Рішення № 77411723, 03.10.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 жовтня 2018 року м. Рівне №1740/1840/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник представник адвокат ОСОБА_1,

відповідача: представники ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_4 доДержавної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" про визнання протиправними та скасування постанов, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" (далі - ДУ "Городищенська ВК (№96)", відповідач) про:

визнання протиправним та скасування постанови виконуючого обов’язки начальника ДУ "Городищенська виправна колонія (№96)" ОСОБА_5 від 27.02.2018 про накладення дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді суворої догани;

визнання протиправним та скасування постанови виконуючого обов’язки начальника ДУ "Городищенська виправна колонія (№96)" ОСОБА_5 від 28.02.2018 про накладення дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді суворої догани;

визнання протиправним та скасування постанови виконуючого обов’язки начальника ДУ "Городищенська виправна колонія (№96)" ОСОБА_5 від 01.03.2018 про накладення дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді догани.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що він відбуває покарання, пов'язане з позбавлення волі, в ДУ "Городищенська ВК (№96)". Постановою в.о. начальника установи ОСОБА_5 про накладення дисциплінарного стягнення від 28.02.2018 ОСОБА_4 оголошено догану. Постановою в.о. начальника установи ОСОБА_5 про накладення дисциплінарного стягнення від 28.02.2018 позивачу оголошено сувору догану. Постановою в.о. начальника установи ОСОБА_5 про накладення дисциплінарного стягнення від 01.03.2018, ОСОБА_4 оголошено догану. Позивач стверджує, що він не порушував встановленого порядку відбування покарання, а тому підстав для застосування дисциплінарних стягнень не було. Також ОСОБА_4 вказав, що за вчинення проступку, який мав місце 17.02.2017, на нього накладене стягнення лише 28.02.2018, що вказує на пропущення строку притягнення до відповідальності більше як на рік. Позивач повідомив, що відповідно до ч. 2 ст. 134 Кримінально-виконавчого кодексу України за кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення. Відтак, три стягнення на засудженого ОСОБА_6 у вигляді суворої догани накладено у незаконний спосіб, оскільки за законом могло бути оголошено лише одне стягнення на засудженого. За наведених обставин, позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, постанови про накладення дисциплінарного стягнення.

Ухвалою від 11.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позов не визнав, подав відзив (а.с.26-28). Обґрунтовуючи заперечення, вказав, що згідно з п. 1 ч. 3 ст. 107 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) засуджені зобов’язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок для колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами. При цьому, за невиконання покладених обов’язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, можуть застосовуватися заходи стягнення. Відповідач вказав, що зазначення дати складання старшим сержантом вн.сл. ОСОБА_7 рапорту 15.02.2017 є технічною помилкою, позаяк такий рапорт був зареєстрований в черговій частині установи 15.02.2018 та завізований першим заступником начальника установи 15.02.2018. Відповідач повідомив, що в матеріалах дисциплінарного провадження наявне пояснення засудженого ОСОБА_4, датоване 16.02.2018, в якому він підтверджує факт допущеного порушення, мотивуючи це тим, що жоден представник адміністрації установи його не розбудив.

Також відповідач вказав на допущення при складанні рапорту молодшим інспектором ВНіБ Луцюком технічної помилки у зазначенні дати такого рапорту, за результатами розгляду якого було накладено дисциплінарне стягнення від 27.02.2018 за допущене 17.02.2018 порушення. Вказаний рапорт був зареєстрований у черговій частині установи 17.02.2018 та завізований начальником установи 17.02.2018.

Відповідач зазначив, що відповідно до рапорту від 19.02.2018, засуджений ОСОБА_4 дійсно спав на своєму спальному місці, яке було завішане, порушуючи встановлений порядок відбування покарання (розпорядку дня та завішування спального місця). Повідомив, що за допущені одночасно два порушення встановленого порядку відбування покарання, а саме, порушення розпорядку дня та завішування спального місця, до засудженого ОСОБА_4 у відповідності до ч. 2 ст. 134 КВК України було застосовано одне дисциплінарне стягнення – оголошена догана.

Відповідач вказав також на безпідставність доводів ОСОБА_4, що за три порушення повинно було бути застосоване одне стягнення, позаяк матеріали особової справи свідчать про те, що дані порушення він допустив 15.02.2018, 17.02.2018 та 19.02.2018, тобто не одночасно. Відтак, ДУ "Городищенська ВК (№96)" вважає, що накладені на позивача дисциплінарні стягнення за допущення порушень встановленого порядку відбування покарання застосовано доцільно, без порушення кримінально-виконавчого законодавства.

За наведених обставин, відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в обґрунтування якої, окрім підстав, наведених в позовній заяві, зазначив, що стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку. Також вказав, що адміністрація установи, всупереч частині 3 та абзацу 7 частини 5 статті 135 КВК України, засудженого та його представника на засідання дисциплінарної комісії не запросила, пояснення свідків, інших осіб та особи, яка ініціювала притягнення засудженого до дисциплінарної відповідальності, не заслуховувала. Вважає, що персонал установи виконання покарань не довів належним чином наявність у діях засудженого ОСОБА_4 усіх ознак дисциплінарного проступку та допустив порушення права засудженого на захист. Також вказав на те, що представник відповідача невірно трактує вимоги ч. 2 ст. 134 КВК України щодо одночасного вчинення кількох проступків, оскільки якщо особа вчинила кілька порушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то таке стягнення може бути накладене лише одне.

Ухвалою від 08.08.2018 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та заперечення, викладені в заявах по суті справи.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, з урахуванням такого.

Матеріалами справи стверджується і сторони не заперечують, що ОСОБА_4 відбуває покарання, пов'язане з позбавленням волі, у ДУ "Городищенська ВК (№96)".

Суд встановив, що 27.02.2018 в.о. начальника установи полковником внутрішньої служби ОСОБА_5 винесено постанову про накладення дисциплінарного стягнення у виді суворої догани на засудженого ОСОБА_4 у зв’язку з допущеним 15.02.2018 порушенням встановленого порядку відбування покарання, що виразилося у відмові вийти на ранкову перевірку (а.с.31).

Також 28.02.2018 в.о. начальника установи полковником внутрішньої служби ОСОБА_5 винесено постанову про накладення дисциплінарного стягнення у виді суворої догани на засудженого ОСОБА_4 у зв’язку з допущеним 17.02.2018 порушенням встановленого порядку відбування покарання, що виразилось у порушені затвердженого розпорядку дня установи (підйом) (а.с.40).

Окрім цього, 01.03.2018 в.о. начальника установи полковником внутрішньої служби ОСОБА_5 винесено постанову про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани на засудженого ОСОБА_4 у зв’язку з допущеним 19.02.2018 порушенням встановленого порядку відбування покарання, що виразилося у порушені затвердженого розпорядку дня (сон у не відведений час), завішування спального місця (а.с.50).

Вважаючи зазначені постанови про накладення дисциплінарних стягнень протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує таке.

Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими регламентуються Кримінально-виконавчим законодавством України, яке складається зокрема, і з Кримінально-виконавчого кодексу України (далі – КВК України).

Відповідно до частини 2 ст. 7 КВК України засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.

Частинами 1, 2 ст. 9 КВК України визначено, що засуджені зобов'язані:

виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб;

виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації;

ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених;

з'являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.

Невиконання засудженими своїх обов'язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Відповідно до абзаців 1, 3 ч. 3 ст. 107 КВК України засуджені зобов'язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2014 №2186/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2014 р. за № 1656/26433, затверджено Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (в редакції на дату винесення спірних постанов, далі – Правила внутрішнього розпорядку установ виконання). Ці Правила регулюють порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі. Ці Правила обов’язкові для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи.

Відповідно до частини другої розділу ІІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання, засуджені зобов'язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами.

Згідно із абзацами 1, 2 частини 1 розділу V Правил внутрішнього розпорядку установ виконання, у кожній установі виконання покарань організовується суворо регламентований розпорядок дня з урахуванням особливостей роботи з різними категоріями засуджених, оперативної обстановки, пори року, місцевих умов та інших конкретних обставин.

Розпорядок дня включає в себе підйом, туалет, фізичну зарядку, приймання їжі, розвід на роботу, перебування на виробництві та навчанні, перевірку наявності засуджених, проведення виховних, культурно-масових та спортивно-оздоровчих заходів тощо. При цьому передбачаються безперервний восьмигодинний сон засуджених і надання їм особистого часу не менше ніж дві години. Знаходитися на спальному місці у не передбачений для сну час без дозволу адміністрації установи виконання покарань засудженим забороняється.

Абзацом 12 частини 4 статті 107 КВК України передбачено, що засудженим забороняється завішувати чи міняти без дозволу адміністрації колонії спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях.

Згідно зі статтею 131-1 КВК України дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою.

Персонал установи виконання покарань зобов’язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.

Судом встановлено, що відповідно до рапорту від 15.02.2017 молодший інспектор відділу нагляду і безпеки ДУ "Городищенська ВК (№96)" ОСОБА_7 доповів начальнику установи, що 15.02.2017 в період часу з 06:00 до 06:15 в установі було проведено команду "підйом". Однак, о 06 год. 25 хв. під час обходу дільниці відділення СПС №3 було виявлено засудженого ОСОБА_4, який не вийшов на ранкову перевірку наявності засуджених, а знаходився в житловій секції даної дільниці. Після зробленого зауваження про порушення розпорядку дня засуджений не відреагував, для шикування на ранкову перевірку наявності засуджених не вийшов. Своїми діями засуджений ОСОБА_4 порушив вимоги п. 1 ч. 3 ст. 107 КВК України (а.с.36).

