464)
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2646 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (пункт 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464).
Згідно із абзацом 1 частини 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абзац 2 частини 8 статті 9 Закону № 2464).
На суму недоїмки відповідно до приписів частини десятої статті 25 Закону № 2464 нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 ( в редакції до 01.01.2015) передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 (в редакції з 01.01.2015) передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (частина 14 статті 25 Закону № 2464).
В судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву представник податкового органу зазначив, що сума штрафних (фінансових) санкцій, визначених спірним рішенням Головного управління ДФС у Харківській області № 0063621301 від 07.05.2018 підтверджується розрахунком штрафних санкцій до вказаного рішення, в якому вказано дати несвоєчасної сплати та дати фактичної сплати єдиного внеску, кількість днів несвоєчасної сплати єдиного внеску, з урахуванням чого і нараховувалась штрафні санкції та пеня.
З приводу викладеного, суд вважає за необхідне відмітити наступне.
Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, в порушення вказаної норми відповідач не надав до суду жодних доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем сплати єдиного внеску за періоди з 23.12.2014 по 13.02.2015 та з 21.01.2015 по 15.09.2017 та підстави нарахування штрафних (фінансових) санкцій по спірному рішенню.
При цьому, суд зазначає, що представником позивача надано до суду банківські виписки по рахунку платника податків, що підтверджують своєчасну сплату ним єдиного податку за вказаний період. (а. с. 60-82).
Крім того, суд звертає увагу на те, що 20.04.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Харківській області за результатами документальної планової виїзної перевірки Луганської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" про дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 винесено акт № 1547/20-40-03-07/25939221.
В пункті 3.1.4.5 вказаного акту, а саме, в частині правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, утримання єдиного внеску із сум заробітної плати, податковим органом зазначено, що відповідно до статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску; перевіркою порушень вимог Закону Луганською філією Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" не встановлено.
Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
02.09.2014 Верховною Радою України прийнято Закон № 1669 (набув чинності 15.10.2014), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Статтею 1 Закону № 1669 встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669 внесено зміни до Закону № 2464, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (який згідно з Законом України від 02.03.2015 № 219-VІІІ перейменований в пункт 9-4) такого змісту:
"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".
Пунктом 28 розділу І Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2016, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669, але положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону № 2464. Тобто, положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 після набрання ними чинності стали невід'ємною складовою Закону № 2464, а сам підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 вичерпав свою функцію. Аналогічний підхід застосовано Конституційним Судом України в ухвалі від 05.02.2008 у справі № 2-1/2008.
Пункт 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 є діючим на теперішній час, зміни безпосередньо до Закону № 2464 щодо виключення (або викладення в новій редакції) цієї норми не вносились.
Для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності у вигляді штрафних та фінансових санкцій за невиконання вимог законодавства щодо своєчасної сплати єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції згідно з положеннями пункту 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 достатньо лише факту перебування відповідного платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014.
При цьому, суд зауважує, що незастосування до платників єдиного внеску, зазначених в абзаці 1 пункту 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464, відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов'язків платника єдиного внеску законодавець не обумовлював додатковими умовами, зокрема необхідністю подання окремої заяви про звільнення від відповідальності та отримання сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України. Отримання сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України є додатковою умовою звільнення від відповідальності для інших зобов'язань.
Судом встановлено, що до 27.07.2017 адреса Луганської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" була зареєстрована на території, на якій здійснювалася антитерористична операція. Вказане не заперечується сторонами по справі.
На виконання рішення дирекції Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" 27 липня 2017 року проведено реєстраційні дії в частині зміни місцезнаходження Луганської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" та зареєстровано за адресою: 62370, Харківська обл., Дергачівський р-н, смт. Солоницівка, вул. Заводська, буд. 49-а.
Отже, у період нечебто невиконання обов'язків платника єдиного внеску (з 23.12.2014 по 15.09.2017) Луганська філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" знаходився на обліку в органі доходів і зборів, розташованій на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція.
Таким чином, в силу положень абзацу 3 пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 з 14.04.2014 відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, до позивача не застосовуються.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0063621301 від 07.05.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Щодо вимоги позивача про скасування вимоги Головного управління ДФС у Харківській області № Ю-86567-17 від 21.06.2018 в загальному розмірі 1835,92 грн, суд вважає її похідною від вимоги про скасування рішення № 0063621301 від 07.05.2018, при цьому, суд зазначає, оскільки судом встановлено протиправність винесення вказаного рішення, відповідно і вимога, яка винесена податковим органом є неправомірною.
Суд зазначає, що позивачем також заявлена вимога про визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області про застосування (зарахування з переплати) нарахованих на підставі рішення № 0063621301 від 07.05.2018 штрафних санкцій до винесення вищим органом доходів і зборів рішення про результати розгляду скарги № 14/582 від 18.05.2018 та застосування (зарахування) суми недоїмки в розмірі 1594 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто чотири) грн 58 коп. та пені в розмірі 241 (двісті сорок одна) грн 34 коп згідно вимоги № Ю-86567-17 від 21.06.2018 до закінчення строку на оскарження вимоги.
При цьому, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення ( постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд вважає, що належним способом захисту буде саме визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0063621301 від 07.05.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 10914,20 й визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Харківській області № Ю-86567-17 від 21.06.2018 в загальному розмірі 1835,92 грн.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (місцезнаходження - вул. Мечникова, 16-А, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код - 30401456) до Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження - вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код - 39599198) про визнання протиправними та скасування рішення й вимоги, визнання протиправними дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0063621301 від 07.05.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 10914 (десять тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн 20 коп.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Харківській області № Ю-86567-17 від 21.06.2018 в загальному розмірі 1835 (одна тисяча вісімсот тридцять п'ять) 92 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (ідентифікаційний код - 30401456) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (ідентифікаційний код - 39599198) судовий збір у розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 24 жовтня 2018 року.
Суддя А.С. Мороко
Судове рішення № 77411914, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 19.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2040/5718/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: