Рішення № 77411900, 16.07.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1062/18

16 липня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баранюка А.З. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Тернопільській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1.), в якій просить стягнути податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 5446,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 5446,60 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, яка виникла згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 05.02.2016 року. Оскільки відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання, даний податковий борг підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 18.06.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №819/1062/18 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача не прибув, проте подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд даної справи без участі їх представника в письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі направлялася на адресу місця проживання відповідача, що зазначена в матеріалах справи та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1, однак поштове відправлення повернулись на адресу суду.

До суду повернувся конверт разом з вищевказаною ухвалою та довідкою відділення поштового зв'язку із зазначенням причини невручення поштового відправлення «не проживає».

Як встановлено ч.3 ст.124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином (п.1 ч.4 ст.124 КАС України).

Часом вручення повістки вважається: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п.п.3, 4 ч.1 ст.127 КАС України).

Враховуючи вищезазначені положення норм права вважається, що копію ухвали відповідачу вручено належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року) зареєстрований як фізична особа підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та перебуває на податковому обліку у Кременецькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків.

05 лютого 2016 року ОСОБА_1 подав до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, згідно з якою підприємцем обрана ставка єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та 2 група платника єдиного податку.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб виник через несвоєчасну та не в повному обсязі сплату платником податків авансових внесків по єдиному податку за період з 20 жовтня 2017 року по 20 березня 2018 року. Крім того, на підставі акта про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасності сплати єдиного податку з фізичних осіб від 28.02.2018 р. №34/19-00-13-03/ податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 01.03.2018 р. №0050081303, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 1704,60 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення, відповідачем не оскаржене ні в адміністративному ні в судовому порядку, а тому грошове зобов'язання визначене в ньому вважається узгодженим.

Згідно з довідкою про наявність боргу по платежах, що контролюються Головним управлінням ДФС у Тернопільській області станом на 03.04.2018 року за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 5446,60 грн., в тому числі: податкові зобов'язання 3742,00 грн., штрафні санкції 1704,60 грн., що підтверджується, що також підтверджується розрахунком податкового боргу та відображений в інтегрованій картці платника податків.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Узгоджені суми грошових зобов'язань відповідачем своєчасно не були сплачені та набули статусу податкового боргу. З метою погашення заборгованості контролюючим органом була направлена податкова вимога форми "Ф" від 16.01.2018 року № 1115-17, яка була надіслана відповідачу засобами поштового зв'язку та отримана відповідачем 01.02.2018 року відповідачем особисто. Вказані заходи не призвели до сплати відповідачем податкового боргу. При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі ПК України) передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 291.3, 291.4 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Згідно з пунктами 293.1, 293.2 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, в тому числі для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (пункт 295.1 статті 295 ПК України).

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (пункти 295.2, 295.4 статті 295 ПК України).

Як слідує з матеріалів справи, податкове зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб ФОП ОСОБА_1 як платнику єдиного податку другої групи, нараховано контролюючим органом згідно з поданою заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 05.02.2016 р.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Оскільки податкове зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 5446,60 грн. відповідачем не сплачено в установлений чинним законодавством строк, таке зобов'язання є податковим боргом.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 5446,60 грн., а тому даний податковий борг підлягає до стягнення в судовому порядку.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1., РНОКПП НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року) на користь Головного управління ДФС у Тернопільській області (46003, ву.Білецька, 1, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 39403535) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 5446 (п'ять тисяч чотириста сорок шість) грн. 60 коп. на р/р31419699700359, код платежу 18050400, код банку одержувача 37377870, МФО 838012.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.