17.02.2018 молодший інспектор відділу нагляду і безпеки Городищенської виправної колонії (№96) ОСОБА_8 подав начальнику ДУ "Городищенська ВК (№96)" рапорт, яким доповів, що 17.02.2017, під час проведення підйому засуджених, близько 06:17 засуджений відділення СПС №3 ОСОБА_4, відмовився встати та вийти на фізичну зарядку та ранкову перевірку наявності засуджених. Засудженому було зроблено зауваження, на яке він не відреагував та продовжував спати на своєму спальному місці, вкрившись одіялом. Таким чином, засуджений ОСОБА_4 своїми діями порушив вимоги п. 1 ч. 3 ст. 107 КВК України (а.с.15).

19.02.2018 посадові особи ДУ "Городищенська ВК (№96)" подали начальнику установи рапорт, яким доповіли, що 19.02.2018 о 09:21 ними було проведено обхід житлової зони установи, а саме відділення СПС №3. В ході цього, ними було виявлено, що засуджений ОСОБА_4 спить на своєму спальному місці, а саме спальне місце завішене. На зроблені по даному факту зауваження, засуджений ОСОБА_4 не відреагував, надавати будь-які пояснення відмовився. Своїми діями засуджений ОСОБА_4 порушив вимоги п. 1 ч. 1 ст. 9 та п. 1 ч. 3, ч. 4 п. 12 ст. 107 КВК України (а.с.56).

При цьому, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача щодо допущення посадовими особами ДУ "Городищенська ВК (№96)" при складанні рапортів від 15.02.2017 та 17.02.2018 описок у зазначенні дати складання рапорту від 15.02.2017 та дати виявлення порушень умов відбування покарань засудженим ОСОБА_4, позаяк на відповідних рапортах наявний відтиск реєстраційного штампа чергової частини відповідача з реєстраційними номерами: №25/3 від 15.02.2018 та №31/3 від 17.02.2018. Окрім цього, зазначені рапорти завізовані керівником установи 15.02.2018 та 17.02.2018 відповідно.

Частиною 16 статті 134 КВК України визначено, що адміністрація колонії при встановленні факту порушення особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, вимог режиму зобов’язана невідкладно розпочати перевірку причин, обставин і мотивів вчинення порушення, поведінки цієї особи до вчинення проступку, визначити кількість і характер раніше накладених стягнень, а також отримати її пояснення про суть проступку. За наслідками такої перевірки приймається рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення та обґрунтовується їх вид. Якщо адміністрація колонії прийняла рішення обмежитися іншими профілактичними заходами, це відображається у щоденнику індивідуальної роботи із засудженим та доводиться до відома особи під підпис.

Суд встановив, що начальником відділення соціально-психологічної служби №3 ОСОБА_9 за результатом розгляду матеріалів відносно засудженого ОСОБА_4 по фактах порушень, допущених 15.02.2018, 17.02.2018 та 19.02.2018, складено висновки про завершення перевірки та доцільність розглянути на засіданні дисциплінарної комісії колонії питання щодо притягнення засудженого до дисциплінарної відповідальності, згідно зі ст. 132 КВК України (а.с.12,35,54).

26.02.2018 та 28.02.2018 начальник відділення соціально-психологічної служби №3 ОСОБА_9 подав начальнику ДУ "Городищенська ВК (№96)" рапорти, в яких клопотав перед дисциплінарною комісією колонії про притягнення засудженого ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності згідно зі ст. 132 КВК України (а.с.11,34,53).

Згідно з частинами 1-3 ст. 135 КВК України питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії.

До складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов’язками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов’язки.

На засідання дисциплінарної комісії запрошуються й інші особи, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності. Члени спостережних комісій на відповідній території мають право бути присутніми на засіданні дисциплінарної комісії та мають право дорадчого голосу.

Відповідно до ч. 4 ст. 135 КВК України особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.

За змістом витягів з протоколів №18 від 27.02.2018, №19 від 28.02.2018, №20 від 01.03.2018 засідань дисциплінарної комісії з питання доцільності застосування дисциплінарних стягнень щодо ОСОБА_4 встановлено, що розгляд питання щодо доцільності застосування заходів дисциплінарного впливу на порушника встановленого порядку відбування покарання засудженого проводився за участю засудженого ОСОБА_4 (а.с.33,41,52)

Оцінюючи доводи позивача щодо обмеження відповідачем права ОСОБА_4 на захист, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 135 КВК України регламентується, що особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов’язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб’єктів надання такої допомоги.

В досліджених судом матеріалах особової справи позивача наявні розписки, за змістом яких доведено до ОСОБА_4, що він має можливість у встановлено порядку повідомити адвоката або іншого фахівця у галузі права, про участь на засіданні дисциплінарної комісії установи щодо доцільності застосування до нього заходів стягнення. Про час (з 10 години) та місце (службовий кабінет начальника установи) засідання дисциплінарної комісії позивача повідомлено завчасно. Також йому доведено можливість та порядок оскарження рішення дисциплінарної комісії до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду. Від підпису в розписках ОСОБА_4 відмовився (а.с.42,51,69).

Суд враховує, що відповідно до наявних в матеріалах судової справи документів, Рівненським Центром надання безоплатної вторинної правової допомоги 20.02.2018 за №017-0000043 видано Доручення від 27.02.2018 №017-0000364 адвокату ОСОБА_1 для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, засудженій до покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до звернення ОСОБА_4 від 20.02.2018, для здійснення представництва інтересів в установі відбування покарання, суді (а.с.18).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивач в строк до початку розгляду дисциплінарною комісією питань про доцільність застосування дисциплінарних стягнень звернувся для отримання правової допомоги і правова допомога була йому надана у встановленому порядку.

За наведених обставин, доводи позивача щодо позбавлення його відповідачем права на захист є безпідставними та необґрунтованими.

Абзацом 2 частини 6 ст. 135 КВК України визначено, що під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої та абзацу сьомого частини п’ятої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу.

Абзацами 2-7 частини 5 ст. 135 КВК України визначено, що засуджений та/або його представник мають право:

отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії;

бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них;

надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази;

подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.

Суд встановив, що в поясненні засудженого ОСОБА_4 від 16.02.2018 останній не заперечив факту порушення та вказав, що не встав на "підйом", так як його представники адміністрації не розбудили (а.с.38).

За іншими фактами порушень позивач пояснень не надавав, про що складено відповідні акти, наявні в матеріалах особової справи засудженого (а.с.45,55,57).

Разом з тим, факт вчинення позивачем порушень встановленого порядку відбування покарання підтверджується поясненням посадових осіб відповідача (а.с.47-48, 58-61).

Згідно з абзацом 3 ч. 6 ст. 135 КВК України, рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії.

Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду (частина 7 ст. 135 КВК України).

Частиною 3 ст. 134 КВК України визначено, що стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Як зазначалось судом, у зв’язку з вчиненням позивачем проступків, які полягали у порушенні встановленого порядку відбування покарання, проводилась перевірка, висновки якої враховані відповідачем при прийнятті оскаржених постанов.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем накладено стягнення на ОСОБА_4 з дотриманням строків, встановлених ч. 3 ст. 134 КВК України.

Відповідно до ч.1 ст.132 КВК України за невиконання покладених обов’язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.

Попередження - це письмове застереження про притягнення до дисциплінарної відповідальності певного виду у разі повторного порушення.

Відповідно до довідки про наявність заохочень та стягнень засудженого ОСОБА_4, на час виникнення спірних правовідносин у позивача наявне непогашене стягнення від 13.12.2017 - сувора догана (за зберігання заборонених предметів) (а.с.62).

За змістом витягів з протоколів №18 від 27.02.2018, №19 від 28.02.2018, №20 від 01.03.2018 засідань дисциплінарної комісії з питання доцільності застосування дисциплінарних стягнень щодо ОСОБА_4 встановлено відповідність застосованих в.о. керівника установи видів стягнень, запропонованих комісією.

Окрім цього, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності застосування відповідачем до нього за кілька проступків, вчинених одночасно, трьох стягнень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КВК України за кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення.

Матеріалами справи підтверджено, що вчинення проступків, за які до ОСОБА_4 застосовано дисциплінарні стягнення, мали місце 15.02.2018, 17.02.2018 та 19.02.2018. Таким чином, зазначені проступки не були вчинені одночасно, а матеріали за такими фактами були розглянуті дисциплінарною комісією в різні дні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що перевірки за фактами порушень позивачем вимог порядку відбування покарання проведені відповідачем відповідно до встановленої процедури, з урахуванням обставин справи та поведінки засудженого.

За приписами ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до чч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду справи відповідач підтвердив належними та допустимими доказами правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах. Доводи та обґрунтування позивача не спростовують правомірності оскаржених постанов про накладення дисциплінарних стягнень та не дають суду підстав для їх скасування.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_4 (відбуває покарання в Державній установі "Городищенська виправна колонія (№96)" 45341 с. Городище, Рівненського району Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_1) до Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" (35341 с. Городище, Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 08564386) про визнання протиправними та скасування постанов, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду (вул. Саксаганського, 13, м. Львів, Львівська область, 79000) через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2018 року.

Суддя Дорошенко Н.О.